Договорняки у тенісі більш розповсюджені, ніж у футболі
Привіт народ, з вами BettMan.
Вчора я зачепив тему договірних матчів у футболі, які є доволі розповсюдженим явищем у товариських зустрічах. Звісно ж, не обов'язково мати звання “Капітан Очевидність” аби здогадатись, що на відміну від футболу, де на полі знаходяться 22 людини, домовлятись в тенісі у кілька разів простіше. Достатньо одному гравцю захотіти поставити на свій програш і злити гру.
Найбільш гучним скандалом, що підтверджує цю тезу є скандал 2007 року, у центрі якого опинився російський тенісист. Та історія стала знаковою і мала великі наслідки для професійного тенісу.
Протягом багатьох років щорічний тенісний турнір у Сопоті, гарному прибережному містечку в Польщі, проходив майже непомітно. Телевізійного висвітлення подій майже не було, і навіть постери з інформацією про турнір були рідкісними. Але в серпні 2007 року ситуація змінилася, коли Микола Давиденко, який тоді займав четверту позицію у світовому рейтингу, зустрівся з аргентинським гравцем Мартіном Вассалло Аргуелло, який знаходився значно нижче за нього (87-й рейтинг).
Згідно з передігровими розкладами, Давиденко був беззаперечним фаворитом, але зі ставками на гру відбувалося щось дивне. Вже до початку матчу, відповідно до зроблених ставок на гру, фаворитом став Аргуелло. І навіть після того, як росіянин виграв перший сет і очолив другий, на аргентинця продовжували робити великі ставки.
Марк Девіс, керуючий директор онлайн-біржі ставок Betfair, тільки но вийшов з зустрічі з секретарем кабінету міністрів, коли його телефон задзвонив. "Це був наш юридичний директор, — каже він, — і він сказав мені: "У нас найгірший тенісний матч, який ми коли-небудь проводили на сайті".
Група російських гравців поставила на Betfair мільйони фунтів на те, що гру виграє Аргуелло. Коли Давиденко відмовився від продовження боротьби у третьому сеті і програв матч, Betfair пішов на безпрецедентний крок, скасувавши всі ставки на гру. Це врятувало для компанії кілька десятків мільйонів фунтів.
У тенісі в ті часи не було власного підрозділу чесності. Воно з’явилося пізніше. Тому в 2007-му ATP найняла команду досвідчених слідчих з Британського управління кінних гонок. Ці профі своєї справи майже рік копалися в підозрілих ставках на теніс. Висновки з їхньої конфіденційної доповіді ніколи не були оприлюднені, але викривачі передали їх британському BBC і американському BuzzFeed News.
Один з експертів слідчої групи зі ставок, Марк Філліпс, після аналізу гри Давиденко/Аргуелло написав у звіті наступне:
"За майже 20 років роботи в індустрії ставок... Я ніколи не бачив матчу чи гонки з такими нереальними коефіцієнтами. Єдиний мій висновок може полягати в тому, що підозрюваний росіянин Давиденко збирався програти матч".
У звіті також йдеться, що слідчі опитали двох гравців, їхніх тренерів, команду підтримки, родичів та представників турніру. Коли Давиденка запитали, наскільки добре він знає свого опонента, він відповів: "Я його не дуже добре знаю. Я знаю його дуже-дуже погано".
Слідчі просили, але не змогли отримати доступ до його мобільного телефону чи детальних телефонних записів, але вони мали більший успіх із телефоном Аргуелло. Вони знайшли номер з позначкою "Давиденко", що свідчить про те, що гравці могли бути в контакті, але не змогли це довести.
Також слідчі дісталися до російських гравців на ставках, один з яких, погрожував співробітнику Betfair у Москві. "Це були люди, з якими краще не зв’язуватися", – каже джерело, причетне до цього, натякаючи на представників криміналітету.
У 2008 році дослідницька група представила свій звіт Асоціації професіоналів тенісу (ATP). ATP зняла всі обвинувачення з обох гравців стосовно можливих порушень будь-яких правил. Проте матч Давиденка був лише відправною точкою для слідчих ATP. Експерт Марк Філліпс проаналізував моделі ставок на тисячі матчів і визначив три синдикати, які оперують великими сумами ставок на матчі, що мали ознаки змови.
Перший синдикат, що базується в Росії, зробив ставки на п’ять підозрілих матчів і отримав прибуток понад 357 000 доларів. У звіті для ATP Філліпс написав: "Я не сумніваюся, що ці акаунти отримують внутрішню інформацію, принаймні, щодо російських гравців".
Друга група була із Сицилії, яка зробила ставки на 12 підозрілих матчів і отримала прибуток понад 930 000 доларів. Три з цих матчів відбулися на Вімблдоні, а ще один на Відкритому чемпіонаті Франції.
Третій синдикат був у Північній Італії і зробив ставки на 28 підозрілих матчів, знову отримавши прибуток близько мільйона доларів. Ця складна операція була, за словами Філліпса, "більшою загрозою цілісності спорту, ніж російська або сицилійська групи". З занепокоєнням він сказав, що те, як робляться ставки на ці матчі, "впевнено свідчить про причетність обох гравців до змови".
Аналіз ставок був лише частиною картини. Слідчі отримали телефон Аргуелло, який колись входив у топ-50 гравців, і виявили, що він обмінявся 82 повідомленнями з сицилійським гравцем на ставки у 2006-му році. Хоча їх було видалено з його телефону, слідчі змогли отримати першу кілька слів повідомлень. Вранці під час матчу гравець написав Аргуелло смс із питанням: "Ти прокинувся? Чи можу я тобі зателефонувати?" Через кілька годин він спробував ще раз. "Я хотів би поговорити з вами, тому що матч", – говорилося в отриманому повідомленні, перш ніж воно обірвалося.
Аргуелло відповів: "Він не хоче цього робити. Він має намір виграти". Незадовго до матчу Аргуелло знову написав гравцеві: "Все добре". Сицилійський гравець виграв того дня більше 60 000 фунтів стерлінгів у матчі, а синдикат, з яким він був пов’язаний, отримав понад 250 000 фунтів стерлінгів.
З тих часів багато що змінилося в ATP стосовно контролю договірних матчів і покарань гравців, але не змінилася природа гравців (читай: людей), які продовжують підробляти нечесним чином. Кожен гравець має повідомляти спеціальний орган, якщо йому надходять якісь пропозиції штучно вплинути на результат.
Нажаль, не обходить жадібність стороною і українських спортсменів. У травні 2019 року за участь у матч-фіксінгу отримала пожиттєву дискваліфікацію одеситка Олена Плоскина (821-й номер рейтингу). Вона, до речі, відмовилася співпрацювати зі слідством.
На мій погляд, ключова проблема цього питання полягає у нерівності розподілу призових грошей у сучасному тенісі. Добре заробляють лише гравці топ-50. Де факто більшість з них мільйонери. Гравці другої половини першої сотні заробляють вже не так багато, бо щорічне подорожування по турнірах з тренерами, і кожноденні тренування з'їдають чимало коштів. Призових не вистачає, щоб перекривати витрати. Про гравців за межею першої, а тим більше другої сотні я вже й не кажу. Це збиткова справа. Бо мінімальна собівартість перебування у PRO-тенісі складає мінімум 100 тисяч доларів на рік. Тому гравці і шукають можливість для бодай якогось заробітку.
Підходимо до висновків з усього написаного і до конкретики. Я раджу ставити на теніс лише тим, хто сам грає в цю гру і добре знається на нюансах і психології. Традиційно не раджу робити pre-match ставки, а спочатку подивитись у онлайні хоча б перші чотири гейми і вже потім робити висновки кому з гравців віддати перевагу. І звісно ж, не дуже довіряйте другорядним турнірам, бо саме там грають “голодні” гравці, що можуть перепортити вам всю малину :-)
Інші матеріали блогу “Betting world”:
Чому не варто робити ставки на товариські матчі у футболі
Три крутезні ставки від репера “50 Cent”
Чому LIVE-ставки надійніші за PRE-MATCH: розбираємо на прикладах
Беттінгові компанії домінують на футбольній формі європейських клубів
Історія про зірку Голлівуду, яка дурила голову букмекерам
Британці планують прибрати рекламу букмекерів з футболок команд АПЛ
Репер Jay-Z хоче нагріти руки на спортивних ставках
Деніз Коатс - найбагатша і найвпливовіша жінка беттінг-індустрії
Чому Walt Disney переходить від сімейних цінностей до спортивного беттінгу