Привіт народ, з вами BettMan.
В одному з своїх перших матеріалів я написав про провідного каппера світу, Тоні Блума, який володіє клубом АПЛ Брайтон. Сьогодні я розповім про людину, шлях якої перетинався з Блумом і взагалі має багато спільного через капперство та дивовижні збіги. Отже, мова про Метью Бенхема, власника лондонського клубу Брентфорд, якого я вже мимохіть згадував у рубриці “Спорт і гроші”.
Коли навесні цього року Брентфорд переміг Суонсі у стикових матчах, "Бджіли" піднялися до рівня англійської Прем’єр-ліги та гарантували собі отримання приблизно 300 мільйонів доларів гарантованих надходжень від телеправ. Але всього менш ніж десять років тому, коли клуб зіткнувся з фінансовими проблемами, один професійний спортивний гравець інвестував у Брентфорд близько 700 000 доларів та зрештою став власником команди у 2012 році. Цією людиною був Метью Бенхем, і ця історія про нього.
Він не дуже полюбляє публічність, але є видатною особою для британського світу ставок і футболу. Бенхем закінчив всесвітньо відомий Оксфордський університет у 1989 році за спеціальністю фізика. Наступні 11 років він провів, працюючи на різних посадах в інвестиційно-банківській та страховій сферах. Але в 2001 році Бенхем погодився працювати трейдером у Premier Bet, навчаючись у одного з найуспішніших гравців світу — Тоні Блума. За поширеними чутками, одного дня Метью Бенхем і Тоні Блум посварилися. Бенхем залишив Premier Bet, але не залишив світ ставок, бо вогонь азарту вже розгорівся в ньому.
Він не збирався повертатися до інвестиційного банкінгу. Тепер він був професійним спортивним гравцем. Достовірно невідомо, скільки Бенхем заробив на спортивних ставках, але в 2004 році він створив власний синдикат ставок Smartodds. Концепція була простою: Бенхам консультував клієнтів, використовуючи ті самі алгоритми, статистичні дані та дослідження даних, які зробили його успішним гравцем у спорті.
Цей бізнес мав величезний успіх і Бенхем також запустив компанію Matchbook - популярну біржу ставок на спорт. В цей момент на допомогу приходить ФК Брентфорд. Поряд з алгоритмами, статистикою та даними, Метью Бенхем також протягом усього життя був фанатом цього лондонського клубу. Він відвідав свою першу гру ще 11-річним хлопчиком і навіть пам’ятає рахунок того матчу.
Тому, коли в 2007 році клуб зіткнувся з фінансовими проблемами, Бенхем активізував свою діяльність. Прихильники Брентфорда об’єдналися, щоб купити клуб, зробивши Брентфорд першим професійним клубом у Лондоні, що належить вболівальникам. Але у тій історії були підводні камені: значна частина грошей на купівлю клубу була надана за рахунок позик "таємного інвестора". Таким виявився Метью Бенхем. Коли в 2012 році вболівальники вирішили не повертати кредити, Бенхем отримав можливість придбати клуб, ставши єдиним власником команди свого дитинства.
Але на відміну від інших багатих людей, які купують англійські клуби нижчого рівня, інвестують у гравців, персонал і ресурси та сподіваються отримати підвищення в вищій лізі, Метью Бенхем мав іншу бізнес-ідею. Він хотів використовувати аналітику, так званий "Moneyball". Бенхем витратив майже 10 мільйонів доларів на менший клуб у Данії, ФК Мідтьюлланд, щоб перевірити свої аналітичні концепції. Ідеї, які спрацювали, він переніс у Брентфорд. А ті, що не дали результату, він викинув у смітник.
Він звільнив кількох співробітників, залучивши більше аналітично налаштованих професіоналів, яким бракувало традиційного досвіду. Клуб перестав дбати виключно про перемоги та поразки. Натомість вони розробили набір ключових показників ефективності (KPI), які визначали, чи досягли вони прогресу чи ні.
Наприклад, "Брентфорд" почав уважніше дивитися на "очікувані голи". Мається на увазі, що менеджмент почав дивитись на якість та кількість моментів, створених під час матчу, а не на те, скільки голів гравець насправді забив. Це дозволило їм знайти недооцінених гравців, які могли б прийти, зіграти на високому рівні, допомогти клубу виграти та отримати рекордні прибутки. Ось кілька прикладів:
-
Брентфорд інвестував 3,8 мільйона доларів у Саїда Бенрахму, зрештою продавши його Вест Хему за 40 мільйонів доларів;
-
Брентфорд заплатив 2,3 мільйона доларів за нападника Оллі Уоткінса, врешті-решт продав його Астон Віллі за 36 мільйонів доларів;
-
Брентфорд заплатив 2,1 мільйона доларів за Ніла Мопея і продав його Брайтону за 26 мільйонів доларів.
Як бачите, це непоганий бізнес. У той час як найкращі клуби світу інвестували мільйони доларів у свої молодіжні академії, Брентфорд вирішив повністю ліквідувати їх. Замість цього вони покладалися на "команду B", що складалася з 17-20-річних підлітків, яких інші клуби вважали непотребом.
Чому? Тому що Брентфорд вважав, що треба дати молодому гравцеві принаймні 35 ігор, перш ніж визначити його цінність. У найбагатших команд світу не було часу, терпіння чи відповідної інфраструктури для цього. Будучи невеличким клубом, який бажає експериментувати, Брентфорд це зробив.
Результати не були миттєвими, але тепер, через десять років, коли Брентфорд повернувся до Прем’єр-ліги вперше за понад 70 років, аналітичний підхід явно окупився.
Справжню фінансову оцінку цій моделі просування до Прем’єр-ліги слід давати лише після того, як стане зрозуміло: чи довго Брентфорд зможе залишатися у вищій лізі Англії. Якщо після одного сезону вони вилетять у Чемпіоншип, як це роблять 40% клубів після підвищенням у класі, вони зароблять лише 300 мільйонів доларів. Але якщо вони зможуть протриматися другий рік, вони зароблять понад 400 мільйонів доларів. Чим довше вони залишатимуться у англійській футбольній еліті, тим більше грошей вони зароблятимуть.
Зрештою, буде цікаво побачити, як успіх Брентфорда і його власника, Метью Бенхема, потенційно змінить старовинну концепцію про те, що аналітичні рівняння не можуть визначити майбутній успіх у професійному футболі.
Інші матеріали блогу “Betting world”:
Веселий і чудернацький світ довгострокових ставок
Гучні скандали англійського футболу через ставки. Частина друга
Гучні скандали англійського футболу через ставки. Частина перша
Епік фейл букмекерської контори Sun Bets
Вірус договорняків дістався й кіберспорту
Договорняки у тенісі більш розповсюджені, ніж у футболі
Чому не варто робити ставки на товариські матчі у футболі
Три крутезні ставки від репера “50 Cent”
Беттінгові компанії домінують на футбольній формі європейських клубів
Історія про зірку Голлівуду, яка дурила голову букмекерам
Британці планують прибрати рекламу букмекерів з футболок команд АПЛ
Деніз Коатс - найбагатша і найвпливовіша жінка беттінг-індустрії
Історія про те, як “Лестер” поставив букмекерів на коліна
Тоні Блум - найкрутіший каппер світу
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua
