Арсен Венгер у останні роки вперто гне свою лінію. Побудувати команду топ-класу, не витрачаючи шалених грошей, не купляючи "зірок", а виховуючи їх у власному колективі і при цьому досягти результату, демонструючи красивий футбол - здається, француз єдиний, хто вірить у реальність цього плану. І якщо з економією, власноруч створеними "зірками" та ефектним футболом у тренера проблем нема, то от щодо результату та наявності приставки "топ" виникали питання. Тому матч з "Барселоною", котра цього сезону виглядає просто непохитною скелею у бурхливому морі європейського футболу, перемагаючи всіх і вся, був найкращим тестом, іспитом на міцність для сьогоднішнього "Арсенала".
Не можна сказати, що перевірка пройшла на "відмінно", лише в останню мить "професор" вивів у заліковці "добре", але неодмінну рису топ-команди - характер - "канонірам" продемонструвати вдалося. В кого б не запаморочилася голова від тієї круговерті атак, котру увімкнула в середині першого тайму "Барселона"? От і "Арсенал", поатакувавши хвилин десять, змушений був майже до кінця першого тайму відбиватися, відбиватися та ще раз відбиватися.
По суті, каталонці ніякого велосипеду не вигадували. Всім відомо, що найвразливіше місце команди Венгера - це центр захисту, котрий без Вермалена цього сезону виглядає просто жахливо. Скіллачі та Джуру дещо неповороткі, а Кошельні не вистачає досвіду та вміння читати гру. От і сьогодні хавбеки та форварди "Барселони" з інтенсивністю чи не кожні три хвилини закидали низом чи верхом м'ячі "за комірець" центрбекам лондонців. І хоча в середньому дві з трьох таких передач супроводжувалися рухом прапорця лайнсмена, що не втомлювався сигналізувати про офсайд, але третя передача призводила до майже 100-відсоткового гольового моменту біля воріт Щесни.
20-річний голкіпер цілком награв на звання гравця матчу у своїй команді і, якщо він продовжить так прогресувати, то нашим сусідам-полякам не варто буде хвилюватися за воротарську позицію протягом багатьох наступних років. Втім, і він був безсилим у трьох випадках в першому таймі. Щастя для господарів поля, що Мессі, перекинувши воротаря, не поцілив у дальній кут воріт. Ще одна посмішка долі сприяла суперечливому рішенню судді, котрий вирішив не зараховувати гол володаря "Золотого м'яча", вирішивши, що той перебував у офсайді або фолив. Чесно кажучи, цікаво буде почути мотивацію рішення італійського арбітра.
Але між цими двома епізодами вмістився гол Вільї. Давід звично реалізував свій момент, ще раз довівши, що у його особі "блау-гранас" знайшли собі майже ідеального форварда-вбивцю. І не є звичайним співпадінням те, що гра змінилася саме після його заміни. Але це, забігаючи наперед, відбулося вже у другому таймі. У першій ж 45-хвилинці "каноніри" з-під цього шаленого пресингу вибиралися не надто часто і більше за рахунок індивідуальних дій, ніж за допомогою якоїсь вишуканої комбінації, любов до котрих стільки років прищеплює підопічним їх тренер.
Не надто змінилася ситуація й по перерві. Так, трохи активізувався ван Персі, але це компенсувалося втомою Волкотта та певною інертністю Насрі. "Барселона" продовжувала царювати на полі і в середині тайму за статистикою перевершувала "канонірів" за точністю пасів на 10% - 83 проти 73. Чудовий показник проти непоганого, і, як здавалося, ті ж самі епітети можна буде написати після гри і про обидві команди.
Усе перевернули дві заміни, зроблені тренерами поспіль. Гвардіола вирішив зміцнити центр поля та замінив Вілью на Кейта, а Венгер фактично пішов ва-банк, знявши єдиного опорника Сонга, котрий грав зовсім непогано, і випустивши Аршавіна, котрий у захисті відпрацьовує чи не раз на кілька ігор. Втім, як виявилося, хід Венгера був прорахований краще за рішення Гвардіоли. У центрі поля розірвати каталонське павутиння пасів все одно було надскладним завданням, тому "Арсенал" випустив гравця, на котрого можна зробити дальній пас поближче до штрафного майданчика, а там вже росіянин мав чіплятися.
За десять хвилин по цьому Венгер додав до технічного гравця футболіста, котрий може поборотися за ті ж дальні передачі, спрямовані верхом. Мова про Бендтнера, котрий у минулорічній дуелі спричинив більше всіх неприємностей захисту "кулес". І, говорячи про покер Мессі на "Камп Ноу", не варто забувати, що відбувся той після травми скандинавського форварда, котрий встиг забити два голи, один з яких суддя помилково не зарахував. І хоча цього разу Бендтнер безпосередньо в забитих м'ячах участі не брав, але з його виходом пазл остаточно склався - оборонці гостей інколи по двоє ходили за за ним, приділяючи йому увагу при навісах.
Спочатку Аршавін відкотив трохи назад на Кліші, а француз, який залишив Вілью в грі, коли той забивав, реабілітувався, віддавши точну передачу навісом на ван Персі. Гравець збірної Нідерландів, може, й сам не знає чи бив він, чи прострілював, але вийшло дуже ефектно і ефективно. М'яч буквально "прошив" Вальдеса, нагадавши чи то давній гол Реброва "Барселоні" у Києві, чи то гол самих каталонців у ворота ... "Арсенала" в фіналі Ліги Чемпіонів-2006.
А потім чи не вперше за матч у "канонірів" вийшла їхня фірмова контратака, коли у три дотики команда перетинає майже все поле і суперникам залишається лише молитися, щоб їх пробачили. Фабрегас віддав низом метрів на 40 пас Насрі, той розумно вирішив не йти в обіграш, а відкотити під удар Аршавіну. А екс-"зенітивець" вже "виконав" удар за найвищим розрядом, спіймавши на протиході воротаря та захисника, який намагався завадити. Футболіст, котрий неодноразово казав, що його улюбленим іноземним клубом є саме "Барселона", фактично поховав надії своїх "улюбленців" поїхати додому з комфортною нічиєю.
У хвилини, що залишилися, в "барсів" була одна можливість, проте Щесни дуже грамотно зіграв, не дозволивши Алвесу завдати удар з гострого кута. 2:1 - не той рахунок, з котрим будь-яка команда може їхати до Барселони, почуваючи себе спокійно, але цей рахунок дозволяє говорити, що команда Венгера здатна не лише грати на рівних з опонентами найвищого рівня, але й перемагати їх, використовуючи для цього всі можливі засоби. І найголовнішою зброєю в арсеналі команди Венгера залишається сам французький фахівець. "Arsene knows" ("Арсен знає") - люблять казати вболівальники "канонірів". Побачити, чи знає він рецепт вдалої гри на "Камп Ноу" можна буде за два тижні. Цікаво, чи не так?
