Форрест Гамп, герой відомого однойменного фільму, пробіг понад 30 000 кілометрів за три роки. Автор сайту theweek.com Лорен Гансен поставила собі питання, яке давно хвилює усіх бігунів: "Чи міг Форрест Гамп вижити у своїй епічній біговій подорожі?"
Для свого незвичайного дослідження журналістка залучила шість експертів. Їй допомагали:
Крістофер Макдугл - спортивний журналіст, автор бестселера Народжений бігти;
Брайон Пауелл - ультрамарафонец, засновник сайту про трейловий і ультрабіг I Run Far;
Доктор Девід Гайер - хірург-ортопед, фахівець зі спортивної медицини;
Доктор Ернест Джон Айзаксон - ортопед, який спеціалізується на лікуванні захворювань стоп, фахівець в області бігу;
Джон Тейпен і Габріель Маричич - менеджери компанії Brooks, що випускає екіпіровку для бігунів.
За підрахунками Лорен Гансен, Форрест Гамп біг 3 роки, 2 місяці, 14 днів і 16 годин - всього 1169 днів. Спираючись на факти, наведені у фільмі, автор статті з'ясувала, що герой побіг 1 жовтня 1979 року. На той момент Форесту було 35 років.
Щоб визначити маршрут, журналістка використовувала карту, показану у фільмі. Наклавши її на карти google, вона підрахувала дистанцію - 19 024 миль (30 616 кілометрів) за три роки. Форест стартував в штаті Алабама (він жив у вигаданому місті Грінбоу) і побіг на захід країни. Добравшись до Тихого океану, він повернув і попрямував через всю країну на схід, в штат Мен. Добігши до Атлантичного океану, він знову побіг до Каліфорнії і перетнув країну вдруге. Пригода героя закінчилося в штаті Міссурі. Форест зупинився, сказав, що втомився, і пішов додому.
Таким чином, кожен день Форрест Гамп пробігав приблизно по 16 миль (25,75 кілометра).
Лорен Гансен прийшла до висновку, що Форрест був у відмінній формі, коли почав свою подорож. Він бігав з дитинства, навіть не дивлячись на те, що носив ортопедичні скоби на ногах. Крім того, Форрест грав у професійний американський футбол, бився у В'єтнамі, був переможцем турнірів з пінг-понгу і працював на човні, ловлячи креветок, - всі ці заняття вимагають серйозної фізичної підготовки.
Експерти, яких автор статті привернула до свого дослідження, відзначили хорошу техніку бігу: пряма спина, розслаблені руки, постановка ноги на середину стопи. Крім того, у Форреста був ідеальний психологічний підхід: без мети і фінішу - зазначив Брайон Пауел. Форест не рахував, скільки вже пробіг і скільки ще залишилося. Він не біг в ім'я або заради чогось. Він просто рухався вперед, тому що хотів бігти, зупинявся, якщо втомлювався, і їв, коли був голодний. Такий підхід - не доводити себе до крайньої межі, а чергувати навантаження і відпочинок - Крістофер Макдугл рекомендує всім.
Втім, такий ультразабіг не міг не позначитися на стані здоров'я. Експерти впевнені: без травм не обійшлося. Як мінімум Фореста повинні були регулярно турбувати мозолі. Крім того, він повинен був втратити один або кілька нігтів на пальцях ніг і заробити втомні переломи, вважає доктор Джон Айзаксон, який прогнозує і інші травми, типові для бігунів. Наприклад, біль під колінною чашечкою, біль в м'язах передньої області гомілки, тендиніт або підошовний фасцит. Ну і настільки тривале навантаження не могла не позначитися на стані суглобів.
Форест біг у кросівках з мінімальним перепадом між п'ятою і миском (відмінний вибір!). З урахуванням того, що одна пара кросівок "працює" приблизно 300 миль, Форесту знадобилося б кілька десятків пар кросівок, підрахував Джон Тейпен. А ось одяг був мало пристосована для бігу, особливо штани, в яких Гамп почав свій феноменальний пробіг. Тейпен вважає, що екіпірування, швидше за все, доставляла герою фільму суцільні незручності, і він би не рекомендував охочим повторити подвиг Фореста одягаючись так само.
Експерти були одностайні в одному: такий забіг можливий. Він потребує чудової форми, витривалості, психічної стійкості, і, звичайно, часу, але це цілком під силу здоровій людині. Форрест Гамп, безумовно, міг вижити у своїй біговій пригоді і пишатися досягненням.
