Український хокей у русі: хто куди подався в міжсезоння 2025
Український хокей ніколи не був на лідируючих позиціях у Європі, проте тривалий час мав статус "міцного горішка" – як на рівні збірної, так і в клубному сегменті.
Усе змінилося у 2007 році. Національна команда вилетіла з елітного дивізіону, а київський Сокіл почав зіштовхуватися з фінансовими проблемами, що перестав виступати у відкритій лізі Білорусі чи ВХЛ. Якщо столичні школи ще якось трималися на плаву, то в інших містах ситуація ставала дедалі гіршою.
Надії на реанімацію прийшли з Донецька. ХК Донбас активно інвестував у дитячо-юнацьку школу, зібрав конкурентоздатну команду в КХЛ – хай і з помітною перевагою легіонерів у складі.
З початком війни на сході України стало не до хокею. Проте навіть попри це Донбас встиг засвітитися у Лізі чемпіонів.
Утім, війна, проблеми з залученням спонсорів, міжфункціонерські чвари. Все це призвело до того, що з кожним роком "легіонерів" у складі "синьо-жовтих" ставало все більше й більше, а з української ліги відповідно менше. Ситуація схожа з футболом. Хіба не так?
Та якщо за футболістами вболівальники стежать значно активніше, то про хокеїстів часто забувають. "Чемпіон" вирішив виправити це – і приділити увагу тим, хто виходить на лід у кольорах збірної. Ми могли б розповісти значно більше, але цього разу сфокусувалися на гравцях, які викликалися до збірної України протягом останніх двох років. Звісно, не без винятків.
Воротарі
Харків’янин Богдан Дьяченко став справжнім героєм збірної України на ЧС-2025 у дивізіоні IA — 3 матчі, 1 шатаут, 96,5% відбитих кидків. У жовтні йому виповниться 27, а майже всю кар’єру він провів на батьківщині.
Незважаючи на нестабільний рівень внутрішнього чемпіонату за останнє десятиліття, Богдан не прагнув змін – його єдиний іноземний досвід датований ще 2014 роком, коли він провів кілька місяців у російському Дмитрові.
Схоже, час настав. Улітку Дьяченко підписав контракт із польською Полонією з міста Битом. Ймовірно, ключову роль зіграв його видатний матч проти збірної Польщі – тоді Богдан відбив 26 із 27 кидків. Вражаюча візитівка!
Другим номером на турнірі став ще один харків’янин – 18-річний (уже 19 – прим.) Олександр Левшин. У минулому сезоні він грав за Торонто Петріотс в OJHL, а тепер переходить у сильнішу WHL, де буде грати захищаючи кольори Принс Джордж Кугарс.
І це ще не все – у 2027 році Левшин приєднається до Університету Кларксона й виступатиме в NCAA. Про НХЛ говорити зарано, але якщо тебе кличуть до тренувального табору Ванкувера – це вже серйозно. Талант хлопця не викликає сумнівів.
Третім воротарем у Румунії був 29-річний одесит Сергій Писаренко. У сезоні-2025/26 він виступатиме за Варезе з другого дивізіону Італії, куди перейшов із Фасси з цієї ж ліги.
Його минулорічна статистика вражає – 26 матчів, 3 шатаути, 2,46 пропущені шайби за гру та 93,1% відбитих кидків. До речі, Варезе підписав Писаренка, щоб замінити іншого українця – Артура Оганаджяна, який повернувся до Швеції, у клуб Кіруна (третя за силою ліга цієї країни – прим.).
Хто на підхваті?
Роман Батіг Ще один 18-річний воротар залишиться в Північній Америці. У січні Берлінгтон Кугарс обміняли його до Джорджтаун Райдерс. У минулому сезоні OJHL він провів 31 матч і оформив 1 шатаут. Перспектива – очевидна.
Едуард Захарченко та Назар Бойко. Обидва – в Україні. Щоправда, доля 18-річного Назара викликає питання. У кулуарах ходять чутки, що Київ Кепіталз підписали двох латвійських голкіперів. Є варіант, що клуб створить окрему команду для українського чемпіонату – тоді Назар отримає стабільну ігрову практику.
23-річний Дмитро Кубрицький дебютував за збірну ще у 2021-му. У новому сезоні він продовжить виступи за американський університет Гранд Каньйон у системі ACHA. Це буде його третій рік у команді.
Захисники
Капітан збірної Ігор Мережко ще в лютому продовжив контракт із чеським Плзеньом – угода розрахована на два роки. "Індіанці" вже проводять підготовку до сезону – 12 серпня у них запланований перший товариський матч проти Млади Болеслав.
Пилип Пангелов-Юлдашев минулого сезону грав у другому чеському дивізіоні за Простежов, але наразі залишається без клубу – в заявці на новий сезон його немає. Згідно з даними порталу Eliteprospects, досвідчений 31-річний оборонець поки не підписав контракт із жодною командою. Сподіваємося, це – питання часу.
Олексій Дахновський, якому лише 20, минулого сезону буквально "вибухнув" у складі Топольчані – 8 голів і 11 асистів за 32 матчі в другому за силою дивізіоні Словаччини. Цього літа чинний чемпіон країни – Кошице – повернув його в основну команду. Усе тому, що клуб вирішив виступати без легіонерів. Олексій – виняток, адже перебуває в системі Кошице вже третій рік. І шанс проявити себе цього року, безумовно, отримає.
Артем Гребеник змінив обстановку. Після результативного сезону за Монблан (8+21 у 29 поєдинках), 23-річний оборонець перейшов до Кана – клубу з другого французького дивізіону, який минулого сезону дійшов до фіналу. Це крок на підвищення, адже Монблан вилетів ще в 1/4 фіналу.
Іван Сисак та Євген Ратушний – обидва випускники новояворівської школи – залишилися у своїх клубах: відповідно, угорському Дунайвароші та одеському Штормі. Принаймні, в соціальних мережах гравці не повідомляли про зміну клубної прописки.
Гліб Варава, ще один представник одеського Шторма, вирішив спробувати щось нове – і влітку приєднався до польської Полонії. Так, тої самої, куди поїхав і Дьяченко.
Микита Полоницький (який, до речі, може зіграти і на фланзі атаки), ймовірно, залишитися в складі київського Сокола.
Найближчий резерв
Ох, важко називати деяких виконавців "резервом" – та що поробиш, їх просто не було на останньому чемпіонаті світу.
Всеволод Толстушко – справжній ветеран оборони. У червні відсвяткував 32-річчя. Його ім’я все ще асоціюється з надійністю. Якщо треба буде – допоможе "синьо-жовтим".
Віталій Андрейків, який два роки провів у складі польського Заглембе Сосновєц, схоже, залишив клуб. На сайті команди його немає в заявці, а свої соцмережі Віталій не веде активно. Подальші плани поки залишаються за кадром.
Артур Чолач залишається в США – і це хороша новина. Кілька тижнів тому він підписав новий контракт із клубом AHL Сілвер Найтс. А це – ліга всього в одному кроці від НХЛ. Угода розрахована на один рік – це буде другий сезон уродженця Львова за Сільвер Найтс. Минулої кампанії 22-річний хокеїст зіграв за команду п'ять матчів. Чолач виступав за Тахо Найт Монстерс на правах співпраці команд протягом року та з'явився на льоді у 54 поєдинках – сім шайб, 23 очки та 16 штрафних хвилин.
Володимир Волков, який до останнього претендував на місце в заявці на ЧС-2025, залишиться в складі словацького клубу ТЕБС (Братислава). 21-річний оборонець, який народився у місті Донецьк, виступає в Словаччині вже з 2017 року. І прогресує стабільно.
Форварди
Головною ударною силою "синьо-жовтих" на льодовому майданчику в Сфинту-Георге були представники української ліги – Віктор Захаров (6+2) та Денис Бородай (3+4). Обидва залишилися у складі київського Сокола.
Денису лише 23 роки – усе ще попереду. Старший на 8 років Захаров у цілому "домашній". Лише в 2014-2015 роках він певний час виступав у Казахстані.
Кременчук не афішує, але, ймовірно, у клубі залишаться Віталій Лялька та Гліб Кривошапкін. Останніми роками цей дует доставив не мало проблем конкурентам в українському чемпіонаті.
Лялька взагалі є домінатором чемпіонату України у період великої війни. За останні 3 сезони фланговий нападник за 83 матчі набрав 140 очок (85 + 65). У плейоф його статистика також досить солідна: 17 + 18 за 31 поєдинок. 25-річний Гліб на цьому відрізку також має солідні 51 + 76 за 108 матчів.
На чемпіонаті світу "запалив" Андрій Денискін – до трьох шайб він додав ще шість результативних передач. Його клуб – Енерга з польського міста Торунь – точно не пошкодував, що зберіг українця на сезон-2025/26 ще на початку квітня.
Тоді ж у коментарі для пресслужби Енерги Андрій заявив, що виклики до збірної – це велика гордість для нього.
"Це завжди велика честь. Щоразу, коли мене викликають, я відчуваю хвилювання та гордість. Грати за національну збірну – це щось особливе, зовсім інший досвід і величезна відповідальність", – сказав Деніскін.
Разом із ним у Польщі продовжить грати й Олексій Ворона. Минулого сезону він провів усі 45 матчів – такою стабільністю можуть похвалитися лише два його партнери по команді: латвієць Денис Федоровас та швед Альбін Йоханссон. Це – індикатор важливості Ворони для тренерського штабу.
Дещо несподіваний крок зробив Євген Фадєєв. Минулого сезону він був серед лідерів Альпійської ліги (AlpsHL) у складі Брегензервальда – 46 очок у 40 матчах. Та попри це вирішив повернутися до знайомого Лімбурга, де в сезоні 2023/24 у BeNeLiga набрав 63 бали за системою "гол+пас". Такий крок форвард пояснив сімейними обставинами.
Ілля Коренчук, якому 30, після трьох сезонів у Польщі вирішив спробувати себе в Англії. Його нове місце роботи – Мілтон-Кейнс Лайтнінг із другого дивізіону Великої Британії.
22-річний Данило Трахт розпочав своє "легіонерське" життя ще в 15 років. Транзитом через Естонію він потрапив до Фінляндії – і, схоже, надовго. Контракт із клубом Лукко подовжено, однак наступний сезон він проведе на правах оренди у ТУТО – це другий дивізіон, але з потужним рівнем конкуренції. Данило – один із найтехнічніших гравців з українським паспортом.
Молоді "чехи" Станіслав Садовіков та Іларіон Купріянов залишаються у своїх попередніх командах – Дукла Їглаві та Берані Злін відповідно.
Натомість більш досвідчений Олександр Пересунько, який провів 2,5 сезони у Словаччині, посилив польську Унію Освенцим.
Найближчий резерв
19-річний Олексій Євтєхов – ключовий гравець молодіжної збірної. Він був у розширеному списку головного тренера Дмитра Христича, але на вирішальні матчі наставник обрав старших гравців. Олексій уже третій рік виступає за Динамо Пардубіце B. Минулого сезону в чемпіонаті Чехії U-20 він записав до свого активу 13 голів та 16 асистів у 41 матчі, що дозволило потрапити до п’ятірки найрезультативніших у команді.
Також у резерві були Богдан Панасенко та Данило Царковський, які минулого сезону виступали за словенський Целє. Влітку Панасенко змінив Словенію на Хорватію – і підписав контракт з ХК Сисак, який братиме участь у Континентальному кубку.
Дмитро Німенко, якому вже 37, усе ще у грі. Він викликався до збірної на кваліфікацію Олімпійських ігор. Списувати з рахунків ветерана поки що не варто. Минулого сезону він записав в актив 15 голів та 46 передач у 34 матчах за італійську Аосту з другого дивізіону. Логічно, що клуб зберіг його у складі.
Дмитро Даниленко не викликався до збірної з 2021 року. За останні три сезони він змінив шість клубів. Новий експірієнс – Торнадо з Люксембургу, який виступає у третій лізі Франції.
А ось Фелікс Морозов залишиться у Франції, але дивізіоном вище – у D2, де проведе свій третій сезон поспіль за Морзін-Авор'я.
Ще одним кандидатом до збірної був Вадим Мазур із Сокола. Кияни розпочали підготовку, але на фото поки що його не помітно. Втім, навряд чи гранд українського хокею захоче втрачати виконавця такого рівня.
Варто також згадати 17-річних Михайла Гапоненка та Миколу Косарева.
На імпорт-драфті Канадської хокейної ліги Гапоненка під №84 обрав чотириразовий чемпіон OHL – Гульф Шторм.
Косарєв, який з 2022 року виступав у Норвегії був обраний під №55. У новому сезоні він виступатиме за Вікторія Роялз.
Що приємно – хлопці зберігають патріотизм і не цураються рідного прапора навіть за океаном.
"Гідність за Україну в цей божевільний час та підвищена відповідальність, адже хочеться виправдати надії клубу і показати український знак якості на всю лігу.
Першими та найщирішими привітаннями та побажаннями мене привітала мама, яка живе зі мною в Норвегії, а також батько з Харкова", – зізнався Косарєв у коментарі для Sport.ua.
Хочеться вірити, що на відміну від частини українських баскетболістів, які іноді ігнорують виклики до збірної, українські хокеїсти з-за кордону цього не робитимуть.
