Головне

Домінація Бразилії 1970-го та "тотальний футбол" 74-го року. Історія чемпіонатів світу

10.06.2018 03:42 2521 0
Домінація Бразилії 1970-го та "тотальний футбол" 74-го року. Історія чемпіонатів світу

Чемпіонат світу з футболу 1970 року

  • Господарі турніру: Мексика.
  • Строки проведення: 31 травня - 21 червня.
  • Кількість учасників: 16.
  • Чемпіон: Бразилія.
  • Кращий бомбардир: Герд Мюллер (ФРН) – 10 м'ячів.
  • Кращий гравець – Пеле (Бразилія).

Відбіркові матчі

Вперше в історії команди Африки і Азії отримували прямі путівки на чемпіонат світу. Відбір в Африці виграла команда Марокко, яка на фінальному етапі змогла випередити збірні Нігерії та Судану. Турнір в Азії і Океанії виграла команда Ізраїлю, в фіналі за сумою двох матчів переграла збірну Австралії 1:0 і 1:1.

Запекла боротьба розгорнулася в зоні КОНКАКАФ, адже там був відсутній одвічний фаворит (збірна Мексики на правах господаря турніру отримала путівку автоматично), і всі інші команди отримали, по суті, унікальний шанс участі в мундіалі. В результаті путівка дісталася збірній Сальвадора, а футбол затьмарився справжньою війною між Сальвадором і Гондурасом, яка увійшов в історію, як “футбольна війна”.

 

Справжня сенсація сталася в Південній Америці – збірна Аргентини в групі з командами Болівії і Перу зайняла останнє місце, здобувши лише одну перемогу.

Що стосується Європи, то вісім путівок (дев'яту отримала Англія – ​​чемпіон світу), на всіх бажаючих не вистачило і відбірковий турнір не змогли пройти такі збірні, як Португалія, Голландія, Іспанія, Франція, Югославія.

В результаті представництво країн склалося наступним чином:

  • Європа – 9 країн.
  • Південна Америка – 3.
  • Північна і Центральна Америка – 1.
  • Азія – 1.
  • Африка – 1.
Пеле

Фінальна частина

Треба відзначити, що це був останній турнір, який розігрувався за класичною формулою з матчами групового етапу і стадією плей-офф, що починається з чвертьфіналів. Після цього ФІФА пуститься в експерименти з двома груповими етапами, які завершаться тільки в 1986 році.

В результаті жеребкування команди розподілилися по групах наступним чином.

Група 1: СРСР, Мексика, Бельгія, Сальвадор.

Група 2: Італія, Уругвай, Швеція, Ізраїль.

Група 3: Бразилія, Англія, Румунія, Чехословаччина.

Група 4: ФРН, Перу, Болгарія, Марокко.

Груповий етап

Група 1

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 СРСР 0:0 4:1 2:0 2 1 0 6-1 5
2 Мексика 0:0 1:0 4:0 2 1 0 5-0 5
3 Бельгія 1:4 0:1 3:0 1 0 2 4-5 2
4 Сальвадор 0:2 0:4 0:3 0 0 3 0-9 0

Тут виступали господарі турніру, і за них було досить тривожно – адже беручи участь в шести чемпіонатах світу, збірна Мексики, ні разу не долала перший раунд турніру.

 Збірна Мексики - збірна СРСР

Побоювання виявилися марними – вже в матчі відкритті на переповненій «Ацтеці», мексиканці зіграли внічию з сильною збірною СРСР, а потім здобули дві «сухі» перемоги над Сальвадором і Бельгією.

І все ж перше місце в групі посіла збірна Радянського Союзу. За регламентом, у разі рівності очок і різниці забитих і пропущених м'ячів, їх кількість не мало значення, а доля команд вирішувалася жеребом, який в цей раз благоволив команді СРСР.

Група 2

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Італія 0:0 1:0 0:0 1 2 0 1-0 4
2 Уругвай 0:0 0:1 2:0 1 1 1 2-1 3
3 Швеція 0:1 1:0 1:1 1 1 1 2-2 2
4 Ізраїль 0:0 0:2 1:1 0 2 1 1-3 0

Найцікавіша боротьба розгорнулася саме в цій групі. Перед останнім туром навіть команда Ізраїлю, що мала в активі всього очко, не втратила шансів на вихід в плей-офф. Правда, для цього їм необхідно було перемагати команду Італії. Зробити цього не вдалося, тож Ізраїль зайняв останнє місце в групі.

В іншому матчі третього туру шведам необхідно було здолати дворазових чемпіонів світу команду Уругваю з різницею не менш ніж в два м'ячі. Швеції вдалося забити лише раз, але зроблено це було занадто пізно ‐ Гран відзначився лише на 90-й хвилині матчу.

Взагалі, матчі цієї групи були малорезультативними ‐ в шести двобоях команди спільними зусиллями забили всього шість голів, а італійці примудрилися посісти перше місце в групі, відзначившись лише одного разу.

Група 3

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Бразилія 1:0 3:2 4:1 3 0 0 8-3 6
2 Англія 0:1 1:0 1:0 2 0 1 2-1 4
3 Румунія 2:3 0:1 2:1 1 0 2 4-5 2
4 Чехословаччина 1:4 0:1 1:2 0 0 3 2-7 0

Діючі чемпіони світу – англійці, почали турнір перемогою над Румунією, а в другому турі відбувся чудовий матч Бразилія – Англія, в якому бразильці здобули перемогу завдяки голу Жіарзіньо.

Але матч запам'ятався не цим, а чудовий сейвом Гордона Бенкса, який відбив удар Пеле головою з близької відстані. Цей стрибок голкіпера вважається кращим в історії чемпіонатів світу.

У підсумку бразильці зайняли перше місце в групі з 100% показником, а англійці за рахунок єдиного гола, забитого з пенальті, обіграли збірну Чехословаччини в матчі третього туру, після чого вирушили в плей-офф з другого місця.

Група 4

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 ФРН 3:1 5:2 2:1 3 0 0 10-4 6
2 Перу 1:3 3:2 3:0 2 0 1 7-5 4
3 Болгарія 2:5 2:3 1:1 0 2 1 5-9 1
4 Мароко 2:1 0:3 1:1 0 1 2 2-6 1

У четвертій групі турнірної боротьби не вийшло – збірні ФРН і Перу в перших двох турах обіграли команди Болгарії та Марокко, забезпечивши собі місця в чвертьфіналі, а потім в очному поєдинку визначили переможця групи. Сильнішими виявилися німці.

Герд Мюллер (ФРН)

Стадія плей-офф

Чвертьфінали

ФРН – Англія 3:2 (0:1, 2:1, додатковий час 1:0)

Матч виявився повторенням фіналу минулого мундіалю, і між цими зустрічами було багато спільного: основний час так само, як і чотири роки тому завершився бойовою нічиєю 2:2, ось тільки в овертаймі німці були сильнішими.

Так збірна ФРН досить швидко за футбольними мірками зуміла помститися за прикру поразку в фіналі ЧС-1966, а цей матч став одним з кращих в низці англо-німецьких протистоянь.

Англія - ФРН

Бразилія – Перу 4:2 (2:1)

Все, на що вистачило перуанців – це на гідну поразку. Двічі Бразилія вела у зустрічі в два м'ячі і обидва рази збірна Перу вражала ворота суперника, скорочуючи рахунок до мінімуму і не даючи померти інтризі. Ось тільки на четвертий гол у виконанні Жіарзіньо відповіді у перуанців так і не знайшлося.

Втім, і цього виявилося більш ніж достатньо, адже це була тільки друга поява цієї південноамериканської країни на світових першостях.

Італія – ​​Мексика 4:1 (1:1)

Матч проходив на невеликому, що вміщує всього 27 тисяч глядачів, стадіоні «Естадіо Немес Дієс» в передмісті Мехіко Толука-де-Лердо. Це явно було пов'язано з тим, що мексиканці розраховували на перше місце в групі, оскільки її переможець грав на «Ацтеці».

 Італія - Мексика

Що стосується матчу, то обидві команди, що називається, «прорвало», хоча і в різні боки – забивши на груповому етапі всього один гол італійці чотири рази вразили ворота суперника, який залишав їх «сухими» впродовж трьох попередніх зустрічей.

Уругвай ‐ СРСР 1:0 в додатковий час

Безкомпромісний матч завершився нульовою нічиєю. У додатковий час Анатолій Бишовець забиває гол у ворота уругвайців, але суддівська бригада на чолі з нідерландцем Лауренсом ван Ровенсие скасовує його через офсайд.

Чи був він насправді чи ні, сказати важко, оскільки кінохроніка того часу не дає однозначної відповіді. А за чотири хвилини до кінця овертайму уругвайці забили переможний гол, який теж був не явним. Багатьом здалося, що гравець, який віддавав гольову передачу, за мить до неї випустив м'яч за лицьову лінію.

Уругвай - СРСР

Так чи інакше, але одна з кращих збірних в історії радянського футболу покинула чемпіонат набагато раніше очікуваного.

Півфінали

Бразилія – ​​Уругвай 3:1 (1:1)

Бразильці були кращими на тому чемпіонаті, але у зустрічі з Уругваєм це мало що значило – всі пам'ятали знаменитий «Мараканасо» двадцятирічної давності.

Здавалося, кошмар Бразилії повториться – чіпко захищаючись уругвайці відкрили рахунок, а зберігати перевагу вони вміли в усі часи. Але Клодоалдо зумів забити гол «у роздягальню». На рахунку цього півзахисника всього три голи за збірну, але цей, без сумніву, був найважливішим.

А в кінці поєдинку бразильці голами Жіарзіньо на 76-й хвилині і Равеліно на 89-й дотиснули непоступливого суперника.

Італія – ​​ФРН 4:3 (1:0, 0:1, додатковий час: 3:2)

Так-так, це той самий знаменитий «матч століття». Основний час завершився внічию 1:1, причому німці в своєму репертуарі зрівняли рахунок на останній хвилині матчу. А в додатковий час почалися «гойдалки».

Герд Мюллер виводить німців вперед, італійці відповідають двома голами, але німецький супербомбардир знову зрівнює рахунок. Але всього через хвилину Рівера забиває сьомий, і останній м'яч в цьому незабутньому протистоянні.

 

Матч за 3-е місце

ФРН – Уругвай 1:0 (1:0)

До честі німецьких футболістів, вони не опустили рук, і три дні по тому в завзятій боротьбі зуміли обіграти Уругвай, прихопивши додому бронзові нагороди.

Фінал 

Бразилія – Італія 4:1 (1:1)

Отже, фінал, в якому має вирішитися, хто залишить у себе назавжди «Золоту богиню Ніку», він же Кубок Жуля Ріме. Справа в тому, що збірна, яка виграла чемпіонат світу три рази, навічно заволодівали трофеєм, а в обох фіналістів було по два чемпіонські титули.

Пеле відкрив рахунок вже на 18-й хвилині. Однак радість була стриманною, адже на всіх післявоєнних чемпіонатах світу, команда, яка відкривала рахунок в фіналі, незмінно опинялася переможеною.

Коли Бонінсенья в кінцівці першого тайму, скориставшись помилкою того самого Клодоалдо, зрівняв рахунок, багатьом подумалося про це.

Але ту Бразилію було не зупинити – команда грала в справжній футбол, той, який, за словами Євгена Євтушенка, "не протокольний, футбол воістину футбольний, де забивають, чорт забирай!».

Три голи Жерсона, Жіарзіньо і Карлоса Альберто в другому таймі каменя на камені не залишили від хваленою італійської оборони.

Так Бразилія стала «трікампеоном», назавжди залишивши у себе найпрестижніший трофей світового спорту.


Десятий чемпіонат світу, що відбувся в Західній Німеччині, подарував світові раніше не бачене видовище, яке увійшло в історію під назвою «тотальний футбол».

Чемпіонат світу з футболу 1974 року

  • Господарі турніру: ФРН.
  • Строки проведення: 14 червня - 7 липня.
  • Кількість учасників: 16.
  • Чемпіон: ФРН.
  • Кращий бомбардир: Гжегож Лято (Польща) – 6 м'ячів.
  • Кращий гравець – Йохан Кройф (Голландія).
Збірна ФРН - чемпіон світу 1974 року

Відбірковий турнір

Європейські збірні боролися за вісім прямих путівок (ще одну отримала збірна ФРН – господиня турніру), а дев'ята команда відправлялася в матчі плей-офф з представником Південної Америки.

Нею стала збірна СРСР, яка мала зіграти два матчі з Чилі. Зустріч в Москві закінчилася нульовою нічиєю, а на матч-відповідь радянська збірна не поїхала через військового переворот у Чилі , і їй було зараховано технічну поразку.

З інших результатів можна відзначити невдалий виступ збірної Англії, яка "віддала" путівку на чемпіонат світу команді Польщі.

Залишилася без путівки і команда Іспанії, але вона поступилася сильній збірній Югославії, та й то в додатковому матчі, так як команди у відбірковій групі набрали однакову кількість очок і мали однакову різницю забитих і пропущених м'ячів.

 

В Південній Америці розігрувалося дві прямих путівки, оскільки Бразилія поїхала на чемпіонат як переможець минулого першості. І якщо аргентинці свою групу виграли впевнено, то збірна Уругваю випередила колумбійців за кращою різницею забитих і пропущених м'ячів.

Дві зони – Азії та Океанії після своїх відбіркових ігор проводили міжзональний фінал, переможцем якого стала команда Австралії.

А в Північній і Центральній Америці (КОНКАКАФ) путівку отримував переможець континентального чемпіонату. Він проходив в Гаїті, і збірна господарів зайняла перше місце.

І, нарешті, на африканському континенті складний чотириступеневий відбірковий турнір впевнено виграла команда Заїру.

 

Остаточне представництво країн склалося наступним чином:

  • Європа – 9 країн.
  • Південна Америка – 4.
  • Північна і Центральна Америка – 1.
  • Океанія – 1.
  • Африка – 1.

Фінальна частина

Організатори змагань відійшли від традиційної системи розіграшу. Тепер після звичайного першого групового раунду вісім команд ділилися на дві групи, переможці яких відразу виходили в фінал. Півфінальні матчі регламентом не передбачалися.

 

У результаті жеребкування команди розподілилися по групах наступним чином:

Група 1: НДР, ФРН, Чилі, Австралія.

Група 2: Югославія, Бразилія, Шотландія, Заїр.

Група 3: Голландія, Швеція, Болгарія, Уругвай.

Група 4: Польща, Аргентина, Італія, Гаїті.

Перший раунд

Група 1

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 НДР 1:0 1:1 2:0 2 1 0 4-1 5
2 ФРН 0:1 1:0 3:0 2 0 1 4-1 4
3 Чилі 1:1 0:1 0:0 0 2 1 1-2 2
4 Австралія 0:2 0:3 0:0 0 1 2 0-5 1

У перший і єдиний раз на чемпіонатах світу між собою зустрілися футболісти Східної і Західної Німеччини. Їх зустріч відбулася в третьому турі, коли обидві команди вже забезпечили собі місце в другому раунді турніру.

Збірна Чилі, яка зіграла внічию з командою НДР, мала шанси на друге місце в разі перемоги над австралійцями, але матч завершився нульовою нічиєю. І футболісти збірних ФРН і НДР виходили на поле, вже знаючи результат того поєдинку (тоді зустрічі останнього туру не обов'язково грали в один час).

Але хіба це могло мати якесь значення при тій політичній ситуації і відносинами між країнами! Матч проходив у жорсткій і впертій боротьбі і завершився несподіваною перемогою східнонімецьких футболістів – єдиний голи на 77-й хвилині забив Юрген Шпарвассер. Мабуть, ця перемога стала найзначнішою в історії збірної НДР.

Про цей матчі ходить легенда, що, мовляв, збірна ФРН програла навмисно, так як друге місце давало їм більш легких суперників у другому раунді.

Та дурниці все це! По-перше, західні німці вийшли на поле основним складом. По-друге, на момент початку матчу завершилися зустрічі тільки групи № 1, і було відомо, що команда, яка посіла друге місце, потрапить на Бразилію, яка на тому чемпіонаті зовсім не вразила. А розклад в інших групах ще не був ясний.

І, по-третє, і це головне, подібний матч, соціалістичної Німеччини проти капіталістичної просто не міг бути зданий будь-якою зі сторін.

Ну, уявіть собі, що «Реал» на переповненому «Сантьяго Бернабеу» з якихось турнірних міркувань спеціально програє «Барселоні».

Група 2

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Югославія 0:0 1:1 9:0 1 2 0 10-1 4
2 Бразилія 0:0 0:0 3:0 1 2 0 3-0 4
3 Шотландія 1:1 0:0 2:0 1 2 0 3-1 4
4 Заїр 0:9 0:3 0:2 0 0 3 0-14 0

Майже двісті хвилин ігрового часу знадобилося чинним чемпіонам світу бразильцям, аби забити свій перший гол на чемпіонаті. Після двох нульових нічиїх з Шотландією і Югославією, вони перемогли збірну Заїру 3:0.

Хоча, в принципі, перед третім туром становище збірної Бразилії було непоганим – перемога над африканської збірної з різницею більш ніж в два м'ячі гарантувала їм друге місце.

У підсумку так і вийшло – три збірні набрали по чотири очки, але шотландці за різницею м'ячів виявилися на 3-му місці.

Photo 5

Ще в цій групі запам'яталися югослави – тим, що забили Заїру 9 м'ячів, і тренер збірної Шотландії Віллі Ормонд – тим, що постійно сьорбав віскі з фляжки прямо на тренерській лаві.

Ні, куріння тренерів під час матчів тоді було в порядку речей, але що б так! Все-таки славні були часи.

До речі, у шотландців була цілком пристойна команда з Кенні Далглішем і Денисом Лоу в складі, та й грали вони гідно, не програвши жодної зустрічі.

Група 3

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Голландія 0:0 4:1 2:0 2 1 0 6-1 5
2 Швеція 0:0 0:0 3:0 1 2 0 3-0 4
3 Болгарія 1:4 0:0 1:1 0 2 1 2-5 2
4 Уругвай 0:2 0:3 1:1 0 1 2 1-6 1

У цій групі збірна Голландії під проводом Рінуса Міхелса на тренерській лаві і Йохана Кройфа на полі продемонструвала світу футбол, заснований на постійних змінах позицій практично всіма гравцями.

А диригував цим «організованим хаосом» великий Кройф, чию позицію на полі взагалі неможливо було визначити. Суперники просто не знали, що можна протиставити такій грі, і тільки шведи зуміли «відскочити» і зберегти свої ворота в недоторканності.

Про збірної Голландії, яка до цього ніколи не ставилася до грандів світового футболу, заговорили, як про головного претендента на чемпіонство.

За друге місце в останньому турі сперечалися збірні Уругваю і Швеції, причому останніх влаштовувала нічия, проте скандинави розгромили свого суперника.

Група 4

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Польща 3:2 2:1 7:0 3 0 0 12-3 6
2 Аргентина 2:3 1:1 4:1 1 1 1 7-5 3
3 Італія 1:2 1:1 3:1 1 1 1 5-4 3
4 Гаїті 0:7 1:4 1:3 0 0 2 2-14 0

В цій групі першими опинились поляки, у яких підібралася дійсно відмінна команда, мабуть, найкраща в історії цієї збірної. Вони виграли всі три зустрічі, а збірна Гаїті, навпаки, програла всі матчі, тому за друге місце змагалися команди Італії та Аргентини.

Оскільки очне протистояння цих команд завершилося внічию, довелося рахувати різницю забитих і пропущених м'ячів, яка виявилася кращою у збірної Аргентини.

Другий раунд

Група А: Голландія, Бразилія, НДР, Аргентина.

Група В: ФРН, Польща, Швеція, Югославія.

 Йоган Кройф

Хоча регламент турніру не передбачав проведення півфіналів, один з матчів останнього туру обох груп був очним спором команд, які претендують на перше місце, тобто фактично був півфінальним.

Група A

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 Голландія 2:0 2:0 4:0 3 0 0 8-0 6
2 Бразилія 0:2 1:0 2:1 2 0 1 3-3 4
3 НДР 0:2 0:1 1:1 0 1 2 1-4 1
4 Аргентина 0:4 1:2 1:1 0 1 2 2-7 1

У групі «А» таким матчем виявився поєдинок Голландії та Бразилії, які підійшли до нього з двома перемогами. Але у голландців була набагато більш краща різниця забитих і пропущені м'ячів, а тому їх влаштовувала нічия.

Але збірна Голландії була нестримна, і ні про нічию мови не йшло. У другому таймі два Йохана – Неескес і Кройф забили по м'ячу і оформили для збірної Голландії путівку в фінал.

Взагалі, саме в матчах другого етапу голландці показали себе у всій красі, вигравши всі три матчі із загальним рахунком 8:0. Тобто тотальний футбол давав результат не тільки в атаці, але й в обороні – за шість матчів чемпіонату збірна Голландії пропустила всього один м'яч.

Група B

# Команда 1 2 3 4 В Н П М О
1 ФРН 1:0 4:2 2:0 3 0 0 7-2 6
2 Польща 0:1 1:0 2:1 2 0 1 3-2 4
3 Швеція 2:4 0:1 2:1 1 0 2 4-6 2
4 Югославія 0:2 0:1 1:2 0 0 3 1-6 0

А тут збірні ФРН і Польщі підійшли до очного поєдинку в третьому турі без очкових втрат, але господарів влаштовувала нічия. Матч почався з 30-хвилинним запізненням через зливу. Воду з поля відкачували за допомогою пожежних машин, поставало питання про перенесення матчу. Але після кількох консультацій австрійський арбітр Еріх Лінемайр все ж вивів команди на поле.

 

Футболу як такого не вийшло – мокре розкисле поле не сприяло демонстрації високої техніки. На думку багатьох, воно було більше на руку німцям, так як та збірна Польщі була швидше, технічніше і була фаворитом зустрічі.

Але треба віддати належне і західнонімецьким футболістам – вони сильно додали в порівнянні з іграми першого раунду. Ось і в цій зустрічі німці стримали атаки поляків, потім заробили пенальті, який не зміг реалізувати Уве Хеннес, але на 76-й хвилині Герд Мюллер все ж забив свій гол.

Матч за 3-е місце

Польща – Бразилія 1:0 (0:0)

У матчі за третє місце поляки за рахунок єдиного гола Гжегожа Лято перемогли збірну Бразилії і домоглися найвищого успіху в своїй історії.

Що стосується збірної Бразилії, то в цілому на турнірі вона продемонструвала невиразний футбол. І головне, беззубість в атаці – в чотирьох з семи матчів бразильці не змогли вразити ворота суперника!

 Герд Мюллер проти захисників збірної Польщі

Зрозуміло, що Бразилія приїхала на чемпіонат без Пеле, але ж в їх складі були такі майстри, як Жіарзіньо і Рівеліно.

Загалом, той варіант збірної Бразилії був одним з найгірших на чемпіонатах світу. Можна було навіть сказати, що він був гіршим, але ж у нас був ще чемпіонат світу 2014 року.

Фінал

ФРН – Голландія 2:1 (2:1)

Отже, фінал, в якому був явний фаворит, а декому здавалося, що і очевидний переможець. Втім, німцям не звикати грати в подібній ситуації – двадцять років тому в фіналі чемпіонату світу всі точно так віддавали перевагу їх суперникам – збірній Угорщини.

І хоча це були зовсім інші гравці, характер і незламна воля були характерні для всіх поколінь "бундесманшафт".

Усі ці якості стали в нагоді німцям вже в дебюті зустрічі – секундна стрілка ще не зробила першого оберту, як Кройф був збитий у чужій штрафній і Неескенс реалізував пенальті.

Німці відігралися так само з 11-метрового, забитого Паулем Брайтнером, на 43-й хвилині їх супербомбардир Герд Мюллер забив другий, і, як виявилося переможний гол.

До речі, цей гол став єдиним, пропущеним голландцями з гри від гравця суперника – адже на груповому етапі Рууд Крол зрізав м'яч у власні ворота.

Так збірна Голландії змарнувала свій найреальніший шанс стати чемпіоном світу.

Невідомий призер 30-го та тріумф італійців у 1934 році. Історія чемпіонатів світу.

Другий поспіль тріумф італійців та перерва у 12 років. Історія чемпіонатів світу.

Битва при Берні та сходження Короля. Історія чемпіонатів світу.

Всесвітнє визнання Пеле та найскандальніший фінал в історії мундіалів. Історія чемпіонатів світу.

Коментарі ()