Після ігор з "Бордо", особливо першої, було враження, що "Динамо" дійсно може скаржитися на нереалізацію моментів. Старт у весняній частині першості показав, що справа не лише в ній. Найкраще про це після гри заявив головний ветеран команди Олександр Шовковський: на полі не було гравця, котрий став би лідером у важкий для "Динамо" момент.
Адже після того як Прийомов з третьої спроби - усі три рази "привіт" правому захиснику Віді - все ж забив гол, залишалося ще 20 хвилин, за які можна не те, що один - два чи три голи забити. Однак кияни просто не награли навіть на таку кількість справжніх моментів, не кажучи вже про реалізовані нагоди.
Між тим команда почала з бажанням, особливо вирізнявся Гусєв. Він і у офсайд потрапляв від надмірного прагнення проявити себе після непотрапляння у основу в згаданих матчах з французами, і бив по воротах, і віддавав. Намагався проявити себе і Ідейе, чиє майбутнє у клубі під керівництвом Блохіна після демаршу переможця Кубка Африки виглядало не дуже переконливим. Однак у "Динамо" вочевидь дійсно зараз бракує класних виконавців і тримати найкращого бомбардира команди на "банці" було б марнотратством.
Перший напівмомент був у Віди, котрий мав час, щоб підготуватися до удару, однак завагався і віддав неточну передачу, там Аруна зрештою все ж пробив, але при цьому підсковзнувся і сильним удар не вийшов. Згодом нігерієць виконав ще пару ударів, але їм бракувало то влучності, то сили. Обидві ці якості були властиві спробам Гусєва та Ярмоленка на 35-й та 27-й хвилинах відповідно, однак Боровик здійснив два блискучих сейви.
Наприкінці тайму Олег вивів Андрія на ворота, Ярмоленко обіграв воротаря, але пробити з гострого кута йому вдалося так, що м'яч лише прокотився вздовж лінії воріт. Ніхто з партнерів момент не відчув і набігати на порожню "рамку" не став. Потім ще раз небезпечно пробив Гусєв, але Боровик продовжував сумлінно виконувати свою роботу.
Сам "Кривбас" при цьому не відсиджувався у захисті, роблячи ставку на контратаки флангами та стандарти. І якщо Тайво уважно стежив за співвітчизником Бабатунде, то от Віда регулярно втрачав позицію, про що йшла мова вище. До того ж команду Блохіна, схоже, вразив вірус самовпевненості: вдалося забити одразу по перерві і хлопці вирішили, що справу зроблено.
Гол створив Ідейе: отримавши передачу з флангу, він розкрутився та пробив без шансів для Боровика. Того врятувала поперечина, але ніхто не завадив Аруні бути першим на добиванні. Удар Прийомова з відскоком від газону, коли м'яч пролетів повз дальній кут воріт Шовковського, нічому не навчив "динамівців". І шанси вони мали: Ідейе головою промазав з кількох метрів після навісу Гусєва, Ярмоленко після передачі Безуса не переграв Боровика,
"Кривбас" знову відповів шансом Прийомова: удар у поперечину мав би підказати тренерам замислитися над провалами правого флангу захисту. Однак заміненим в ці хвилини був не Віда, а Гусєв (Мехмеді вкотре не показав нічого, окрім неточного удару на останніх хвилинах). Нарешті пройшла чергова контратака "Кривбасу", де постаралися всі: Михалик (неточний пас), Віда (не накрив Прийомова) та Хачеріді (рикошет від нього став фатальним для киян).
У останні хвилини "Кривбас" зусиллями Федорчука, котрий нарешті відновився від травм, доволі відчутно показував, що не буде сидіти у захисті. Одного разу він ледве не відібрав м'яч у захисників в штрафному майданчику, мав нагоду після подачі штрафного (Шовковський зреагував), класно прострілював, але ніхто з нападників не встиг замкнути. На все це "Динамо" відповіло лише згаданим пострілом Мехмеді та претензією Ідейе на пенальті (нічого там не було, блискуче у підкаті зіграв Гітченко).
Як підсумок, за другим таймом нічия виглядає закономірною. Як закономірним виглядає і теперішнє перебування киян на четвертій сходинці таблиці. У команди відсутній "інстинкт кілера", коли вона може добити суперника, а не розслабитися після забитого гола. І найсумніше - те, що незрозуміло: чия це провина - гравців, які вустами того ж Михалика кажуть, що тренери не винуваті у нереалізації, чи все ж теперішні керівники "Динамо" не можуть донести до футболістів своє бачення футболу.
