Перед матчем шостого туру обидві команди опинилися у такому становищі, коли відступати уже нікуди. Команда з Луцька забила за 5 матчів лише один гол, а після програного луганській "Зорі" матчу не витримали нерви у їхнього головного тренера Віталія Кварцяного, який поривався піти у відставку, але поки що офіційно лишається на своїй посаді.
Можливо, саме результат сьогоднішнього поєдинку міг би зіграти вирішальну роль у подальшій долі тренера та луцького футболу. У будь-якому разі, сьогодні Кварцяний спостерігав за матчем з трибун стадіону імені Баннікова, а вже вдруге цього сезону діями "Волині" керував Степан Павлов.
"Арсенал" же мав свої проблеми. Після двох стартових перемог і доволі несподіваного лідерства у чемпіонаті "каноніри" програли три наступних поєдинки. І після втрачених на останніх хвилинах матчу у Львові очок Юрій Бакалов вніс помітні корективи у стартовий склад.
Лишився у запасі Віталій Рева, натомість місце у воротах зайняв вже не такий молодий, але зовсім недосвідчений Сергій Погорілий. Повернувся у напад з правого флангу Максим Шацьких, а досвідчений захисник Шоава лишився на лавці.
Першу частину матчу "Арсенал", незважаючи на статус господарів, дозволяв "Волині" грати першим номером, лише інколи вистрілюючи гострими контратаками. Саме кияни мали перший небезпечний момент у матчі, коли пройшов навіс на Мазілу з лівого флангу у штрафний майданчик. Доки Ващук і Омоко розбиралися, хто з них має тримати румуна, Йонуц головою сильно пробив по воротах, але Ндоє зумів зреагувати.
Та чим далі, тим рідше м'яч опинявся на половині поля "Волині". Перевага гостей ставала все очевиднішою, але десь не вистачало техніки Майкону, десь встигали захисники, а інколи доводилося рятувати команду Погорілому. Щодо захисту киян, то він частіше заслуговував на претензії, ніж на компліменти. Найнебезпечніший момент першого тайму у "Волині" стався, коли Бутко на правому фланзі обігнав Симоненка, втік від нього і скинув м'яча назад під удар Павлову. Лише Погорілий, вчасно вийшовши з воріт і кинувшись на м'яч, зумів заблокувати цей удар.
Після перерви гравці "Арсенала" на деякий час прокинулись, кілька хвилин протримавши у напрузі захист "Волині". Але луччани не знітилися. І на 56-ій хвилині, коли біля правої межі штрафного майданчика був призначений штрафний удар на їхню користь, Євген Пічкур чудовим ударом закрутив м'яча у ближню дев'ятку воріт. Можна дорікнути Погорілому, який поставив у стінку лише двох гравців, а сам не втримав ближній кут, але ж і удар Пічкуру вдався на славу.
А далі сталася ситуація, протилежна тій, що була на початку тайму. Якийсь час продовжувала атакувати "Волинь", а врешті "Арсенал" забрав ініціативу і забив. Не те, щоб кияни не заслуговували на цей гол, але у тому епізоді від добрячої порції везіння не обійшлося. Після першого рикошету м'яч відскочив до Максима Шацьких, який мав кілька секунд на те, щоб підготуватися до удару по воротах. Хтозна, можливо, Ндоє і впорався би з цим ударом, але тут у нагоді стався рикошет другий - хтось із оборонців намагався заблокувати удар Макса, але лише направив м'яча трохи далі, ніж той летів спочатку, від воротаря.
По грі команд читалося, що нічия не влаштовувала жодну з них, тому тривала безкомпромісна боротьба. Незважаючи на спекотну погоду, до останніх хвилин суперники показували непогані швидкості та були націлені на ворота, але спершу Погорілий, а потім й Ісса Ндоє виручали свої команди. Ближче до компенсованих хвилин територіальна перевага все ж перейшла до господарів, та дотиснути гостей їм так і не вдалося.
Підсумовуючи, скажемо, що обидві команди сьогодні сподобались, і від того прикро, що результат не є приємним для жодної з них. Та, мабуть, було би нечесно, якби хтось із них програв, а тому приймаємо нічию як справедливий результат цього матчу.
0:1
1:1
