У розпал боротьби за вихід на Євро-2016 збірна України дізналася своїх суперників по кваліфікації до Чемпіонату світу 2018 року. Чемпіон проаналізував стан страв у лавах наших майбутніх суперників і прийшов до висновку, що наша команда володіє всіма передумовами для успішного завершення боротьби за вихід з групи.
Перший і глобальний підсумок для національної збірної: до "синьо-жовтої" дружини Михайла Фоменка жереб "поставився" нейтрально. Інший результат переміщення кульок - потрапляння у квінтет з п’яти команд. Втім, учасники групи Н ще можуть дочекатися поповнення своїх рядів, про що нижче.
Серед опонентів збірної України нема (поки що?..) очевидного аутсайдера. Збірна Фінляндії, ім’я якої напрошується у якості прикладу номінально найслабшої команди групи, хай нині і переживає кадрову кризу у порівнянні з тим станом справ, який мала ця збірна у період активних виступів легендарного Ярі Літманена, до команд штабу Сан-Марино чи Андорри, ба, навіть теперішнього "однокашника" України Люксембурга, аж ніяк не належить. А тому й свої п’ять, а може, навіть і більше, копійок у боротьбу за розподіл місць нагорі вставити зможе.
До слова, про розподіл цих самих місць. Напряму на Мундіаль потраплять переможці дев’яти відбіркових груп. Кращі вісім команд з числа так само дев’яти збірних, які фінішують за лідерами, поборються ще за чотири вакансії. Отже, про "улюблену" другу позицію збірній України варто думати лише у контексті випадкової невдачі у боротьбі за першу сходинку, інакше наша команда може залишитися без фінальної стадії турніру.
Звернемося до безпосередніх майбутніх суперників Ярмоленка, Коноплянки та Ко. Не треба бути генієм, щоб розуміти, що найкращі шанси на вихід з групи має збірна Хорватії - одна з найбільш стабільних команд Старого Світу останніх років. Після отримання статусу незалежної країни Хорватія пропустила лише два великих форуми - Євро-2000 та ЧС-2010. Кістяк балканців складають футболісти провідних європейських клубів. На слуху імена захисника Тіна Єдвая (хлопцю усього 19 років, і він представляє Байєр) півзахисників Івана Ракитича (Барселона), Матео Ковачича (Інтер), Івана Перішича (Вольфсбург), нападника Маріо Манджукича (Ювентус).
Ця збірна має всього кількох вікових виконавців, тож їхня імовірна відсутність у відбірковій кампанії до ЧС після кваліфікації до Євро на французькій землі на команду вплине, як бачиться, мінімально. До слова, кому добрий, а кому і "добрий" знайомий українських уболівальників Даріо Срна теж може закінчити виступи за "картатих" одразу після останнього матчу команди на континентальній першості (у вас ще є сумніви, що Хорватія туди проб’ється? В автора цих рядків - жодних).
Досвід протистоянь зі збірною співвітчизників Звоніміра Бобана Україна має. Звернемося до офіційних матчів (тут і далі - з іншими суперниками). Вперше "синьо-жовті" та "картаті" зіграли у відборі до Євро-1996. На виїзді ми програли 0:4, вдома святкували перемогу 1:0. У 1998 році команди зійшлися у матчах плей-офф за право потрапити на ЧС. Перевага була за Шукером і його побратимами - 0:2 у Загребі, 1:1 - у Києві. Врешті, останні зустрічі з цією країною ще свіжі у пам’яті, імовірно і в наймолодших з тих, хто читає цей матеріал. У кваліфікації до ЧС-2010 Україна та Хорватія двічі розійшлися миром - 0:0 у Харкові, 2:2 у Загребі.
Команда Туреччини під керівництвом імператора футболу цієї країни Фатіха Теріма має труднощі у кваліфікації до найближчого континентального форуму, проте за рівнем виконавської майстерності відноситься до міцних європейських середняків з претензією на рівень вище, і збірній України за цим показником точно щонайменше не поступається. У складі "яничарів" виділяються представники середньої лінії, які захищають кольори західноєвропейських команд - Хакан Чалханоглу (Байєр) та Арда Туран (Барселона).
Як показує історична практика, збірну Туреччини для української команди можна вважати суперником зручним - за умови, якщо правильно побудувати з ним свою гру. Улюблена справа "синьо-жовтих" - гра на контратаках з можливістю спіймати суперника на швидкому ривку до його володінь. Команда з берегів Босфору - ледь не ідеальна для такої гри, адже любить ходити у наступ часто повністю "втрачаючи голову".
З нащадками султана Сулеймана наша збірна мала зустрічі у відборі до найкращої нашої згадки - Чемпіонату світу 2006 року. У Стамбулі на "Шукрю Сарачоглу" Україна розірвала Туреччину на контратаках, перегравши з рахунком 3:0. У Києві ж підопічні Олега Блохіна, вже у ранзі команди, яка пробилася на Мундіаль, великодушно дозволили супернику взяти три очки - 0:1.
Збірна Ісландії також не може не навівати нашій збірній нотки ностальгії. З цією командою ми зустрічалися у відборі до Євро-2000, коли були в одній групі з Францією та Росією, а останніх у підсумковій таблиці обійшли, насолоджуючись легендарним голом Андрія Шевченка майже з центра поля у Москві. Матчі з північною командою далися важко - 1:1 у Києві, а у Рейк’явіку за нами була мінімальна перемога 1:0.
Нині команда Ісландії переживає золоті часи. Колектив шведського наставника Ларса Лагербека лідирує у відбірковій групі до Євро-2016 з такими командами, як Чехія, Нідерланди та Туреччина, і кожну з перелічених збірних "наші хлопці" (прізвисько ісландців) на своєму полі вже встигли переграти! Грати з Ісландією на її території справді важко - "причиною" тому численні, сильні та часті вітри й особливі кліматичні умови, до яких добре призвичаєні гравці цієї збірної, і які вкрай незручні гостям.
Разом з тим, вражає і склад цієї команди, кістяк якої формують представники клубів провідних чемпіонатів Старого Світу на чолі з Гілфі Сігурдссоном з валлійського Свонсі - клубу англійської прем’єр-ліги. Не варто сумніватися - збірна Ісландії буде претендувати на першу-другу сходинку у групі на рівні з іншими трьома командами.
А от команда Фінляндії - номінально найслабший учасник групи Н. "Пугачі" відомі таким не так давно небайдужим українському вболівальнику гравцем як Роман Єрьоменко. Нині півзахисник московського ЦСКА помітно виділяється серед партнерів і є гравцем рівня вище середнього європейського. Проте в цілому склад команди не вражає, а до ігор з нашою збірною підбір виконавців фінської дружини стане ще слабшим, адже два-три гравці, з високою вірогідністю, з національною командою "зав’яжуть".
Шостою збірною, яка може поповнити квінтет Н вже після проведення жеребкування, Мішель Платіні назвав команду невизнаної багатьма державами республіки Косово. У тому числі - й Україною. Втім, якщо ця збірна все ж поповнить список колективів нашої групи, то, з високою імовірністю, стане постачальником очок усім п’яти іншим командам.
На завершення - декілька слів про календарний шлях, який дістався нашій збірній. Він є досить сприятливим для виходу з групи, адже наша команда не буде затиснута у рамки необхідності грати два поспіль матчі з, як бачиться, головними суперниками - Хорватією та Туреччиною, а також зіграє з командою Ісландії у першому турі відбіркової кампанії. Останнє є важливим з тієї причини, що збірні, які грали у фінальній частині того чи іншого форуму (а ісландці, як ми з’ясували, дуже близькі до попадання на Євро у Францію), як правило, важко входять у кваліфікацію до наступного турніру.
