Найкращий результат сезону для Марусяка, перший подіум Бразилії. Підсумки лижного тижня
Стрибки з трампліна
Старти тижня:
Субота, 7 грудня
Вісла (Польща), HS 134, особистий турнір
Неділя, 8 грудня
Вісла (Польща), HS 134, особистий турнір
Історична перемога Чофеніга, Пашке продовжує лідирувати
Етап Кубку світу у Віслі обіцяв бути непростим: прогнози синоптиків були несприятливими. Проте, на щастя, весь ліміт метеорологічних проблем було вичерпано у п’ятничній кваліфікації, а недільний турнір був, напевно, найбільш стабільним на спокійним у плані вітрової обстановки у поточному сезоні.
У суботу найкращим став Даніель Чофеніг, для якого це перша в кар’єрі перемога на Кубку світу. Безумовно, вона назрівала: до цього 22-річний австрієць цілих сім разів піднімався на подіум. Більше того: Чофеніг став першим стрибуном, народженим у ХХІ столітті, який переміг на етапі Кубку світу! І той факт, що ця подія відбулася лише наприкінці 2024 року – найкраща ілюстрація того, наскільки "постаріли" стрибки з трампліна за останні роки. Щоби ще яскравіше підкреслити цей тренд: поруч із Даніелем у суботу на подіумі стояли 33-річний Грегор Дешванден і 34-річний П’юс Пашке.
До слова, швейцарець став першим стрибуном у поточному сезоні не з Австрії чи Німеччини, який потрапив до топ-3 на Кубку світу. Картина минулого сезону повністю повторюється: на стартовому відрізку домінують представники саме цих двох збірних. Дешванден у суботньому старті програв Чофенігу всього 1,4 бала, і цілком може говорити про те, що судді відібрали у нього можливу першу перемогу на Кубку світу: оцінки австрійця за другий стрибок були явно завищеними.
Гора приземлення у Віслі була, як і зазвичай на стартовому відрізку сезону, доволі жорсткою, і австрієць у другому стрибку приземлився далеко не ідеально. Враховуючи, що з поточного сезону судді отримали рекомендації більш строго карати стрибунів за неточності на приземленні, оцінки 17,5–18,0, які отримав Чофеніг, були для нього незаслуженим подарунком.
Даніель Чофеніг
Завершуючи швейцарську тему, зазначимо, що у неділю свої перші в очки в поточному сезоні набрав Кілліан Паєр – 20 місце. Ремо Імхофу пробитися до складу команди Руне Велти зараз досить складно, проте менш ніж за два тижні у швейцарців буде домашній етап у Енгельбергу, де вони зможуть виставити національну групу, а Імхоф отримає шанс довести, що він гідний місця в основі.
Ну а Пашке без своєї перемоги також не залишився. У неділю він випередив найближчого переслідувача, Яна Хьорля, на 8,5 бала, і закріпив своє лідерство у загальному заліку. У поточному сезоні П’юс по одному разу перемагав на кожному з трьох трамплінів, на яких змагалися стрибуни. Подивимося, чи зможе він продовжити свою переможну ходу на домашньому етапі у Тітізеє Нойштадті.
А ось його партнер по команді, Андреас Веллінгер, у Віслі розчарував. Німець, якого перед стартом сезону багато хто вважав фаворитом №1, розпочав зимову компанію не надто вдало, проте поступово і невпинно додавав, і у Руці добрався до першої перемоги в сезоні. Але у Віслі Анді зробив суттєвий крок назад, особливо у суботньому турнірі, де посів лише 22 місце. У неділю Веллінгер виглядав уже краще, проте після другого місця у кваліфікації став лише сьомим у основних змаганнях. Стабільності лідеру збірної Німеччини зараз явно не вистачає.
Теж саме можна сказати і про його партнера по команді Маркуса Айзенбіхлера, який після восьмого місця у суботньому турнірі в Руці вже тричі поспіль не може набрати очок. А ось Карл Гайгер якраз дуже стабільний. Проте, за винятком подіуму у лотерейному другому старті у Фінляндії, стабільність ця дозволяє Карлу лише балансувати в районі 10 місця.
Що стосується збірної Австрії, то у суботу перший помітний збій у поточному сезоні стався у Штефана Крафта: лише 12 місце у першій спробі, після чого у другому раунді він зумів піднятися лише на 5 позицій вверх.
А збірну Норвегії продовжує лихоманити. Острівком стабільності в команді залишається Крістоффер Еріксен Сундал, який перетворюється на повноцінного лідера команди: у Віслі він двічі фінішував у топ-10. У суботу шостим став Халвор Егнер Гранеруд, проте вже у неділю він залишився без очок – 32 місце. Суботній турнір взагалі став для норвежців дуже успішним: окрім Сундала та Гранеруда, у топ-10 потрапив і Фредрік Віллумстад. Він повторив свій особистий рекорд на Кубку світу – дев’яте місце. Йоханну Андре Форфангу омріяна зміна головно тренера поки що на користь не пішла, і старт сезону він відверто провалює.
Халвор Егнер Гранеруд
Збірна Польщі на домашньому етапі жодного разу не потрапила у топ-10, проте загальний командний рівень був дуже солідним. У неділю до топ-10 пробилися одразу 6 поляків, і це лише третій такий випадок за каденції поточного головного тренера команди, Томаса Турнбіхлера. При чому, попередні два трапилися також на домашніх етапах – у Закопане та тій же Віслі.
Як представник національної групи дебютував у поточному сезоні зірковий Пьотр Жила, і ветеран зразу ж проявив себе доволі конкурентоздатним на рівні Кубку світу – 35 та 26 місця. Проте, на наступний етап Кубку світу він до складу не відібрався, і буде змушений вперше з лютого 2016 року виступати на Континентальному кубку. При чому, головним конкурентом Жили за місце у основному складі збірної Польщі був Каміль Стох, який демонстрував у Віслі практично ідентичні результати: 33 та 25 місця.
Вперше за 988 днів набрав очки на Кубку світу Якуб Вольни. Що цікаво, зробив він це саме у Віслі, де у минулому сезоні став творцем скандалу. Вольни публічно розкритикував тренерський штаб другого складу збірної Польщі, за що його до кінця сезону відсторонили від виступів на Кубку світу. Зазначимо, що Польща у Віслі двічі задіяла національну групу, вичерпавши свій ліміт на поточний сезон: у січні в Закопане ми побачимо лише основу команди Томаса Турнбіхлера.
Ніяк не можу вибратися з кризи збірна Словенії. Тімі Зайц у п’ятницю став п’ятим – це найкращий результат для команди Роберта Хрготи у поточному сезоні. Проте, більше похвалитися нічим. Ловро Кос у п’ятницю навіть не пройшов кваліфікацію, а в неділю, хоч і пробився до основного турніру, посів там останнє, 50 місце. Кос зараз відверто не готовий до рівня конкуренції на Кубку світу, йому необхідна пауза у змаганнях і декілька тижнів спокійної роботи на тренувальному зборі.
Анже Ланішек на старті сезону стабільний, проте це рівень лише міцного середняка. Як і Кос, з порожніми руками покинув Віслу Домен Превц. До першого особистого турніру він не відібрався, а в неділю отримав дискваліфікацію – вже другу для себе у поточному сезоні.
Прекрасно виступив у Віслі Рен Нікайдо – десяте та шосте місця. При чому, у суботу після першої спроби він йшов третім. Якщо японець продовжить у такому ж дусі – перший подіум на Кубку світу буде не за горами. Успіхи Нікайдо дуже доречні для збірної Японії на фоні невдач лідера команди, Рьою Кобаясі: у Віслі у нього 23 та 13 місця. Гадаю, пора уже припинити виправдовувати проблеми Рьою хворобою перед стартом сезону, і визнати, що зараз він просто далекий від оптимальної готовності.
Великих звершень чекали у Віслі від одного із відкриттів поточної зимової кампанії, Тейта Франца, особливо враховуючи, що вперше він гучно заявив про себе на Кубку світу саме на цьому трампліні у минулому сезоні, вигравши друге тренування в п’ятницю та трайлраунд у суботу. Проте він покинув Польщу з порожніми руками. У п’ятницю Тейт отримав дискваліфікацію, а в неділю показав 33-й результат.
Етап у Віслі для збірної США вийшов невдалим зі всіх точок зору. У п’ятницю підчас тренування важко впав Джейсон Колбі, який лише тиждень тому в Руці вперше в кар’єрі набрав очки на Кубку світу. Джейсон зламав ключицю та вибув приблизно на місяць: найімовірніше, ми побачимо його вже після Турне чотирьох трамплінів.
Марусяк ще ближче до очок
Після двотижневої перерви та пропуску етапу в Руці повернулася на Кубок світу збірна України. Оскільки наша команда часто проводить тренувальні збори у Віслі, були сподівання, що знання місцевого трампліну допоможе підопічним Володимира Бощука виступити успішно. І ці сподівання справдилися лише частково. Віталій Калініченко, на жаль, як і двома тижнями раніше в Ліллехаммері, двічі не зумів пройти кваліфікацію.
Що стосується Євгена Марусяка, то для нього все розпочиналося дуже оптимістично. У п’ятницю у першому тренуванні в нестабільних погодних умовах він зловив потужний заряд зустрічного вітру та полетів на неймовірні 137,5 метри: найдальший стрибок тренувальної сесії та 23-й результат з урахуванням поправок на вітер та зміни позиції стартової лавки.
Євген Марусяк
Проте у подальшому все було не настільки добре: 60-й результат у другому тренуванні та прохід кваліфікації зі скромним 44-м результатом. Такий же рівень Марусяк демонстрував і у суботньому особистому турнірі, і в недільній кваліфікації. Здавалося, сподівань на очки уже немає, проте у основних змаганнях у неділю Євген видав дуже непоганий стрибок на 124 метри. До потрапляння до залікової зони українець не дотягнувся зовсім трішки: 34 місце з відставанням лише у 2,5 бала від прохідної 30-ї позиції.
Найкращий результат Марусяка у поточному сезоні, проте все ще без перших очок на Кубку світу. Наступний етап відбудеться у німецькому Тітізеє-Нойштадті, сподіваємося, розмочити рахунок Євгену вдасться вже там. До речі, у п’ятницю, 13 грудня на "Хохфірстшанце" відбудеться парний командний турнір (SuperTeam), тому збірна України зможе взяти у ньому участь.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня:
П’ятниця, 6 грудня
Бівер Крік (США), швидкісний спуск, чоловіки
Субота, 7 грудня
Бівер Крік (США), супергігант, чоловіки
Неділя, 8 грудня
Бівер Крік (США), гігантський слалом, чоловіки
Чорна серія Одерматта в гіганті, перші перемоги Мурізьє та Тумлера
У чоловічому Кубку світу відбулися перші швидкісні старти сезону. В п’ятницю на трасі "Birds of Prey" спортсмени змагалися у швидкісному спуску. Тренування давали нам всі підстави очікувати повторення сценарію більшості стартів минулого сезону: дуелі між Сіпрієном Сарразеном і Марко Одерматтом. Проте, якщо швейцарець сподівання виправдав і показав другий результат, то француз розчарував: лише дев’яте місце.
А свою першу в кар’єрі перемогу на Кубку світу в 32-річному віці здобув інший представник Швейцарії, Джастін Мурізьє. Його успіхом сенсаційні результати не обмежилися. Третій результат показав Міха Хробат – для словенця цей подіум також став першим у кар’єрі.
У суботньому супергіганті все вже стало на свої місця: Одерматт здобув першу перемогу в сезоні, а Сарразен фінішував другим. Зазначимо, що постановка воріт у супергіганті була дуже підступною, і знайти оптимальні траєкторії проходження спортсменам вдалося не одразу. Саме тому, як і зазвичай у супергіганті, найбільш невигідними виявилися перші стартові номери: із семи перших спортсменів стартового протоколу одразу п’ятеро зійшли з дистанції.
Як і зазвичай, на перших швидкісних стартах сезону не обійшлося без падінь та травм. Ще на тренуванні зламав ногу італієць Гульєльмо Боска, а в п’ятницю приєднався до нього в лазареті Арно Буассе. Він на височенній швидкості влетів у захисні сітки і навіть ненадовго втратив свідомість. Лікарі виявили у швейцарця струс мозку, а також забої обличчя та плеча.
Незважаючи на успіхи Одерматта та Сарразена, сенсацій у супергіганті вистачало. Це пов’язане як з великою кількістю сходів серед ранніх стартових номерів, так і тим, що по ходу змагань трасу трішки підморозило, і умови ковзання для пізніх стартових номерів покращилися. Третім несподівано став 23-річний талант Лукас Фойрштайн, для якого це перший в кар’єрі подіум на Кубку світу. Четверте місце розділили головний суперник австрійця на молодіжному рівні, Джованні Францоні, та норвежець Фредрік Мьоллер. Жоден з них до цього на Кубку світу не потрапляв навіть у топ-10.
Лідер збірної Австрії, Вінсент Кріхмайр, виграв друге контрольне тренування, проте в основних змаганнях до подіуму так і не дотягнувся: п’яте та шосте місця. Провалив етап одне із відкриттів минулого сезону, Франьо Фон Алльмен. У обох гонках він виглядав розібраним, допускався великої кількості елементарних помилок, як результат – 28 та 33 місця. Вкотре слабко розпочинає сезон Домінік Паріс – 19-й і 15-й результати. Зірковий італієць зазвичай прокидається лише під кінець грудня на улюбленій трасі у Борміо, хоча минулого року несподівано переміг навіть раніше, у Валь Гардені. Провалила суботній супергігант збірна Канади: з шести гонщиків команди фінішу дістався лише один – Броді Сегер, який показав 21-й результат.
Втім, найбільш насиченим був недільний гігант, який закривав програму етапу в Бівер Кріку та всього північноамериканського турне для чоловіків. Зазначимо, що у гіганті на трасі "Birds of Prey" чоловіки змагалися вперше з 2019 року – після цього тут відбувалися лише старти у швидкісних видах.
Після другого місця та перемоги у швидкісних видах Одерматт вважався беззаперечним фаворитом, проте підстави для тривоги з’явилися уже в першій спробі: лише восьмий результат із відставанням у 1,26 секунди від лідера. До перемоги Марко було справді далекувато, а ось прорив на подіум на другій трасі був цілком можливим.
Проте вже на самому початку другої спроби Одерматт зійшов із дистанції! Сумарно це вже третій поспіль (і другий у поточному сезону) схід Марко у гіганті. І це відразу після феноменальної серії з 12 перемог! Зазначимо, що постановка воріт, особливо на другій спробі, була досить підступною, і помилялося багато спортсменів – у першу чергу, на виході з трампліну Golden eagle. Проте Одерматт допустився елементарної помилки ще на самому початку другої спроби, де суттєвих помарок не робив ніхто. Здається, із технікою гіганта у Марко з’явилися якісь систематичні проблеми, і якщо вони не будуть виправлені найближчим часом, то у боротьбі за загальний залік Кубку світу раптово може з’явитися інтрига.
Повертаючись до питання розстановки воріт, слід зазначити, що друга траса була майже на 8 секунд швидшою за першу. При чому, подібний дисбаланс у технічних видах на Кубку світу виникає систематично уже впродовж декількох останніх років.
Ну а перемогу здобув Томас Тумлер, який заробив дуже комфортний запас після першої спроби, і левову його частку в другому заїзді розгубив. Як і для його партнера по команді Джастіна Мурізьє у п’ятницю, для нього ця перемога стала першою в кар’єрі на Кубку світу. При цьому, назвати її випадковою язик не повернеться. Ще по ходу минулого сезону швейцарець суттєво додав у гіганті, і недільна перемога стала закономірним підсумком цього прогресу. До свого першого успіху на Кубку світу Тумлер дістався у віці 35 років – паралелі з німецьким стрибуном П’юсом Пашке напрошуються.
Другим став Лукас Бротен, і це подія не менше історична. Він не лише вперше після повернення у великий спорт потрапив до топ-3, а й приніс Бразилії перший в історії подіум на гірськолижному Кубку світу. П’ятим фінішував Хенрік Крістофферсен, який одноосібно очолив загальний залік.
А ось інші потенційні суперники Одерматта у боротьбі за Великий кришталевий глобус (ВКГ) провалом Марко скористатися не зуміли. Лоїк Мейяр у другій спробі допустився грубої помилки та відступив з 5 місця на 13-те. Спірієн Сарразен після першого заїзду йшов 20-м, у другій спробі кинувся атакувати, проте надмірна агресія призвела до сходу з дистанції.
Александер Стеен Ольсен після перемоги в Зольдені продовжує розчаровувати. Він також невдало пройшов другу спробу та відступив з шостого місця на дев’яте. Алекс Вінатцер після п’ятого місця у Зольдені також розчарував: два дуже блідих заїзди та лише 23 місце у підсумку. А ось його партнер по команді, Лука Де Аліпрандіні, видав дуже якісний другий заїзд. Попри доволі відчутну помилку, він показав другий чистий результат другої спроби, що дозволило італійцеві прорватися з 19 місця на восьме.
Повернувся на Кубок світу після розриву хрестоподібних зв’язок коліна Алексі Пінтуро. І повернувся доволі непогано: десяте місце у супергіганті. У своєму улюбленому гіганті француз невдало провів першу спробу, проте завдяки п’ятому чистому результату другого заїзду прорвався з 29 місця на 16-те.
А ось лідер збірної Австрії, Мануель Феллер, етап у Бівер Кріку пропускав через біль у стегні. І за відсутності Ману його команда виступила невдало. Найкращим з австрійців став Штефан Бреннштайнер, який лише замкнув топ-10.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Лижні гонки
Старти тижня:
П’ятниця, 6 грудня
Ліллехаммер (Норвегія), розділка, 10 км, вільний стиль, чоловіки
Ліллехаммер (Норвегія), розділка, 10 км, вільний стиль, жінки
Субота, 7 грудня
Ліллехаммер (Норвегія), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки
Неділя, 8 грудня
Ліллехаммер (Норвегія), скіатлон, 20 км, чоловіки
Ліллехаммер (Норвегія), скіатлон, 20 км, жінки
У Клебо проблеми в дистанційних гонках
Кубок світу з лижних гонок перемістився в Ліллехаммер. При чому, після 5-річної перерви змагання відбувалися на звичній олімпійській трасі, в той час як останніми роками через проблеми зі сніговим покриттям лижники змагалися на трасах біатлонного стадіону. Уточнення дуже суттєве, оскільки олімпійські траси Ліллехаммера значно складніші за рельєфом.
Представники більшості лижних збірних не люблять поїздок на норвезькі етапи Кубку світу, оскільки на них господарі можуть виставити свою національну групу. Домінування Норвегії у сучасних чоловічих лижних гонках настільки тотальне, що навіть резервісти їхньої збірної здатні потрапляти до топ-10, закриваючи дорогу до високих місць для суперників з інших країн.
Так сталося і цього разу. В п’ятницю в розділці господарі забрали перші 6 місць і сумарно делегували 8 своїх спортсменів у топ-10. Восьме місце посів чемпіон світу серед юніорів з біатлону Айнар Хедегарт, для якого це був дебют на Кубку світу з лижних гонок.
Йоханнес Клебо п’ятничну розділку пропускав, після чого в суботу впевнено виграв спринт. У кваліфікації він посів лише друге місце: сенсаційно випередити норвежця зумів Бен Огден. Щоправда, на стадії плейоф американець розчарував, вилетівши вже у чвертьфіналі. Топ-3 кваліфікації не менш сенсаційно замкнув іспанець Хауме Пуейо, проте, як і Огден, він після цього вилетів уже на першій стадії плейоф.
Повертаючись до Клебо, у недільному скіатлоні він вийшов на старт, проте фінішував лише восьмим. Попри те, що гонка була не надто селективною, Йоханнесу не вистачило сил і свіжості для розв’язки на фініші. З чотирьох дистанційних гонок поточного сезону Клебо дві пропустив, у двох інших не зумів піднятися на подіум – не дуже хороша статистика. Особливо, враховуючи, що з цією трасою в Ліллехаммері у Йоханнеса особливі стосунки. Саме тут на початку сезону-2017/18 виграв 30-кілометровий скіатлон, вперше голосно заявивши про себе не лише як про спринтера та майстра коротких (не більше, ніж 15 км) дистанційних гонок.
На кондиції Йоханнеса, ймовірно, вплинула хвороба, яку він переніс на старті сезону, проте відставання у загальному заліку Кубку світу від лідера, Харальда Остберга Амундсена, становить вже 131 очко. Неприємно, але катастрофічною цю ситуацію для Клебо не назвеш: у минулому сезоні він до останнього боровся з Амундсеном за Великий кришталевий глобус (ВКГ) навіть попри пропуск Тур де Скі.
Що стосується самого Харальда, то саме він виграв недільний скіатлон, випередивши Яна Томаса Єнссена та Мартіна Льовстрьома Ньєнгета. Єнссен знову підтвердив своє реноме майстра саме контактних дистанційних гонок: четвертий подіум для 28-річного норвежця на Кубку світу, і всі чотири – саме у гонках з масстартом. У п’ятничній розділці Амундсен показав третій результат, а ось у суботньому спринті не зумів пробитися в фінал.
Дещо розчарував у Ліллехаммері Сімен Хегстад Крюгер. Важкий рельєф, гонки вільним стилем – здавалося б, усі умови для перемог, напевно, найсильнішого конькіста сучасності. Проте у двох дистанційних гонках норвежець посів найбільш образливі місця – друге та четверте. Попереду – високогірний етап у Давосі, який для Крюгера є улюблений та найуспішнішим у Кубку світу. Ну а виграв розділку Мартін Льовстьом Ньєнгет, який на старті сезону вражає: в усіх чотирьох дистанційних гонках на Кубку світу він потрапив на подіум.
Все ще далекий від оптимальної форми Пол Гульберг, який знову пропустив спринт, а у двох дистанційних гонках лише замкнув топ-10. Невдалим вийшов етап і для Еріка Вальнеша. У суботньому спринті він вилетів у півфіналі, а в недільному скіатлоні – зійшов з дистанції в середині другої, конькової половини. У зіркового норвезького спринтера виникла та ж проблема, що і у біатлоністки Інгрід Тандреволл – миготлива аритмія. Залишається лише зрозуміти, наскільки серйозними будуть наслідки цього інциденту для Еріка у довгостроковій перспективі.
Одним із небагатьох, хто міг порушити норвезьку гегемонію в недільному скіатлоні, був Міка Вермюлен, проте він на старт не вийшов. У неділю вранці він прокинувся із болем у горлі та вирішив не ризикувати своїм здоров’ям. У підсумку найкращий результат у скіатлоні, за винятком норвежців, показав американець Гас Шумахер, який замкнув топ-5. Іво Нісканен був активним на класичній половині дистанції, проте у коньковій відступив на 13-ту підсумкову позицію.
Що стосується розділки, то там найкращим з представників решти світу став Фрідріх Мох – сьоме місце. Закономірний результат, враховуючи гірницькі здібності німця та важкість траси в Ліллехаммері.
Збірна Швеції норвезький етап занести собі в актив не може. Найкращим результатом за три гонки стало 11 місце Вільяма Поромя в недільному скіатлоні. Калле Халварссон у цій гонці зійшов з дистанції вже після перших 5 км, відчувши біль у спині. З цієї ж причини він пропустить і наступний етап у Давосі. Едвін Ангер у спринті вилетів у чвертьфіналі, після фінішу поскаржившись на те, що у вирішальний момент на фінішній прямій його підвело кріплення лиж.
Розчарував вундеркінд Альвар Мюльбак. П’ятничну розділку він провалив, показавши лише 58-й результат. Було повне враження, що він цілеспрямовано вирішив пройти її в тренувальному режимі, щоби підготуватися до недільного скіатлону. Проте і там він не вразив, посівши лише 37 місце.
Лихоманить на старті сезону зіркового французького спринтера Рішара Жува, який, як і тиждень тому в Руці, вилетів уже у кваліфікації. У Ліллехаммері його підстрахував Люка Шанава – йому вдалося дістатися фіналу. Третім став Федеріко Пеллегріно – успіхи зіркового італійського ветерана стають дедалі рідкіснішими.
Брав участь у етапі в Ліллехаммері представник України Олександр Лісогор. Він доволі гідно виступив у п’ятничній розділці, показавши 55-й результат із 87 учасників. У недільному скіатлоні 20-річний українець фінішував 60-м.
Йохауг знову домінує, Кубок світу йде в руки Діггінс
Тереза Йохауг після свого повернення у великий спорт зазнала двох поразок у дистанційних гонках на першому етапі Кубку світу в Руці. Багато хто зрадів: здавалося б, найгірші побоювання стосовно того, що легендарна норвежка після свого повернення знову вб’є всю інтригу в дистанційних гонках, не виправдалися.
Проте, вже у Ліллехаммері ми знову побачили ту саму домінуючу Йохауг, до якої звикли до паузи в її кар’єрі. У п’ятничній розділці програти Терезі менше 40 секунд зуміла лише Хейді Венг, у недільному скіатлоні уникнути розгрому не вдалося навіть їй. Зазначимо, що п’ятничну розділку Йохауг виграла рівно через 1000 днів після своєї попередньої перемоги на Кубку світу. Норвежка вже підтвердила участь у наступному етапі Кубку світу в Давосі, проте Тур де Скі в її планах надалі немає.
Збірна Норвегії на домашньому снігу в цілому виглядала значно краще, ніж тиждень тому в Руці, і в таборі збірної Швеції це, звісно ж, пояснили проблемами зі змазкою у своїх спортсменок. Чергову серію скандинавської лижної Санта-Барбари залишимо для самих норвежців та шведів, а ось що дійсно не можна не відзначити, так це прекрасну форму Хейді Венг – настільки переконливо розпочинати сезон їй не вдавалося вже дуже давно. І, відверто кажучи, зараз саме норвежка виглядає головним фаворитом Тур де Скі.
На домашньому етапі у складі збірної Норвегії мало відбутися три зіркових повернення – Крістін Шістад, Хелен Марі Фоссесхольм і Анне К’єрсті Кальво. У підсумку повернення останньої з них так і не відбулося, а ось Шістад і Фоссесхольм ми на старті побачили. Крістін, яка несподівано швидко відновилася після операції на животі, розпочала дуже солідно – з четвертого місця в кваліфікації спринта. Проте уже в чвертьфіналі її релегували на останнє місце в забігу за надто агресивну позиційну боротьбу, хоча і без цього рішення судів норвежка опинилася би за бортом півфіналу. Перший млинець виявився глевким, проте видно, що з фізичною формою у Шістад усе непогано.
Що стосується Фоссесхольм, то вона стала восьмою в п’ятничній розділці, а у недільному скіатлоні посіла лише 17 місце. Все ж, Хелен Марі – занадто яскраво виражений спеціаліст вільного стилю, і на класичній половині вона програла багато.
Підстрахувати Шістад у спринті зуміла Юлі Мюре, яка піднялась на подіум вдруге поспіль. Шостою в розділці стала Сільє Теодорсен. Для 30-річної норвежки це лише третє потрапляння у топ-6 на Кубку світу за кар’єру. Нора Саннесс, яка стала одним із сюрпризів попереднього етапу в Руці, у Ліллехаммері в дистанційних гонках двічі фінішувала на підступах до топ-10 – 11 і 14 місця. У 24-річної спортсменки є непогані шанси закріпитися в основі збірної Норвегії. Продовжує розчаровувати Тіріль Венг – важко повірити в те, що це та сама спортсменка, яка лише у позаминулому сезоні взяла ВКГ.
Що стосується збірної Швеції, то вона занести собі етап у Ліллехаммері в актив не може. Порадувала лише Йонна Сундлінг, яка в домінуючому стилі виграла спринт, а в неділю знову видала дуже сильний виступ у дистанційній гонці, замкнувши топ-6 скіатлону. П’ятничну розділку вона, як і багато інших спринтерок, пропустила – побоювання щодо того, що перенос спринтів на суботу призведе до великої кількості прогулів у п’ятницю, починають справджуватися. Довела невипадковість свого успіху тижневої давності Йоханна Хагстрьом, яка цього разу стала в спринті другою.
А більше шведкам похвалитися нічим. Фріда Карлссон, яка розгромила Йохауг у розділці в Руці, в Ліллехаммері показала лише четвертий результат, після чого пропустила як спринт, так і скіатлон: Фріда поки що не хоче перевантажувати свою ступню. Лінн Сван у Ліллехаммері на старті так і не з’явилася, навіть у своєму улюбленому спринті: напередодні старту в неї з’явилися болі в голові, її ізолювали від команди, побоюючись вірусної інфекції. Затикати дірки в складі довелося Моа Ілар, яка поки що далека від своєї форми річної давнини. Як і Сван, так і не з’явилася на старті жодної гонки в Ліллехаммері й Майя Дальквіст.
А ось Емма Рібом, яка у Руці скаржилася на біль у попереку, і пропустила навіть свій улюблений спринт, у Ліллехаммері виступила як двох гонках – спринті та скіатлоні. Хоча протягом кількох днів перед стартом запевняла, що її виступи у Норвегії під питанням: проблеми зі спиною повністю не вирішені, і біль ще минув остаточно. В спринті Рібом дісталася фіналу, де фінішувала п’ятою, а у скіатлоні посіла лише 25 місце – навряд чи поточному форму Емми можна вважати оптимальною.
Не зуміла підстрахувати своїх партнерок по команді Ебба Андерссон, яка у двох дистанційних гонках посіла лише сьоме та четверте місця. Скіатлон вона провела не надто вдало з тактичної точки зору. Перед зміною лиж Йохауг зуміла втекти від своїх попутниць – Андерссон, Астрід Слінд, Хейді Венг і Джессіки Діггінс. Дві норвежки почали грати у командні тактичні ігри, відмовляючись працювати на переслідування Йохауг, і левову частку роботи вирішила взяти на себе саме Ебба. Хоча у наступній групі позаду їхала її партнерка по команді, Йонна Сундлінг, яка могла наздогнати цей квартет і виграти спринт у боротьбі за друге місце.
Андерссон, як і Карлссон, точно пропустять наступний етап Кубку світу в Давосі, під питанням також участь Сван і Дальквіст. Таким чином, уже зараз можна констатувати, що у Ебби не буде жодного подіуму на Кубку світу до старту Тур де Скі. Схожа ситуація була в олімпійському сезоні-2021/22, і тоді Ебба вдало виступила як на Турі, так і на Іграх у Пекіні.
Пропуски Сван, Карлссон, Андерссон… Все це на руку Джессіці Діггінс, оскільки саме шведки перед стартом сезону вважалися її головними суперницями в загальному заліку. І зараз реальних конкуренток для американки на горизонті не видно: її найближчими переслідувачами є Йохауг і Сундлінг, які планують пропускати Тур де Скі. Можливо, такі висновки виглядатимуть для когось передчасними чи занадто категоричними, проте наразі, окрім форсмажорів, не видно жодних перепон на шляху Діггінс до третього в кар’єрі ВКГ.
А ось її партнерка по команді, Розі Бреннан, продовжує терпіти невдачу за невдачею. У Ліллехаммері вона показала лише 31-й результат у розділці, вилетіла в чвертьфіналі спринта та з невідомих причин не вийшла на старт скіатлону. 11 і 15 місця у двох дистанційних гонках посіла Софія Локлі. Враховуючи, що вона – знаний гірник, а траса у Ліллехаммері дуже непроста в плані рельєфу, від 24-річної американки чекали більшого. Те саме можна сказати і про француженку Дельфін Клодель, яка залишається в тіні своєї менш титулованої партнерки по команди, Флори Дольсі.
Збірна Німеччини в Ліллехаммері виглядала слабкіше, ніж у Руці, проте Вікторія Карл тричі фінішувала у топ-10. Німкеня ділить третє місце в загальному заліку з Йохауг, і на даний момент саме Карл виглядає головною суперницею Діггінс у загальному заліку. 13 місце у скіатлоні посіла 22-річна Хелен Хоффманн, для якої це особистий рекорд на Кубку світу. У суботньому спринті свій найкращий результат у кар’єрі показала і чешка Катаржина Янатова, яка пробилась до фіналу і у підсумку фінішувала шостою.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Двоборство
Старти тижня:
Субота, 7 грудня
Ліллехаммер (Норвегія), Гундерсен, HS 98/10 км
Неділя, 8 грудня
Ліллехаммер (Норвегія), компакт, HS 98/7,5 км
Ріібер повернув собі лідерство
Після відносно невдалого для Ярла Магнуса Ріібера старту сезону в Руці Кубок світу з двоборства перемістився на батьківщину норвезького домінатора, у Ліллехаммер. І за підсумками домашнього етапу Ріібер повернув собі лідерство в загальному заліку, попри всі розмови про неоптимальну форму внаслідок шлункового вірусу.
Але чи можна говорити, що всі проблеми Ярла Магнуса залишилися позаду, і він вже у своїй оптимальній готовності? Складне запитання. З точки зору стрибків у нього все гаразд, обидва рази спробу на трампліні він вигравав з величезною перевагою над найближчими переслідувачами. Проте, якщо у суботньому Гундерсені це давало йому цілих 44 секунди запасу перед стартом гонки і фактично гарантувало перемогу, то в неділю в форматі компакт Ріібер чисто фізично не міг забезпечити собі комфортної переваги, незалежно від того, з яким запасом виграв стрибок.
У цьому форматі все залежить від того, наскільки високе місце на трампліні посіли найшвидші лижники, і, якщо вони потрапили у топ-6 – втриматися під їхнім натиском дуже важко навіть такому домінатору, яку Ріібер. Саме так і трапилося в неділю: Вінценц Гайгер та Юліан Шмід показали шостий і четвертий результати на трампліні відповідно, і обіграли Ріібера у фінішному спринті гонки.
Так, можна згадати, що на першому старті сезону в Руці, який також відбувався у форматі компакт, ситуація була майже аналогічною, і тоді Ярл Магнус обіграв двох німців у спринті. Проте той випадок був радше винятком, ніж правилом: в загальному той же Гайгер як спринтер сильніший за Ріібера. Хоча у норвежця бували відрізки у кар’єрі, коли на трасі він готовий був боротися з німцями та іншими найшвидшими лижниками.
Ярл Магнус Ріібер
Якщо винести за дужки Ріібера, то справи у збірної Норвегії йдуть не надто добре: жоден інший з представників команди у поточному сезоні на подіум ще не потрапляв. Єнс Лурос Офтебро та Йорген Гробак демонструють прекрасні швидкості на трасі, проте занадто слабко виступають на трампліні, що не дозволяє їм боротися за подіум навіть у форматі компакт. Обоє порівняно з минулим сезоном значно змістили свою спеціалізацію з трампліна у бік лижної гонки. І якщо для Гробака це стало поверненням до базових налаштувань, то Офтебро донедавна був відомий як яскраво виражений стрибун.
Втім, якщо брати загальний рівень збірної Норвегії, то він досить непоганий. На етапі в Ліллехаммері скандинави як господарі виставили свою національну групу, і виступила вона дуже солідно: у топ-20 потрапляли Александер Сокглунд, Сімен Тіллер і Каспер Моен Флатла. Втім, у всіх них одна і та ж проблема: занадто виражений акцент у бік лижної гонки.
Що стосується збірної Німеччини, то вона у Ліллехаммері на трампліні виглядала слабкіше, ніж у Руці. Перш за все, це стосується, Йоханнеса Ридцека, який у стрибках показав 14-й та 26-й результати, і у підсумку жодного разу навіть потрапив у топ-6.
Вінценц Гайгер у неділю здобув свою другу перемогу в поточному сезоні, проте в суботу провалив спробу на 90-метровому трампліні, посів лише 29 місце за підсумками гонки та втратив жовтий біб лідера загального заліку. Якщо враховувати ще й змагання у Руці, то можна зробити висновок про те, Вінценц на великих, 120-метрових трамплінах зараз почуває себе значно краще, ніж на 90-метрових – дуже незвичне явище для двоборця з ухилом у бік лижної гонки. У цьому контексті дуже цікаво буде поспостерігати за Гайгером на наступному етапі в Рамзау, який для Вінценца є найуспішнішим у календарі Кубку світу, і де двоборці змагаються на 90-метровому трампліні.
З трійки лідерів збірної Німеччини найстабільніший наразі Юліан Шмід, який у п’яти особистих стартах поточного сезону чотири рази піднімався на подіум та ще одного разу фінішував п’ятим. Втім, дотягнутися до перемоги Юліану поки що не вдається: три других місця. Все ближче підбирається до топ-10 Венделін Таннхаймер, який у неділю фінішував 12-м.
У збірної Австрії справи йдуть не кращим чином. Штефан Реттенеггер досі не може набрати оптимальної форми після хвороби, яку переніс напередодні старту сезону, його брату Томасу не вистачає швидкостей на трасі, як і Францу Йозефу Рерлю. Лідер команди, Йоханнес Лампартер, у суботу знову проявив свої проблеми з 90-метровими трамплінами. У неділю австрієць міг поборотися з Ріібером за подіум, проте запнувся у останньому підйомі перед фінішем та у підсумку посів четверте місце.
В цілому наявність норвезької національної групи у Ліллехаммері дозволила дуже чітко проявитися одній із головних проблем сучасного двоборства: мале національне різноманіття та величезну перевагу в класі трійки топзбірних над рештою світу. Крістьян Ілвес у поточному сезоні помітно додав у лижній гонці, проте ціною певного регресу на трампліні. У неділю сьоме місце у стрибку, здавалося б, давало естонцеві шанс поборотися за перший подіум у сезоні, проте він несподівано слабко виступив у гонці та відступив на десяте місце. У компакті вперше у сезоні потрапив до десятки найкращих лідер збірної Фінляндії Ілкка Херола.
На етапі в Ліллехаммері після півторарічної перерви повернувся на Кубок світу Алессандро Піттін, який нарешті відновився після розриву хрестоподібних зв’язок коліна. Тріумфальним повернення славетного італійського ветерана не назвеш, швидкості у гонці ще далекі від оптимальних, проте Алессандро, принаймні, двічі набрав очки: 36 та 34 місця. "Скуадрі адзуррі", яка у міжсезоння втратила Самуеля Косту, такий провірений боєць зараз вкрай потрібен.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
