"Золото" Магучіх і Дюплантіса, вінтажний Тамбері, домінація американців: підсумки Абсолютного чемпіонату світу
У Будапешті з 11 до 13 вересня тривав перший в історії Абсолютний чемпіонат світу з легкої атлетики.
Серед його учасників – олімпійські чемпіони, найтитулованіші спортсмени останніх років та молоді таланти, які вже найближчим часом можуть стати ще більш упізнаваними обличчями світової легкої атлетики.
За такої концентрації зірок не бракувало ні емоцій, ні драми, ні сліз розчарування, ні радості переможців. Турнір подарував кілька гучних сенсацій, а для когось став можливістю завершити сезон на високій ноті.
Особливо запам'яталася домінація американських атлетів, які здобули аж 27 медалей різного ґатунку. Але не варто забувати й про інших спортсменів, особливо українських.
Магучіх гучно закриває сезон
М'яко кажучи, цей рік для Ярослави Магучіх складно назвати надто успішним. Так, українка виграла чемпіонат Європи та здобула "срібло" Діамантової ліги, але були й етапи престижної серії, де вона залишалася за межами п'єдесталу, а на Континентальному турі перемоги також давалися далеко не завжди.
У Будапешті стрибунка у висоту підкорила 1,99 м. Не на кожних змаганнях такого результату вистачило б навіть для бронзової медалі. Цього разу – вистачило для "золота".
Уже в статусі чемпіонки Ярослава намагалася взяти 2,04 м, однак було помітно, що до подолання цієї висоти їй бракує сил. Утім, головне завдання вона виконала – завершила турнір із золотою медаллю.
Загалом фінал жіночих стрибків у висоту не відзначався високими результатами. Юлія Левченко розділила шосту позицію з Марією Жодзік та Ламарою Дістін, підкоривши лише 1,86 м. Приблизно рік тому полька на чемпіонаті світу в Токіо стрибнула на 2,00 м та стала срібною призеркою.
Ірина Геращенко стала п'ятою з результатом 1,91 м. На цій же висоті зупинилися "бронзові" призерки Ангеліна Топич та Елеанор Патерсон. Нікола Оліслагерс підкорила 1,95 м. Для австралійки це також доволі скромний результат.
Що стало причиною такого рівня результатів? Втома наприкінці сезону, психологічне навантаження чи специфіка нового формату Абсолютного чемпіонату світу? Однозначної відповіді немає. Але для України важливо інше – саме Магучіх стала тріумфаторкою.
Тамбері літає
У чоловічих стрибках у висоту великі надії були пов'язані з Олегом Дорощуком. Українець привчив уболівальників до стабільних стрибків за позначку 2,30 м, однак цього разу підкорити цю висоту не вдалося, що зрештою коштувало йому медалі.
Сам атлет визнає, що міг виступити краще, але водночас знайшов у цьому старті важливий позитив:
"У Будапешті, мабуть, були перші мої змагання, де я став четвертим, але отримав позитивні емоції. Бо це чи не перші змагання за останній час, на яких я знову відчув, хто я, де я і як стрибаю. Але робити це на останньому старті, певно, запізно. Тому це для мене ніби перехідний момент і гарна база на наступні роки.
Звісно, прикро, що така можливість пройшла повз і я лиш четвертий. Але, можливо, краще, що це трапилося зараз, а не коли мені було б 35 і я лиш зрозумів би це", – наводить слова Дорощука пресслужба ФЛАУ.
Хто точно знав, як використати свій шанс, – Джанмарко Тамбері. Італієць вкотре нагадав про свою здатність перетворюватися на справжнього фенікса та повертатися на вершину саме тоді, коли цього найменше очікують.
У Токіо рік тому він стрибнув лише на 2,16 м, чого не вистачило навіть для виходу у фінал. Здавалося, що 34-річний спортсмен поступово втрачає колишню форму.
Але потім був титул чемпіона Європи, бронзова медаль фіналу Діамантової ліги, а тепер – ще й тріумф у Будапешті.
Ветеран легкої атлетики, який ще виступав на Олімпійських іграх-2012, не просто переміг – він домінував у секторі. 2,30 м, 2,33 м, 2,35 м, а потім і 2,37 м – найкращий результат сезону у світі серед чоловіків.
На куражі Джанмарко навіть намагався підкорити 2,41 м, однак на цій висоті вже не вистачило ні сил, ні свіжості. Та золота медаль на той момент була вже гарантована.
Провал Кацберга і бронза Кохана
Чинний олімпійський чемпіон та лідер світового рейтингу канадець Ітан Кацберг вважався беззаперечним фаворитом у секторі метання молота. Проте формат Абсолютного чемпіонату світу відрізнявся від звичних світових першостей: після перших двох спроб боротьбу продовжували лише шість найкращих спортсменів.
Кацберг двічі поспіль порушив правила виконання спроби – обидва його перші кидки завершилися заступами.
Відтак, не маючи жодного зарахованого результату після двох раундів, канадець автоматично вибув зі змагань уже на ранній стадії. До цього старту Кацберг підходив на серії з семи перемог поспіль.
Скористатися подарованим шансом на максимум не вдалося Михайлу Кохану – українець здобув бронзову медаль.
Переможцем турніру став німець Мерлін Хуммель із результатом 81,46 м. Друге місце посів угорець Бенце Халаш – 80,30 м.
Символічно, що свої найкращі результати Хуммель і Халаш показали вже з першої спроби. Саме ці кидки зрештою й забезпечили їм лідерські позиції.
Помста Дюплантіса
Для Мондо Дюплантіса цей турнір починався з неприємного присмаку. Ще тиждень тому він пропустив фінал Діамантової ліги через проблеми зі здоров'ям, залишивши поле для Еммануїла Караліса.
Грек скористався шансом і підійшов до Будапешта вже не як черговий суперник, а як людина, яка справді змусила Дюплантіса озирнутися. У Цюриху Караліс стрибнув 6,20 м – на той момент це був його особистий рекорд і черговий сигнал: ера беззаперечної самотності Мондо добігає кінця.
У Будапешті відповідь була майже холоднокровною. Обидва легко взяли 6,15 м, але на 6,20 м Дюплантіс зробив те, що робить Дюплантіс: зняв питання з першої спроби. Караліс після цього пішов на 6,25 м, але не впорався. 6,20 м проти 6,15 м – начебто лише п'ять сантиметрів, але психологічно це була дуже важлива перемога.
Швед ще й підняв планку на 6,32 м, намагаючись завершити вечір світовим рекордом. Не вийшло. Але, можливо, головне він зробив раніше: після пропущеного фіналу Діамантової ліги повернув собі контроль над головним суперництвом. Іноді реванш – це не обов'язково рекорд. Іноді достатньо нагадати: корона все ще на твоїй голові.
Беднарек та Джефферсон-Вуден – королі 100 і 200 метрів
Якщо в когось і залишилися сумніви щодо нових королів американського спринту, Будапешт їх розвіяв. Кенні Беднарек і Мелісса Джефферсон-Вуден зробили те, що на такому рівні здається майже фантастикою: виграли і 100, і 200 метрів.
Спочатку – стометрівки. Беднарек переміг із 9,85, випередивши Обліка Севілла, тоді як Джефферсон-Вуден виграла жіночий фінал із 10,62 – найкращим результатом сезону у світі.
А потім настав другий акт. На 200 метрів Беднарек пробіг 19,52, залишивши позаду олімпійського чемпіона Летсиле Тебого.
Але навіть це меркне поруч із жіночими 200. Джефферсон-Вуден видала 21,47 – третій результат в історії жіночої двохсотметрівки.
Можливо, Кенні не зумів би так домінувати, але Ноа Лайлз пропускав Абсолютний ЧС через травму.
Провал Ваньйоні
Перед стартом чоловічої 800-метрівки Еммануель Ваньйоні виглядав чи не найнадійнішою ставкою всього турніру. Олімпійський чемпіон, чемпіон світу, володар найкращого результату сезону – 1:41,76. До того ж у 2026 році він уже дев'ять разів вибігав із 1:42.
Але 800 метрів – дивовижна дистанція. Вона не пробачає навіть маленької тактичної помилки. Ваньйоні цього разу не програв через відсутність швидкості. Він програв гонку за позицію і момент.
Марко Ароп стартував надзвичайно сміливо і довго тримав темп. Здавалося, це самогубство. Але сам Ваньйоні опинився в ситуації, де вже не він диктував сценарій.
У фінішній прямій його обійшов Джамель Седжаті, який зберіг більше сил і виграв із 1:41,91. Ароп став другим – 1:42,28, Ваньйоні лише третім – 1:42,44.
Нестримний Алісон Дос Сантос
Алісон Дос Сантос приїхав до Будапешта не просто перемагати. Він приїхав підтвердити, що його феноменальний сезон – не випадковість.
У Цюриху бразилець уже пробіг 400 метрів з бар'єрами за 45,80 і встановив світовий рекорд. У Будапешті перед ним стояло інше завдання – витримати тиск першої зустрічі сезону з Раї Бенджаміном та Карстеном Вархольмом. І він витримав. Дос Сантос переміг із 45,98, Бенджамін став другим із 46,40, Вархольм – третім із 46,78.
Особливо вражає сам факт двох забігів нижче 46 секунд за такий короткий проміжок часу. До цього бар'єр 46 секунд здавався майже сакральним рубежем. Тепер Дос Сантос перетворює його на власну територію.
І тут є щось більше за статистику. Бразилець пройшов через важке дитинство, серйозні опіки та булінг через зовнішність. Але тепер він на вершині.
Метання списа від Румеша Таранги
Чоловічий спис у Будапешті подарував одну з найяскравіших історій турніру – і головним героєм став 23-річний представник Шрі-Ланки Румеш Таранга Патірагe.
91,09 м – це не просто переможний результат. Це показник, який переводить спортсмена в зовсім іншу категорію.
Його техніка особливо цікава через походження. Сам спортсмен пов'язує частину рухової механіки з крикетом – плечем, роботою корпусу, тим самим "хлистом" руки.
І в цьому є певна краса легкої атлетики: іноді шлях до великого результату лежить не через традиційну школу, а через зовсім інший вид спорту.
Ходжкінсон та Фемке Бол програють швейцарці
Ще до старту жіночої 800-метрівки це виглядало як головна дуель вечора. Кілі Ходжкінсон – олімпійська чемпіонка. Фемке Бол – людина, яка лише цього сезону перейшла з бар'єрної дистанції на 800 метрів і вже забігла в 1:54.71.
А навпроти них – Одрі Верро, яка у 2026 році здавалася майже непереможною.
У Будапешті швейцарка знову зробила те, що робила майже завжди: не чекала, поки суперниці вирішать її долю. Вона повела сама, пройшла перше коло за 57,83 і тримала Ходжкінсон та Бол поруч.
На останніх 200 метрах почалася справжня гра нервів, але Верро мала ще одну "передачу". Фініш – 1:55,88. Ходжкінсон – 1:56,26, Бол – 1:56,74.
Національний рекорд Кітагучі
У жіночому списі Будапешт став вечором, коли Харука Кітагучі нагадала, чому статус олімпійської чемпіонки – це не просто титул у біографії.
Японка розпочала змагання в ситуації, яка могла психологічно зламати будь-кого: 18-річна китаянка Янь Цзиї відкрила конкурс результатом 68,05 м. Це був фантастичний кидок молодої спортсменки, яка вже давно змушує говорити про себе як про майбутню володарку світових вершин.
А Кітагучі відповіла. 68,92 м – новий національний рекорд Японії і більш ніж на півтора метра далі за її попередній особистий максимум. Саме цей кидок приніс їй перемогу.
Що далі?
Після Абсолютного чемпіонату світу легкоатлетичний сезон поступово добігає кінця. Попереду – окремі комерційні змагання.
Є висока ймовірність, що велика кількість топспортсменів цього року вже не вийдуть на старт.
Воно й зрозуміло – у Будапешті були солідні призові. Чемпіони збагатилися на 150 тисяч доларів, срібні призери отримали вдвічі менше, а власники "бронзи" – 40 тисяч доларів.