Минулої осені збірна України практично втратила шанси поїхати на Чемпіонат світу-2014 до Бразилії. Так здавалося більшості. Два очки у трьох іграх, відхід Олега Блохіна, невизначеність з головним тренером. У підсумку збірну довірили зіркам київського "Динамо" ще радянських часів - Михайлу Фоменку, Володимиру Онищенку й Олександру Заварову.
Минуло якихось півроку, і збірна України, здобувши три перемоги поспіль, повернулася у гру, а календар - два матчі із Сан-Марино та домашні гри з Англією і Польщею - робить шанси "жовто-блакитних" фінішувати навіть на першому місці у групі цілком конкретними .
В інтерв'ю один з тренерів українців Олександр Заваров назвав головні складові прогресу команди, а також зізнався, що із задоволенням приїде до Петербурга подивитися гру Анатолія Тимощука.
- Олександре Анатолійовичу, розкажіть про той чудодійний рецепт, який допоміг збірній України здобути перемоги у Польщі та Чорногорії над своїми конкурентами...
- Перш за все, на мій погляд, нам вдалося створити колектив однодумців, які мріють зіграти на Чемпіонаті світу та здатні вирішити це завдання. Тренерський штаб доніс до гравців свої думки, ідеї. Найважче було налаштувати хлопців психологічно. Плюс дисципліна на полі, яка тепер дотримується неухильно. Ось, мабуть, складові наших останніх успіхів.
- У Росії не вірять у вітчизняну тренерську школу, в Україні пішли іншим шляхом, довіривши збірну своїм фахівцям. На Ваш погляд, пострадянська тренерська школа може конкурувати з європейською?
- Наша школа не слабкіша - це факт. Може, нашим фахівцям не вистачає реклами, розкрученості? У клубах, особливо в Росії, запрошують багато тренерів-легіонерів, не завжди найвищого рівня. Чому так відбувається - мені складно говорити. Це вам потрібно розбиратися. Проте не зовсім зрозуміло, як команда з бюджетом мадридського "Реала" займає у чемпіонаті Росії третє місце. Навіщо тоді запрошувати іноземця? Що стосується збірної, то Капелло фахівець серйозний, але однак я вважаю, російський тренер міг би працювати не гірше. Більше того, повинна насторожувати історія з Адвокатом. Людина не виконала завдання, сіла у літак і полетіла. Про що ще говорити?!
У нас в Україні теж хотіли запросити іноземного фахівця. Називалися різні прізвища, суми контрактів... Я не знаю подробиць, читав про це в газетах. У підсумку збірну довірили нашому тренерському штабу.
- Повернімося до матчу із Чорногорією. Українська збірна зіткнулася із серйозними кадровими проблемами. Довелося Анатолію Тимощуку грати у незвичній ролі - центрального захисника. Ви задоволені діями "зенітівця"?
- У нас у збірній не прийнято виділяти когось з гравців. Відчувалося, що Анатолію не вистачало ігрової практики у "Баварії". Але за рахунок величезного досвіду йому вдалося впоратися з поставленими завданнями. Сподіваюся, що з поверненням у "Зеніт" у Тимощука додасться ігрової практики. Це буде великою підмогою для збірної.
- З Вашої відповіді можна зробити висновок, що ви вітаєте рішення "Зеніта" повернути Тимощука?
- Особисто я - вітаю. Від цього переходу виграють усі. "Зеніт" - хороша команда, за європейськими мірками міцний середняк. Сподіваюся, що Тимощук допоможе Петербургу повернути чемпіонство у Росії та пробитися у Лігу Чемпіонів. Думаю, і "Зеніт" допоможе Анатолію продовжити кар'єру. У "Баварії", об'єктивно, це було зробити складно.
- До речі, чи не плануєте приїхати до Петербурга і "живцем" подивитися на гру Тимощука?
- Я не був у Петербурзі вже багато років, у Москві часто доводиться бувати, а до Північної столиці ніяк не добратися (сміється). Якщо буде необхідність для збірної - приїду і подивлюся "Зеніт" і Тимощука, із задоволенням поспілкуюся з футбольними людьми.
- А що скажете про нинішніх лідерів збірної - Андрія Ярмоленка та Євгена Коноплянку? Інтернет неодноразово викидав інформацію про інтерес до їхніх персон з боку європейських топ-клубів, та й у той же "Зеніт" їх сватали. Не переросли вони чемпіонат України?
- Подальшу долю хлопців вирішувати не мені, а президентам їх клубів. Як тренеру збірної, звичайно, мені б хотілося, щоб вони поки грали в Україні. Перехід в інший клуб - тонка матерія. Не факт, що кожен відразу може влитися у нову команду, заграти на своєму рівні. А для збірної це завжди проблема. Нехай до Чемпіонату світу - а ми, сподіваюся, проб'ємось на мундіаль до Бразилії - рік пограють вдома. А якщо проявлять себе майбутнім літом - і досвіду наберуться, і в ціні додадуть.
Втім, зараз ми більше думаємо, щоб наших "збірників" не накрила ейфорія. Потрібно, щоб всі емоції вляглися, все-таки восени нас чекають вирішальні матчі у відборі.
- Наприкінці червня - початку липня відбудеться комерційний турнір за участю київського "Динамо", "Шахтаря", "Зеніта" і "Спартака". Ви, як один з тренерів збірної, підтримуєте такі матчі у підготовчий період?
- Я відразу згадую свою ігрову молодість. Практично кожне літо, коли у чемпіонаті СРСР наступала перерва, київське "Динамо" брало участь у подібних турнірах. І перемагало - в Амстердамі, у Мадриді на Кубку Сантьяго Бернабеу! Є що згадати. Для тренерів це хороша можливість перевірити гравців у бойових умовах. А для клубу - заробити якісь гроші. Я тільки вітаю такий турнір.
