Відновити рахунок у швейцарському банку. Ленцергайде вперше прийме чемпіонат світу
На головний старт біатлонного сезону кличе невідомість. 12 лютого Чемпіонат світу розпочинається в швейцарському Ленцергайде – і це буде перша світова першість в цій частині Альп. Відтак цей турнір буде ще цікавішим та точно багатим на несподіванки.
Українська збірна завжди заявляє про світову першість як про головний старт сезону, так вже склалося десятиліттями. І вся підготовка ведеться таким чином, щоб максимально вразити мішені, тобто сягнути піку, саме на цих змаганнях. Часто це вдавалось, а часто – ні.
Наші успіхи йдуть по нисхідній в силу зменшення української біатлонної міцності, і це вже роками не новина. Остання медаль на ЧС датується 2021-м – бронзу у словенській Поклюці в естафеті виборола жіноча збірна України. Під час війни – нагород не було.
У цей чемпіонат українська команда входить без призових місць на етапах Кубку світу з обмеженою кількістю спортсменів, які потенційно "тягнуть" на нагороди. Але кричати про "все пропало" – не наше правило. Виходимо з нинішніх реалій, живемо сьогоднішнім днем і думаємо про майбутнє, в якому обов’язково знайдеться місце для світла та успіхів.
Гори – заряджають мотори
Місцем підготовчого збору до ЧС українські чоловіча та жіноча команди обрали італійський Антгольц-Антерсельву. Це поширена практика для наших збірних і не лише. Тут, на високогір’ї, відбувся останній перед чемпіонатом етап Кубку світу. Вже з гір переїхати на іншу високогірну, дещо нижчу, арену – буде легше, адже акліматизація жорсткого впливу мати не повинна.
Частина біатлоністів з тренувального збору мала відрядження в межах Італії до Мартел-валь-Мартелло – на чемпіонат Європи. У той час, як світова еліта цю першість традиційно ігнорувала. Наші ж чоловіки та жінки посилили склади команд в естафетах, тобто, представники основи взяли участь в одній гонці – аби не перенавантажуватись.
З основної команди стартували Віталій Мандзин, Антон Дудченко і Тарас Лесюк – та залишили двояке враження. Хоча й цей старт до уваги особливо брати не варто. Важко змагатись в гонці у форматі "приїхав-виступив-поїхав". Це і дорога, і налаштуватись на сто відсотків не вийде. Але про необхідність стартів на ЧЄ ми вже детально розповідали.
Нехай спина не спиняє Підручного
Тепер до найболючішого, у прямому сенсі слова.
У лідера "синьо-жовтих"Дмитра Підручного ще в Антгольці розболілася спина і він навіть зійшов з дистанції. Але за два тижні Дмитро дав надію світлиною в соцмережах з траси і повідомив, що повернувся до тренувань, мовляв, усе нормально.
Перед чемпіонатом світу форму українець набрав чудову, неодноразово фінішував у топ-10, а за такої конкуренції та домінації франко-норвезького "клану" – це дуже пристойно. У такій тонкій вивіреній підготовці до ЧС, де боротьба йде за десяті секунди – важливий кожен день, кожна година тренуваннь та відновлення. Тому можна лише гадати, як виглядатиме Дмитро і як по ньому вдарила згадана проблема. Можемо прогнозувати, що буде змагатись в економ-режимі. Наприклад, пропустить індивідуальну гонку на 20 км. Очевидно, не буде бігти в двох змішаних естафетах. Разом з тренером будуть жити від старту до старту і це логічно. Причому Дмитро забезпечив собі місце у масстарті, останній гонці чемпіонату. Адже за пів сезону напрацював собі 15-те місце в загальному заліку кубку світу.
Зазначимо, що саме на ЧС діє дещо інший принцип відбору 15 ( а не 25) із загального заліку та 15 кращих за результатами гонок безпосередньо на чемпіонаті – серед тих хто в першу 15-ку не входить, а також призери попередніх гонок поточного ЧС. У будь-якому разі – Підручний – це головна надія, навіть в його 33 роки.
Мандзин – надія на юного універсала
Для 21-річного Віталій Мандзина це буде перший чемпіонат світу на дорослому рівні.
Загалом, можна було б і не вимагати від себе багато, але це не про нього. Вимогливий до себе атлет віддасть все, аби продемонструвати рівень. Та й тягнути доведеться лямку по повній. Великих маневрів для того щоб дати перепочинок другому номеру збірної – не існує. Теоретично Віталій може демонструвати результат у кожній дисципліні. Але в якій це вдасться – покажуть лише старти. Найкращий і найгірший результат сезону він мав в індивідуальній гонці. В естафеті ЧЄ Віталій виступив практично бездоганно, але дещо просів на третьому колі. Гори далися взнаки, відзначав біатлоніст. Світова першість теж буде в горах, але до того часу Мандзин мав би вже акліматизуватись.
Юний вік та відсутність великого досвіду – основні перепони до медалі, але де-де, а в біатлоні шанси є завжди.
Дудченко та Лесюк – нестабільні, але досвідчені та амбіційні
Антон Дудченко – це не про стабільність у цьому сезоні.
Тримаємо в пам’яті його класне переслідування в Антгольці. І сподіваємось, що там поправив свою форму, яка посипалася після хвороби в Ансі наприкінці грудня. Перша гонка першості, "індивідуалка" – також його формат. Але конкуренція там буде шалена. В естафеті на ЧЄ Дудченко виступив непогано, але з його багажем – міг би й краще. Але спишемо це на підготовчий процес. Є й позитив - Дудченко входить у чільну п’ятірку самих влучних у другому триместрі сезону. Відсоток його влучності 90,6 відсотків. Хоча й знаємо, що до стрільби ще й потрібен біг на рівні.
Тарас Лесюк в естафеті на ЧЄ свій четвертий етап "завалив" – двічі пішов на штрафні кола. Можливо, це й добре, що такий ляпас стався на ЧЄ, а не на ЧС. Головне, щоб цей виступ не скував атлета психологічно. Хоча біатлоніст вже досвідчений і ту невдачу мав би швидко переварити і сконцентруватися на головній естафеті сезону. Чи отримає місце в четвірці – ще, мабуть, питання відкрите. Не варто відкидати варіант, коли на перший етап поставлять Артема Тищенка – рекордного стрільця на ЧЄ.
У складі команди також Денис Насико. Його кращий результат на ЧЄ – 22 позиція в індивідуальній гонці. Час від часу 29-річний біатлоніст уже залучався до головної команди.
Джима берегла сили
В жіночій команді ситуація майже ідентична. Є явний лідер в особі олімпійської чемпіонки Юлії Джими. 33-річна біатлоністка все ще найкраща в українській команді. Хоча на минулому ЧС сильніше виглядала 25-річна Христина Дмитренко.
Юлія пропустила Чемпіонат Європи заради світового форуму. На етапах кубку світу неодноразово була в чільній десятці. За масстарт доведеться поборотись, українка на 19 позиції "тоталу". Цього замало, щоб відібратися з першою квотою, але потрапити через "чорний вхід" шанси є. Хоча до того масстарту ще треба буде "дожити". Найкращий результат у сезоні – 4-те місце в спринті на третьому етапі КС в Ансі. Тоді до бронзи не вистачило 5-ти секунд. Розуміємо, що медаль в спринті гарантує лише стовідсоткова стрільба, а цього вам в біатлоні точно ніхто не гарантує. Серед конкуренток українки дуже багато швидких біатлоністок, які можуть її обійти у фінішному протоколі навіть маючи штрафне коло. Але це гори, і малознайома для багатьох траса. Юлія теж універсалка і боротися може в кожній дисципліні.
Стрільба Дмитренко – майже як швейцарський годинник
Христина Дмитренко, на відміну від Джими, відлучалась на ЧЄ. Там провела четвертий етап естафети, в якій дівчата посіли 8 місце.
Провела етап етафети на рівні, але оцінити важко, адже на той момент команда вже не боролась за високі місця. По ходу сезону 25-річна біатлоністка міцно тримала другу позицію в команді. Найвище місце – 17 в гонці переслідування в Ансі. Христина дає міцності команді, але чи дає вона надію на високе місце!? Та звісно! Якщо проаналізувати її позиції у фінішних протоколах – то призове місце не проглядається. Але ж історія знає чимало прикладів. Та й сама Христина на минулій першості в одній з гонок була у чільній 10! І навіть повторення такого результату – було б дуже непоганим підсумком.
А ще Дмитренко фігурує в одному з матеріалів Міжнародного союзу біатлоністів, її згадали як одну з трьох кращих снайперок, яка вразила 92 відсотки мішеней. Кращий показник у француженки Рішар та німкені Пройс, яка лідирує в загальному заліку Кубку світу. А в заголовку так і запитували – чи здатні ці біатлоністки замахнутись на медаль. Це малоймовірно, але цілком реально.
Петренко набирає, Городна згадує "дитинство"
Ірина Петренко далеко не на піку можливостей, але згадаймо про всі її пригоди пов’язані з важкою травмою влітку. Навіть з ідеальною стрільбою 32-річній атлетці буде важко претендувати на високі місця в будь-якій з гонок. Але вона незамінний боєць в естафеті. Хоча на ЧЄ вона не вдалася. Припускаємо, що окрім зазначених, загальні причини ті ж самі, що і в хлопців. Приїхали-стартували-поїхали. Так демонструвати результат важко.
20-річна Олена Городна на чемпіонаті світу дебютує. Але змагалась тут на юніорському ЧС-2020 ще будучи в категорії "дівчата", їй тоді було якихось 16. Взяла участь в спринті, індивідуалці, естафеті – залікових балів в особистих гонках не набрала. Але якщо зараз біатлонна юність, то тоді було ще майже "дитинство". У біатлоністки зі Львівщини, сподіваємось, ще все попереду. Та й сама атлетка про це раніше розповіла в ексклюзивному інтерв’ю Чемпіону.
Підкорювати Ленцергайде їде й Анастасія Меркушина. 30-річна біатлоністка єдина, хто має медалі в сезоні, щоправда, обидві бронзи здобуті на етапах кубку IBU, а це не вища ліга. Фізична готовність атлетки викликає питання, снайперською стрільбою в сезоні не відзначалась. На чемпіонаті Європи не вразила, найкращий результат – 21 позиція в спринті. Але прогнозуємо, що Меркушиній довірять етап в естафеті. Вона – чотириразова призерка ЧС в цій дисципліні.
У складі також 23-річна медалістка Всесвітньої Універсіади-2025 Дарина Чалик.
Олена Городна: Головні мої цілі попереду. Я в процесі реалізації
Траса – дихай вільно, не їдь повільно
"Роланд Арена" дух великого світового біатлону відчує вперше. На цій трасі відбувався етап Кубку IBU, етап Кубку світу, юніорський ЧС та чемпіонат Європи. Тобто, обкатка вже відбулася. Міжнародна федерація поступово залучає нові локації в графіки змагань. З огляду на кліматичні коливання, коли натуральний сніг стає екзотикою – рішення цілком логічне, адже арена високогірна, 1500 метрів, і попри всі складнощі – опадів там природно більше. І саме на цій трасі перемогу в спринті здобула Анастасія Меркушина – на європейській першості.
Дмитро Підручний перед своїм першим стартом в Ленцергайде називав трасу справжньою загадкою і відзначав її складність. Її ландшафт досить унікальний. Трек починається довгим підйомом, який тягнеться до дуже крутої частини траси. Різноманітні повороти вимагають класної гірськолижної підготовки. Підготовка ж до змагань в умовах високогір’я теж дуже важлива, але цей ЧС відбувається після високогірного етапу в Антгольці, і на зборах зараз більшість команд намагаються бути саме на висоті.
"У Ленцергайде дихати непросто: можливо, навіть складніше, ніж на більш високих стрільбищах", – відзначала ветеранка швейцарського біатлону Селіна Гаспарін.
Погода, попередньо, файна. Вночі – морозець, вдень – легенький плюс, сонечко, помірний вітер. Але, як кажуть синоптики, більш-менш точно передбачити погоду можна лише за три-чотири дні, а програма чемпіонату розтягнута на 11. Тому погоду, як і результати в біатлоні, спрогнозувати важко.
До речі, в 2020-му через сильний вітер тут скасовували естафету на юніорському чемпіонаті світу.
Боріться за свої мрії, і ваші мрії битимуться за вас
Де можемо мріяти про медаль? Будь-де! І здатні на це, в теорії, три біатлоністи.
Наприклад, Дудченко закриває всі мішені в індивідуалці, у більшості опонентів – стрільба провальна, а Антон ще й додав ходом. Може бути медаль? Може.
Дмитро Підручний чіпляється за десятку в спринті й повторює своє коронне переслідування зразка ЧС-2019! Так, і це може статися! А може, й "персюту" чекати не доведеться, за чистої стрільби і класної швидкості протиснутись на подіум можна, і в спринті в цьому сезоні вже майже так і було.
Віталій Мандзин ідеально проводить індивідуалку чи "робить нулі" в переслідуванні, стартувавши з умовно 15 позиції! І це також не якась фантастика. До речі, чи багато хто вірив у медаль Сергія Семенова саме в спринті на ЧС-2016 в Норвегії!? А він здобув бронзу!
Шанси українок в естафеті!? Та де там, – скажете ви. Але ж… Італія без лідерки Лізи Віттоцці, Німеччина без Ванесси Фогт, Чехія без Маркети Давідової, норвежки – уже не ті, швейцарки – нестабільні.
Якщо віддаємо перші дві позиції Франції та Швеції, то дорога ж до бронзи відкрита! У часи після тих, що вважались найкращими, вже було ж так неодноразово – важкі естафети в сезоні, а потім медаль на ЧС. Однак при всіх мріях будьмо реалістами – місце в п’ятірці нас не зажурить. Так було на минулому ЧС і майже таким же складом.
Поборотись за нагороду в особистих гонках цілком до снаги і Джимі, і Дмитренко. Так, ви не знайдете наших дівчат серед лідерок букмекерських котирувань, але, але, але…
А є ще й змішана естафета – перший вид програми! І Україна має достатній ресурс, щоб в ній "на свіжака" поборотись за медаль навіть за цієї шаленої конкуренції. Як казав мудрий Пауло Коельо – "боріться за свої мрії, і ваші мрії битимуться за вас…"
Історія виступів українців. Медалі були, та потім загули
Українці феєрили в Ленцергайде на чемпіонаті Європи-2023. Окрім згаданого золота Меркушиної-старшої, мали два срібла в "індивідуалках" – Джима та Дудченко.
Анастасія вже тоді назвала цей трек вкрай непростим, але відзначила, що перемога тут дозволить легше почуватися на чемпіонаті світу.
В сезоні 2023/24 тут відбувся один з грудневих етапів КС. Анастасія Меркушина була 16 у спринті з чистою стрільбою. А в переслідуванні потрапила до чільної десятки, її замкнувши.
З 17 на 12 позицію піднялася Ірина Петренко. Дмитро Підручний кваліфікувався до масстарту, але був у ньому лише 26-м. Натомість у жіночий масстарт пройшли аж чотири українки – небачена розкіш для останніх сезонів. Кращою з українок тоді була Юлія Джима – 19 місце. Петренко, Дмитренко та Меркушина – ще нижче.
У жодному разі не виступаємо затятими адвокатами наших спортсменів. Але навіть попри те, що вони практично забезпечені всім під час війни – війна відбивається на кожному українцеві, і змагатись останні роки в таких умовах – психологічно важко.
Герої минулого чемпіонату. Запалювали Дмитренко та Дудченко
Минулий чемпіонат світу відбувся в чеському Нове-Место-на Мораве. Там, до речі, 6-го березня розпочнеться етап КС.
У жіночому спринті найкраще виступила Христина Дмитренко – 12 місце з точною стрільбою.
Ірина Петренко також гатила по мішенях без хиб – на фініші 19-та. В переслідуванні дівчата провалилися.
В індивідуальній гонці знову найкращий результат в Дмитренко, та ще й фінішувала в чільній десятці – 8 позиція з ідеальною стрільбою.
В естафеті українки були п’ятими (Петренко, Джима, Меркушина, Дмитренко). Перемогла тоді Франція. До речі, четвертими сенсаційно стали естонки.
У масстарт пройшла лише Дмитренко, але вже на тлі втоми зачепитись за високі позиції сил не мала.
У чоловіків Дмитро Підручний був 21-м у спринті, в переслідуванні майже нічого не змінив, натомість 15 позицій відіграв Антон Дудченко й перемістився з 39 на 25 місце. Він став кращим і в індивідуалці, але то була лише 29-та позиція. У масстарті також Антон показав найкращий з наших результат – 20-й на фініші.
У чоловічій естафеті Денис Насико мав штрафне коло – в десятці команда не втримались. Золото здобули шведи.
У змішаній естафеті Україна була 7-ю, а в одиночній змішаній – 14-ю. (Підручний, Меркушина).
Сенсація минулого чемпіонату – срібло в "індивідуалці" німкені Яніни Хеттіх-Вальц, яка після того успіху пішла в декрет. 36-річний на тоді Андрейс Расторгуєвс виборов срібло у масстарті. І ці результати вкотре доводять – боротися за медалі українцям реально! Особливо якщо в наших всі зірки зійдуться, а в когось вони розійдуться. І в біатлоні це явище поширене, адже цей прекрасний вид спорту складається з двох не дуже пов’язаних між собою компонентів.
Кольорові майки здайте в гардероб
Жовту майку лідера сезону, яку використовували лідери загального заліку, у чоловіків та жінок, на ЧС вже одягати не будуть. Так само, як і синю для лідера молодіжного заліку до 23 років.
Починаючи з чемпіонату світу-2025, IBU затвердив зміни. Відтепер на світовій першості буде лише "золотий" біб, який одягатимуть чинні чемпіони світу. Тобто, на першу особисту гонку, спринт, золотими вийдуть француженка Жулья Сімон та норвежець Стурла Легрейд.
Загалом, на 51-му за ліком чемпіонаті світу розіграють 12 комплектів нагород.
В Україні офіційним транслятором біатлону є Суспільне мовлення. Усі гонки наживо транслюватиме телеканал "Суспільне Спорт" та регіональні канали мовника.
Також онлайн-трансляції українські уболівальники зможуть знайти на телеканалах Євроспорт, які є майже в кожного медіасервісу або кабельного оператора.
"Чемпіон" традиційно проведе текстові онлайн-трансляції усіх гонок чемпіонату світу-2025.
Розклад чемпіонату світу з біатлону
12.02.2025 | 15:30 | Змішана естафета
14.02.2025 | 16:05 | Спринт, жінки
15.02.2025 | 16:05 | Спринт, чоловіки
16.02.2025 | 13:05 | Переслідування, жінки
16.02.2025 | 16:05 | Переслідування, чоловіки
18.02.2025 | 16:05 | Індивідуальна гонка, жінки
19.02.2025 | 16:05 | Індивідуальна гонка, чоловіки
20.02.2025 | 17:05 | Сингл-мікст
22.02.2025 | 13:05 | Естафета, чоловіки
22.02.2025 | 16:05 | Естафета, жінки
23.02.2025 | 14:45 | Масстарт, жінки
23.02.2025 | 17:05 | Масстарт, чоловіки
Склад збірної України
Чоловіки: Дмитро Підручний, Віталій Мандзин, Тарас Лесюк, Артем Тищенко, Антон Дудченко, Денис Насико.
Жінки: Юлія Джима, Христина Дмитренко, Олена Городна, Ірина Петренко, Анастасія Меркушина, Дарина Чалик (запасна).