Нещодавно у Мінську добіг кінця чемпіонат Європи з аматорського боксу, де збірна України здобула п'ять нагород і третє загальнокомандне місце.
Срібний призер континентальної першості Микола Буценко (56 кг) розповів "Чемпіону" про свій турнірний шлях, а також про прийдешній сезон у складі "Українських отаманів" та життя поза боксерським рингом.
- Миколо, вітаємо тебе! Підбий для нас підсумки свого виступу на континентальній першості.
- Своїм результатом я задоволений. Хотілося, звичайно, завоювати золото, і я був за крок від нього. Але, напевне, мені досвіду трохи не вистачило. Прикро, адже я налаштовувався тільки на перше місце. Але фінал я програв - значить, є над чим працювати. Тим більше, що попереду чемпіонат світу, де я хочу завоювати золоту медаль.
- Срібло чемпіонату Європи - це на даний момент твоє найвище досягнення в аматорському боксі?
- Так, на сьогоднішній день це моя найвища нагорода. Я дуже нею пишаюся, і вдячний всім людям, які мене підтримували. Але срібло чемпіонату Європи - це не остання моя медаль. Попереду тільки перемоги, і я прагнутиму до вищих сходинок п'єдесталу.
- Що не вийшло у фінальному поєдинку з ірландцем Джоном Джозефом Невіном?
- Бажання перемогти трохи перевершило холодний розрахунок, задуманий план на бій. Перші раунди я йшов вперед, ламав суперника, адже сильно хотів виграти і часом не контролював себе - Невін цим користався. Потім я зібрався, але було вже пізно.
Чесно кажучи, у мене немає такого відчуття, що я зробив щось не так і хотів би щось змінити - ні. Я залишив на рингу всі сили, і віддавав все для перемоги.
- Як вас зустріли на рідній землі?
- Як завжди - з розпростертими обіймами! Зустрічало телебачення, наші, делегації, все було на високому рівні. Як збірна, ми намагаємося тримати марку, і ось в Мінську взяли третє загальнокомандне місце. Незважаючи на молодість цієї команди, ми і далі будемо представляти український бокс на високому рівні, і постараємося стати хорошою заміною команді зразка Олімпіади-2012.
- На чемпіонаті Європи, за традицією, деяким нашим боксерам судді "відірвали голови" - у першу чергу, це стосується півфінальних "поразок" Євгена Хитрова (75 кг) та Дениса Пояцики (91 кг). Як вважаєш, що потрібно робити нашим боксерам, щоб це свавілля нарешті припинити? Адже вигравати кожен бій нокаутом практично неможливо...
- Від спортсмена залежить тільки його настрій на майбутнє. Потрібно не опускати руки і не здаватися, і по можливості так вигравати, щоб у суддів не було можливості засудити. Що ще? Тренуватися ще більше, причому з почуттям власної гідності і жагою реваншу.
- Весь сезон ти виступав за "Українських отаманів" в серії WSB, а потім, практично без підготовки в таборі головної команди, взяв срібло першості Старого світу. Як тобі це вдалося?
- У мене була мрія виступити на такому турнірі, не кожен день випадає можливість поїхати на чемпіонат Європи. За такий короткий період я встиг відновиться,
 |
відпочивав усього чотири дні і потім поїхав на збір. Ці чотири дні я провів у колі родини, не думав про бокс. А потім сконцентрувався на чемпіонаті Європи, і з Божою допомогою завоював медаль. Упевнений, що в жовтні на чемпіонаті світу в Казахстані я вже зможу завоювати золото.
- Ти продовжиш свої виступи у складі "отаманів" у новому сезоні?
- Так. Мені сподобалося, дуже хороший формат придумала AIBA. Можу сказати, що після чемпіонату світу основний акцент буду робити на підготовці до сезону у серії WSB. Адже в 2014 році не буде ні чемпіонату світу, ні чемпіонату Європи.
- У багатьох боксерів збірної України є цікаві хобі. Чим захоплюєшся ти?
- Риболовлею! Ловлю лише на вудку. Люблю їздити на риболовлю з батьком.
- І який твій найбільший трофей?
- Короп на 5 кг. Та й то, я його зловив, коли мені років 13 було (сміється - авт.)
- У тебе є кілька татуювань - портрет батьків і складені в молитві долоні. Яку роль у твоєму житті відіграє віра?
- Одну з ключових. Я віруюча людина, адже всі ми ходимо під Богом. Я ходжу до церкви, перед будь-якими починаннями і після зроблених справ я прошу сил, і дякую Господу за кожен день.
- У багатьох боксерів збірної України вже є по двоє дітей ...
- Ні, я поки навіть неодружений (сміється - авт.). Ще не зустрів супутницю життя, все попереду - процес іде. Як то кажуть, "Первым делом самолёты". Тобто, потрібно для початку забезпечити свою майбутню сім'ю житлом, упевненістю у завтрашньому дні, щоб не думати потім - де взяти гроші на життя?
- Чемпіонат Європи-2013 - це вже історія. Тепер настав час заслуженого відпустки?
- Саме так. Збір до чемпіонату світу почнеться з 25 липня, а поки я планую з друзями полетіти до Туреччини на відпочинок.
