Україна показала найгірший результат в історії на Олімпійських іграх 2026 року
Офіційно зимові Олімпійські ігри 2026 завершаться 22 лютого – о 21:00 за київським часом у Вероні відбудеться Церемонія закриття.
Однак Україна провела останній для себе старт днем раніше – не зуміла вийти у фінал лижної акробатики в міксті. А це був останній можливий шанс здобути медалі.
Таким чином, українські спортсмени на Іграх-2026 не здобули жодної нагороди.Раніше це вже ставалося у 2002 та 2010 роках.
Проте тоді для українських спортсменів найкращими результатами ставали п'яті місця. Цього ж разу найвищою сходинкою стала шоста – у командному фристайлі та в естафеті по санному спорту.
Сьогодні ми згадаємо, як "синьо-жовті" виступали на всіх "Білих" Олімпіадах.
Ліллегаммер-1994: найкращий результат попри одне з найменших представництв
Першими, дебютними для України, стали Олімпійські ігри 1994 року. У норвезький Ліллегаммер у складі "синьо-жовтих" поїхало 37 спортсменів в 10 видах спорту – друге найменше представництво за всю історію.
Проте результати виявилися протилежними. Спершу юна Оксана Баюл здобула сенсаційну золоту медаль в одиночному фігурному катанні. Такого не очікували навіть організатори, тож церемонію нагородження довелося затримати майже на годину – у них не було гімну України.
А за кілька днів другу нагороду здобула Валентина Цербе-Несіна – завершила на третьому місці біатлонний спринт.
Ті Олімпійські ігри Україна завершила з двома медалями – "золотом" та "бронзою" – та на 13-му місці в заліку. Цей результат і досі залишається рекордним для "синьо-жовтих" на зимових Олімпіадах.
Нагано-1998: срібло в біатлоні та прокляття 4 місць
На наступні Олімпійські ігри Україна поїхала вже з одним із найбільших представництв – 56 спортсменів у 10 видах.
Шкода, що з результатами не склалося: лише одна срібна нагорода. Її в індивідуальній гонці здобула біатлоністка Олена Петрова, припустившись лише 1 помилки на вогневому рубежі.
Натомість українки одразу тричі зупинялися за крок від медалей – двічі Ірина Тараненко-Тереля у лижних гонках та Тетяна Козаченко у лижній акробатиці. А ще було два 5-ті місця (жіноча естафета в біатлоні та акробатика у фрістайлі).
Дійсно, не щастило. Та навіть однієї срібної нагороди виявилося достатньо, щоб фінішувати в загальному заліку на 18-му місці – другий найкращий результат.
Солт-Лейк-Сіті-2002: перша безмедальна Олімпіада
На Олімпійські ігри в США поїхала найбільша за всю історію українська команда – 68 спортсменів у 11 видах спорту. Проблема лише в тому, що жодної медалі виграти не вдалося…
Навіть про боротьбу за медалі мова не йшла. Найкращий результат – 5-те місце Станіслава Кравчука у лижній акробатиці та Валентини Шевченко в лижних перегонах. Також Лілія Лудан фінішувала шостою в санах.
"Для мене бути одним із п'яти найкращих у світі – це неймовірне відчуття. Я не очікував цього. Я дуже пишаюся своїм досягненням і почуваюся чудово, змагаючись із найкращими спортсменами світу", – згадував потім Кравчук.
Це були перші Олімпійські ігри, на яких Україна не зуміла виграти бодай одну медаль. І, на жаль, не останні.
Турин-2006: дві бронзові медалі з протилежними історіями
На перші для себе зимові Олімпійські ігри в Італії "синьо-жовті" відправили 52 спортсменів у 9 видах спорту – суттєве зменшення представництва сталося через те, що на попередні Ігри вперше та поки востаннє вийшла збірна України з хокею.
Та, попри меншу кількість атлетів, результати виявилися значно кращими – одразу дві бронзові медалі та 25 місце в заліку. Нагороди здобули Лілія Єфремова у біатлоні та пара Олена Грушина / Руслан Гончаров у танцях на льоду.
Історії наших медалістів виявилися кардинально протилежними.
Єфремова народилася в Росії, яку представляла до 2002 року. Далі перейшла до команди Білорусі, а за рік змінила спортивне громадянство на українське. Відтоді представляла Україну до завершення кар'єри.
Олена Грушина та Руслан Гончаров були парою не лише на льоду, а й у житті. Проте невдовзі після "бронзи" вони розійшлися. У 2007 році Грушина познайомилася з російським телеведучим Міхаїлом Зеленським, за якого вийшла заміж та осіла у Москві.
Третій шлюб Олени стався також у столиці Росії з місцевим фінансистом Рачковим. До останнього часу вона працювала у країні-агресорці тренеркою з фігурного катання.
Ванкувер-2010: друга безмедальна Олімпіада
47 спортсменів представляли Україну в 9 видах спорту на Олімпійських іграх 2010 року – відтоді ще жодного разу на Ігри не виходило більше українців.
Проте виступ був жахливим. Лише одне 5 місце (біатлоніст Андрій Дериземля у спринті), одна шоста сходинка (жіноча збірна України з біатлону в естафеті) та три 8-ті результати.
"Функціонально я був готовий майже ідеально. Молився, щоб швидше був старт. І щоб не минула ця форма. Рідко коли на такі важливі старти виходиш на пік форми, трапляється це, як правило, то трохи раніше, то трохи пізніше. Був готовий, але ось стрільба…", – розповідав пізніше Дериземля.
Так, Україна вже фінішувала без медалей 8 років тому. Але тоді були два 5 місця. А у Ванкувері не вдалося досягнути навіть цього. 16 років результат Ігор-2010 був найгіршим в історії України, аж до цьогорічних Олімпійських ігор, але про це згодом.
Сочі-2014: тріумф України в Росії
Нашу країну на XXII зимових Олімпійських іграх у Сочі представляли 43 атлети, які виступали в 9 видах спорту – одне з найменших представництв.
Для української делегації ці Ігри стали найважчими в емоційному плані, адже виступи проходили на тлі трагічних подій Революції Гідності в Києві. І наші олімпійці подарували промені радості в ці темні часи.
Спершу біатлоністка Віта Семеренко здобула бронзову нагороду в жіночому спринті, а згодом вона, а також Юлія Джима, Валя Семеренко та Олена Підгрушна виграли золоту медаль у жіночій естафеті.
У 2014 році Україна повторила медальний доробок ще перших для себе Ігор – "золото" та "бронза". У медальному заліку українці опинилися на 20-му місці – третій найкращий результат. Шкода, що з того часу наш біатлон почав серйозну деградацію.
Пхьончхан-2018: золотий політ Абраменка
На наступні Ігри після Сочі Україна відправила найменшу делегацію за всю свою історію – лише 33 спортсмени. І якби не одна людина, ця Олімпіада на довгий час стала б найгіршою в історії.
Деградацію результатів у біатлоні чудово помітно на тлі двох медалей ОІ-2014. Вже за 4 роки в Південній Кореї найкращим результатом стало 7-ме місце у змішаній та 9-те у чоловічій естафеті.
Ба більше, цей результат був би найкращим загалом, якби не Олександр Абраменко.
Його шлях до "золота" був довгим. На дебютних для себе Іграх-2006 Абраменко фінішував 27-м, не пройшовши кваліфікацію. У 2010 році він лише трохи покращив результат (24-те місце). В Сочі Олександр вже пробився до фіналу, де йому не вистачило 2 балів до суперфіналу – у підсумку шоста сходинка.
Але в Пхьончхані Абраменко зробив неймовірне – вийшов у суперфінал, де стрибнув на 128,51. Він на 0,46 бала випередив китайця Цзя Цзун'яна, що здобув срібну нагороду.
Золота медаль у фрістайлі дозволила Україні посісти 21 сходинку в загальному заліку.
Пекін-2022: медаль Абраменка на тлі пандемії
На Іграх у Пекіні Україна була представлена 45 спортсменами, які змагалися у 12 видах спорту. Ці змагання загалом складалися краще, ніж 4 роки тому, але знову головним та єдиним героєм став Абраменко.
Після "золота" в Пхьончхані Олександр їхав на вже п'яту для себе Олімпіаду в статусі фаворита і в статусі прапороносця збірної України.
І Абраменко не підвів – з п'ятого місця кваліфікувався у фінал. Також п'ятим фінішував у фіналі та вийшов у суперфінал. Там він поступився лише китайцю Ци Гуанпу – обидва фрістайлісти виконували однаковий стрибок, але українець помилився на приземленні.
Таким чином, Олександр став єдиним спортсменом, що вигравав медалі для української команди на двох зимових Олімпіадах.
На жаль, "срібло" Абраменка стало єдиною нагородою українців у Пекіні. В загальному заліку "синьо-жовті" опинилися на 25-му місці.
Мілан-Кортіна-2026: марні надії на успіх
Порівняно з Олімпіадою-2022, в Італію поїхало 46 українських спортсменів (на 1 більше) в 11 видах спорту (на 1 менше). Як і 4 роки тому, єдині надії на медаль були у фрістайлі.
Однак лідер чоловічої команди Котовський провалився у кваліфікації особистих змагань. Окіпнюк, хоч і вийшов до фіналу, не зумів показати свій найкращий виступ. А Катерина Коцар – перша українка на Іграх у бігейрі та слоупстайлі – вийшла у фінал лише в бігейрі, де фінішувала 10-ю.
І якщо на попередніх безмедальних Олімпіадах в України було принаймні 5-те місце, то цього разу найвищою сходинкою стала шоста – у командному фрістайлі та в естафеті по санному спорту.
Також відносно непогано показав себе біатлоніст Віталій Мандзин – 10-те місце у масстарті. Історичні для України результати були у шорт-трекістів Олега Гандея та Єлизавети Сидьорко, гарно виступив і фігурист Кирило Марсак. Але всі вони були далекими від боротьби за медаль.
Але головною подією на цих Іграх став конфлікт Владислава Гераскевича з МОКом. Українця дискваліфікували за бажання вшанувати пам'ять загиблих спортсменів через російську агресію. Він хотів виступити в "шоломі пам'яті", але отримав заборону.
Після цього атлет подав апеляцію в CAS. Проте суд підтримав рішення МОК і залишив відсторонення в силі.
***
Олімпійські ігри 2026 року стали найгіршими для України в історії. В цьому можна звинувачувати війну, через яку серйозно постраждала наша спортивна інфраструктура і через яку тренуватися в Україні стало значно важче. Але…
Український спорт деградує не з 2022 року і навіть не з 2014-го. Це почалося значно раніше, і тут мова йде не лише про зимові види спорту. Біатлону боляче обійшлася масова натуралізація росіянок та білорусок, гімнасти критикують політику федерації.
Україна останніми роками систематично втрачає своїх лідерів – фігурист Вадим Колесник зараз представляє США, олімпійський медаліст Ілля Ковтун – Хорватію, борець Семен Новіков – Болгарію, у складі якої вже виграв "золото" Парижа-2024.
Наш спорт переживає не найкращі часи через комплекс причин: гроші, умови для тренувань, політика держави та федерацій. І якщо нічого не зміниться, то олімпійські медалі стануть лише приємним спогадом. Чого дуже не хочеться.
