Новачок київського "Динамо" Станіслав Богуш, який нещодавно був далеко не першим номером у запорізькому "Металурзі", у новому клубі вже стиг зайняти місце основного голкіпера, витіснивши з рамки самого Олександра Шовковського. Після матчу із лондонським "Арсеналом" і напередодні виїзної гри з "Чорноморцем", Станіслав дав інтерв'ю газеті "Команда".
Про матч із лондонським "Арсеналом"
Хвилювався, але не більше, ніж перед зустріччю з тим же донецьким "Металургом". Так, це Ліга чемпіонів, так, це "Арсенал", але ж вони такі ж люди, як і ми, а м'яч і поле, як відомо, для обох команд однакові. Не боявся, ми прагнули виконати установку - зіграти уважно і щільно з кожним виконавцем, спробувати не дати супернику діяти вільно в організації атак. Думаю, у нас це вийшло.
Я зреагував на перший удар, і, якби Галлас не втрутився, шанси, думаю, у мене були. Як наслідок результат поєдинку, загалом, непоганий, але неприємно - перемога була так близько. Якби ми забили у кінцівці і перемогли, настрій був би інний, а так... Але нічого, життя продовжується. Намагатимемося порадувати наших вболівальників граною грою, а головне - перемогами в наступних матчах Ліги чемпіонів і, звичайно, у поєдинках чемпіонату і Кубку України.
Грати пізно ввечері, практично вночі, мені ще не доводилося, а тут ще, як і після матчу зі "Спартаком", довелося йти на допінг-контроль. Отже зі стадіону я виїхав опів на другу, а заснув лише о п'ятій ранку. Хоч я і люблю поспати вранці, але тут звичний ритм життя зазнав істотних змін.
Про столицю
Живу в квартирі на бульварі Лесі Українки, в центрі міста. Вже забрав із Запоріжжя машину, потихеньку вивчаю транспортні шляхи Києва. Звідси дуже зручно їздити на базу, правда, відчувається, що кияни вийшли з літніх відпусток - затори на дорогах зростають з кожним днем. Звикаю, хоча вільного часу небагато, графік ігор дуже напружений, і, природно, переважно ми перебуваємо на базі.
Про увагу з боку ЗМІ
Підвищена увага мене, якщо чесно, лякає. За той час, що я в "Динамо", мені вже довелося дати більше інтерв'ю, ніж за всі попередні роки. Я розумію журналістів, але все таки звикнути до цього складно. Вже навіть передачу про мене встигли зняти!
Про задачі
Ледарем і нехлюєм я ніколи не був і не буду. Мені подобається те, чим я займаюся, і я дуже хочу виграти з "Динамо" якомога більше трофеїв. Завдання-мінімум закріпитися в основному складі і, природно, добре грати в кожному матчі...
Про перехід у "Динамо"
Я вдячний засновникам і керівникам "Металургу" за розуміння. Коли надається шанс спробувати себе у сильному і авторитетному клубі, його обов'язково потрібно використовувати. Хоча ще до пропозиції з Києва на мого агента виходили представники донецького "Металургу" і однієї з досить сильних команд вищої ліги Польщі. Але "Динамо" є "Динамо"! Мені було достатньо лише одного дзвінка від віце-президента "Динамо" Леоніда Ашкеназі. Я практично не думав і не просив якихось особливих умов. Те, що запропонували, мене влаштувало, і я відповів згодою. Я з дитинства мріяв грати за "Динамо" і зроблю все від мене залежне, щоб принести клубу якомога більше користі. Для мене все лише починається...
Про нову команду
У нас дуже дружний колектив, і жодних проблем з адаптацією я не відчув. Можливо, трохи більше спілкуюся із земляком, мелітопольцем Євгенієм Хачеріді, і ще одним новачком - Романом Єрьоменко. Безпосередньо у грі теж жодних труднощів не виникає, як і належить воротареві, прагну підказувати захисникам, в основному, звичайно, російською мовою.
