Звичайно, увага майже всієї України у цей квітневий вечір була прикута до Каталонії, де місцева "Барселона" приймала донецький "Шахтар". Водночас, знайшлася і частина, яка все ж вирішила подивитися англійське чвертьфінальне дербі "Челсі" - "Манчестер Юнайтед". При всій повазі до інших учасників 1/4 фіналу Ліги Чемпіонів і висловам, що на цій стадії слабких команд не буває, саме звітний поєдинок вважався більш цікавим.
До гри обидві команди підійшли без дискваліфіованих футболістів. Проте було чотири втрати: за "Челсі" не могли зіграти Бенаюн (у підсумку потрапив у запас, але на полі не з'явився) і Алекс, "Манчестер" не міг розраховувати на Флетчера та Харгрівза. До того ж Алекс Фергюсон вирішив поберегти Андерсона, запевнивши, що йому зарано повертатися на поле. Його візаві Карло Анчелотті напередодні нарікав на невезіння, яке супроводжувало команду у минулому розіграші.
У чому можна було погодитися з італійським фахівцем, так це з тим висловлюванням, що Ліга Чемпіонів - зовсім інший турнір. Тут тренер натякав на боротьбу за чемпіонство із "МЮ" на внутрішній арені. Щоправда, особливої-то боротьби там немає, адже вже дуже велика відстань між командами. Тому перемога над манкуніанцями в ЛЧ могла нівелювати невдалий виступ "аристократів" у Прем'єр-лізі.
Окрім усього вищезгаданого, можна констатувати і той факт, що команди встигнуть набриднути одна одній. Дивіться самі: 1 березня команди зіграли у чемпіонаті (2:1 виграв "Челсі"), 6 квітня - перша гра в ЛЧ, 12 квітня - повторний матч, а 8 травня - ще один поєдинок у внутрішній першості. Без сумніву, були випадки, коли дві команди зустрічалися у менші терміни, але і даний випадок - своєрідний.
Господарі почали матч набагато активніше, прибравши ініціативу до своїх ніг, і не відпускаючи її приблизно до середини тайму. Запам'ятався удар Дрогба, який ван дер Сар перевів на кутовий. Та коли "Манчестер" великими силами пішов в атаку, відразу ж сталося взяття воріт. "Сині" вибили м'яч після подачі кутового, його підібрали гості, пішов пас на Гіггза, який зробив усе, щоб Руні забив.
Після пропущеного голу "аристократи" не були схожими самі на себе. "Червоні дияволи" володіли м'ячем, спокійно тримаючи суперника на відстані. Дали створити моменти вони лише на останніх хвилинах. Затяжна атака "Челсі" мала завершитися голом, але не склалося. Удар-навіс Дрогба на себе прийняла стійка, а добивання Лемпарда - Евра, який виніс з лінії воріт.
У другому таймі за підопічних грав винятково Дрогба. Дідьє своїми діями намагався завести партнерів, проте ті його не підтримували. А обіграти самому десять гравців "Манчестера" івуарійцю було не під силу. Тому рішення Анчелотті замінити Дідьє виглядало чи не приголомшливо. При цьому він залишив на полі Торреса, який в атаці був малопомітним.
Що ж до небезпечних моментів у другій половині, то кілька разів "Челсі" на виході рятував Чех. Та найнебезпечніші можливості були у господарів. Спочатку Ессьєн потужним пострілом надіслав м'яч поруч зі стійкою, а згодом Торрес ударом головою хотів перекинути ван дер Сара. Ветеран-голкіпер у красивому стрибку відбив цей удар. Було ще кілька нагод, але все йшло у руки воротарю.
В останні хвилини гри "Манчестер" стояв поблизу власних воріт. Стояв упевнено. Шансів особливих "Челсі" не мав. А вже у компенсованих час арбітр мав ставити пенальті - Евра збив Раміреса. Чому свисток не пролунав, знає лише іспанська бригада.
Фергюсон виграв першу дуель в Анчелотті. Можна припустити, у разі невиходу "Челсі" у півфінал італійця у наступному сезоні у Лондоні ми точно не побачимо. Роман Абрамович такого йому не пробачить. Друга зустріч вже за тиждень у Манчестері, де "аристократам" потрібно буде забити, як мінімум, одного разу.
P.S. Цей матч став єдиним у чвертьфіналі, де не було розгрому. Тобто мої слова, наведені у першому абзаці, виявилися правдивими - цей двобій таки є найцікавішим на даній стадії.
