Українська правда

Рекорд України від Марусяка, невдале повернення Шиффрін. Підсумки лижного тижня

skijumping.pl
Рекорд України від Марусяка, невдале повернення Шиффрін. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліна

Старти тижня:

П’ятниця, 31 січня

Віллінген (Німеччина), HS 147, змішаний командний турнір

Субота, 1 лютого

Віллінген (Німеччина), HS 147, особистий турнір

Неділя, 2 лютого

Віллінген (Німеччина), HS 147, особистий турнір

Провал Німеччини та переможний дубль Чофеніга

Кубок світу зі стрибків з трампліна відправився у Віллінген. Знаменита місцева арена "Мюленкопф Шанце" святкувала 30-ту річницю з моменту своєї першої появи на Кубку світу. До того ж, цей етап був останнім німецьким у поточному сезоні. І Бундестім попрощався з домашньою публікою, м’яко кажучи, не надто вдало. А якщо говорити відверто, то це був гучний провал.

За два особистих старти сумарно команда Штефана Хорнгахера набрала жалюгідні 72 бали (і це попри наявність національної групи в суботньому турнірі!) та втратила друге місце у заліку Кубку націй, пропустивши Норвегію. В недільному турнірі до другої спроби потрапили лише два німці – востаннє такий провал у Бундестіму перед домашньою публікою траплявся більш ніж 15 років тому: на першому етапі Турне чотирьох трамплінів у Оберстдорфі сезону-2009/10.

При чому, не можна сказати, що такий провал збірної Німеччини був несподіваним чи випадковим: він став логічним продовженням глибокого спаду форми всієї команди протягом останнього місяця, починаючи ще із Турне чотирьох трамплінів. Символом кризи Бундестіму є результати П’юса Пашке, який домінував на Кубку світу в листопаді-грудні. У Віллінгені він став 27-м у суботу та посів образливе 31 місце в неділю. До речі, Пашке завершив особистий турнір на Кубку світу на 31-й позиції вп’яте у кар’єрі, при чому, усі п’ять таких випадків трапилися на домашніх етапах.

Лише 4 очки за два старти – і Пашке пропускає Штефана Крафта на третє місце в загальному заліку Кубку світу. І падіння німця в турнірній таблиці триватиме: він пропустить наступні два заокеанських етапи у Лейк Плесіді та Саппоро. А це значить, що наступного разу ми побачимо П’юса аж на чемпіонаті світу.

П'юс Пашке
П'юс Пашке
skijumping.pl

Натомість, поїде до Лейк Плесіда Штефан Ляйє, який востаннє набирав очки на Кубку світу ще 14 грудня в Тітзеє-Нойштадті. Зберіг місце у складі Фелікс Хоффманн, який у суботу став найкращим із німців – 15 місце.

Ну а головним героєм етапу в Віллінгені став Даніель Чофеніг, який оформив переможний дубль. У це важко повірити, проте в суботу Дані приніс Австрії першу перемогу в Віллінгені з 2010 року, коли на "Мюленкопф Шанце" тріумфував Грегор Шліренцауер.

Чофеніг зараз перебуває у феноменальній формі та переважає за класом усіх своїх суперників. Найяскравіше це проявилося у першій спробі суботнього турніру. Під кінець раунду вітрові умови суттєво погіршилися, стрибуни топрівня один за одним видавали невдалі спроби, проте як тільки справа дійшла до Чофеніга – той видав прекрасний стрибок, так, ніби ніяких проблем із вітром і не було.

Його найближчий переслідувач у загальному заліку, Ян Хьорль, у Віллінгені посів 6 і 3 місця, і відстає від Даніеля вже на 203 бали – схоже, інтрига в боротьбі за Великий кришталевий глобус поступово помирає. Ще під час Турне чотирьох трамплінів здавалося, що форма Чофеніга поступово йде на спад, проте драматична розв’язка в Бішофсхофені немов окрилила Даніеля, який перетворився на справжнього домінатора.

Штефан Крафт у Віллінгені посів лише 12 і 4 місця, проте, як уже було сказано вище, цього виявилося достатньо для того, щоб обійти Пашке та піднятися на третє місце в загальному заліку. Блискучий етап видав Максімільян Ортнер, який замкнув топ-5 у неділю, а в суботу вдруге в кар’єрі піднявся на подіум на Кубку світу. Вперше Максі опинився на п’єдесталі пошани на відкритті поточного сезону в Ліллехаммері.

Дуже солідний виступ у суботу видала збірна Норвегії. Так, підопічні Магнуса Бревіга не потрапили на подіум, проте одразу четверо норвежців фінішували серед сімки найкращих. А уже в неділю Йоханн Андре Форфанг став другим – вчетверте в останніх п’яти стартах на Кубку світу. В той час, як решта суперників програли Чофенігу понад 20 балів, Йоханн нав’язав австрійцеві реальну боротьбу. Проте навіть фантастичного стрибка на 152 метри в другій спробі виявилося недостатньо.

Йоханн Андре Форфанг
Йоханн Андре Форфанг
skijumping.pl

Вдруге поспіль дуже неоднозначний вікенд видав Маріус Ліндвік. Як і тиждень тому в Оберстдорфі, він провалив суботній турнір (49 місце), проте реабілітувався у неділю, показавши 14-й результат.

Чи не найкращий етап у сезоні провела збірна Японії. У неділю до залікової зони пробилися одразу 5 представників команди, чого не траплялося більше трьох років – з 30 січня 2022 року, коли на етапі в тому ж Віллінгені в топ-30 фінішували одразу 6 японців.

Вперше за понад два роки набрав очки на Кубку світу багаторічний другий номер команди, Юкія Сато. 3-5 років тому він вважався стрибуном навколотопового рівня з потенціалом увірватися до когорти елітних. Проте спад форми, помножений на дуже несприятливі для Сато зміни в технічному регламенті на декілька років загнали Юкія в дуже глибоку кризу. Залишається лише сподіватися, що 19 місце в неділю було не разовим спалахом, а першим кроком до повернення на колишній рівень. Так чи інакше, недільний успіх значно підвищим шанси Сато пробитися до складу Японії на чемпіонат світу в Тронхеймі.

Далеко не всі звернули на це увагу, проте лідер збірної Японії Рьою Кобаясі за тритижневу паузу в своїх виступах на Кубку світу змінив свою техніку приземлення. Тепер при виконанні телемарку передньою, опорною ногою є права. Хоча ще на фіналі Турне чотирьох трамплінів у Бішофсхофені він приземлявся на ліву ногу. Характерно, що такий перехід дався Рьою абсолютно безболісно: швидко та без втрати якості. Дуже разючий контраст порівняно з тим, як важко давався аналогічний процес легендарному Сімону Амманну 10 років тому.

x.com/localSJresults

Сильний етап видала також збірна США. У суботу в топ-10 фінішував Кевін Бікнер, у неділю – Тейт Франц. При чому, для Бікнера суботній результат став найкращим у кар’єрі. Раптовий та дивовижний прогрес у кар’єрі 28-річного стрибуна, який виступає на Кубку світу вже майже 10 років, а до нинішнього сезону був навіть не середняком, а перманентним статистом-аутсайдером.

Не може не тішити прогрес Еріка Белшоу, який ще минулого сезону вважався головним молодим американським талантом. Проте першу половину нинішньої зимової кампанії він провалив, і лише тиждень тому в Оберстдорфі набрав своє перше в сезоні очко на Кубку світу. В Віллінгені у нього на рахунку два дуже солідних виступи – 18 і 21 місця.

Стався на етапі у Віллінгені й скандал, у епіцентрі якого опинився Тімі Зайц. У першій спробі п’ятничного міксту він отримав дискваліфікацію за надто довгі рукава костюму. Після цього словенець демонстративно вийшов на другу спробу в тому ж костюмі, на викаті після приземлення підняв руки високо вверх, "вкоротивши" свої рукави та успішно пройшов після цього технічний контроль.

Тімі Зайц
Тімі Зайц
skijumping.pl

Тімі не просто привселюдно показав один зі способів обманути техконтроль, а й "накинув на вентилятор" в інтерв’ю після змагань. У відповідь на запитання про те, чому його дискваліфікували, Тімі сказав: "Не знаю, можливо тому, що організаторам хотілося побачити Німеччину на подіумі сьогодні".

Розвивати полеміку навколо висловлювань Зайца не будемо – схоже, словенець хоче перехопити у поляків звання очільника та головного символа боротьби "бідних та пригнічених" проти "багатих і всесильних". Проте поведінка Тімі змусила вчергове звернути увагу на недосконалість сучасної системи технічного контролю та необхідність доопрацювання процедури.

Що стосується безпосередньо виступів на трампліні, то тут Зайц нічим не вразив – 13 і 16 місця в двох особистих турнірах. Проблеми Анже Ланішека з другими спробами нікуди не поділися. Так, втрату всього 0,6 бала переваги над Чофенігом у суботу цілком можна пояснити, а ось відступ з четвертої на восьму позицію в неділю можна вважати тенденційним і симптоматичним.

Втім, є у збірної Словенії і приводи для радощів. У суботу дев’ятим став Ловро Кос, для якого це найкращий результат у поточному сезоні. Того ж дня свої перші в кар’єрі очки на Кубку світу набрав Рок Облак – 29 місце.

Марусяк оновив рекорд України

Для збірної України етап у Віллінгені був вдалим, проте залишив відчуття не до кінця реалізованих можливостей. У суботу кваліфікацію зуміли пройти обидва представники команди – Євген Марусяк і Віталій Калініченко. Для останнього це було лише друге потрапляння в основні змагання у поточному сезоні. При чому, перше трапилося на третьому етапі Турне чотирьох трамплінів у Інсбруку – саме тоді, коли єдиний раз кваліфікацію не зумів подолати Марусяк. Таким чином, суботній особистий турнір у Віллінгені був першим у нинішній зимовій кампанії, в якому брали участь обидва представники збірної України.

У неділю ситуація повторилася, при чому, Калініченко у кваліфікації показав 35-й результат – можна навіть було помріяти про перші в кар’єрі очки на Кубку світу. Проте в основних змаганнях Віталій виступав значно слабкіше – 46 і 49 місця у суботу та неділю відповідно. Очок здобути не вдалося, але потенціал чіплятися за топ-30 з’явився.

Що стосується Марусяка, то те, що у Віллінгені він здатен боротися за очки, було помітно з самого початку. В суботу в кваліфікації він показав 29-й результат, при тому, що стрибав він у несприятливих погодних умовах: більшу плюсову поправку на вітер отримав лише П’юс Пашке. На жаль, в основних змаганнях Євген стрибнув помітно слабкіше – лише 41 місце.

Євген Марусяк
Євген Марусяк
skijumping.pl

Проте в неділю лідер збірної України довів, що суботня невдача у першій спробі була випадковістю. В кваліфікації він показав 12-й результат – один зі найкращих стрибків Євгена у поточному сезоні. Після першої спроби основних змагань Марусяк ішов 16-м, проте були побоювання щодо того, що українець у другій спробі відступить. В його частині протоколу першої спроби було дуже тісно: одразу 5 стрибунів програвали українцеві менш ніж 1,5 бала.

І негативний сценарій реалізувався: Марусяк втратив аж 9 позицій та фінішував у підсумку лише 25-м. Втім, навіть цих 6 очок виявилося достатньо для того, щоб уже зараз оновити свій власний та національний рекорд за кількістю набраних балів на Кубку світу за один сезон – 58 проти 57 у минулому сезоні. І це при тому, що третина кубкового сезону ще попереду – наразі проведено 19 із 29 запланованих особистих стартів.

Враховуючи, що з останніх 10 стартів 4 будуть на улюблених для Марусяка польотних трамплінах – Євгену цілком до снаги досягти позначки в 100 очок на сезон. Шкода тільки, що етап у Віллінгені був останнім німецьким у поточному сезоні: місцеві трампліни для Євгена можна назвати щасливими.

Чи міг Марусяк у Віллінгені виступити краще? Безумовно, міг. На "Мюленкопф Шанце" у нього, як і у Віталія Калініченка, були серйозні проблеми з приземленням, які частково можна пояснити жорстким сніговим покриттям на трампліні. При цьому, в першій спробі недільного турніру приземлення Марусяка було відносно непоганим, і цілком можна говорити про те, що судді були занадто жорсткими до Євгена: за більш об’єктивних оцінок він міг би фінішувати на 1-2 позиції вище.

Тепер шляхи двох представників основи збірної України знову розходяться: Калініченко їде на Континентальний кубок у Крань, а Марусяк вперше летить на заокеанський етап Кубку світу в американський Лейк Плесід.

Загальний залік Кубку світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

Четвер, 30 січня

Куршевель (Франція), слалом, жінки

Неділя, 2 лютого

Гарміш-Партенкірхен (Німеччина), швидкісний спуск, чоловіки – скасовано

Невдале повернення Шиффрін

Останнім стартом жіночого Кубку світу перед чемпіонатом світу в Заальбах-Хінтерглеммі був слалом у Куршевелі. Головною інтригою етапу було повернення до змагань після двомісячної перерви Мікаели Шиффрін. З однієї сторони, всі розуміли, що одразу вимагати він американки перемоги не варто. Проте Куршевель – одна із її улюблених трас, тому багатотисячна армія фанатів Мікі мала підстави вірити у те, що у першій же гонці після повернення Шиффрін зуміє відсвяткувати свою ювілейну, соту перемогу на Кубку світу.

У підсумку дива не сталося. Якщо перша спроба від Мікаели ще була непоганою, то по другому заїзду стало очевидно – американка ще далека від оптимальної форми: уповільнені рухи, багато дрібного технічного сміття та десяте місце у підсумку. Найгірший доїзд Шиффрін до фінішу в слаломі на Кубку світу аж із листопада 2014 року.

Втім, робити трагедію з цієї невдачі не варто. На чемпіонаті світу в Заальбаху технічні види будуть завершувати програму турніру, жіночий слалом відбудеться 15 лютого, у передостанній день мундіалю. У Шиффрін є ще два тижні для того, щоби покращити форму та не покинути Заальбах із порожніми руками. Невдача у Куршевелі лише показала, що Мікі – не робот, а жива людина.

Мікаела Шиффрін
Мікаела Шиффрін
Getty Images

Партнерки по команді також не змогли підстрахувати Шиффрін. Пола Мольцан зійшла з дистанції вже у першій спробі, у підсумку, окрім Мікаели, очки у Куршевелі не набрав ніхто з американок.

Ну а перемогу здобула Зрінка Лютіч. Саме талановитій хорватці найбільше пішла на користь травма Шиффрін: вона здобула три перемоги в слаломі на Кубку світу, при чому дві з них – розгромні. Це стосується, зокрема, і гонки у Куршевелі, де Лютіч виграла у найближчої переслідувачки 1,26 секунди. Наприкінці грудня у Земмерінгу Зрінка привезла найближчій переслідувачці взагалі 1,75 секунди.

Ці два перфоманси хорватки були настільки переконливими, що є дуже великі сумніви в тому, що її змогла би обіграти оптимально готова Шиффрін. При чому, якщо у Земмерінгу можна було говорити про те, що за відсутності американки Лютіч почувалася вільніше психологічно, то в Куршевелі вона перемогла в присутності американки, нехай та і була не в оптимальній готовності. Цілком імовірно, що Мікаела отримала нову гідну суперницю рівня Петри Влхової.

Другою стала Сара Хектор, для якої це найкращий результат у слаломах на Кубку світу за кар’єру. До цього шведка двічі вже бувала на подіумі (при чому, обидва рази – у Флахау), проте лише на третій його сходинці.

Вперше за тривалий час порадувала молода та дуже талановита партнерка Хектор по збірній Швеції Ханна Аронссон Елфман, яка завдяки другому чистому часу другої спроби прорвалася з 24 місця на 12-те. Це її найкращий результат на Кубку світу за останні два роки. А ось інший шведський талант, Корнелія Елунд, зійшла з дистанції вже у першій спробі.

Досвідчена Анна Свенн Ларссон цілком могла скласти Хектор компанію на подіумі. Вона йшла четвертою після першої спроби і видала блискучу другу половину першого заїзду, проте потім припустилася грубої помилки та відступила на 24 місце у підсумку.

Мабуть, єдиною, хто міг кинути виклик Лютіч у четвер, була Венді Холденер. Після першої спроби швейцарка йшла другою і програвала лідерці всього 0,19 секунди, проте вже на початку свого другого заїзду вона зійшла з дистанції. Лідер слаломного заліку Кубку світу, Каміль Раст, у другій спробі прорвалася з 10 місця на п’яте. Ще одна швейцарка, Мелані Мейяр, також здійснила рейд у другому раунді – з 15-ї позиції на сьому.

Топ-3 замкнула Лена Дюрр. Вперше за тривалий час їй вдалося у другій спробі не відступити, а, навпаки, покращити свою позицію з восьмої на третю. Її молода партнерка по збірній Німеччини, Емма Айхер, зійшла з дистанції вже у першій спробі – стабільності їй досі не вистачає.

Найкращий чистий час другої спроби показала Лара Кольтурі. Це дозволило албанці італійського походження прорватися з 14-ї позиції у топ-6. А ось Лоранс Сен-Жермен до захисту свого сенсаційного титулу чемпіонки світу в слаломі, схоже, зовсім не готова: канадка припинила боротьбу вже у першій спробі, показавши лише 36-й результат.

Загальний залік Кубку світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

П’ятниця, 31 січня

Конь (Італія), командний спринт, класика

Субота, 1 лютого

Конь (Італія), спринт, класика

Неділя, 2 лютого

Конь (Італія), розділка, 10 км, вільний стиль, чоловіки

Конь (Італія), розділка, 10 км, вільний стиль, жінки

Перші очки України на Кубку світу з 2013 року

Етап Кубку світу у Коні подарував чоловічій збірній України несподіваний успіх – перші очки на Кубку світу з 2013 року. Набрав їх Олександр Лісогор, який показав 45-й результат у недільній розділці. Останнім українцем, який набирав очки на Кубку світу був Руслан Перехода в лютому 2013 року на передолімпійському етапі в Сочі.

Так, на тому етапі склад учасників був доволі скромним, проте не будемо забувати, ще у ті часи очки у загальний залік Кубку світу набирали лише 30 кращих на кожному старті, у той час як зараз – топ-50. Тому говорити про те, що Лісогор прорвався на якийсь принципово новий рівень, точно не варто. Принаймні, поки що: Олександру всього 21 рік – дитячий вік для дистанційника.

Олександр Лісогор
Олександр Лісогор
Getty Images

Ну а головною подією етапу стало повернення Харальда Остберга Амундсена, який не виступав на Кубку світу з часів свого сходу з Тур де Скі через хворобу. Повернення норвежця вийшло успішним – у неділю він упевнено виграв свою коронну дисципліну, розділку вільним стилем. Амундсен показав, що усі наслідки хвороби залишилися позаду, і до чемпіонату світу він наближається у дуже непоганій формі. У суботу він вилетів у чвертьфіналі, проте все ж спринт класикою – зовсім не його територія. Навіть не зважаючи на те, що Харальд вважається одним із головних універсалів сучасності.

Попри те, що етап у Коні зібрав далеко не оптимальний склад учасників, Амундсен впевнено розібрався із дуже непростими суперниками – Івером Тільдхеймом Андерсеном, Мартіном Льовстрьомом Ньєнгентом та Сіменом Хегстадом Крюгером. Останній відверто розчарував, лише замкнувши топ-5. Форма Крюгера перед чемпіонатом світу викликає певне занепокоєння.

Шостим у розділці став Іво Нісканен. Безумовно, такий результат можна списати на слабкий склад учасників етапу, проте той факт, що тому ж Крюгеру він програв менше двох секунд, говорить про те, що виступ фіна дійсно був гідним. А розпочинався етап для Нісканена з фіаско: через його помилку збірну Фінляндії дискваліфікували у командному спринті класикою за порушення правил класичного ходу.

Міг поборотися за подіум у розділці Міка Вермюлен, проте австрієць захворів по ходу етапу та на старт недільної гонки не вийшов. Сьоме місце з німцем Яношем Бруггером розділив швед Густаф Берглунд. Для бойфренда Ебби Андерссон це перше в кар’єрі потрапляння у топ-10 на Кубку світу в особистих гонках.

А ось Калле Халварссон продовжує розчаровувати – лише 14 місце. Якби у збірної Швеції був би хоч трішки вищий рівень конкуренції за місце в складі – у ветерана могли би виникнути дуже серйозні проблеми з потраплянням на чемпіонат світу.

Новий лідер збірної Швеції, Едвін Ангер, у суботньому спринті пробився до фіналу, проте фінішував там на останньому, шостому місці, а після гонки скаржився на втому. Після такого від шведа ніхто не очікував подвигів у розділці, проте Ангер зумів показати четвертий результат. Едвін – один із небагатьох гонщиків, які у нинішньому сезоні практично не пропускають гонок. Тому двотижнева перерва у Кубку світу йому точно не завадить.

Ерік Вальнеш
Ерік Вальнеш
Getty Images

Ну а за відсутності Йоханнеса Клебо спринт виграв Ерік Вальнеш, для якого це перша перемога у поточному сезоні. Як і у розділці, норвежці забрали всі три місця на подіумі: у топ-3 також фінішували Ансгар Евенсен і Евен Нортуг. А ось Ховард Солос Таугболь розчарував, вилетівши у чвертьфіналі.

Лише вдруге в поточному сезоні виступив на Кубку світу Сімоне Мочелліні, якого останніми роками замучили травми. У суботньому спринті своєю улюбленою класикою він вилетів уже у чвертьфіналі, як і його більш титулований партнер по команді Федеріко Пеллегріно.

Діггінс відривається у загальному заліку

У жінок етап у Коні завершився на користь Джессіки Діггінс, яка значно підвищила свої шанси на другий поспіль Великий кришталевий глобус (ВКГ). У спринті класикою американка зуміла добратися до півфіналу – непоганий результат, особливо враховуючи травму стопи американки, яка не дозволяла їй повноцінно змагатися в класиці протягом усього січня. Проте, схоже, ці проблеми все менше турбують Джессіку.

У неділю гонку з роздільним стартом своїм улюбленим вільним стилем Діггінс виграла в очній боротьбі зі своєю головною суперницею в загальному заліку Кубку світу, Астрід Ойре Слінд. За підсумками етапу в Коні американка відірвалася від норвежки вже на 282 бали. Відіграти таке без форс-мажорів за поточної очкової системи дуже важко, особливо такій спортсменці як Слінд, яка взагалі не виступає у спринтах.

Джессіка Діггінс
Джессіка Діггінс
x.com/FISCrossCountry

Топ-3 розділки замкнула Кертту Нісканен, яка скористалася далеко не оптимальним складом учасників етапу в Коні. Цей же фактор дозволив Катаржині Янатовій стати четвертою – її особистий рекорд на Кубку світу. До цього найкращим результатом у кар’єрі чешки було шосте місце у спринті в Ліллехаммері в грудні минулого року. П’ятою стала ще одна фінка, Кріста Пармакоскі, для якої це лише друге потрапляння у топ-5 у поточному сезоні. Сьоме місце у Анне К’єрсті Кальво – втім, норвежка уже втратила всі шанси пробитися в склад команди на чемпіонат світу.

Що стосується суботнього спринта, то його виграла Майя Дальквіст. Для шведки це перша перемога на Кубку світу з грудня 2021 року. Унікальна ситуація, враховуючи, що після того Дальквіст двічі вигравала Малий кришталевий глобус у спринті. Другою стала Надін Фендріх. Наступного дня вони солідно виступили в розділці – десяте та шосте місця відповідно. Сама участь двох чистих спринтерок у розділці після спринта – найкращий доказ того, що експерименти з дистанційними гонками перед спринтами на Кубку світу в поточному сезоні були невдалими.

Ясмі Йонсу вкотре виграла кваліфікацію спринта, проте після цього вилетіла у півфіналі. Враховуючи відсутність Йонни Сундлінг, цього виявилося достатньо для того, щоби повернути собі червоний біб лідера спринтерського заліку Кубку світу. Третьою стала Лаура Гіммлер, для якої це перший в кар’єрі подіум на Кубку світу.

Загальний залік Кубку світу (чоловіки):

Загальний залік Кубку світу (жінки):

Двоборство

Старти тижня:

П’ятниця, 31 січня

Зеєфельд (Австрія), масстарт, 10 км/HS 109

Субота, 1 лютого

Зеєфельд (Австрія), компакт, HS 109/7,5 км

Неділя, 2 лютого

Зеєфельд (Австрія), Гундерсен, HS 109/10 км

Ріібер програв свою останню багатоденку

У двоборців відбувся один із хайлайтів сезону – традиційна триденна багатоденка Nordic Triple в Зеєфельді. Вона мала стати останньою в кар’єрі Ярла Магнуса Ріібера, який завершить кар’єру наприкінці поточного сезону. І виграти свій прощальний міні-тур легендарний норвежець не зумів.

Хоча починалося все дуже оптимістично – і для нього особисто, і для збірної Норвегії загалом. Відкривав програму багатоденки масстарт, у якому збірна Норвегії виглядала значно сильнішою за своїх головних суперників, німців. Скандинави забрали перші три місця на фініші, а четвертим несподівано фінішував не Вінценц Гайгер, не Юліан Шмід і не Йоханнес Ридцек, а Мануель Файсст. Після цього Ріібер впевнено оформив перемогу на трампліні – здавалося, ніяких перепон на шляху до перемоги в загальному заліку міні-туру.

Стрибкову спробу суботнього компакту Ярл Магнус також виграв, проте найшвидший лижник нинішнього сезону, Єнс Лурос Офтебро, стартував п’ятим і у підсумку випередив свого партнера по команді на фініші гонки переслідування. Третім фінішував Гайгер, і, як виявилося, саме це було головною проблемою для Ріібера.

У неділю Ярл Магнус знову став найкращим у стрибку, проте не зумів створити комфортної переваги перед гонкою на 12,5 км. У підсумку його наздогнала група з Офтебро, Гайгером, Йоханнесом Лампартером та Ілккою Херолою. Саме це формування і розіграло перемогу в багатоденці. І Ріібер у фінішному спринті програв Гайгеру, який у перші два дні виглядав значно слабкіше в гонці, проте в цілому приємно здивував своїм рівнем на трампліні.

Вінценц Гайгер
Вінценц Гайгер
instagram.com/vinzenz_geiger

Перемога Гайгера загострила й інтригу в загальному заліку Кубку світу. Тепер німець відстає від Ріібера всього на 81 очко – розрив, який цілком можна відіграти, тим більше, що норвежець через свої хронічні проблеми зі здоров’ям не виглядає непереможним. Ще один німець, Юліан Шмід, у Зеєфельді був на других ролях, у підсумку фінішував лише шостим і наразі відстає від Ріібера вже на 205 балів.

Четвертим фінішував Ілкка Херола. Фіну, як і зазвичай, у вирішальний момент не вистачило фінішного ривка. Проте в цілому лідер збірної Фінляндії у Зеєфельді не був схожий сам на себе: незвично хороші виступи на трампліні та слабкі швидкості в лижній гонці. На першому етапі Херола став лише четвертим, хоча цілком міг опинитися на подіумі, якби не змазав приземлення при далекому польоті (111,5 метри – найдальший політ дня) на трампліні.

Багаторічний другий номер збірної Фінляндії, Еро Хіровонен, багатоденку не завершив, не вийшовши на старт третього етапу в неділю. У перші два дні він показав 42-й і 27-й результати відповідно. Нагадаємо, нинішній сезон Кубку світу для Хірвонена розпочався лише на попередньому етапі в Шонаху. Весь стартовий відрізок зимової кампанії він пропустив через незадовільну стрибкову форму.

Лідер збірної Австрії, Йоханнес Лампартер, у підсумку фінішував лише п’ятим. У вирішальний момент його тактика не спрацювала. На останньому колі недільної гонки він вирішив атакувати на вершині останнього підйому, який є дуже специфічним. Після нього йде крутий спуск майже без поворотів, де гонщики, які сидять за спинами, мають значну перевагу в аеродинаміці над лідером. Атака перед таким спуском має сенс лише в тому випадку, якщо тобі вдається заробити достатню перевагу для того, щоб суперники не сіли в аеродинамічний мішок за тобою. Лампартеру такої переваги створити не вдалося.

Варто відзначити партнера Йоханнеса по збірній Австрії, Фабіо Обермейра. На внутрішніх австрійських змаганнях він уже неодноразово демонстрував великий потенціал та здатність обігрувати навіть перших номерів команди. Проте на міжнародному рівні Фабіо завжди губився і задовольнявся максимум роллю міцного середняка. В Зеєфельді він у суботу став дев’ятим – особистий рекорд на Кубку світу. До цього 24-річний австрієць навіть у топ-15 не потрапляв жодного разу.

Мазурчук набрав очки у Зеєфельді

Виступила на багатоденці в Зеєфельді й збірна України у складі Дмитра Мазурчука та Олександра Шумбарця. Останній, на жаль, був у ролі статиста, навіть у п’ятничному масстарті – занадто вже слабкий Олександр у лижній гонці. Залишається лише вкотре повторити: при такому дисбалансі між трампліном і лижною гонкою Шумбарцеві варто задуматися над переходом у чисті стрибки.

А ось Мазурчук двічі зумів набрати очки – він посів 39 місце у суботу та в недільній фінальній гонці багатоденки. Результат непоганий, проте Дмитро точно був здатен на більше. Маються на увазі, перш за все, його виступи на трампліні. В усіх трьох стрибках у нього виникала одна й та ж проблема: дуже сильна асиметричність при відштовхуванні. Щоразу доводилося робити різки коригуючі рухи корпусом та руками, а це – одразу великі втрати в дальності та оцінках за стиль.

Дмитро Мазурчук
Дмитро Мазурчук
Getty Images

Так, недільна фінальна гонка вийшла досить селективною та подарувала дуже великі розриви у середній та нижній частинах фінішного протоколу. Проте в суботу все було дуже щільно, і можна сказати, що за рахунок асиметричного відштовхування Мазурчук декілька підсумкових позицій точно втратив.

Втім, такий виступ Дмитра на трампліні скоріше тішить, ніж розчаровує. Помітно, що українець здатен на більше. А коли в техніці стрибуна є настільки помітний недолік, то вирішити його значно легше, ніж коли не знаєш за що братися. До чемпіонату світу в Тронхеймі ще майже три тижні, будемо сподіватися, що тренерський штаб збірної України разом із Мазурчуком зможе провести ефективну роботу над помилками.

Загальний залік Кубку світу:

Кубок націй:

Кубок світу з гірських лиж Кубок світу з лижних гонок Кубок світу зі стрибків на лижах з трампліна Кубок світу з лижного двоборства