Головне

Хто з українських клубів грав в єврокубках у січні: ляпас у Глазго, крадені шуби та політичний скандал

Максим Розенко - про барвистий старт київського Динамо в євротурнірах.
26.01.2024 10:26 25247 0
Хто з українських клубів грав в єврокубках у січні:  ляпас у Глазго, крадені шуби та політичний скандал

Джерело - Чемпіон.

В УЄФА затвердили дати проведення матчів в наступному сезоні єврокубків. 7-й тур в Лігі чемпіонів відбудеться 21–22 січня, 8-й тур 29 січня 2025 року. В Лігі Європи 7-й тур відбудеться 23 січня, а 8-й  тур 30 січня 2025 року. Тож, теоретично українські клуби наступного сезону в єврокубках можуть зіграти в січні. Вперше в своєї історії? Ні, був один прецедент,  про який зараз мало хто згадає. Причому першу гру на виїзді український клуб провів 12 січня.

Рівно 57 років тому Динамо двічі зіграло у січні  з шотландським Селтіком у рамках 1/4 фіналу Кубка володарів Кубків. 12 січня (!) в Глазго та 26 січня в Тбілісі (!). Ці поєдинки супроводжувалися відразу декількома скандалами. Політичним, завдяки якому довелося переносити матч-відповідь на тиждень. Та побутовим - після авіаперельоту у гравців Динамо вкрали особисті речі. І ще це був дебютний виступ команди з СРСР у розіграші єврокубків.

Лояльність УЄФА

У перших розіграшах єврокубків клуби з СРСР участі не брали. Вперше радянська команда була заявлена на 6-й розіграш Кубку володарів кубків УЄФА, який проходив в сезоні 1965/66. Радянська федерація прийняла рішення, що першою командою з СРСР, яка візьме участь у клубному європейському турнірі буде київське Динамо, яке в 1964 році стало переможцем Кубка СРСР. 

В першому раунді або 1/16 фіналу Динамо зустрілося з Колрейном, який представляв Північну Ірландію. Це був напівпрофесійний клуб. Достатньо сказати, що 36-річний захисник Колрейну Берті Пікок був головним граючим тренером команди, а також наставником збірної Північної Ірландії. Згідно жеребу перший матч Динамо повинно було проводити вдома, але президент Колрейну Джек Доерті запропонував перенести його до Північної Ірландії. З цікавою мотивацією. Мовляв, продаж квитків на перший матч в Колрейні дозволить заробити команді на поїздку в столицю України. 

Так, ми чули про це, - підтверджує цю версію один з лідерів тогочасного Динамо Андрій Біба. - Керівництво Колрейну стверджувало, що таким чином вони зможуть зібрати більшу касу з продажу квитків на матч. 

Пропозиція Джека Доерті була прийнята.Скоріше за все, реально враховуючи рівень майстерності команд, президент Колрейну побоювався, що його команда поступиться в Києві з розгромним рахунком і на матч-відповідь прийде набагато менше фанів, ніж можна було очікувати. І Джек Доерті мав рацію. 2 вересня 1965 року Динамо на стадіоні Шоуграундс переграло господарів 6:1, у киян дублем відзначилися Біба та Серебряников, по голу забили Базилевич і Хмельницкий. За шість днів, 8 вересня в Києві Динамо перемогло Колрейн 4:0, голи на рахунку Біби та Хмельницького, ще двічі відзначився Базилевич. Зазначимо і лояльність УЄФА, який надавав терміни проведення матчів, але команди мали можливість міняти місце проведення та коректувати дати. 

У другому раунді або 1/8 фіналу суперником українців став Русенборг.  Клуб з Тронхейму тільки починав своє сходження у лідери місцевого футболу. Русенборг на той час провів тільки два сезони в елітному дивізіоні Норвегії, вилетів з нього і виграв Кубок країни, як свого часу львівські Карпати в чемпіонаті СРСР - граючи в другому дивізіоні. У першому раунді Кубку Кубків Русенборг двічі з однаковим рахунком 3:1 обіграв ісландський Рейк'явік. Гідної конкуренції Динамо норвежці не склали. 24 жовтня у Тронхеймі господарі поступилися українцям 1:4 (голи у складі киян забили Біба, Хмельницький та двічі Пузач), а за 4 дні (!), 28 жовтня у Києві команда Віктора Маслова відсвяткувала перемогу 2:0 (голи на рахунку Хмельницького та Базилевича). 

Січневий Селтік

Жеребкування 1/4 фіналу Кубку кубків відбулося 16 грудня 1965 року в Цюриху. Динамо попав шотландський Селтік. Перший матч українці повинні були провести в Глазго. А далі було найцікавіше. Якимось чином Селтік домовився з Динамо, а, вірніше, з федерацією футболу СРСР, яка тоді приймала рішення за радянські клуби, провести матчі 12 (!) та 19 січня (!). Чому радянська федерація погодилися на ці терміни, зрозуміти важко. Вони були зручні для Селтіка, тому що чемпіонат Шотландії продовжувався в січні, але точно не для Динамо, яке останній матч провело 20 листопада 1965 року. 

Учасники протистояння з Селтіком у складі Динамо Андрій Біба та Йожеф Сабо, яким ми зателефонували, не можуть пояснити ці дати проведення матчів. Стверджують, що все вирішувалося нагорі. Але жоден з інших учасників чвертьфіналів турніру не проводив матчі у січні. Атлетико Мадрид зустрічався з Боруссією Дортмунд 16 лютого та 2 березня.  Ліверпуль з угорським Гонведом - 1-го та 8-го березня. Вест Гем з Магдебургом - 2-го і 16-го березня. Скоріше за все, радянській федерації не вистачило досвіду у веденні переговорів з Селтіком, тому що, нагадаю, УЄФА дозволяв клубам домовлятися за дати  проведення матчів між собою. 

Нас поставили перед фактом, - граємо з Селтіком 12 січня, - продовжує пригадувати події 57-річної давнини Андрій Біба. - До цього ми тільки в середині січня виходили з відпустки. А тут вже 12-го гра. 20 листопада зіграли в останньому матчі чемпіонату СРСР зі СКА Одеса, завоювали срібні медалі першості. Відпочили декілька днів і почали готуватися до протистояння з шотландцями. Поїхали в Болгарію, зіграли там з чемпіоном країни Левські. Але в Софії випав сніг, погода зіпсувалася, і це не сприяло подальшій підготовці. В Києві тренувалися в залі, після нового року поїхали в Тбілісі. Там і повинні були провести матч-відповідь 19 січня. В Києві в цю дату грати було нереально з огляду на кліматичні умови. 

Напередодні поєдинку у Глазго у Динамо були кадрові проблеми. Йожеф Сабо проходив реабілітацію після травми коліна. Хоча він і полетів з командою до Шотландії, грати не міг. Селтік же дуже впевнено виглядав в чемпіонаті Шотландії, де вигравав матч за матчем. На початку гри у українців були шанси отримати сприятливий для себе результат. Пузач та Базилевич повинні були забивати, але завадили один одному. А після штрафного у виконанні Серебряникова ворота Селтіка врятувала штанга. Далі господарі підсилили тиск і забили гол у першому таймі та ще два у другому. 3:0 і у Динамо майже примарні шанси у матчі-відповіді.      

До гри в Глазго Селтик для нас був темною конячкою - пригадує Андрій Біба. - Це зараз є інтернет і за декілька годин можна знайти будь-яку інформацію. 57 років тому все було по-іншому. Рахунок на табло відповідав змісту гри.  Пам’ятаю рудого хлопця Джонстона, який добряче повозив нас по краю. Після Колрейну та Русенборгу Селтік виявився командою зовсім іншого класу. Не дарма шотландці перемогли вже в наступному розіграші Кубку чемпіонів. 

Крадіжка речей та політичний підтекст

З Глазго Динамо прилетіло в Тбілісі, де проводило підготовку до матчу-відповіді. І вже там з’ясувалося, що в сумках деяких гравців зникли речі.

На той час закордонні поїздки були виключенням з правил, і ми старалися купувати подарунки рідним, - пояснює Андрій Біба. - Наприклад, шуби дружинам. Коли ми вже на автобусі їхали з аеропорту Тбілісі, хлопці почали перевіряти власні сумки і побачили, що в речах хтось порився. Зверху все лишили, а знизу забрали найцікавіше. Навряд чи це зробили представники шотландського аеропорту. Цим зазвичай грішили радянські працівники аеропортів, а в Тбілісі ми летіли через Москву. 

Матч  повинен був відбутися 19 січня, але був перенесений на тиждень через відмову СРСР дати дозвіл на чартерний рейс Ірландської авіакомпанії. Річ у тім, що Радянський Союз на той час не мав дипломатичних відносин з Ірландією, і заперечував проти рішення клубу літати з Aer Lingus (чартер Ірландської авіакомпанії). УЄФА змушений був втрутитися. У підсумку Селтик  летів в Тбілісі не прямим рейсом, а через Москву, що спричинило збільшення дальності польоту в обох напрямках. Причому прилетіли на... літаку ірландської авіакомпанії. 

Вже на 20-й хвилині Сабо, який відновився після травми, зробив рахунок 1:0. Але через 11 хвилин захисник Джеммелл його зрівняв (він же забив і перший гол у Глазго). Хтось на трибуні в цей час головно назвав це “м'ячем безнадійності”. Забити 4 голи Селтіку було вже нереальною задачею. Після цього Динамо прагнуло здобути хоча б мінімальну перемогу, а шотландці - закінчити гру внічию. Краще з завданням впорався Селтік. 

Поєдинок в Тбілісі продемонстрував, що на полі зустрілися більш-менш рівні за класом команди, - стверджує автор голу в цій грі Йожеф Сабо. - Протистояння з Селтіком стало нам у пригоді восени наступного року, коли шотландці вже в рангу чинного володаря Кубку чемпіонів зустрічалися з нами в самому престижному клубному європейському турнірі. Восени 1967 року ми виграли у Селтіка 2:1 в Глазго, в Києві зіграли внічию 1:1 і пройшли в наступний раунд змагань. Тому що вже знали, як грати проти шотландців.   

Додамо, що попри такий початок сезону, 1966 рік виявився напрочуд вдалим для киян. Динамо зробило золотий дубль - виграло чемпіонат та Кубок СРСР, а Андрія Бібу було визнано футболістом року в країні. А в двох наступних сезонах Динамо ще двічі виграє чемпіонат СРСР, зробивши таким чином золотий хет-трик, тричі поспіль перемагаючи в союзній першості.  Але це вже інша історія. 

 

Статистика виступів Динамо в дебютному євросезоні 

Кубок володарів Кубку 1965/66

1/16 фіналу (2 і 8 вересня 1965 року)

Колрейн (Північна Ірландія) - Динамо - 1:6 (Карлі - Біба-2, Базилевич, Хмельницький, Серебряников-2).

Динамо - Колрейн - 4:0 (Біба, Базилевич-2, Хмельницький).

1/8 фіналу (24 і 28 жовтня 1965 року)

Русенборг (Тронхейм, Норвегія) - Динамо - 1:4 (Хансен - Біба, Хмельницький, Пузач-2).

Динамо - Русенборг - 2:0 (Хмельницький, Базилевич).

1/4 фіналу (12 і 26 січня 1966 року)

Селтік (Глазго, Шотландія) - Динамо - 3:0 (Джеммелл, Мердок-2).

Динамо - Селтік - 1:1 (Сабо - Джеммелл).

Разом: 6 матчів (4 перемоги, 1 нічия і 1 поразка, м'ячі - 17: 6).

Воротар: Віктор Банніков (6 матчів).

Захисники: Вадим Соснихін (6), Володимир Щегольков (6), Леонід Островський (5), Володимир Левченко (1), Сергій Круліковський (1).

Півзахисники: Віктор Серебряников (6 матчів/2 голи), Василь Турянчик (6), Йожеф Сабо (5/1), Федір Медвідь (4), Валентин Левченко (1).

Нападники: Віталій Хмельницький (6/4), Андрій Біба (5/4), Олег Базилевич (5/4), Анатолій Пузач (3/2).

Тренер - Віктор Маслов.

Максим Розенко, Чемпіон

 

Коментарі ()