Головне

17 років тому збірна України зіграла в 1/4 фіналу ЧС-2006: де зараз головні герої тієї команди

30.06.2023 23:58 Nastya Bolshakova 2742 0
17 років тому збірна України зіграла в 1/4 фіналу ЧС-2006: де зараз головні герої тієї команди
Getty Images

30 червня 2006-го збірна України зустрілася зі збірною Італії (0:3) у чвертьфіналі Кубка світу. Цей мундіаль став першим і досі єдиним для нашої національної команди. Вболівальники й нині можуть напам’ять назвати склад тієї версії "синьо-жовтих", тому крізь роки цікаво дослідити, що сталося з головними дійовими особами.

Олег Блохін

Мабуть, основна складова історичного успіху 17-річної давнини. Володар Золотого м’яча-1975 нині є співголовою Комітету національних збірних команд УАФ та Ради стратегічного розвитку професіонального футболу УАФ. Попри припинення футбольної та тренерської діяльності, Блохіна нагороджують і понині. Нещодавно він отримав орден "Легенда українського футболу", нагороду "Національна легенда України", Орден князя Ярослава Мудрого ІІ ступеня та почесне місце у сотні найкращих футболістів усіх часів.

Проте, на жаль, на його імені та деколи відбуваються спекуляції та спроба відбілити власну репутацію. Найсвіжіший приклад - присутність Олега Володимировича на судових засіданнях у справах проти Андрія Павелка.

Олександр Шовковський

Кар’єра першого номера тієї збірної мала безліч відтінків: від найвищого злету зі смаком перемоги до болючого падіння та ненависті фанатів. Попри свій тернистий шлях, голкіпер увійшов до розширеного списку претендентів на Золотий м’яч. СаШо став першим в історії, хто не пропустив жодного м’яча у серії післяматчевих пенальті на Чемпіонаті світу.

Сьогодні Шовковський – виконувач обов’язків головного тренера свого рідного Динамо та помічник головного тренера у національній збірній України. Олександр має свій ювелірний бренд "SaSHo jewelry" та написав книгу "Все у твоїх руках", де розповів про свій спортивний шлях, негаразди та їхнє подолання.

Олег Гусєв

Ще одна легендарна постать київського Динамо займала почесне місце в основному складі національної збірної. Гусєв відіграв усі п’ять матчів на ЧС-2006. А через 12 років, після закінчення футбольної кар’єри, став помічником тренера молодіжної команди "біло-синіх" Юрія Мороза, проте невдовзі отримав підвищення. Зараз Олег Анатолійович входить до тренерського штабу Мірчі Луческу. Гусєв відомий не лише своїми здобутками на полі, а й насиченим особистим життям та гарним смаком на жінок. Нещодавно він одружився втретє, що спричинило фурор у соціальних мережах.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Гусєв Олег (@oleg.gusiev)

В’ячеслав Свідерський

У захисника була дуже складна та терниста кар’єра. В’ячеслав не витримав конкуренції в Динамо. Затримувався у командах на сезон-два, а у 2010-му взагалі поставив свою кар’єру на паузу. Через 2 роки Свідерського "підписала" команда Першої ліги "Говерла-Закарпаття", за яку захисник провів усього одну гру. 

Після завершення професійної діяльності займався власним бізнесом, але не полишав футбол, виступаючи за аматорські клуби.

Андрій Русол

Більшість своєї кар’єри провів у Дніпрі. На ЧС-2006 зіграв чотири з п’яти матчів, один пропустив через перебір жовтих карток. Проти Саудівської Аравії відзначився голом на 4-й хвилині, який став першим забитим м’ячем збірної України на мундіалях. 

У 2011 році завершив кар’єру через проблеми зі спиною, проте рідному клубові зрадити не міг – працював селекціонером у Дніпрі. Нині є виконавчим директором СК Дніпро-1.

Андрій Несмачний

Лівий захисник тієї команди, попри те, що народився в росії, присвятив своє життя Україні та виступав за нашу збірну. Після завершення кар’єри у 2011 році Андрій працював експертом на телебаченні.

Якось в інтерв’ю Несмачний, який є Свідком Єгови, розповів, що кар’єра успішного футболіста, котра наповнена визнанням, грошима та популярністю – це світ Сатани. А пропозиції від закордонних клубів відхилив і завершив професійну діяльність через те, що цей світ його "вижав, як лимон". Ексфутболіст не вважає себе фанатиком, а статті у ЗМІ називає "вирваними з контексту".

Олег Шелаєв

На мундіалі зіграв усі п’ять матчів. Шелаєв разом із Русолом виступали за Дніпро, а в 2012-му кількість проведених ігор на рахунку Олега дорівнювала 402, що стало рекордним показником для УПЛ (через певний час це досягнення перевершив Шовковський).

Зараз Шелаєв працює генеральним директором академії СК Дніпро-1.

Андрій Гусін

Найтрагічніша доля спіткала саме цього гравця, який 8 років кар’єри присвятив Динамо. На ЧС-2006 Гусін грав у кожному матчі. Крім того, півзахисник зробив великий внесок у результат збірної саме на відбірковому етапі. У знаменитому виїзному матчі проти чинних чемпіонів Європи, греків, відзначився переможним голом, чим значно спростив шлях нашій команді до першого місця в групі. Мундіаль став передвісником завершення карєри футболіста: трохи погравши в росії, уродженець Львівщини, став навчатися тренерській справі.

Життя Андрія обірвалось 17 вересня 2014 року на автодромі "Чайка" під Києвом, не впоравшись із керуванням мотоциклом… Похований на Байковому кладовищі в Києві.

анатолій тимощук

Підтримує путінський режим, продовжує працювати та жити на росії навіть після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року. Вважається зрадником України та позбавлений державних нагород.

Максим Калініченко

Уродженець Харкова більшість своєї кар’єри виступав за Дніпро та московський Спартак. На мундіалі, в матчі проти Саудівської Аравії, забив гол та оформив два асисти. Після завершення кар’єри Калініченко працював експертом у програмі "ПроФутбол" та на російському ТБ. У вересні минулого року Максим очолив естонську Левадію, але через 10 днів покинув посаду. Нині мешкає за кордоном та має чітку проукраїнську позицію.

Андрій Воронін

Єдиний футболіст тієї команди, який не зіграв жодного матчу в чемпіонаті України. Велику частину своєї кар’єри українець присвятив німецькій Бундеслізі, де виступав за Боруссію Менхенгладбах, Майнц, Кельн, Байєр, Герту та Фортуну. Але найвизначнішим кроком у його кар’єрі був перехід до англійського Ліверпуля.

На ЧС-2006 зіграв у 4 матчах, пропустивши останній – з італійцями. Результативними діями на мундіалі Воронін не відзначився. У кінці та по завершенню кар’єри теж заплямував своє портфоліо виступами в росії, але після 24 лютого Андрій виїхав звідти. Втім, часто його публічна поведінка й досі викликає питання.

Артем Мілевський

Суперечлива постать українського футболу, яка не реалізувала свій потенціал до кінця – саме так виглядає короткий опис цього гравця. Такий статус нападник "виборював" роками. Мілевський любив алкоголь, нічні клуби, гарних дівчат, свого "кента" Олександра Алієва та сині халати (а особливо вдягати їх на важливі події).

Попри подібну репутацію, Артем часто феєрив на футбольному полі. У 2006-му, після взяття срібних медалей на молодіжному Євро, гравець поїхав підкорювати дорослий Чемпіонат світу. Найяскравішою подією став глузливий пенальті у стилі Паненки в післяматчевій серії зі Швейцарією на стадії 1/8 фіналу. Завершив кар’єру у віці 36 років, зосередившись на просуванні власного YouTube-проєкту, проте після початку повномасштабного вторгнення росії, за словами інсайдерів, впав у депресію, з якої нещодавно почав виходити. Активно висловлює проукраїнську позицію та мешкає у Києві.

Сергій Ребров

Автор супергола у ворота Саудівської Аравії після завершення кар'єри став чудовим тренером. Як головний наставник починав у рідному київському Динамо, яке повернув до плей-оф Ліги чемпіонів після 17-річної перерви. Не менший успіх його чекав і в Угорщині, де Ребров несподівано повернув Ференцварош до групового етапу головного єврокубка.

На початку червня 2023-го, попрощавшися з Об'єднаними Арабськими Еміратами, Сергій Станіславович офіційно повернувся до національної збірної України, але тепер вже в іншій ролі. Після 24 лютого гучно висловлюється на підтримку Батьківщини та наголошує на важливості переходу на українську мову.

Андрій Шевченко

Володар Золотого мяча-2004 на тому мундіалі відзначився двома голами та асистом. А також незабитим пенальті на старті післяматчевої серії зі Швейцарією, на щастя, не фатальним. Карєру завершував яскраво – на домашньому Євро-2012 із переможним дублем у ворота Швеції в першому турі. Згодом став асистентом головного тренера збірної України, після чого й сам очолив національну команду. Результат прийшов не відразу, але невдовзі футболом, поставленим за допомогою італійських фахівців у штабі, стала захоплюватись переважна більшість уболівальників.

Підсумок усього – чвертьфінал чемпіонату Європи-2020. Через загадкові причини Шевченкові довелось покинути посаду. Подальша діяльність (перший клубний досвід – Дженоа) Андрія Миколайовича не була такою успішною, тому тренерську карєру було поставлено на паузу. Зараз ексфутболіст є амбасадором міжнародної платформи United24, створеної задля підтримки України. Шевченко активно допомагає рідній країні та бере участь у благодійних матчах, направлених на підтримку українського народу й армії та не лише.

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua

Коментарі ()