Історичні успіхи українських двоборців, фіаско Шиффрін. Підсумки лижного тижня
Стрибки з трампліна
Старти тижня:
Субота, 30 листопада
Рука (Фінляндія), HS 142, особистий турнір
Неділя, 1 грудня
Рука (Фінляндія), HS 142, особистий турнір
Лотерейна перемога для Веллінгера, Пашке втримує лідерство
Кубок світу зі стрибків з трампліна приїхав на етап у Руці, який за останні 20 років заробив собі стійку репутацію найбільш проблемної локації в календарі. І після кількох відносно спокійних візитів у Руку небесна канцелярія знову нагадала про те, чому саме ця локація вважається настільки проблемною. У п’ятницю не вдалося провести ні кваліфікацію, ні хоча б одне з тренувань, а недільний турнір відбувся лише в одну спробу.
З горем навпіл обидва запланованих особисті турніри таки були проведені, проте називати їх повноцінними, справедливими змаганнями язик не повернеться. Спортсмени (особливо представники збірної Норвегії) небезпідставно скаржились на те, що їхню безпеку наражали на серйозний ризик, а багатьом відверто не щастило з погодними умовами. Аналізувати такі змагання вкрай важко, проте я все ж спробую це зробити.
Етап у Руці перетворився на бенефіс збірної Німеччини. Так, недільна перемога Андреаса Веллінгера якоюсь мірою була подарунком долі, проте суботній успіх П’юса Пашке – точно ні. 34-ветеран зараз об’єктивно найсильніший стрибун світу, і ми можемо лише гадати, наскільки довго він зможе втримуватися на такому рівні, враховуючи те, що за Пашке закріпилася стійка репутація "декабриста". У недільному турнірі йому не пощастило з вітровими умовами, проте навіть у такій ситуації він зумів посісти сьоме місце та зберегти доволі комфортне як для настільки ранньої стадії сезону лідерство у Кубку світу.
Що стосується Веллінгера, то можна сперечатися стосовно того, чи заслужена його недільна перемога, проте немає жодних сумнівів у тому, що Андреас поступово додає. Про це говорять і сухі цифри. З кожним наступним особистим стартом на Кубку світу Анді піднімався все вище і вище: 12, 7, 5 та 1 місця. У Руці німець виглядав краще, ніж у Ліллехаммері, і головна запорука цього прогресу – швидкості на розгоні.
Протягом усього минулого сезону Веллінгер був у цьому показнику беззаперечно найкращим у світі, проте тиждень тому в Ліллехаммері не виділявся на фоні решти суперників. У Руці ж ми знову побачили у Андреаса найвищі швидкості в усьому стартовому протоколі (звісно, з урахуванням зміни довжини розгону), і це зразу принесло результат. Перед стартом поточного сезону Веллінгера багато хто називав фаворитом №1, і, схоже, німець поступово починає виправдовувати цей статус.
Андреас Веллінгер
Третім у неділю став його партнер по команді Карл Гайгер, і це можна вважати компенсацією за те, що в суботу йому в обох спробах з вітровими умовами відверто не щастило. Яким є реальний рівень Гайгера на даний момент – сказати складно. Так чи інакше, для Карла цей подіум став першим на Кубку світу з 10 грудня 2023 року, коли він здобув домашню перемогу в Клінгенталі. Вся подальша частина минулого сезону для Карла була відверто невдалою.
Зазначимо, що недільний подіум як для Веллінгера, так і для Гайгера став ювілейним, 40-м у кар’єрі на Кубку світу. За цим показником вони зрівнялися зі своїм легендарним співвітчизником Свеном Ханнавальдом.
Восьмим у суботу став Маркус Айзенбіхлер, для якого це перше потрапляння до топ-10 на Кубку світу з березня 2023 року. В неділю шестиразовий чемпіон світу став однією з жертв вітрової лотереї та показав лише 43-й результат. Так чи інакше, суботній успіх знімає питання щодо доцільності перебування Маркуса в основі збірної Німеччини – принаймні, на деякий час. А ось Штефан Ляйє покидає Руку без жодного набраного очка, і, вочевидь, якби наставник Бундестіма Штефан Хорнгахер зараз вирішив влаштувати ротацію складу, то першим кандидатом на виліт був би саме Ляйє.
Попри всі успіхи німців, немає жодних сумнівів у тому, що найсильнішою командою світу наразі залишається збірна Австрії. Другим у суботу став Ян Хьорль, проте вже в неділю йому не пощастило з вітровими умовами, і він показав лише 20-й результат, втративши друге місце у загальному заліку Кубку світу. Випередити його зумів Штефан Крафт, який у Руці двічі потрапив на подіум – друге та третє місця. Не випадає з топ-6 у нинішньому сезоні й Даніель Чофеніг. Продовжує дивувати Максімільян Ортнер, його серія з потраплянь у топ-10 перервалась лише 16-м місцем у неділю за дуже складних вітрових умов.
Напевно, найбільш невезучим у Руці був Халвор Егнер Гранеруд. У суботу вітер вбив його шанси у кваліфікації (60 місце), в неділю – вже в основних змаганнях. До них він відібрався завдяки восьмому місцю в кваліфікації, і саме цей результат найбільш точно відображає те, на що був здатен норвежець у Руці. Двічі у топ-10 потрапив Маріус Ліндвік, за крок від подіуму в суботу зупинився Крістоффер Еріксен Сундал.
Після провального старту сезону в Ліллехаммері додала збірна Словенії, хоча через невезіння щодо вітрових умов це не зовсім відобразилося у результатах в основних змаганнях. Тімі Зайц виграв кваліфікацію до першого особистого турніру, а в самих основних змаганнях посів дев’яте місце. Після першої спроби Тімі йшов лише 25-м, проте зумів здійснити вражаючий рейд завдяки найкращому результату другого раунду. Лідер команди, Анже Ланішек, може похвалитися у Руці лише 17 та 18 місцями.
Анже Ланішек
У неділю вперше у сезоні у топ-10 потрапив представник збірної Польщі – Давід Кубацкі. У топ-15 також фінішували Каміль Стох і Павел Вонсек. Останній доводить невипадковість своїх успіхів на Літньому Гран-Прі. За перші чотири старти поточного сезону Павел заробив уже 42 очки – стільки ж, скільки і за всю минулу зимову кампанію.
Попри всі труднощі з погодою, продовжує демонструвати дуже стабільні результати Грегор Дешванден, а ось Рьою Кобаясі досі не може відновитися після перенесеної у Ліллехаммері хвороби. Зірковий японець у поточного сезоні досі жодного разу не потрапив навіть у топ-15.
Вітрова лотерея в неділю подарувала ряд несподіваних результатів. Наприклад, п’яте місце Артті Айгро. Безумовно, естонець на початку поточного сезону знаходиться у дуже непоганій формі та небезпідставно претендує на потрапляння у топ-10, проте за нормальних умова навряд чи був здатен застрибнути аж у п’ятірку найкращих. Так чи інакше, Айгро приніс Естонії найкращий результат в історії на Кубку світу. Попередній рекорд належав Карелу Нурмсалу, який фінішував шостим у Холменколлені у березні 2014 року.
11-м став Антті Аалто, для кого це найкращий результат на Кубку світу з лютого 2020 року. У топ-15 потрапив і лідер фінської збірної Ніко Кютосахо. Вперше за більш ніж три роки виступив на Кубку світу Яркко Мяятає, який став 35-м у суботньому турнірі. На недільний старт збірна Фінляндії вирішила не використовувати національну групу, приберігши квоту на етап у Лахті у березні наступного року.
Набрали очки у неділю відразу два представники збірної Казахстану – Даніл Васільєв та Ілля Мізєрних, які посіли 18 та 25 місця відповідно. Для Васільєва найкращий результат у кар’єрі та сумарно лише друге потрапляння в очки на Кубку світу. Що стосується Мізєрних, то він став першим стрибуном 2007 року народження, який набрав очки на Кубку світу. Цікавий факт: попереднього разу два представники Казахстану фінішували у топ-30 на одному старті на Кубку світу ще 21 січня 2006 року, коли Радік Жапаров та Іван Караулов показали 26-й і 28-й результати відповідно у Саппоро. Це було більш ніж за рік до народження Мізєрних…
У суботу вперше в кар’єрі набрав очки на Кубку світу 18-річний американець Джейсон Колбі. У збірної США підібралося дуже перспективне молоде покоління. Про це свідчить один простий факт: у американців є уже чотири стрибуни, народжених у ХХІ столітті, які набирали очки на Кубку світу. Це більше, ніж у Німеччини, Польщі та Японії разом узятих.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня:
Субота, 30 листопада
Кіллінгтон (США), гігантський слалом, жінки
Неділя, 1 грудня
Кіллінгтон (США), слалом, жінки
Лазарет замість ювілею: фіаско Шиффрін у Кіллінгтоні
Етапу в Кіллінгтоні всі очікували з особливим нетерпінням. Мікаела Шиффрін приїхала на домашню трасу з 99 перемогами на Кубку світу, і мала дуже високі шанси відсвяткувати соту перемогу на рідній землі. Подейкували, що місцеві організатори навіть підготували спеціальну святкову церемонію на випадок перемоги Мікаели.
Проте замість свята глядачі стали свідками драми. Шиффрін блискуче пройшла першу спробу, зумівши, на відміну від багатьох зіркових суперниць, адаптуватися до специфічних погодних умов і жорсткого снігового покриття на трасі "Суперстар". Втім, перемогу американці ніхто не гарантував. Ще в середині минулого сезону у неї з’явилася перманентна проблема з другою спробою в гіганті, ка проявилась і на відкритті нинішнього Кубку світу в Зольдені. Тоді Мікаела лідирувала після першого спуску, проте в другому відступила на п’яте місце. Тому, були небезпідставні побоювання, що щось схоже може трапитися і цього разу. Особливо враховуючи, що така небезпечна суперниця, як Сара Хектор, програвала всього 0,32 секунди.
Другу спробу шведка пройшла дуже швидко і перехопила лідерство, проте допустилася невеличкої помарки в середині дистанції, що підвищувало шанси Шиффрін. Але Мікаела знову йшла другу спробу занадто обережно і потроху втрачала свою перевагу. За такою динамікою здавалося, що на фініші суперниці будуть приблизно "в нулях", і долю перемогу вирішать лічені соті долі секунди. Проте в одному з віражів Шиффрін пішла у лоусайд, врізалась у прапорець, перевернулась і на швидкості влетіла у бокові огорожі. Свято відкладалося, на стадіоні запанувала гробова тиша, і Хектор було навіть ніяково святкувати перемогу.
На щастя, важких травм Шиффрін вдалося уникнути, проте на старт недільного слалому вона вийти не змогла. Точні терміни відновлення американки поки що не відомі. Оскільки попереду – двотижнева пауза і два поспіль швидкісних етапи (у Бівер Кріку та Санкт-Моріці), то, найімовірніше, Мікаела повернеться на Кубок світу напередодні Нового року на етапі в австрійському Земмерінгу (28-29 грудня).
Наскільки сильно це вдарить по шансах Шиффрін на Великий кришталевий глобус (ВКГ)? Навряд чи катастрофічно. По-перше, на руку американці піде скасування наступного етапу в Мон Тремблан через нестачу снігу. У Канаді повинні були відбутися два гіганти, і тепер їх перенесуть на більш пізні стадії сезону, коли Мікаела, сподіваємося, вже буде здорова.
По-друге, головні суперниці Шиффрін у загальному заліку невдачею американки не скористалися. Федеріка Бріньоне показала лише сьомий результат у першій спробі, після чого в другій зійшла з дистанції, атакуючи та намагаючись надолужити втрачене. Італійка планувала виступити у недільному слаломі, проте з невідомих причин на старт не вийшла. Лара Гут-Бехрамі, нагадаємо, пропустила відкриття Кубку світу в Зольдені через біль у коліні, тому для неї суботній гігант у Кіллінгтоні був першою гонкою сезону. Тріумфальни повернення не вийшло: лише 13 місце.
Провалили гігант у Кіллінгтоні ще кілька зірок. Еліс Робінсон зійшла з дистанції в першій спробі, а Марта Бассіно показала в ній лише 36-й результат і не пробилася до другого заїзду, програвши більше чотирьох секунд. Таке фіаско італійки – наслідок як того, що вона не адаптувалась до складних і специфічних умов у Кіллінгтоні, так і просто поганої форми в останні півтора роки. І виходом Бассіно з цієї кризи поки що навіть не пахне. Провалила етап збірна Австрії, яка за два дні жодного разу не потрапила у топ-6.
Що цікаво, фіаско Шиффрін у гіганті трапилося на фоні сильного виступу її партнерок по збірній США. У топ-6, незважаючи на помітні помарки, потрапили Пола Мольцан і Ніна О’Браєн, а Кеті Хенсін посіла 13 місце. 23-ю сенсаційно стала 19-річна Елізабет Бокок, яка в своєму шостому старті на Кубку світу вперше набрала очки. Втім, уже в неділю всі вони синхронно провалилися. О’Браєн і Хенсін не пробилися до другої спроби, а Мольцан зійшла з дистанції в другому заїзді, та ще й отримала вивих плеча.
Ну а головної героїнею етапу стала Каміль Раст. В суботу вона стала третьою: другий подіум поспіль і перший – у гіганті. Недільний слалом за відсутності Шиффрін і Петри Влхової взагалі давав рідкісний шанс на перемогу їхнім суперницям, і скористалася можливістю саме Раст, яка здобула першу в кар’єрі перемогу на Кубку світу. Каміль років 5-7 тому вважалася одним із головних молодих талантів нового покоління, проти виправдовувати величезні аванси почала лише зараз, у віці 25 років. Більше того: завдяки невдачам Шиффрін швейцарка навіть очолила загальний і слаломний заліки Кубку світу!
Недільний слалом взагалі став бенефісом збірної Швейцарії. На подіум потрапила також Венді Холденер, а Мелані Мейяр замкнула топ-5. Особливо приємно за Мелані, яка вже втретє в новому сезоні потрапляє у топ-10. Мейяр приблизно однієї вікової категорії з Раст, і також у юніорські роки вважалась величезним талантом, який досі себе не реалізував. Залишається сподіватися, що 26-річна швейцарка піде стопами своєї партнерки по команді.
15-ю у слаломі стала Алін Хоплі, для якої це була лише восьма гонка на Кубку світу та перше потрапляння в очки. Розчаровує лише Мішель Гізін, яка знову провалює старт сезону. Для неї 19 місце в недільному слаломі стало найкращим результатом у поточній зимовій кампанії.
Що стосується Холденер, то вона в неділю розділила друге місце з Анною Свенн-Ларссон. Символічно, враховуючи, що два роки тому на цій же трасі вони також показали абсолютно ідентичну суму двох спроб. При чому, тоді вони розділили перше місце, і для обох це була перша в кар’єрі перемога в слаломі на Кубку світу. Що стосується інших шведок, то Хектор після суботньої перемоги в неділю стала лише 12-ю. Досі не можуть прорватися на якісно новий рівень два вундеркінди збірної Швеції – Ханна Аронссон Елфман і Корнелія Елунд, які посіли лише 21 та 24 місця відповідно.
Лара Кольтурі після першого в кар’єрі подіуму на Кубку світу в Гурглі двічі фінішувала у топ-10. Схоже, що талановита італо-албанка поступово закріплюється в еліті. А ось Емму Айхер надалі лихоманить: в недільному слаломі вона йшла шостою після першої спроби, проте в другому заїзді зійшла з дистанції. Її досвідчена партнерка по команді, Лена Дюрр, після першої спроби взагалі лідирувала, проте відступила на четверте місце. Проблема другої спроби для Дюрр носить перманентний характер і вже неодноразово залишала її без великих успіхів. Тут, в першу чергу, згадується Олімпіада в Пекіні, де сценарій був абсолютно ідентичним: лідерство після першої спроби і образливе четверте місце у підсумку. Аналогічна проблема другої спроби існує і у норвежки Теа Луїзи Стьєрнесунд, яка у суботньому гіганті також стала четвертою.
Повернулася в Кубок світу на етапі в Кіллінгтоні не лише Лара Гут-Бехрамі, а й Валері Греньє, яка відновилася після розриву хрестоподібних зв’язок коліна. І повернення вийшло непоганим: канадка розділила дев’яте місце в гіганті з Кольтурі. Інша представниця Канади, Лоранс Сен-Жермен, стала сьомою в недільному слаломі. Здається, чинна чемпіонка світу в цій дисципліні поступово оживає після дуже слабкого минулого сезону.
Другою в суботу стала Зрінка Лютіч, для якої це п’ятий в кар’єрі подіум на Кубку світу та перший – у гіганті. А ось її партнерка по команді, Леона Попович, продовжує сипатися, і в неділя навіть не пробилася до другої спроби.
Успішним вийшов етап для збірної Словенії. В суботу сьомою стала Нея Дворнік, для якої це найкращий в кар’єрі результат у гіганті. В недільному слаломі з 25-го місця на десяте завдяки другому часу другої спроби прорвалась Андрея Слокар, для якої траса в Кіллінгтоні є найбільш успішною на Кубку світу.
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Лижні гонки
Старти тижня:
П’ятниця, 29 листопада
Рука (Фінляндія), розділка, 10 км, класика, жінки
Рука (Фінляндія), розділка, 10 км, класика, чоловіки
Субота, 30 листопада
Рука (Фінляндія), спринт, класика, чоловіки/жінки
Неділя, 1 грудня
Рука (Фінляндія), масстарт, 20 км, вільний стиль, чоловіки
Рука (Фінляндія), масстарт, 20 км, вільний стиль, жінки
Амундсен знову лідирує в Кубку світу
Перед стартом нового сезону в чоловіків багато говорилося про те, що Харальд Остберг Амундсен у минулій зимовій кампанії завоював ВКГ, перш за все, за рахунок хвороб та пропусків Йоханнеса Клебо, і що головна зірка сучасних лижних гонок не допустить повторення такої ситуації в новому сезоні. Проте перший етап Кубку світу в Руці завершився, а жовта майка лідера знову на плечах у все того ж Амундсена.
А все тому, що на старт недільного масстарту Клебо не вийшов: вранці він прокинувся з симптомами застуди та вирішив не ризикувати своїм здоров’ям. Виступ Йоханнеса у двох попередніх гонках можна оцінювати по-різному. З одного боку – він у блискучому стилі виграв спринт, не залишивши жодного шансу суперникам. І це при тому, що спринт у Руці для Клебо є одним із найбільш проблемних у календарі: суботня перемога стала для нього "лише" четвертою в дев’яти стартах у цьому виді програми в Куусамо.
А ось п’ятничну розділку успіхом для норвежця не назвеш: лише четверте місце з відставанням у 28 секунд від переможця та у 14 секунд – від подіуму. Явний регрес порівняно з передсезонним стартом у аналогічній дисципліні в Бейтостолені, де Клебо привіз більше 15 секунд тим же Амундсену та Ньєнгету, яким програв у Руці. Попри перемогу в спринті, Йоханнес знову розпочинає сезон далеко не ідеально.
Що стосується Амундсена, то він знову взяв тими козирями, які й принесли йому ВКГ у минулому сезоні – стабільністю та універсальністю. Так, можна говорити про те, що в спринті він дещо розчарував, вилетівши вже у чвертьфіналі після скромного 19-го результату в кваліфікації. Проте у двох дистанційних гонках він виглядав блискуче. У розділці класикою Харальд зумів додати на останніх кілометрах і фінішував другим, після чого виграв недільний масстарт. Втім, перевага Амундсена над Клебо наразі складає лише 50 очок, тому ніяких фундаментальних речей з точки зору загального заліку не відбулося.
Йоханнес Клебо
Двічі потрапив на подіум у дистанційних гонках Мартін Льовстьом Ньєнгет, проте він у Руці залишився без перемоги – два третіх місця. А ось Сімен Хегстад Крюгер розчарував. Безумовно, для яскраво вираженого конькіста шосте місце у розділці класикою можна було назвати успіхом, проте аналогічний результат у масстарті вільним стилем – це явна невдача для людини, яку вважали чи не головним передстартовим фаворитом, особливо після того, як з гонки знявся Клебо.
Далеко не вперше сильно в Руці виступає Ерік Вальнеш: стартовий етап Кубку світу загалом має репутацію локації, в якій спринтери виступають у дистанційних гонках краще, ніж зазвичай. У п’ятничній розділці він замкнув топ-5, після чого став другим у спринті, хоч і без будь-яких шансів обіграти Клебо. Недільний масстарт вільним стилем Ерік пропустив, і справа тут не стільки в бажанні поберегти сили, скільки у височенній конкуренції в збірній Норвегії.
Наприклад, біг у неділю Ян Томас Єнссен, для якого це була єдина гонка на етапі в Руці. 28-річний норвежець, який минулого року сенсаційно виграв аналогічну гонку на першому етапі Кубку світу, і цього разу виступив блискуче – друге місце.
Знову слабко розпочав сезон Поль Гульберг. Норвезький ветеран, як і обіцяв, пропустив суботній спринт, проте в дистанційних гонках жодного разу не піднявся у топ-10. Хоча, відверто кажучи, такий старт сезону у виконанні Гульберга нікого не здивував. Ветерану все важче тримати пікову форму впродовж тривалих відрізків часу, і старт сезону – точно не той момент, коли варто форсувати свою готовність.
Еміл Іверсен у перші два дні виглядав відверто не готовим до рівня конкуренції Кубку світу: лише 35 місце в розділці та 60-те в кваліфікації спринта. Доволі несподівано найкращою гонкою етапу для Еміля став недільний масстарт, де він посів 13 місце. Відверто провальний старт сезону, після якого Іверсен практично гарантовано втратив би місце у складі збірної Норвегії, якби не виступав за персональною квотою як переможець Кубку Скандинавії минулого сезону. В суботу збірній Норвегії відверто не пощастило у спринті: вже на стадії чвертьфіналу через падіння вилетіли Ховард Солос Таугболь і Сіверт Вііг.
Добре проявив себе резервіст збірної Норвегії Андреас Фйорден Реє. 13 місце у розділці класикою було лише розминкою, а у масстарті він замкнув топ-5, при тому, що атакував у середині дистанції та багато працював на своїх зіркових партнерів по команді. Наступний етап Кубку світу буде домашнім для норвежців, вони зможуть виставити у Ліллехаммері національну групу, і можна не сумніватися у тому, що для Реє місце там знайдеться.
П’ятнична розділка принесла перемогу господарям, збірній Фінляндії – беззаперечно найкращим був Іво Нісканен, який перед етапом у Руці скаржився на погане самопочуття після хвороби. У недільному масстарті вільним стилем триразовий олімпійський чемпіон також розпочинав досить активно, проте вистачило його лише на першу половину дистанції, і у підсумку Нісканен фінішував 17-м.
Перемога Іво у п’ятницю не стала єдиним подіумом для фінів на домашньому етапі: в суботу Лаурі Вуорінен став третім. При чому, для нього це другий подіум поспіль у спринті на Кубку світу: на фіналі минулого сезону в Фалуні він фінішував другим. Невже у збірної Фінляндії з’явився топовий спринтер-класист?
А ось збірна Швеції в Руці відверто розчарувала. Вільям Поромя та Калле Халварссон на двох жодного разу не потрапили до топ-10, найкращим результатом стало сьоме місце Єнса Бурмана у розділці. Більшого чекали і від Едвіна Ангера, який чудово виглядав на передсезонних змаганнях у Бруксвалларні. У спринті він вилетів у півфіналі, а в розділці класикою показав лише 24-й результат. У чвертьфіналі боротьбу припинив Оскар Свенссон.
Знову сильно розпочав сезон у Руці Міка Вермюлен, який саме тут минулого року вперше гучно заявив про себе на весь лижний світ. У розділці класикою він посів дев’яте місце, вкотре довівши, що вважати його чисти конькістом вже не варто. У масстарті вільним стилем Міка посів четверте місце, повторивши свій минулорічний результат.
Провалили етап зіркові французькі спринтери – Рішар Жув і Люка Шанава, які не пройшли кваліфікацію в суботу. І якщо Шанава вважається яскраво вираженим конькістом, то провал Жува справді здивував. Приємно здивував у складі збірної Франції 22-річний Матес Делож, який фінішував дев’ятим у недільному масстарті. Для нього це була лише шоста особиста гонка на Кубку світу, раніше він не підіймався вище за 25 місце.
Сильно виступила в неділю збірна США: у топ-10 масстарту заїхали Гас Шумахер і Зендер МакМаллен. І якщо успіх Шумахера, який уже має на своєму рахунку одну перемогу на Кубку світу, нікого не здивував, то сьоме місце 23-річного Макмаллена – справжня сенсація. Він на Кубку світу раніше жодного разу не потрапляв навіть до топ-15.
Зірковий італійський спринтер Федеріко Пеллегріно розчарував, вилетівши у суботу вже на стадії півфіналу, при чому, Пелле зазнав фіаско саме через слабке проходження фінішної прямої після доволі вражаючої атаки в останній підйом. Здивував другим місцем у кваліфікації спринта австрієць Беньямін Мозер, який після цього дістався півфіналу в раунді плейоф.
Пройшли кваліфікацію спринта відразу два представники Іспанії – Хауме Пуейо та Бернат Сельєс. При чому, якщо Пуейо на Кубку світу вже навіть добирався до топ-10 у минулому сезоні, то для Сельєса це був лише другий старт на Кубку світу.
Виступала у Руці й збірна України у складі Олександра Лісогора, Дмитра Романченка та Дмитра Драгуна. На жаль, наша команда була у ролі статиста і запам’яталася лише дискваліфікацією Романченка в спринті за те, що у змазці його лиж знайшли фтор, використання якого з минулого сезону заборонене.
Невдале повернення Йохауг
Головною інтригою етапу в Руці у жінок, безумовно, було повернення Терези Йохауг на Кубок світу. Звичайно, багато хто очікував, що норвежка буде відразу домінувати так, ніби дворічної паузи в кар’єрі і не було. Проте передсезонні змагання у Бейтостолені тиждень тому змушували оцінювати перспективи норвежки більш обережно: у розділці вільним стилем вона програла Хейді Венг.
І всі скептичні прогнози щодо Йохауг здійснилися з запасом: Тереза не виграла жодної з дистанційних гонок. У розділці на 10 км класикою вона фінішувала другою, проте до перемоги було безнадійно далеко: 46,5 секунди відставання від Фріди Карлссон.
Відсутність шведки у недільному масстарті не допомогла Терезі здобути першу перемогу після повернення. Йохауг пішла в атаку приблизно за 6 км до фінішу, проте зачепитися за неї змогла все та ж Венг, а згодом до дуету лідерів переклалися різкі спринтери, Йонна Сундлінг і Джессіка Діггінс. У цій компанії навики фінішера найгірше розвинуті саме у Йохауг, і результат був закономірним: четверте місце.
Повернення Терези не можна назвати провальним, проте воно точно не було тріумфальним чи королівським, як цього багато хто очікував чи боявся. Норвежці доведеться багато працювати, щоб на домашньому чемпіонаті світу в Тронхеймі не залишитися без золота. Побоювання щодо того, що повернення Йохауг вб’є інтригу в жіночих лижних гонках, не виправдалися.
Що стосується самої Венг, то вона видала доволі солідний вікенд: п’яте місце в розділці та третє – у масстарті. Останніми роками Хейді ніколи не розпочинала сезон настільки сильно, і зараз вона виглядає потенційним фаворитом Тур де Скі, де їй допоможуть її неймовірний досвід як багатоденника, хороше відновлення та видатні гірницькі здібності. Її молодша сестра, Тіріль, етап у Руці провалила, і поки що зовсім не нагадує спортсменку, яка лише у позаминулому сезоні виграла ВКГ.
Інша досвідчена норвезька дистанційниця, Астрід Ойре Слінд, знову проявила себе як яскраво виражений класист. У п’ятничній розділці вона піднялась на подіум, а в масстарті вільним стилем посіла лише 24 місце. Восьмою в неділю стала Нора Саннесс. Для 24-річної норвежки це була лише четверта гонка на Кубку світу, при чому, дебютувала вона у березні 2023 року п’ятим місцем у марафоні в Осло. У спринті несподівано вперше в кар’єрі піднялась на подіум на Кубку світу 28-річня Юлі Мюре, яка до цього навіть до фіналу пробивалася лише одного разу.
Стан Карлссон перед етапом у Руці також викликав багато запитань. Фріда боролася з проблемами зі стопою перед початком сезону, тиждень тому в Бруксвалларні пробігла лише одну гонку, програвши Еббі Андерссон. Проте у розділці в Руці шведка не просто перемогла, а розгромила усіх суперниць на чолі з Йохауг, видавши, напевно, найкращий перфоманс у своїй кар’єрі.
Ще перед етапом у Руці Карлссон попереджала, що не хоче перевантажувати травмовану стопу, і тому пропустить одну з трьох гонок. Доволі несподівано Фріда зробила вибір на користь суботнього спринту, пропустивши недільний масстарт. Таке рішення можна назвати помилковим: у спринті шведка вилетіла вже у чвертьфіналі, хоча в неділю мала би всі шанси знову боротися за перемогу. Її партнерка по команді, Ебба Андерссон, у Руці розчарувала, посівши лише шосте та дев’яте місця в двох дистанційних гонках. Куди поділася та форма, яка дозволяла обігрувати Карлссон у Бруксвалларні всього тиждень тому?
А ось виступ шведських спринтерок залишив суперечливе враження. З одного боку – перша перемога Йоханни Хагстрьом на Кубку світу, подіум Майї Дальквіст – здавалося б, привід для радощів. Проте Лінн Сван вилетіла уже на стадії чвертьфіналу, при чому, вилетіла не зі своєї провини. На спуску перед нею впали Анне Аппельквіст Стенсет і Хедда Остберг Амундсен, і норвежці довелося виїжджати за межі трати, щоб не врізатися у двох норвежок. Доволі болісна невдача, враховуючи, що Сван вважається одним із головних претендентів на ВКГ.
Емма Рібом, яка виграла спринт у Руці у попередні два роки, цього разу показала 18-й результат у кваліфікації та не вийшла на чвертьфіналі через біль у спіни. До речі, відбувалося це на наступний день після того, як Емма відсвяткувала свій 27-й день народження. Наскільки серйозні проблеми Рібом – не відомо, проте в неділю вона на старт не вийшла, хоча в розділці виступила непогано – 13 місце.
Йонна Сундлінг минулого тижня впевнено обіграла усіх своїх зіркових партнерок по команді в спринті у Бруксвалларні, проте в Руці з кожною наступною стадією плейоф виглядала все гірше, і у фіналі стала лише четвертою. Зате наступного дня в масстарті видала один із найкращих дистанційних перфомансів у своїй кар’єрі, посівши друге місце. Йонна контратакувала разом із Діггінс, і, переклавшись до Йохауг і Венг, на деякий час навіть скинула американку зі своєї спини.
Моа Ілар, яка минулого року сенсаційно виграла масстарт у Руці, цього року виглядала значно слабкіше, посівши лише 16 місце. На інші дві гонки вона залишилася поза складом збірної Швеції.
Ну а Діггінс, яка за багато років привчила до того, що провально розпочинає сезон у Руці, вже другий рік поспіль виглядає в Куусамо дуже сильно. Чинна володарка ВКГ вилетіла у четвертьфіналі спринта та посіла солідне для себе сьоме місце в розділці класикою. А недільний масстарт, який вже зараз претендує на звання однієї з найяскравіших гонок сезону, Джессіка взагалі виграла. Та ще й як!
Вона не зуміла відповісти на атаку Йохауг і Венг, після чого спробувала перекластися до них у більш рівному темпі разом з Сундлінг. В процесі переслідування Діггінс опинилася у мінікризі, відстала від тріо лідерів, і, здавалося, буде змушена задовільнитися четвертим місцем. Проте ціною надзусиль на останніх сотнях метрів дистанції Джесс все ж наздогнала лідерів, після чого ще й виграла у них фінішний спринт. Яскравий приклад того, які плоди приносить сила волі, вміння терпіти та їхати через "не можу".
Важливий вклад у цю перемогу Діггінс внесла її партнерка по команді Софія Локлі, яка прекрасно відпрацювала на лідера команди після атаки Йохауг, і сама у підсумку фінішувала десятою. А ось Розі Бреннан, яка привчила до того, що розпочинає сезон дуже сильно, цього разу в Руці виглядала слабко: дев’яте місце в розділці, виліт у чвертьфіналі спринта і лише 20-та позиція в масстарті.
Збірна Німеччини після блискучих виступів на передсезонних змаганнях у Муоніо в Руці виглядала непогано, проте залишилася без призових місць. У недільному масстарті Вікторія Карл і Катаріна Хенніг фінішували п’ятою та шостою відповідно, вигравши спринт з другої групи. У п’ятницю в розділці Хенніг зупинилася за крок від подіуму – четверте місце із відставанням всього у 1,4 секунди від Астрід Слінд.
Фінляндія домашній етап, за великим рахунком, провалила. Кертту Нісканен знову розпочинає сезон дуже слабко, і навіть у своїй улюбленій розділці класикою показала лише 18-й результат. Кріста Парамкоскі виглядала трішки краще, проте також навіть у топ-10 не зуміла пробитися жодного разу. Порадувала лише Ясмі Йонсу, яка перемогла у кваліфікації спринта та в підсумку фінішувала п’ятою в фіналі.
Недільний масстарт вільним стилем був доволі селективним і непростим у плані рельєфу. Здавалося б, ідеальні умова для блискучого французького гірника, Дельфін Клодель, проте вона фінішувала лише 21-ю. А ось її партнерка по команді Флора Дольсі зупинилася за крок від топ-10.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Двоборство
Старти тижня:
П’ятниця, 29 листопада
Рука (Фінляндія), компакт, HS 142/7,5 км
Субота, 30 листопада
Рука (Фінляндія), особистий Гундерсен, HS 142/10 км
Неділя, 1 грудня
Рука (Фінляндія), масстарт, 10 км/HS 142
Бундестім повернувся: збірна Німеччини тріумфально розпочала сезон
Минулий сезон для збірної Німеччини був найгіршим у XXI столітті: 0 перемог і лише 3 подіуми на Кубку світу. При чому, після такого провалу влітку кардинальних перестановок на тренерському містку Бундестіма не трапилося: з тріумвірату Ерік Френцель/Кай Брахт/Хайнц Куттін свою посаду втратив лише останній. Тому перед початком нового сезону німецькі фанати двоборства були налаштовані песимістично.
Проте перший етап у Руці перетворився на справжній бенефіс збірної Німеччини, представники якої виграли два старти з трьох і окупували весь подіум у суботу – при чому, у топ-3 потрапили виключно вихідці з Оберстдорфа. За підсумками етапу в Фінляндії Вінценц Гайгер захопив лідерство у загальному заліку Кубку світу.
Влітку лідери Бундестіма говорили про те, що багато працювали над стрибками, щоб вирішити всі ті проблеми, які виникли протягом кількох останніх років. І їм це дійсно вдалося. Хоча розпочиналося все не найкращим чином.
Як і прогнозувалося, вітрові умови на трампліні у Руці були дуже складними, у п’ятницю зранку стрибкову спробу провести так і не вдалося – довелося використовувати четверговий PCR. У ньому п’ятий результат показав Гайгер, і на старт гонки він виходив усього з 22-секундним відставанням від Ярла Магнуса Ріібера та хорошими шансами на перемогу. Вінценц зумів наздогнати норвежця, проте програв йому фінішний спринт. Здавалося, якщо обіграти Ріібера не вдалося у компакті, найменш зручному форматі для Ярла, то в наступні дні цього не вдасться зробити і поготів. Проте все сталося рівно навпаки.
Вінценц Гайгер
У суботу стрибкову спробу провести все ж вдалося, проте вітрові умови були дуже непростими ті мінливими. Йоханнес Ридцек у таких умовах зумів видати просто фантастичний стрибок на 142 метри – напевно, найкращий для себе за багато років. У той же час, Рііберу дісталися непрості вітрові умови, і як наслідок – лише 136 метрів з поганим приземленням. На старт гонки Ридцек виходив із 47-секундним запасом над найближчим переслідувачем. Для одного з найшвидших лижників у пелотоні це просто ідеальні передумови для здобуття перемоги. І Йоханнес своїм шансом скористався сповна, здобувши першу перемогу на Кубку світу з січня 2019 року.
У той же час, у групі переслідувачів обіграти Ріібера у фінішному спринті цього разу зумів не лише Гайгер, а й Юліан Шмід, які залишили норвежця без подіуму. В неділю вони втрьох випередили Ярла Магнуса і в масстарті, проте він вкотре вийшов не дуже селективним, і розриви перед стрибковою спробою у верхівці протоколу були мінімальними – здавалося б, ідеальні умови для Ріібера.
Проте Гайгер несподівано обіграв норвежця на трампліні та здобув першу за майже два роки перемогу на Кубку світу, перехопивши жовту майку лідера загального заліку. Ідеальний вікенд для збірної Німеччини, яка дійсно дуже помітно додала на трампліні. Шкода лише Шміда, який так і залишився без перемоги. Проте, не можна не відзначити, наскільки помітно Юліан додав у фінішному спринті, хоча раніше це було його слабкою стороною: як гонщик він був виключно темповиком.
Проте трьома зірковими лідерами успіхи Німеччини у Руці не обмежилися. Третім у недільному старті став ще один представник Бундестіма, Мануель Файсст. У суботу за крок від топ-10 зупинився Венделін Таннхаймер, для якого це 11 місце стало особистим рекордом на Кубку світу.
Ну а для Ріібера цей вікенд, попри одну перемогу та ювілейний, сотий подіум в кар’єрі, став невдалим. Залишається лише зрозуміти, в чому причина: це збірна Німеччини настільки додала, чи сам Ярл Магнус підійшов до старту сезону не в оптимальній готовності через проблеми зі здоров’ям. У будь-якому випадку, наступний етап у Ліллехаммері обіцяє бути дуже цікавим.
У Руці не найкращим чином виглядав не лише Ріібер, а й уся збірна Норвегії. Йорген Гробак за три дні жодного разу не піднявся вище за шосте місце. Безумовно, це можна списати на дуже проблемне в плані травм міжсезоння, проте на осінньому чемпіонаті Норвегії триразовий олімпійський чемпіон виглядав дуже добре.
Єнс Лурос Офтебро за багато років привчим нас до того, що завжди розпочинає сезон у Руці дуже сильно, проте цього разу норвежець розчарував. Так, у суботу він показав найкращий чистий результат у гонці, проте на трампліні Офтебро виглядав за своїми мірками слабко, і за три дні жодного разу не потрапив у топ-5. З позитиву відзначимо хіба що Андреаса Скоглунда, який демонстрував дуже високі швидкості на трасі та у підсумку двічі фінішував у топ-10. До цього у 23-річного норвежця було лише одне потрапляння до десятки найкращих на Кубку світу.
Не може занести собі в актив етап у Руці і збірна Австрії. Хоча лідер команди, Йоханнес Лампартер, приємно вразив. У міжсезоння він багато скаржився на болі в коліні, які змушували його декілька разів робити паузу в тренуваннях, та попереджав, що підійде до старту сезону не в оптимальних кондиціях. Проте зі швидкостями на трасі у австрійця все було доволі непогано, а ось у плані стрибків він дійсно поки що не дотягує до звичного рівня. При цьому, в суботу Лампартеру відверто не пощастило: йому дістався жахливий вітер підчас стрибка, і Йоханнес у підсумку залишився без очків.
Невдалим став етап у Руці і для віцечемпіона минулого Кубку світу Штефана Реттенеггера. Хоча головний тренер збірної Австрії Крістоф Білер говорив, що перед стартом сезону Штефан на два тижні випав із тренувального процесу через хворобу. Не вразив у Руці і його старший брат Томас. Франц-Йозеф Рерль у неділю завдяки блискучому стрибку прорвався з 40 місця на четверте, проте зі швидкостями на трасі у ного надалі великі проблеми.
Не щастило у Руці Крістьяну Ілвесу. При чому, не лише на трампліні, але й у гонці: у суботу він зіткнувся з Маттео Бо, пошкодивши великий палець руки. Участь естонця у недільному старті до останнього була під питанням. Забої, до речі, отримав і Бо, і в цілому він у Руці, за виключенням дев’ятого місця у п’ятницю, не вразив.
Лідер збірної Фінляндії Ілкка Херола у п’ятницю стартував шостим і мав прекрасні шанси на перемогу чи як мінімум на подіум, проте у підсумку фінішував четвертим – йому явно не вистачає фінішної різкості. У суботу 13-м став Ніклас Малачінскі, для якого це найкращий результат в кар’єрі на Кубку світу. Цілком можливо, уже цього сезону 20-річний американський талант почне потрапляти до топ-10. Провалила етап у Руці збірна Японії. Багаторічний лідер команди, Акіто Ватабе, у Фінляндії не стартував через хворобу.
Історичні успіхи українців
У той час як стрибкова збірна України етап у Руці пропускала, двоборці у Фінляндії виступили, і виступили за своїми мірками дуже вдало. До цього сезону жодного разу два представники України не набирали очок у одному старті Кубку світу, у Руці це трапилося одразу двічі – у суботу та неділю.
Більш досвідчений Дмитро Мазурчук показав свою готовність боротися за очки ще у п’ятницю, коли після 49-го результату на трампліні поступово підіймався в напрямку топ-40 у гонці. Але 25-річний спортсмен із Тернопільщини занадто захопився погонею, і на останні сотні метрів дистанції сил не вистачило, і в підсумку він фінішував лише 45-м.
Проте вже у суботу Дмитро дещо краще виступив на трампліні (45-й результат), краще розподілив сили по дистанції, і в підсумку фінішував 37-м – друге в кар’єрі потрапляння в очки на Кубку світу. Недільний масстарт для Мазурчука як для двоборця з ухилом у бік лижної гонки був найменш сприятливим форматом, проте хороший (28-й) результат у гонці дозволив у підсумку втриматися в очковій зоні – 36 місце.
Дмитро Мазурчук
Для іншого представника України, Олександра Шумбарця, очки, набрані у Руці, стали першими в кар’єрі на Кубку світу. У суботу 23-річний спортсмен набрав лише один бал, посівши останнє залікове, 40 місце. У неділю ж Шумбарець фінішував 35-м, випередивши, зокрема, і свого більш досвідченого партнера по команді. І це закономірно: Олександр – дворборець із яскраво вираженим ухилом у бік стрибків, а для таких спортсменів саме масстарт, де розриви у гонці зазвичай невеликі, є найбільш підходящим форматом.
Втім, повторити успіх зразка Руки у поточному сезоні Шумбарцю буде дуже непросто. У програмі Кубку світу заплановані ще три масстарти, проте всі вони відбудуться на етапах з 90-метрвоими трамплінами, де розриви у стрибку будуть значно меншими, ніж у Руці. Для того, щоб регулярно потрапляти в очки на Кубку світу, Олександру потрібно додавати у швидкостях у гонці. Або задуматися про перехід у чисті стрибки з трампліну.
В цілому, прогрес українських двоборців був помітний уже на Літньому Гран-Прі. Проте були побоювання стосовно того, що непогані результати влітку пов’язані зі скромним складом учасників та занадто раннім виходом на пік форми. На щастя, ці побоювання не підтвердилися. На руку українцям зіграли і зміни у форматі Кубку світу: починаючи з минулого сезону, очки у загальний залік заробляють не 30, а 40 найкращих у кожному особистому старті. За старого формату добратися до очок Мазурчуку та Шумбарцю було б значно складніше.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
