Він народився не в той час: історія Караліса – єдиної людини, що кинула виклик ері Дюплантіса
8 лютого 2020 року. Саме в цей день чоловічі стрибки з жердиною втратили будь-яку інтригу – 20-річний швед Арман Дюплантіс вперше побив світовий рекорд, підкоривши 6,17 метра.
Все. Після того змагання можна було й не дивитися. З того часу турніри проходили за однаковим сценарієм – Дюплантіс достроково гарантує собі перемогу, після чого б'є власний же рекорд, кожен раз на 1 сантиметр.
Так було вже 14 разів… І, скоріше за все, тривало би й надалі, якби не наш сьогоднішній герой.
***
Еммануїл Караліс завжди йшов пліч-о-пліч з легендарним шведом. Вони народилися в один рік та разом змагалися на юнацьких рівнях. Але Дюплантіс завжди перемагав.
Коли хлопці перейшли на дорослий рівень – різниця зросла ще більше. Швед клепав рекорд за рекордом, починаючи з 2020-го, поки Караліс ніяк не міг побороти планку в 6 метрів.
Лише 25 серпня 2024 року Еммануїл підкорив цю висоту. Але до Мондо було дуже далеко – того ж дня той побив черговий рекорд, стрибнувши 6,26 метра.
Рівно через 2 роки сталося те, у що важко повірити й досі – ері Дюплантіса кинули виклик. І зробив це саме Еммануїл Караліс. Це було щось величне – чи не вперше в історії світовий рекорд намагалися побити одразу двоє стрибунів.
За два тижні ситуація повторилася – вже на абсолютному чемпіонаті світу. Знову в секторі залишилися лише Мондо та Караліс. Сондре Гуттормсен, що посів 3 місце, не подолав навіть 6 метрів, а ці двоє боролися на висоті 6,25.
Так, перемогу знову святкував Дюплантіс – вже 50-ту в особистих протистояннях, але вона знову була непростою. Коли взагалі Арману востаннє було так важко перемогти?
Тож хто такий Еммануїл Караліс – людина, що кинула виклик легендарному Дюплантісу?
Всупереч, а не завдяки
Для родини нашого героя спорт – частина життя. Батько Караліса був десятиборцем, мати – стрибункою в довжину, сестра-близнючка займалася семиборством та навіть вигравала чемпіонат Греції у своїй віковій групі.
А Еммануїл пробував себе у різних видах: плавання, баскетбол, тхеквондо та футбол. Проте вирішив піти стопами батька – стати десятиборцем.
Першим кроком було – навчитися стрибків із жердиною. Першим і останнім.
Хлопець закохався у цей вид спорту, а той відповів йому взаємністю. Вже у 15 років Караліс повторив рекорд свого батька – 4,80 метрів. Попереду були ще більші висоти, рекордні планки та… расизм і депресія.
"Я стикався з расизмом і депресією. У мене був один чи два роки, коли я не міг виступати так добре, як хотів.
Коли я був молодим у Греції, мені казали, що чорношкірі люди не стрибають з жердиною. Але я став першим чорношкірим, який коли-небудь стрибав на шість метрів", – розповідає наш герой.
Проблем додавала ще й дислексія – як і його батько, Еммануїл мав труднощі з читанням і письмом. Попри це, хлопець не покинув спорт.
Навпаки, поринув у нього з головою – встановив світовий рекорд серед дітей та підлітків, у 2015 році здобув "бронзу" чемпіонату світу U-18, поступившись, до речі, Дюплантісу, у 2016-му став чемпіоном Європи U-18.
Але раптом – жахлива травма. Лікарі казали, що це кінець, він вже не зможе показувати свій рівень.
"Коли мені було 18 років, я отримав дуже серйозну травму – у мене був кістковий набряк у ногах, і він був настільки сильним… Лікар сказав моїй мамі, що я не зможу повернутися до того рівня, на якому був раніше", – згадує той момент Караліс.
Тоді чому ж він зараз тут? Змагається на рівних з найбільшою зіркою стрибків з жердиною в історії?
Бо з ним завжди була родина.
"Любов, яку я відчуваю до своєї родини, була тим, що справді змушувало мене боротися та вірити... Я не думав, що зможу знову досягти цього рівня. Коли твої батьки так сильно вірять, твоя родина – це світло.
Мені дуже пощастило, що в мене є ці батьки, які допомогли мені побачити це світло та витягнути мене з травм, расизму, депресії. Мені пощастило, і я вдячний за цю родину. Вони виховали мене таким, і я все сприймаю позитивно".
Коли ера Дюплантіса похитнулася вперше
В той час, як Дюплантіс вже на повну переписував історію, Караліс продовжував змагатися на молодіжному рівні. У 2019-му виграв "срібло" чемпіонату Європи U-23, у 2021-му – повторив цей результат.
Вони були з різних світів.
На Олімпійських іграх 2021 Еммануїл показав найкращий особистий результат – і це було лише 4 місце. Так само найкращий стрибок у сезоні зробив Тьягу Брас да Сілва, власний рекорд побив Крістофер Нільсен.
А що ж Дюплантіс? Без жодної помилки підкорив 6,02, чого вже вистачило для "золота", тому одразу ж підняв планку на світовий рекорд.
Коли всі спортсмени буквально стрибали вище своєї голови, Мондо граючись забирав золоту медаль… 6 метрів за всю історію долало близько 30 спортсменів – для Дюплантіса це була звичайна розминка.
Ті змагання показали, наскільки велика різниця між спортсменами. І, водночас, надихнули нашого героя.
Уже наступного року Еммануїл виборов два "срібла" чемпіонату Європи, у 2024-му фінішував другим на ЧЄ та третім на ЧС, і на такому тлі підходив до Олімпійських ігор 2024.
...
Караліс показує надзвичайну майстерність, безпомилково бере висоту за висотою – 5,50, 5,70, 5,80, 5,85, навіть 5,90 – чудова робота від грека. Всі опоненти бодай раз помилилися, тож лідирує саме Еммануїл.
А далі – невдалий стрибок на 5,95, тоді як американець Сем Кендрікс бере цю висоту з першої спроби. Караліс переносить планку та атакує заповітні 6 метрів.
Перша спроба – невдала. Останній шанс зачепитися за перемогу – планка знову падає… Так, Кендрікс також не підкорив 6 метрів, але він стрибнув 5,95, тож саме американець опинився вище.
А тоді у сектор виходить Дюплантіс та б'є черговий рекорд – цього разу вже 6,25 метра. Ну і як з таким змагатися?
Тим не менш, Олімпіаду-2024 Караліс завершить з історичною "бронзою". А вже за кілька тижнів підкорить заповітні 6 метрів.
"Звичайно, виграти олімпійську медаль – це щось грандіозне у 24 роки, але мій найбільший крок – це стрибок понад шість метрів. Це те, про що я завжди мріяв. Я це зробив, і тепер почуваюся впевненіше, ніж будь-коли.
Я відчуваю, що можу почати думати про більші висоти. Я того ж віку, що й Мондо, тому сподіваюся, що ми продовжимо – Мондо робитиме те, що робить, і я сподіваюся, що зможу почати наближатися до нього", – каже Караліс.
Що ж, так і сталося. Саме той стрибок став початком погоні грека за своїм одвічним суперником. Відтоді наш герой почав стабільно стрибати 6+ метрів, переписуючи рекорд за рекордом.
І якби не Мондо – вони були б світовими… чи ні?
Він народився саме вчасно
"Усі кажуть, що я народився не в той час. Але я кажу протилежне – я народився в правильну епоху".
Коли дивишся на результати – закрадається думка, що без Дюплантіса наш герой був би найкращим.
Воно й зрозуміло – у Караліса вже десятки срібних медалей та результати, яких за будь-якої іншої епохи могло б вистачити для світових рекордів. Тож не дивно, що часто лунає думка про "не той час".
Фатальна помилка.
"Мені доводиться стрибати з таким хлопцем, як Мондо, який робить такі неймовірні речі, і в мене є за ким постійно рухатись.Сподіваюся, що я повільно, але впевнено підштовхую його. Він підштовхує мене, і ми всі підштовхуємо один одного, щоб виявити в собі найкраще".
Це саме Дюплантіс створив свого головного конкурента. Це він надихнув свого одвічного суперника на нові висоти, він показав, що 6 метрів – далеко не межа.
І та космічна різниця в рівні, що була кілька років тому, скоротилася до якихось 5 сантиметрів. На двох турнірах поспіль.
Кожна ера рано чи пізно закінчується і рекорди не триматимуться вічно.Тож якщо хтось і зможе зупинити домінацію Дюплантіса, то це має бути саме Караліс. Погодьтеся, це був би найкращий фінал.
"Сподіваюся, що зможу стрибати з Мондо до кінця своєї кар'єри, бо він мій близький друг. Сподіваюся, що через десять років, коли ми постаріємо, ми все ще будемо стрибати один проти одного та писати власну історію".