Джерело - Чемпіон.
Хорватія – досить молода країна, яка виборювала свободу ціною багатьох людських життів. А разом із нею і хорватський футбол теж пройшов складний період. Ігор Штімац досі зі сльозами на очах згадує, наскільки важкий та трагічний то був час: "Зароджувалося щось нове, але на уламках жорстокості. Було неймовірно важко".
На руїнах війни
Перший дзвінок про майбутню війну пролунав на футбольному полі 1990 року під час матчу Црвени Звезди та загребського Динамо. Звезда представляла сербську силу, а Динамо – хорватську. Поєдинок до фінального свистка не дограли – вболівальники сербів накинулися на динамівців.
У протистояння фанатів були втягнуті й футболісти. Капітан загребців Звонімір Бобан ударом ноги відповів поліціянтові, який бив уболівальника.
Як наслiдок – дискваліфікація у збірній на півроку. Він не поїхав на чемпіонат світу до Італії, де Югославія програла Аргентині у серії пенальті. Прикро, адже югославська команда з динамічним, атакувальним, яскравим футболом вважалася однією з найсильніших у Європі. За лаштунками югослави отримали прізвисько "європейські бразильці".
Рівно через рік мав відбутися фінальний матч Кубка Югославії між Црвеною Звездою та Хайдуком. На полі повинні були знов зустрітися протиборчі сили зі Сербії та Хорватії. Хтось навіть пропонував скасувати матч, щоб уникнути наслідків 1990-го. Але команди таки вийшли на поле. Хайдук здобув перемогу, а захисник клубу Славен Білич через певний час так прокоментував результат матчу:
"На полі боролася Хорватія проти Сербії. Для нас перемога в тому матчі дорівнювала трофею в нашій визвольній війні".
Рано чи пізно все приходить до логічного завершення. Настав час, коли стихли звуки вибухів і бомбардувань. Хорвати стояли на порозі нового етапу життя – народження вільної та незалежної країни. У цей час як ніколи гордий народ мріяв про перемоги молодої збірної, яка вже 1996 року могла показати всю свою міць на Євро.
"Картаті" дійшли до 1/4 фіналу, де поступилися німцям. У своїй невдачі звинуватили арбітра, який на думку більшості незаслужено показав червону картку Штімацу. Після фінального свистка Білич, Бобан та Штімац плакали. Вони були переконані, що пройшли б Німеччину, якби не вилучення Ігоря. Щоправда, Хорватія програла збірній, котра в підсумку взяла трофей.
Читайте також: Ода королю пасів, улюбленцю Венгера та Роналду. Месут Озіл попрощався з футболом
Будь-яка поразка робить справжнього спортсмена лише сильнішим. За два роки хорвати зустрілися зі своїм кривдником на ЧС-1998 у Франції.
"Виходячи на поле, кожен із нас пам'ятав увесь біль минулого. Ми не мали права навіть на мінімальну помилку", – казав уже після матчу той-таки Штімац.
Хорватія розгромила Німеччину, не залишивши шансу супернику навіть на гол престижу – 3:0.
А в півфіналі була поразка від господарів – французів, які потім виграють і фінал. Додому Славен Білич, Ігор Штімац та компанія повернулися з бронзою.
Але хіба третє місце – це не успіх молодої команди, збудованої на уламках воєнного часу? Футболісти збірної на чолі з Біличем, Штімацем та Бобаном стали кумирами та прикладом для всього хорватського народу.
Як Білич може бути корисним збірній України
2004-го року Білич очолив молодіжну збірну Хорватії (U-21), а 2006-го прийняв головну команду країни. Не можна сказати, що хорвати залишилися в захваті від його кандидатури, адже Славену тоді було лише 38 років.
Вже перед першим офіційним матчем своєї збірної тренер усім показав жорсткість характеру. Під час зборів Балабан, Срна та Олич вирішили розважитись у нічному клубі. Білич усіх трьох усунув від матчу. Близькі до тренерського штабу розповідали, що Ніко Ковач, капітан команди, на колінах благав наставника пробачити та повернути хлопців. Але Славен не піддався вмовлянням. Пізніше всі зрозуміли, що дисципліна та справедливість фахівця зробили команду ще більш згуртованою та сильною.
Перед Біличем стояло доволі важке завдання. Після кількох попередніх провалів на міжнародній арені Хорватія мала надiю заявити про себе на Євро-2008 після тривалої паузи: 2000 року "картаті" не кваліфікувалися на чемпіонат Європи, 2004-го – не пройшли до 1/8 фіналу, а на ЧС-2002 та ЧС-2006 – не виходили з групи. Вся країна чекала на диво від Славена Білича та його команди.
На цьому турнірі харизматичний тренер підкорив усю Європу. У сірому костюмі, білосніжній сорочці, з бордовою краваткою та блискучою сережкою у лівому вусі тренер провів усі матчі своєї команди. Що тільки не витворяв Білич: стрибав, падав на газон, корчив гримаси, плескав у долоні. А його хлопці на полі розривали суперників здобувши три перемоги у трьох матчах групового етапу (зокрема над Німеччиною – майбутнім фіналістом).
Дійшли до 1/4 фіналу. Програли Туреччині у серії пенальті. 90 хвилин обидві команди шукали щілини в обороні, атакували, захищалися та не здавалися. Били по воротах, але м'яч наполегливо не залітав у сітку. Хорватам першим вдалося забити аж у другому екстратаймі, проте за три хвилини турки відповіли своїм точним ударом.
Напруга зашкалювала. Попереду – серія пенальті, де програє слабший психологічно. У підсумку Ракітич і Модрич пробили повз ворота. Лука ридав усю ніч, а з ним і вся Хорватія. Вже через багато років нинішня зірка мадридського Реала скаже: "Це був найскладніший матч за всю мою кар'єру. І найтрагічніший".
Славен Білич покинув збірну у 2012 році. Географія його тренерської кар'єри дуже широка. Від АПЛ до Саудівської Аравії. У 2023-му коуч попрощався з Вотфордом (Чемпіоншип).
Білич – не геніальний тактик. Його козирі – дисципліна, вміння розкривати таланти та втілювати індивідуальні якості гравців у робочий механізм. Девіз – "Відібрали, перехопили, натиснули, забили".
Попри свою любов до дисципліни, Білич не вирізняється надто авторитарними правилами поведінки всередині колективу. Наприклад, тренер не карає футболістів за куріння: "Хай краще викурять сигаретку при мені в готелі, ніж у підтрибунному приміщенні – відразу кілька". Заборона поширюється на роздягальню, їдальню і, звичайно, стадіон.
Можливість, якою варто скористатись
Не можна не погодитись із думкою багатьох українських експертів, що головним тренером збірної України має бути свій фахівець. Але Славен Білич один із небагатьох спеціалістів у Європі, який точно знає, як психологічно налаштувати команду (у складних умовах війни), щоб вийти на поле та перемогти. А з огляду на те, що зі збірною Хорватії він досяг гарного результату на двох чемпіонатах Європи, у яких брав участь як тренер (у 2012-му поступились місцем у плей-оф майбутнім фіналістам турніру – Іспанії та Італії), шанс пройти кваліфікацію на континентальну першість у нашої команди може зрости.
Коли вщухли хвилі чуток про УАФ та Білича, почалися серйозні розмови, що останній може очолити Трабзонспор, але турецький клуб уже призначив іншого хорвата. Водночас, судячи з інформації арабських ЗМІ, Сергій Ребров не поспішає додому, тож...
Юлія Охрименко, Чемпіон
✅ Підписуйтесь на наш телеграм-канал, щоб завжди бути в курсі головних подій зі світу спорту!
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua
