Полісся звільняє тренера після нічиєї з Динамо, Карпати все ближче до Європи: підсумки 28-го туру УПЛ
Хочете отримати задоволення від УПЛ? Уникайте матчів Шахтаря і Динамо. Така, несподівана порада виявляється актуальною на фініші сезону. Середні та слабкі представники Прем'єр-ліги починають битися як востаннє, поки гранди... Ну, давайте з них і почнемо.
9 травня
Зоря – Шахтар 0:0
Полісся – Динамо 0:0
10 травня
Ворскла – Чорноморець 1:2
Оболонь – ЛНЗ 0:0
Рух – Верес 2:0
11 травня
Кривбас – Колос 0:1
Карпати – Олександрія 2:1
12 травня
Такі ліниві гранди
Перед фіналом Кубку Шахтар і Динамо синхронно зіграли на виїздах 0:0. Зоря і Полісся, звісно, молодці, що скористалися своїми шансами, але, загалом, навіть суто візуально для команд був набагато важливішим матч за трофей, який відбудеться вже найближчої середи.
У випадку з Динамо все підтверджується простою математикою. У Житомирі Динамо сумарно пробігло 96,115 кілометра – тоді як середній пробіг у матчах УПЛ дорівнює 110,263. Різниця в 14 кілометрів для сучасного футболу просто колосальна – не здивуюся, якщо пробіг у найкращих іграх дев'яностих (за Лобановського ж!) був більшим, ніж із Поліссям.
Як наслідок, Ярмоленко, звісно, міг злитися після заміни на Ваната, який не відпасував у перспективній позиції, але в нормальних умовах:
а) гольових моментів було б більше;
б) Андрія б просто не замінили.
З огляду на те, що чотири очки, які взяло Динамо з Поліссям, – це рівно на чотири більше, ніж взяв Шахтар, ніхто й не каже, що команду Ашура вони повинні перемагати легко.
Пробіг Шахтаря зі звичайним навіть порівнювати немає сенсу, бо майже весь матч "гірники" провели в меншості. Матвієнко не грає з попереднього "класичного": він дивиться матчі з трибун, може зіграти й у наступному "класичному", але грає поки Грам.
І грає так, що краще б не грав – із Зорею одного досвіду Будківського вистачило, щоб забезпечити вилучення захисника на самому початку. Захисник спочатку став штовхатися з Пилипом, і обидва отримали по жовтій – а потім Грам збив Будківського, який уже був готовий тікати в контратаку. Очевидні жовті, і в грі 10 на 11 Шахтар створив дуже мало. Хочеться написати "логічно", але коли згадуєш, як билися і в підсумку виграли в минулому турі Карпати, запитань до так дорого (лише Марлон і Кевін коштували по 12 мільйонів євро) зібраного Шахтаря стає більше.
Взагалі, гравці грандів, які й так живуть в окремому всесвіті порівняно з гравцями інших команд, заслуговують на критику за своє ставлення до справи. До провальних матчів після "класичного" ми вже звикли, тепер гранди грають погано перед ним же – і це за дистанції в 30 турів, мінімальної завантаженості в Кубку... А показувати гру коли? Гравці АПЛ або Ла Ліги могли б посміятися з "навантажень", на які скаржаться представники Динамо і Шахтаря.
Ашур покинув Житомир
Найкращим показником того, що нічия з таким Динамо – ніякий не подвиг, виглядає відставка головного тренера ще до закінчення туру.
Так, Імад Ашур пішов "за компанію" з цілою низкою внутрішньоклубних працівників, і причини чистки Полісся можуть бути пов'язані з корупцією, але вийшло символічно. У якийсь момент ситуація, коли команда виглядає конкурентоспроможною тільки проти грандів, набридне кому завгодно.
Так, Полісся відібрало очки в Динамо – і, вже можемо констатувати, набрало 7 очок із грандами. Це більше, ніж та ж Олександрія (4), Кривбас (1) і Карпати (1), разом узяті. Але: дві нічиї з Лівим Берегом – це чотири недобрані очки, домашня нічия з Інгульцем – ще два, домашній програш Руху – ще три...
Модель гри Ашура була незручною для грандів, але дуже зручною для будь-якого андердога. І все це, маючи розкішний набір вінгерів. Кевін може бути найкращим лівим вінгером ліги, а Ярмоленко – найкращим правим, але сумарно такої сили на флангах, як Назаренко і Гуцуляк, немає навіть у Шахтаря з Динамо.
Перемоги над грандами можуть бути приємним бонусом, але без налагодженої, поставленої гри з командами з середини та низу таблиці серйозні завдання не вирішити. Ашур, можливо, занадто рано потрапив в амбітну команду – не забуваємо, що це його дебют у профі. Але за таких вступних його могли б врятувати хіба що послідовні перемоги над Шахтарем і Динамо, які принесли б Кубок України. А так – Полісся змінює третього тренера за два сезони в УПЛ.
Кадрові втрати Олександрії виявилися важливішими за карпатівські
Справжнім матчем туру стала дуель Карпат з Олександрією – і, до речі, осічка Шахтаря дала змогу в цій грі показати себе без зайвих думок про таблицю й Олександрію. Навіть зараз, після програшу, вони випереджають "гірників" на п'ять пунктів за два тури до кінця – а в разі перемоги дуже серйозно пресували б і Динамо в чемпіонських перегонах.
Довгий час здавалося, що так і буде. В анонсі я писав, що Карпатам доведеться обходитися без Альвареса, що це важливий гравець – і, в принципі, перший м'яч влетів у ворота Кінарейкіна з опорної зони. Альварес, якби не отримав вилучення в минулому турі, був би десь там – що, звісно, не скасовує помилку воротаря. Кемкін відіграв усю першу частину сезону, але у 2025-му він сидить у запасі – можливо, варто повертати його в основу?
Але у вирішальний момент гри здригнулася слабка ланка і в Олександрії. У них через перебір карток матч пропускав Мартинюк, і за його відсутності лівий фланг оборони спробував закрити Копина. І саме він в епізоді з пенальті помилився двічі: спочатку пропустив за спину Чачуа, а потім сфолив на ньому в штрафному.
Утім, у цьому матчі під тиском Карпат і "України" погано грав увесь захист Олександрії. Дивно критикувати воротаря за те, що він пропустив із пенальті, але у львів'ян у цьому сезоні важкі стосунки з 11-метровими: їх не забивали вже Бруніньо, Полегенько... Єрмакова ж із "точки" пробив Краснопір – а раніше воротар помилився на виході та дозволив супернику забити, проте тоді ще пощастило з офсайдом. Переможний гол Карпат вийшов в один дотик, дуже красивим – але і на нього подача прийшла з флангу, за який міг би відповідати Мартинюк.
Ветеран туру
Хто б міг подумати, що у 2025 році в Прем'єр-лізі знову стане актуальною зв'язка з Кучера і Ракицького. Один представник чемпіонської зв'язки центрбеків Шахтаря тренує команду, інший виходить в основі – і Кучер прямо говорить про Ракицького, що його дія дала змогу Чорноморцю організувати камбек. Одесити жахливо почали матч, і тренер виділив підкат, який не дозволив Ворсклі зробити рахунок 2:0 – але Ракицький допоміг і в атаці. Саме після його подачі зі штрафного Скиба головою класно скинув, а Жаржу – вколотив переможний м'яч.
У Максимова тим часом триває прострація. Після голу своєї команди він аплодував, хоча це був явний подарунок гостей: Скиба так "чудово" намагався почати атаку, що почав її для суперника. У флешінтерв'ю після гри сказав: "Відійшли на свою половину поля і почали на утримання грати", начебто сам не знімав з гри Ійєде, Бацулу і Салабая. Зрозуміло, що лава у Ворскли коротка, що навіть суто кількісно на ній перебувало лише 7 гравців (у суперника – 12), але Пасіч, Малиш і Островський команду тільки послабили.
Нова нація в Прем'єр-лізі...
Жаржу, до речі, став другим представником Гамбії, який зміг відзначитися в УПЛ. Перший відзначився... всього місяць тому. Це Бабукарр Фаал, який 12 квітня забив Олександрії – і, до речі, забив і в цьому турі, чим допоміг Руху обіграти Верес.
Що ж являє собою країна, яку багато хто досі плутає із Замбією? Найменша країна на всьому африканському континенті, з усіх боків межує з Сенегалом. Саму назву вона отримала на честь однойменної річки, на берегах якої цілком і розташована. Навіть п'ять округів Гамбії називаються Нижня Річка, Центральна Річка, Північний Берег, Верхня Річка і Західний район, настільки для неї значуща річка Гамбія.
Жодного разу гамбієць не вигравав олімпійську медаль, жодного разу збірна Гамбії не грала на чемпіонатах світу. Але зараз гамбійці переживають, мабуть, найкращі часи в історії свого футболу. Янкуба Мінте цього сезону набрав 10 очок за системою "гол + пас" за Брайтон, Алієу Фадера регулярно грає в Серії А за Комо, Ассан Сісей нещодавно перейшов до Санкт-Паулі – а Муса Барроу просто гроші надто любить, тож у 24 роки й перейшов із Болоньї до саудівського Аль-Тавуна. Підписувати проспектів із перспективного покоління (Жаржу і Фаал ще й молоді) – це дуже розумна практика, селекція українських клубів заслуговує на похвалу за це.
...Яку ми сподіваємося не втратити
Втім, за будь-якими розмовами про селекцію та екзотику важливо не забувати, в який час ми живемо. Кривбас на своєму полі програв Колосу – пропустив на самому початку після кутового і за майже 90 хвилин ігрового часу так і не зміг поставити перед командою Костишина серйозних задач.
Колос, безумовно, молодці, і він це показав ще в матчі проти Шахтаря, але коли Кривбас вп'яте з останніх восьми турів не в змозі забити – річ не тільки в конкретному супернику. На мій погляд, перед фінішем команду Вернидуба підкосив від'їзд легіонерів після обстрілу у квітні. За всієї епізодичності ролей Мендоси й Аморозо – вони могли б додати додаткові опції, дати відпочити лідерам. А так, Кривбас після знищення Лівого Берега в перенесеному матчі в середу (4:0) проти Колоса в неділю просто став.
Гол туру
Закінчувався тур грою двох аутсайдерів. Якби Лівий Берег відстояв нічию на полі Інгульця, команді з села Петрове можна було б готуватися до Першої ліги – адже в наступному турі Шахтар. Гра, як і належить за статусом, вийшла дуже насиченою фолами та, напевно, мала б закінчитися 0:0. Але, мабуть, футбольний бог вирішив, що чотири нульові нічиї на вісім матчів – це вже занадто.
Усі три голи в матчі вийшли винятково красивими. І дальній удар Сіднея, який зрівняв рахунок, і обвідний у виконанні Фарасеєнка, який вирвав Інгульцю перемогу в компенсований час, прикрасили ігровий день. Найкращим назву все ж таки удар, який відкрив рахунок у матчі. Лосенко змістився з флангу і пробив так, що м'яч летів, як гарматне ядро.
