Українська правда

Історичний успіх Марусяка, французька драма у Валь д’Ізері. Підсумки лижного тижня

Skijumping.pl
Історичний успіх Марусяка, французька драма у Валь д’Ізері. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліна

Старти тижня:

П’ятниця, 13 грудня

Тітізеє-Нойштадт (Німеччина), HS 142, парний командний турнір (SuperTeam)

Субота, 14 грудня

Тітізеє-Нойштадт (Німеччина), HS 142, особистий турнір

Неділя, 15 грудня

Тітізеє-Нойштадт (Німеччина), HS 142, особистий турнір

Історичний успіх Марусяка

Кубок світу зі стрибків з трампліна відправився у німецький Тітізеє-Нойштадт, і цей етап приніс історичний успіх збірній України. Хоча спочатку нічого не віщувало настільки сильного виступу Євгена Марусяка. У п’ятничному парному командному турнірі (SuperTeam) він разом із Віталієм Калініченком посів 12 місце із 13 команд, випередивши лише Францію та зупинившись у другій з трьох спроб.

Стрибки Євгена були непоганими, проте були небезпідставні побоювання, що українець знову так і залишиться на підступах до залікової зони. 41-й і 42-й результат в тренуваннях у п’ятницю, 41 місце в кваліфікації до суботнього особистого турніру – Марусяк був стабільним, проте не на тому рівні, на якому нам би хотілося. Проте, як часто буває з Євгеном, по ходу вікенду він додав, і дуже помітно.

В основному турнірі в суботу він вперше в сезоні потрапив до залікової зони. У першій спробі Марусяк показав 25-й результат і гарантував собі перші очки в сезоні. У другому раунді Євген одну позицію втратив, і в підсумку набрав 5 очок.

У попередніх сезонах Марусяк починав набирати очки в Кубку світу лише наприкінці січня, зараз же Євген вперше в кар’єрі потрапив до топ-30 на стартовому відрізку зимової кампанії, ще до Турне чотирьох трамплінів. Саме тому навіть одного потрапляння до залікової зони у суботу було б достатньо для того, щоби вважати етап у Нойштадті успішним: лідер збірної України вже йшов з випередженням свого графіку.

Євген Марусяк
Євген Марусяк
Skijumping.pl

Але все найцікавіше було ще попереду. В неділю Марусяк проходить кваліфікацію з 24-м результатом і робить заявку на друге поспіль потрапляння в очки. Проте в першій спробі Євген перевершив усі навіть найсміливіші прогнози. 137,5 метри з прекрасним приземленням при далеко не найсприятливішому вітрі гарантували українському стрибуну не просто потрапляння до топ-30, а й боротьбу за значно вищі місця. За підсумками першої спроби Євген розташувався на 11-й позиції, відстаючи від топ-10 всього на 0,1 бала.

Марусяк потрапив у ту частину турнірної таблиці, де в плані результатів усе було дуже щільно: у лідера збірної України були шанси як піднятися вище, так і впасти значно нижче, враховуючи те, наскільки невеликими були розриви та які грізні суперники розташувалися позаду нього з явними намірами контратакувати в другій спробі. Другий варіант видавався імовірнішим, враховуючи, що із трьох попередніх потраплянь Євгена у топ-20 на Кубку світу два були в стартах, які відбувалися в одну спробу.

У другому раунді Марусяку дістався дуже сильний зустрічний вітер. Пощастило? Не факт, враховуючи, що він був досить нестабільним і з відчутною боковою складовою. Проте Євген прекрасно впорався з обставинами: 139 метрів і знову дуже якісне приземлення – важливе уточнення, враховуючи, що, починаючи з поточного сезону, судді отримали від Міжнародної лижної федерації (FIS) рекомендації жорсткіше карати спортсменів за помарки на приземленні та викаті.

Так, українець пропустив двох зіркових австрійців – Яна Хьорля та Мануеля Феттнера, проте в підсумку втратив лише одну позицію та фінішував 12-м. Це другий найкращий результат Євгена та взагалі в історії України на Кубку світу: вище Марусяк піднімався лише наприкінці минулого сезону в Вікерсунді – 11 місце.

Євген Марусяк
Євген Марусяк
Skijumping.pl

Четверте потрапляння Євгена у топ-20 на Кубку світу, при чому, три попередніх були на гігантських трамплінах. На звичайних, великих спорудах Марусяк до цього жодного разу не піднімався вище за 25 місце, яке він посів наприкінці минулого сезону в Тронхеймі, тобто українець побив ще один особистий та національний рекорд.

Марусяк за останні два роки заробив собі реноме стрибуна, який тяжіє до польотних трамплінів. І так сталося, що усі головні успіхи Євгена на звичайних, 120-метрових трамплінах, пов’язані з німецькими аренами. У Клінгенталі він у лютому 2023 року здобув розгромну перемогу на етапі Континентального кубку, а у жовтні поточного року посів 12 місце на фіналі Літнього Гран-Прі, де склад учасників був максимально наближеним до бойового. І ось тепер – 12 місце на Кубку світу в Нойштадті. Все це виглядає просто співпадінням, враховуючи, що трампліни у Клінгенталі та Нойштадті абсолютно різні, проте напередодні старту Турне чотирьох трамплінів такі співпадіння не можуть не тішити.

Однією із головних особливостей трампліну в Нойштадті є те, що "Хохфірстшанце" – одна із небагатьох арен на Кубку світу, де досі використовують натуральну, крижану лижню на горі розгону, а не новомодну керамічну. Враховуючи, що у Марусяка часто виникають проблеми зі швидкостями на розгоні, для нього це питання дуже чутливе. І дуже тішить той факт, що у Євгена на крижаній горі розгону швидкості були точно не гіршими за ті, які він показує на штучних покриттях – це комплімент як самому Марусяку, так і сервісменам збірної України.

Тотальний тріумф Німеччини вдома

Головним тріумфатором етапу в Нойштадті стали господарі, збірна Німеччини, яка виграла усі три старти: SuperTeam і два особистих турніри в суботу та неділю. В командних змаганнях Бундестім представляли П’юс Пашке та Андреас Веллінгер, які на двох у шести своїх стрибках не допустили жодної осічки, а Пашке взагалі показав найкращий результат у кожній з трьох спроб. Втім, загальний командний рівень німців зараз нижчий, ніж у збірної Австрії, і у класичному командному турнірі Бундестіму протистояти армаді Андреаса Відхьольцля було б вкрай важко.

Пашке був бездоганним і в особистих змаганнях. Якщо на трьох попередніх етапах він стабільно вигравав по одному старту з двох, то на домашній арені оформив переможний дубль. Втім, якщо суботня перемога лідера загального заліку була беззаперечною, то щодо недільної є запитання. Пашке лише на 0,4 бала випередив Міхаеля Хайбьока, при цьому австрієць у другій спробі отримав сумарно на 1 бал нижчі оцінки, і є великі питання щодо того, чи заслужено це: техніка австрійця виглядала нічим не гіршою. Нечасто збірній Австрії доводиться бути жертвою суддівства.

Так чи інакше, Пашке збільшив свою перевагу в загальному заліку Кубку світу до 220 очок. Це означає, що німець гарантовано вийде на старт Турне чотирьох трамплінів у лідерському жовтому бібі. Головна інтрига – чи зможе П’юс в найкращий сезон своєї кар’єри впоратися з хронічною проблемою "декабриста" – спадом форми, який у нього стабільно розпочинається саме на головному старті сезону.

П'юс Пашке
П'юс Пашке
Skijumping.pl

Що стосується Веллінгера, то його виступ у Нойштадті важко оцінювати об’єктивно і цілісно. У п’ятницю в SuperTeam він виглядав дуже солідно, як і в суботньому особистому турнірі: четверте місце з відставанням усього в 1,7 бала від подіуму. Проте в неділю Анді посів лише 14 місце, видавши невдалий перший стрибок. Так, у першій спробі Веллінгеру відверто не пощастило з вітром, проте у другому раунді йому не вдалося здійснити такого вражаючого рейду, як тим же Хьорлю чи Феттнеру.

Поки що виступи Андреаса у поточному сезоні залишають дуже двояке враження. Як тільки здається, що німець нарешті набрав оптимальну форму і знову почне штампувати призові місця – як він одразу робить крок назад у своїх результатах. Німецькі вболівальники сподіваються, що до старту Турне чотирьох трамплінів ці американські гірки залишаться позаду.

Розчарував і Філіп Раймунд, який втретє поспіль залишився без очок. І зараз молодому німцеві загрожує втрата місця в основному складі команди.

Виступ збірної Австрії у Нойштадті також викликав дуже суперечливе враження. З позитиву – перш за все, недільний виступ Хайбьока. Ветерана, який у поточному сезоні жодного разу не піднімався у топ-10 на Кубку світу, раптово прорвало, і в неділю він боровся на рівних з Пашке, навіть обігравши німця в кваліфікації. Міхаель міг здобути свою першу перемогу на Кубку світу за майже 8 років, проте навіть друге місце – його найкращий результат з 6 січня 2017 року, коли він став віцечемпіоном фінального етапу Турне в Бішофсхофені.

Натомість, лідери команди – Даніель Чофеніг і Штефан Крафт – виступили невдало. Чофеніг у суботу вкотре піднявся на подіум, проте в неділю вперше в сезоні випав за межі топ-6, при чому, одразу далеко – на 15 місце. Крафт також видав свій найгірший етап у поточному сезоні – 11 і 9 місця. Динаміка форми багаторічного лідера команди не може не насторожувати фанатів збірної Австрії.

Все дуже неоднозначно і зі збірною Словенії. У суботу Тімі Зайц став п’ятим, повторивши найкращий результат команди (і свій особисто водночас) у поточному сезоні, проте в неділю Тімі безвольно провалив свій другий стрибок і з 14 місця відступив на 28-ме. В неділю Анже Ланішек взагалі став четвертим, зупинившись всього у 0,4 бала від подіуму, перед цим замкнувши топ-10 у суботу.

Лідери збірної Словенії, схоже, поступово набирають форму, проте з рештою команди все дуже погано. Ловро Кос після жахливих результатів у останні кілька тижнів етап у Нойштадті пропускав, відправившись на додаткові тренування. Проте замість нього головний тренер словенців Роберт Хргота вирішив не везти нікого, і до Німеччини команда прибула лише з чотирма стрибунами – прекрасне свідчення того, що і з резервом у словенців великі проблеми.

Тімі Зайц
Тімі Зайц
Skijumping.pl

Жак Могель уже тричі поспіль не може навіть пройти кваліфікацію, і за великим рахунком, також мав би відправитися на тренування, у компанію до Коса. З Доменом Превцом продовжують траплятися різноманітні пригоди. Після дискваліфікацій у Ліллехаммері та Віслі на словенця чекало падіння у першій спробі суботнього турніру в Нойштадті. На щастя, серйозних травм вдалося уникнути, проте падіння було дуже неприємним: Превц вдарився обличчям об гору приземлення і розбив собі носа. Тим не менше, в неділю Домен на старт вийшов, і показав у підсумку 22-й результат – схоже, психологічних наслідків такого неприємного падіння вдалося уникнути.

Дуже успішною була субота для збірної Швейцарії. Грегор Дешванден спочатку вдруге в кар’єрі (і вперше більше ніж за 10 років) виграв кваліфікацію, після чого став другим в основному турнірі. 16 місце посів Кілліан Паєр – це його найкращий результат на Кубку світу з січня 2022 року. Сумарно за суботній старт у Нойштадті збірна Швейцарії набрала 95 очок – це найкращий результат для команди з 29 листопада 2014 року, коли Сімон Амманн здобув перемогу в Руці.

Проте в неділю все було значно гірше. Паєр став 32-м, а Дешвандену не пощастило з вітром у першій спробі та в підсумку він лише замкнув топ-10. Втім, очевидно, що Грегор знаходиться в прекрасній формі. Перша в кар’єрі перемога на Кубку світу назріває, і було б дуже красиво, якби вона трапилася на наступному, домашньому етапі в Енгельбергу.

Збірна Норвегії в неділю здобула свій перший подіум в особистих стартах у поточному сезоні, і закономірно, що приніс цей успіх саме Крістоффер Еріксен Сундал, який перетворився на повноцінного лідера команди. В той же час, головних зірок скандинавів надалі лихоманить: Халвору Егнеру Гранеруду дуже бракує стабільності, а у Маріуса Ліндвіка зовсім не помітно того росту форми, який ми звикли бачити у нього впродовж грудня в процесі підготовки до Турне чотирьох трамплінів.

Може занести собі в актив етап у Нойштадті збірна Польщі: у суботу в топ-10 потрапив Александер Жніщол, в неділю – Якуб Вольни. Особливої уваги вартує саме успіх останнього. Вольни, який ще зовсім недавно не потрапляв у основу збірної Польщі та відсторонювався від команди через публічну критику тренерського штабу, наразі переживає справжній ренесанс у своїй кар’єрі. На етапі у Віслі він вперше за 988 днів набрав очки на Кубку світу, а у Нойштадті в неділю взагалі став восьмим: найкращий результат на Кубку світу з березня 2019 року. Серії з чотирьох поспіль потраплянь до залікової зони у Вольни не було з березня 2021 року.

Загальний командний рівень збірної Польщі зараз досить непоганий, а попереду етап у Енгельбергу, який для наших сусідів є найбільш успішним у календарі Кубку світу. Пора замахнутися на щось серйозніше, ніж просто потрапляння у топ-10? Розчаровує лише Давід Кубацкі, який покидає Нойштадт без набраних очок. Враховуючи непоганий рівень поляків і солідні виступи Пьотра Жили на Континентальному кубку, Кубацкі ризикує випасти з основи команди, при чому, в дуже непідходящий момент – перед стартом Турне.

Розчарував й Нойштадті Рен Нікайдо. Японець дуже непогано виглядав у тренуваннях, проте блідо виступив у командному турнірі та ще гірше – в особистих: 36 і 18 місця. До речі, збірна Японії отримає поповнення в складі перед Турне: на Континентальному кубку додаткову квоту завоював Томофумі Наїто. Враховуючи погані результати Юнсіро Кобаясі та Кеїчі Сато, можна очікувати на появу на Кубку світу Сакутаро Кобаясі та, можливо, навіть 52-річного Норіакі Касаї, які також непогано виступають на Континентальному кубку.

20 місце в суботньому турнірі посів Фатіх Арда Іпчіоглу, для якого це найкращий результат у кар’єрі на Кубку світу. З урахуванням ще й недільного успіху Марусяка, у поточному сезоні у топ-20 в особистих стартах уже потрапляли представники 14 різних збірних. Це вже стільки ж, скільки за весь минулий сезон. У ХХІ столітті рекордом є 16 у сезоні-2012/13. Враховуючи, що у топ-20 ще не потрапляли, наприклад, чех Роман Коуделка чи болгарин Владімір Зографскі, як мінімум повторення цього рекорду – цілком можливе.

Загальний залік Кубку світу:

Кубок націй:

Гірські лижи

Старти тижня:

Субота, 14 грудня

Валь д’Ізер (Франція), гігантський слалом, чоловіки

Бівер Крік (США), швидкісний спуск, жінки

Неділя, 15 грудня

Валь д’Ізер (Франція), слалом, чоловіки

Бівер Крік (США), супергігант, жінки

Фіаско французів на домашньому етапі

Після короткого вояжу в Північну Америку чоловічий Кубок світу повернувся в Європу – на "Критеріум першого снігу" у Валь д’Ізері. Тисячі французьких уболівальників, купуючи квитки на змагання, безумовно, сподівалися в неділю стати свідками чергової перемоги свого улюбленця, Клемана Ноеля. Олімпійський чемпіон Пекіна розпочав сезон із двох перемог поспіль у слаломі, і на домашній трасі "Фас де Бельвар" мав усі шанси перемогти втретє поспіль.

Щоб зайвий раз покрасуватися перед домашньою публікою, Ноель навіть вирішив заявитися на суботній гігант, хоча у цій дисципліні він стартує вкрай рідко. І це рішення виявилося дуже невдалим. Під кінець своєї першої спроби в гіганті Клеман впав і влетів у боковий рекламний щит. Здавалося б, швидкість не та, щоб спричинити якусь серйозну травму. Серйозної травми і не було. Проте і незначного розтягнення зв’язок гомілкостопа виявилося достатньо для того, щоби Ноель не зумів вийти на старт недільного слалома.

За його відсутності всі сподівання французької публіки були пов’язані зі Стівеном Ам’єзом, який у поточному сезоні вже двічі був близьким до першого подіуму в кар’єрі. І в Леві, і в Гурглі він після першої спроби йшов третім, проте щоразу трішки відступав – на шосте та четверте місця відповідно. У Валь д’Ізері Ам’єз першу спробу взагалі виграв. За відсутності Ноеля подарувати місцевій публіці перемогу – могла би бути дуже красива історія. Проте хепіенду не трапилося. Стівен явно перегорів психологічно, і вже на старті другої спроби припустився помилки і зійшов з дистанції.

Розчарованими покидали трибуни французькі вболівальники і в суботу: в гіганті жоден із місцевих гонщиків не потрапив навіть у топ-20. З позитиву для місцевої публіки можна відзначити виступ у гіганті ексчемпіона світу серед юніорів у цій дисципліні, Альбана Елезі Каннаферіна. У своїй другій в кар’єрі гонці на Кубку світу він набрав свої перші очки: 23 місце. Відзначимо також 16-й результат у недільному слаломі ветерана Віктора Муффа-Жанде, для якого це найкращий результат на Кубку світу за останні два роки.

Ну а виграв суботній гігант Марко Одерматт, який нарешті перервав серію з трьох поспіль сходів із дистанції у цій дисципліні та водночас переміг у гіганті у Валь д’Ізері вчетверте поспіль. Зазначимо, що в суботу в розпал другої спроби на трасі почався снігопад, і в комбінації з плюсовими температурами це призвело до того, що траса дуже швидко розбивалася, а умови ковзання погіршувалися на очах. Під час недільного слалома снігопаду вже не було, проте через теплу погоду стан траси погіршувався майже настільки ж швидко.

Усе це призвело до великої кількості проривів з дальніх позицій і сенсаційних результатів. У гіганті Патрік Фойрштайн з 24 місця прорвався на друге, що принесло Австрії подвійний подіум: третім став Штефан Бреннштайнер. Він втримався у чільній трійці, в якій ішов після першого заїзду. З 30 місця на четверте прорвався Лука Ерні. Швейцарець, який завжди вважався чистим слаломістом, у гіганті на Кубку світу стартував лише 11-й раз за більш ніж десятирічну кар’єру, і раніше ніколи не потрапляв навіть у топ-20.

З 15-го місця у топ-6 прорвався Лука Де Аліпрандіні. А ось переможець попереднього гіганту в Бівер Кріку, Томас Тумлер, навпаки, став однією із жертв розбитої траси, відступивши з шостого місця на 25-те.

У неділю в слаломі з 26-го місця на четверте прорвався Лукас Бротен, який у суботу також слабко виступив у першій спробі та надто агресивно намагався відігратися в другій, у підсумку зійшовши з дистанції. Бразило-норвежець вже втретє після повернення посідає найбільш образливе четверте місце. Втім, найкращий чистий час другої спроби в неділю показав навіть не він, а Тобіас Кастлунгер, який прорвався з 29 місця на сьоме, показавши свій найкращий результат у кар’єрі на Кубку світу. Що цікаво, до цього найкращим результатом 25-річного італійця було десяте місце на цій же трасі у Валь д’Ізері два роки тому. Топ-10 в неділю замкнув Алекс Вінатцер – доволі успішний виступ Італії на фоні численних провалів у слаломі останніми роками.

Виграв недільний слалом Хенрік Крістофферсен, для якого ця перемога стала першою на Кубку світу майже за два роки. У поточному сезоні норвежець дуже стабільний, у суботньому гіганті він став п’ятим. Все це на даний момент дає Хенріку лідерство зразу в трьох заліках Кубку світу: в слаломі, гіганті та в генеральній класифікації. І якщо Одерматта й надалі буле так лихоманити в гіганті, то Крістофферсен може ввімкнутися і в реальну боротьбу за Великий кришталевий глобус (ВКГ).

Третім у недільному слаломі став Лоїк Мейяр, який в гіганті через важкі погодні умови відступив з третього місця на дев’яте. Невдахами недільного слалома стали, зокрема, Лінус Штрассер і талановитий фін Едуард Халльберг, які зійшли в другій спробі, хоча після першого заїзду посідали 7 і 15 місця відповідно.

Мануель Феллер у суботньому гіганті зазнав чергового фіаско – схід у другій спробі. Проте в неділю зірковий австрієць нарешті вперше в сезоні дістався фінішу, поділивши четверте місце з Бротеном. Недільний слалом став першою гонкою після травми для іншого зіркового австрійця, Марко Шварца. У другій спробі він також зійшов з дистанції, проте після першого заїзду замикав топ-10, що говорить про непогану готовність на даний момент.

Одним із відкриттів етапу в Валь д’Ізері став Торвіс Лайне, який в гіганті та слаломі показав 14-й і 22-й результати відповідно. Це вже третє потрапляння в очки на Кубку світу для 24-річного естонця, і всі три – у поточному сезоні, хоча дебютував він ще чотири роки тому.

Переможне повернення Годжі

Північноамериканське турне жінок завершалося першими в історії стартами в Бівер Кріку. Перші швидкісні гонки сезону – це завжди цікаво саме по собі. Проте цього року було більш ніж достатньо додаткових інтриг. Перш за все, це повернення після травм двох зірок – Соф’ї Годжі та Корінн Сутер.

І Годжа повернулась тріумфально: друге місце у швидкісному спуску та перше – в супергіганті. Ще до етапу в Бівер Кріку італійка заявила, що планує повернутися до виступів у гіганті на Кубку світу, тому, цілком імовірно, що Соф’ю не варто списувати з рахунків з точки зору боротьби за загальний залік. Тим більше, що з табору Мікаели Шиффрін надходять тривожні новини: американка перенесла позапланову операцію на боку. Поки що не відомо, наскільки це відтермінує її повернення до змагань.

А ось Сутер повернулася відверто невдало – 21 і 19 місця. Залишається лише сподіватися, що такі результати – це тимчасове явище. Тому що зіркових гірськолижниць, у яких виникли величезні проблеми з поверненням у спорт після розриву хрестоподібних зв’язок коліна, в останні років 10 було занадто багато, втрачати ще одну настільки яскраву спортсменку не хотілося б.

Окрім Годжі, двічі піднялась на подіум у Бівер Кріку також Лара Гут-Бехрамі. У неї зі здоров’ям останнім часом також було не все гаразд. Нагадаємо, на відкритті сезону в Зольдені вона в останній момент відмовилася від участі через біль у коліні. Швейцарка – спортсменка, яка здатна виступати на топ-рівні у трьох дисциплінах (в усіх, окрім слалома), проте їй рідко вдається робити це одночасно. Частіше у неї просідає швидкісний спуск, проте зараз у Лари з даунхілом усе гаразд. Якщо в цей же час вона буде здатна регулярно потрапляти на подіум у гіганті – то Гут-Бехрамі може перетворитися на, можливо, навіть головного претендента на ВКГ.

Блискучий вікенд провела також Корнелія Хюттер. У суботу саме вона не дозволила Годжі оформити переможний дубль в Бівер Кріку, обігравши її у швидкісному спуску. Ми були близькими до того, щоби в обох стартах побачити одну і ту ж трійцю на подіумі (тільки в різному порядку), проте в недільному супергіганті викинути Конні з топ-3 несподівано зуміла її партнерка по команді, Аріана Редлер. Для неї це лише другий в кар’єрі подіум на Кубку світу, перший трапився майже три роки тому в Альтенмаркт-Цаухензеє.

Збірна Австрії в цілому виглядала у Бівер Кріку дуже непогано. П’ятою в швидкісному спуску стала Рікарда Хаазер. Для австрійки, профілюючою дисципліною якої завжди був гігант, це перший подіум у швидкісних дисциплінах на Кубку світу.

Як і зазвичай у швидкісних видах, блискуче виглядала вся збірна Італії. 9 та 5 місця посіла Федеріка Бріньоне, ще краще виступила Марта Бассіно: сьома та шоста позиції. Марта взагалі майже бездоганно з технічної точки зору провела обидві гонки, проте, як це часто і буває із Бассіно у швидкісному спуску, їй просто не вистачило антропометрії. Особливо багато вона програла на фінішному відрізку в супергіганті. Без цього програшу вона була би другою в небезпечній близькості від Годжі.

Після абсолютно провального старту сезону двічі потрапила у топ-10 Мішель Гізін. Залишається лише зрозуміти, в чому справа: швейцарка лише зараз набрала форму, чи просто з віком її спеціалізація настільки явно змістилася в сторону швидкісних видів?

Дуже по-різному виступила на домашній трасі збірна США. У суботньому швидкісному спуску американки виглядали дуже непогано, допомагало їм і дуже хороше ковзання лиж. Четвертою в даунхілі стала Лорен Макуга, яка вперше гучно заявила про себе ще наприкінці минулого сезону на етапі в Квітф’єллі. Втім, у Бівер Кріку 22-річна американка все одно побила особистий рекорд на Кубку світу – 22 місце. У неділю значно слабкіше виступила вся збірна США, включно з самою Макугою, яка показала лише 12-й результат, програвши занадто багато на фінішному відрізку.

Напередодні етапу в Бівер Кріку захворіла Кіра Вайдле-Вінкельманн, яка відмовилася виходити на старт суботнього швидкісного спуску. В неділю 28-річна німкеня вийти на старт все ж наважилась, проте нічого хорошого з цього не вийшло: груба помилка і схід з дистанції.

Не вразила і її талановита партнерка по команді, Емма Айхер: 43 і 28 місця. У швидкісному спуску Емма припустилася грубої помилки ще на верхній ділянці траси, і в підсумку показала найгірший результат з усіх, хто дістався фінішу. Втім, в обох гонках Айхер виглядала слабко: вона боялася ризикувати, не закривалася в аеродинамічну стійку та в цілому почувалася невпевнено на високих швидкостях. Склалося повне враження, що Емма вирішила покінчити (принаймні, на деякий час) із універсалізмом, і заточила свою підготовку під технічні види. І, чесно кажучи, це видається вірним вибором: треба на рідній території закріпитися на топовому рівні, та лише після цього працювати над розширенням спеціалізації.

Загальний залік Кубку світу (чоловіки):

Загальний залік Кубку світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

П’ятниця, 13 грудня

Давос (Швейцарія), командний спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки

Субота, 14 грудня

Давос (Швейцарія), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки

Неділя, 15 грудня

Давос (Швейцарія), розділка, 20 км, класика, чоловіки

Давос (Швейцарія), розділка, 20 км, класика, жінки

Ньєнгет очолює дистанційний залік

У Кубку світу з лижних гонок відбувся високогірний етап у Давосі, який став останнім у календарі до старту Тур де Скі: наступного тижня лижники змагатися не будуть. Програма швейцарського етапу була незвичною: до традиційного спринта вільним стилем додався командний, який відбувався у п’ятницю. Зате недільна розділка на 20 км проводилася не коньковим, а класичним стилем.

Виграти цю гонку з роздільним стартом зумів Мартін Льовстрьом Ньєнгет, який доволі несподівано випередив найкращого класиста-дистанційника сучасності, Іво Нісканена. У п’яти дистанційних гонках Кубку світу в поточному сезоні у Ньєнгета дві перемоги та три третіх місця. Така вражаюча стабільність дозволила норвежцю очолити дистанційний залік.

Нісканен програв Ньєнгету 13 секунд, окрім нього у топ-10 фінішував ще один фін – Рістоматті Хакола, який посів 9 місце. Він свого часу розпочинав кар’єру як дуже сильний спринтер, проте з віком спеціалізація Хаколи змістилася в бік дистанційних гонок. Провів свою першу гонку в поточному сезоні Пертту Хювярінен, проте його повернення не вийшло тріумфальним: лише 26-й результат.

Третім став блискучий, проте вузькоспеціалізований гірник Уго Лапалю, що говорить про складність рельєфу траси та те, наскільки вагому роль грав фактор висоти (1400 метрів над рівнем моря). Через усі ці фактори дуже любить етап у Давосі Сімен Хегстад Крюгер. Будь розділка його улюбленим коньковим стилем – цілком імовірно, перемогу здобув би саме він. А так – лише четверте місце з 16-секундним відставанням від подіуму.

Пішов на користь пропуск етапу в Ліллехаммері Емілу Іверсену, який посів сьоме місце – його найкращий результат на Кубку світу більш ніж за два роки. А ось Пол Гульберг залишається в кризі: лише 18 місце в розділці. Після завершення етапу Пол оголосив про те, що змінив свої плани та збирається пропустити Тур де Скі.

11 і 12 місця в розділці посіли швед Трульс Гіссельман і естонець Альвар Алев – для обох це особисті рекорди на Кубку світу. Гіссельман став найкращим у складі збірної Швеції. Вільям Поромя претендував на топ-10 на першій половині дистанції, проте потім зійшов з гонки.

Йоханнес Клебо в розділці став лише п’ятим, а за цього зірковий норвежець прогнозовано оформив переможний дубль в спринтерських видах. Другим в особистому спринті став Лука Шанава, проте нав’язати серйозної боротьби норвежцеві за перемогу він не зумів. Його партнер по команді, Рішар Жув, вилетів у півфіналі, проте це вже великий прогрес порівняно з провальним стартом сезону: в Руці та в Ліллехаммері він у спринтах навіть не проходив кваліфікацію.

Окрім Шанава, боротися з Клебо в спринті було, за великим рахунком, нікому. Федеріко Пеллегріно, який обіграв норвежця на цій трасі два роки тому, цього разу вилетів у чвертьфіналі. Через падіння на цій же стадії припинив боротьбу ще один зірковий спринтер, Ховард Холос Таугболь. У підсумку третім став Ерік Вальнеш, який більше тяжіє до класичного стилю. Втім, у недільній розділці він виглядав слабко – лише 20 місце.

Вкотре не дістався фіналу після блискучого результату в кваліфікації Едвін Ангер. А ось Бену Огдену це нарешті вдалося, проте у вирішальному забігу він став останнім, шостим. Харальд Остберг Амундсен в Давосі жодного разу не піднявся на подіум, проте набрав важливі очки для загального заліку – четверте місце в спринті та шосте – в розділці.

У Йохауг виникли проблеми з класикою

У жінок етап у Давосі запам’ятався, перш за все, просто розкішною боротьбою в розділці. Багато хто скаржиться на те, що гонки такого формату непривабливі з точки зору телевізійного перегляду, особливо якщо це гонки дистанцією 20 км, а не звичні 10. Проте недільна битва Астрід Слінд, Кертту Нісканен і Терези Йохауг довела, що розділки можуть бути неймовірно цікавими та напруженими.

Ще за 3,1 км до фінішу (де-факто дистанція гонки складала не рівно 20 км, а 21,6) трійцю лідерів розділили всього 2,2 секунди. Проте на останніх трьох кілометрах Слінд дуже сильно додала та в підсумку виграла більше 10 секунд у обох суперниць. В 36-річному віці норвежка, яка більшу частину кар’єри провела в марафонській серії Ski Classics, здобула свою першу перемогу на Кубку світу.

Нісканен стала другою, а Йохауг замкнула топ-3. Легендарна норвежка зізналася, що на останньому підйомі їй стало дуже погано, і її знудило. Так чи інакше, можна зробити висновок про те, що у Терези на даний момент з класикою справи значно гірше, ніж з коньковим стилем. Минулого тижня Йохауг виграла і скіатлон, і конькову розділку в Ліллехаммері, а ось у класиці зазнала поразок і в Руці (46 секунд від Фріди Карлссон), і в Давосі.

Насправді в Давосі для Йохауг усе могло закінчитися набагато гірше, ніж третім місцем. Слід пам’ятати, що в недільній розділці не виступали ні Карлссон, ні Ебба Андерссон, ні Хейді Венг, яка захворіла напередодні старту етапу. Кожна з них могла би обіграти Терезу на швейцарській трасі.

А щоби нікому не було нудно – Йохауг після етапу заявила, що не виключає виступу на Тур де Скі, хоча спочатку багатоденка взагалі не входила в плани норвежки. Тереза заявила, що наразі їй не вистачає змагальної практики, і вона розглядає можливість її отримання в рамках Туру.

Завдяки потужному фінішу Кріста Пармакоскі виграла боротьбу за четверте місце у Вікторії Карл. Найкращий результат сезону для фінської ветеранки, проте, знову-таки, варто враховувати фактор доволі слабкого складу учасників розділки. Те саме можна сказати і про восьме місце Розі Бреннан. Враховуючи, що американка завжди вважалася "декабристкою" та любила етап у Давосі, навряд чи такий результат можна сприймати як успіх.

Пропускали етап у Давосі не лише зіркові шведські дистанційниці, а й спринтерки – Лінн Сван, Йоханна Хагстрьом і Майя Дальквіст. Вже у чвертьфіналі запнулася і впала на старті Емма Рібом. Проте однієї Йонни Сундлінг вистачило для того, щоб здобути чергові перемогу: Йонні не було рівних і на стадії кваліфікації, і в плейоф. Враховуючи недавні результати шведки в дистанційних гонках, шкода, що вона не вийшла на старт недільної розділки.

Відсутність більшості шведських зірок дозволила вперше за довгий час одразу втрьох вийти у фінал спринта норвежкам. Юлі Мюре по-справжньому прорвало, і вона піднялася на подіум втретє поспіль. Для Матільди Мюрвольд друге місце в Давосі також стало третім подіумом в кар’єрі на Кубку світу, проте попереднього разу 26-річна норвежка фінішувала в топ-3 майже два роки тому, на етапі Тур де Скі у Валь ді Ф’ємме.

Джессіка Діггінс продовжує притримуватися своєї тактики максимально викладатися в кваліфікації та ранніх стадіях плейоф. Це зазвичай призводить до того, що в американки не вистачає сил на фінал, проте вона забезпечує собі хороші очки в загальний залік, який для Джесс є беззаперечним пріоритетом. Так трапилося і цього разу: в фінал американка вийшла, проте на вирішальний забіг сил уже не вистачило – останнє, шосте місце без будь-яких шансів піднятися вище.

До півфіналу добралися італійка Ніколь Монсорно та француженка Мелісса Галь. Для обох це потрапляння у топ-10 – найкращі результати в кар’єра на Кубку світу.

Загальний залік Кубку світу (чоловіки):

Загальний залік Кубку світу (жінки):

Євген Марусяк Кубок світу з гірських лиж Кубок світу з лижних гонок Кубок світу зі стрибків на лижах з трампліна