Джерело - Чемпіон.
Єдиний спортивний бренд, з яким хотів співпрацювати Майкл Джордан, був Адідас. Але всю свою кар'єру він відіграв в Найкі.
І ось чому:
Адідас все ніяк не робив Майклу пропозицію. І не те щоб вони не бачили в талановитого захисника перспектив - в той момент компанія опинилася у вкрай непростій ситуації. Її засновник, Аді Дасслер, помер в 1978 році, а його дружина, Кейт, очолила раду директорів. У той же самий час її син, Хорст, а також чотири дочки керували різними напрямками сімейного бізнесу. До останнього були також підключені ще й чоловіки дочок, що ще більше ускладнювало ситуацію. А в той момент, коли переговори по Джордану були в самому розпалі, у Кейт сталося перше ускладнення зі здоров'ям - рівно через рік вона померла.
Джордан був неймовірно засмучений. І вирішив піти до Конверс, які були того часу найпопулярнішими в НБА.
Згідно зі спогадами Джо Діна, який очолював відділ маркетингу в Конверс, Майкл зацікавився пропозицією компанії. "Я покладав на нього великі надії, - говорить Дін. - Майкл багато розпитував, яке місце йому відведуть, враховуючи, скільки зірок тоді грало в наших кросівках ".
Джон О'Ніл, президент Конверс, сам вирішив відповісти на це питання. "Ми будемо ставитися до тебе, так само як ставимося до інших суперзірок - зрозуміло, це торкнеться і фінансової складової. Ми пропонуємо тобі 100 тисяч доларів на рік - сума цілком порівнянна з тим, скільки заробляють представники баскетбольної еліти".
Батько Майкла, Джеймс, очікував іншого: "Хлопці, невже у вас немає ніяких інноваційних пропозицій?" Запанувала мертва тиша. У Конверс не було жодних шансів і ідей.
І тут на сцену вийшли Найкі.
Найк стрімко захоплювали ринок. Основні конкуренти - Адідас і Конверс - виявилися до Джордана не готові, а "Найкам" був потрібен Джордан.
Тільки була одна проблема - Майк був проти! Сказавши своєму агентові: "Не хочу нікуди їхати. Просто зроби так, щоб я поставив підпис на контракті з Адідас.
Та агент був іншої думки, тому для початку подзвонив батькам Майкла - Джеймсу і Делоріс. Він сказав їм, що їх син повинен бути присутнім на презентації. Девід не сумнівався: відразу після цього дзвінка Майкл, вислуховуючи настанови батька і матері, пакував чемодан.
Вони прилетіли в Бівертон, штат Орегон. Прямо біля входу в будівлю їх зустріла ціла група людей. Дизайнер Пітер Мур презентував розроблений спеціально для нього дизайн кросівка - Пітер вважав, що краще за все будуть поєднуватися червоний і чорний кольори. Джордан сказав, що основна причина, чому він хоче грати у взутті від Адідас, полягає в тому, що вони менше закривають п'яту і дають більше свободи - Мур врахував це зауваження і пообіцяв переробити ескіз.
Ніхто і ніколи раніше не говорив такого в офісі виробника спортивного взуття. І вже точно не бувало такого, щоб до думки атлета прислухалися і робили те, що він просить: компанія дає - ти носиш.
Вони пішли в іншу кімнату, де Джордану продемонстрували концепції реклами, різні ідеї, як планується просувати молодого атлета.
Коли Майка запитали, що він думає з приводу їх пропозиції.
"Я не хочу більше нікуди йти", - відповів Джордан.
Контракт
Найкі запропонував Джордону п'ятирічний контракт на півмільйона доларів на рік готівкою. З урахуванням всіх додаткових умов загальна сума, яку повинен був отримати Джордан, склала 7 мільйонів доларів.
Зрозуміло, Найкі себе убезпечили від можливої невдачі, для чого в контракт включили цікавий пункт: протягом трьох років Майкл був зобов'язаний або відібратися на Матч усіх зірок або набирати в середньому 20 очок за вечір, ну, або завоювати звання найкращого новачка сезону. Якщо Джордану не вдасться цього домогтися, угода буде розірвана достроково.
Коли Джордану озвучили умови, він попросив про останню особисту зустріч з Адідас. "Я був дуже відданий цьому бренду, тому сказав, що якщо вони повторять пропозицію Найкі або хоча б наблизяться до нього, то я підпишу контракт саме з ними".
У Адідас не стали цього робити.
Найкі зупинилися на назві Ейр Джордан. Коли стартував сезон 1984/85 нове взуття було блискавично заборонена НБА через невідповідність колірної гами. Компанія виплатила штраф і запустила по всій країні рекламу:
"15 жовтня ми випустили революційну модель спортивного взуття. 18 жовтня НБА заборонили в ній грати. На щастя, вони не можуть заборонити вам носити її".
Пара кросівок Ейр Джордан коштувала 65 доларів, прилавки були наповнені ними в березні 1985. До травня обсяг виручки склав 70 мільйонів, а до кінця року перевищив 100. У щорічному звіті компанії назвали це "ідеальним симбіозом якісного продукту, маркетингу та видатного атлета".
"Став би бренд настільки ж популярний, якби я підписав контракт з Адідасом? Не знаю, - відповідає Джордан. - Та й відповісти точно ніхто не зможе. Але я повинен подякувати німцям - відсутність пропозиції з їх боку істотно полегшило вибір".
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua
