На перший-другий розрахуйся, або найскандальніші випадки командних наказів у Формулі-1 за останні 30 років
Попри блискучу перемогу Макса Ферстаппена на Гран-прі Італії, найбільш обговорюваною темою минулого гоночного вікенду став командний наказ усередині Макларен, після якого Оскар Піастрі пропустив на друге місце свого напарника, а разом із тим головного суперника в боротьбі за титул – Ландо Норріса.
Різні експерти і гонщики раз у раз висловлюють свою думку з приводу того, що сталося. Ми ж пропонуємо знову пройтися сторінками історії Формули-1 і згадати найяскравіші випадки, коли результат перегонів вирішувався на командному містку, адже відтоді, як у болідах з'явився радіозв'язок, це стало звичною справою.
Гран-прі Європи 1997, Макларен
Гран-прі Європи 1997 подарувало "королівським автоперегонам" величезну кількість пам'ятних подій. Почалося все ще з кваліфікації, де в боротьбі за поул Жак Вільньов, Міхаель Шумахер і Гайнц-Гаральд Френтцен показали ідентичний результат з точністю до однієї сотої секунди: 1:21.072. Але скандальне зіткнення Шумахера та Вільньова, яке трапилося в перегонах, вийшло на перший план, і "Херес 1997" асоціюється у більшості глядачів тільки з цим.
І десь там, на тлі всього цього, трапилася перша перемога Мікі Хаккінена. І загалом керівник команди Рон Денніс доклав до цього зусиль, можливо, навіть більше, ніж сам гонщик.
Спочатку Рон пішов до Френка Вільямса і домовився про те, що Вільньов, який "шкутильгав" до фінішу, пропустить два боліди Макларен: канадцю для здобуття титулу вистачало і третього місця, а боротьба на трасі тільки збільшувала непотрібний ризик.
Іншою "проблемою" було те, що в парі "срібних стріл" попереду їхав Девід Култгард. І це було вирішено прямим командним наказом. Спочатку Шотландець відпирався, але після довгої суперечки, в якій, зокрема, згадувався контракт гонщика, все ж підкорився.
І після того як Девід пропустив Міку, вони обидва на останньому колі пройшли Жака.
Гран-прі Австралії 1998, Макларен
Наступне Гран-прі Формули-1, цього разу в Австралії, яке відкривало сезон 1998 року, відзначилося другою перемогою Мікі Хаккінена, в якій також не обійшлося без командних наказів. Однак у цьому випадку ситуація віддалено нагадувала нещодавній епізод "з нашого часу".
Загалом початок сезону для команди Макларен складався якнайкраще. Едріан Ньюї, який перейшов у команду, побудував машину, яка на секунду з кола перевершувала суперників. Але навіть за такого розкладу не обійшлося без чергової драми.
Річ у тім, що на 36-му колі Хаккінен неправильно почув команду і помилково звернув у бокси. "Холостий" проїзд піт-лейном призвів до того, що Култгард вийшов у лідери перегонів.
І знову до справи долучився Рон Денніс, який довго пояснював шотландцю, що той опинився попереду лише через непорозуміння між фіном та його гоночним інженером, а обмін позиціями за наказом підносився як "відновлення справедливості".
Після чергових довгих суперечок, за три кола до фінішу Девід пропустив Міку, а для преси вигадали історію про те, що між пілотами була домовленість: перемогти має той, хто опиниться попереду після старту.
Гран-прі Австрії 2001, Феррарі
Звісно, у більшості глядачів Формули-1 більше в пам'яті залишився епізод, що трапився роком пізніше. Але і в сезоні 2001 траса Шпільберг побачила командний наказ у виконанні Феррарі.
На той момент головними суперниками в боротьбі за чемпіонство були Міхаель Шумахер та Девід Култгард. І хоча німець перед стартом Гран-прі Австрії лідирував на 8 очок, складалося враження, що конкуренція з боку шотландця дуже висока.
Через невелике зіткнення з Хуаном-Пабло Монтоєю "Червоний Барон" на початку заїзду втратив кілька позицій, через що всю гонку йому доводилося відіграватися, і врешті-решт він прорвався на третє місце. Попереду нього були тільки Култгард, який мчав до перемоги, і другий пілот Скудерії – Рубенс Баррікелло.
Командне радіо Феррарі спрацювало без вагань – Рубенс зобов'язаний був пропустити Міхаеля, що і сталося в останньому повороті. З огляду на те що Девід і так у цій гонці відігравав очки, два залікові пункти були немов на вагу золота, і рішення італійської команди виглядало більш ніж логічним.
Проте преса завжди шукала будь-який зручний привід для строкатих заголовків. Та й суперники не втрачали можливості висловити своє невдоволення. Але це вони ще не знали, що станеться через рік на цій же трасі.
Гран-прі Австрії 2002
Звичайно ж, найвідомішим скандалом на тему командних наказів за всю історію Формули-1 стало Гран-прі Австрії 2002.
Саме ті перегони закріпили за Рубенсом Баррікелло образ "пілота номер 2", з яким понині порівнюють інших гонщиків, які опинилися в схожій ситуації. Тоді ж у лексикон фанатів автоспорту увійшов похідний від прізвища бразильця термін "Вторікелло".
Хоча в сезоні 2002 "Червоний Барон" впевнено лідирував у турнірній таблиці, все одно в італійському колективі була заздалегідь домовленість, що Рубенс зобов'язаний пропустити Міхаеля, якщо опиниться попереду.
Здавалося б, було просто і зрозуміло: у кого яка роль. Але на практиці все вийшло куди складніше. Понад десять кіл тривали переговори, в яких Баррікелло навідріз відмовлявся підкоритися наказу. І лише аргумент про те, що бразильцеві необхідно подумати про контракт, змусив його передумати.
Слід зазначити, що в ті часи командне радіо практично не виводилося в етер. Тому глядачі просто бачили два боліди Феррарі, що йшли на двох верхніх позиціях. А вся драма, що відбувалася всередині Скудерії, стала надбанням громадськості лише через якийсь час.
Цього разу Рубенс зробив усе ще більш демонстративно, ніж роком раніше: Баррікелло пропустив Шумахера вже на останній прямій, перед самою фінішною лінією.
Якщо у 2001 реакція уболівальників була схожа на типове бурчання, про яке "поговорили і забули", то у 2002 рівень масового невдоволення з приводу того, що сталося, досяг позамежної позначки, якої Формула-1 ще не знала. Крім гучного засудження з боку преси і навіть деяких автогоночних коментаторів, у справу втрутилася і федерація автоспорту.
Не знайшовши порушення в самому розміні позиціями, організатори чемпіонату оштрафували Феррарі на один мільйон доларів за порушення подіумної процедури – Міхаель "запросив" Рубенса на верхню сходинку і віддав йому свій кубок.
А після закінчення чемпіонату, серед безлічі "антишумахерівських" правил, було введено і заборону на командні накази. Втім, контролювати її дотримання на практиці виявилося неможливо, і вона ніяк не завадила трапитися наступній історії з нашого списку.
Гран-прі Німеччини 2010, Феррарі
Сезон 2010 увійшов в історію Формули-1 як один із найбільш хаотичних. На чемпіонський титул претендували одразу п'ять пілотів – Себастьян Феттель, Марк Веббер, Льюїс Гамільтон, Дженсон Баттон і Фернандо Алонсо.
Трохи віддалік від цієї компанії перебував Феліпе Масса, який становив непогану конкуренцію в окремих заїздах, але в рамках чемпіонату поступово відставав від основної групи.
На старті гонки Алонсо пройшов Феттеля, який перебував на поулі. Але ще краще зреагував на сигнал світлофора Масса, який обігнав обох, вирвався в лідери і впевнено проклав шлях, як він тоді сподівався, до перемоги.
Важливо відзначити, що перегони проходили 25 липня – рівно через рік після того, як Феліпе отримав травму на Гран-прі Угорщини 2009 року. Виграти гонку в таку дату для нього було неймовірно важливо в психологічному плані, щоб набути колишньої впевненості.
Тим паче що останньою перемогою, яка значилася на рахунку Масси, було домашнє Гран-прі Бразилії 2008, де він втратив титул через 39 секунд після фінішу.
Цілком можливо, подальша кар'єра Феліпе склалася б зовсім інакше, якби він зміг виграти на Хоккенгаймрингу. Але командний місток Феррарі вирішив інакше. І на 48-му колі гоночний інженер Маси Роб Смедлі повільно, роблячи паузу після кожного слова, вимовив фразу, яку чимало глядачів цитують досі: "Fernando is faster than you" – "Фернандо швидший за тебе".
Хоча це й не було прямим наказом, які тоді були заборонені, зашифрований натяк зрозуміли всі – і гонщик, і коментатори, і телеглядачі. А кругом потому бразилець підкорився, демонстративно сповільнився і пропустив іспанця, віддавши йому перше місце.
Звичайно ж, це викликало величезний резонанс у суспільстві, який, можливо, навіть досяг рівня Австрії 2002 року. Так само прозоро все було і для організаторів чемпіонату.
Однак Скудерія відбулася лише штрафом у 100 тисяч доларів – результати перегонів залишилися чинними. А 2011 року заборону на командну тактику було скасовано з огляду на те, що її все одно неможливо контролювати.
Що ж стосується Феліпе Масси, то по суті на цьому його мрії про "велике майбутнє" були зруйновані. Відтоді йому у Феррарі була уготована лише роль пілота номер 2.
І пізніше все дійшло до того, що на Гран-прі США 2012 після кваліфікації на боліді бразильця зірвали пломбу з коробки передач, щоб отримати штраф у п'ять позицій, що допомогло трохи піднятися іспанцеві вгору по стартовій решітці.
Гран-прі Малайзії 2013, Ред Булл і Мерседес
Гран-прі Малайзії 2013 відзначилося тим, що резонансні епізоди між напарниками трапилися одразу у двох командах – Ред Булл та Мерседес. І обидві драми розгорнулися після фінальної серії піт-стопів.
Ніко Росберг наздогнав Льюїса Гамільтона та намагався пройти його в боротьбі за третє місце. Однак після кількох кіл битви партнерів по "срібних стрілах" у навушниках німця пролунав наказ – перестати атакувати британця.
Тим часом попереду "бики", що посідали першу та другу позиції, також отримали розпорядження зберігати порядок, яке стало відоме громадськості як "мульти 21". І мотивувалося це також необхідністю економити пальне та гуму.
Марк Веббер, який лідирував, їхав спокійно, будучи впевненим, що його перемозі ніхто не загрожує. Однак Себастьян Феттель і не думав виконувати домовленість. На 46-му колі німець обігнав австралійця, здійснивши вельми небезпечний маневр.
Після перегонів між пілотами відбувся діалог на підвищених тонах. Що ж стосується команди – жодних серйозних санкцій на адресу Себа не було.
Загалом варто зазначити, що хоча формально в стані Ред Булла була рівність, а Веббер не хотів перетворюватися на типового "вторікеллу", ще у 2010 році стало зрозумілим, що улюбленцем команди увесь той період був Феттель: на німця працював увесь колектив, а машина проєктувалася винятково під його вподобання.
А подіум Гран-прі Малайзії 2013 увійшов в історію Формули-1 як один із найменш радісних: усі призери перебували в поганому настрої...
Гран-прі Сінгапуру 2015, Торо Россо
Гран-прі Сінгапуру 2015 відзначилося несподівано поганими результатами Мерседесів, які домінували в ту епоху. І поки Феррарі та Ред Булл ділили несподівано вивільнену верхню сходинку подіуму, у другій половині очкової десятки увагу громадськості привернули радіопереговори всередині команди Торо Россо.
Слід зазначити, що стосунки між пілотами "молодших биків" – 17-річним Максом Ферстаппеном і Карлосом Сайнсом-молодшим – і без того були вельми напруженими. Обидва гонщики проводили дебютний сезон і намагалися всіляко себе проявити.
А їхні батьки – колишній пілот Формули-1 Йос Ферстаппен і чемпіон світу з ралі Карлос Сайнс-старший – раз у раз плели різні інтриги.
Після невдалого першого кола Макс провів чудовий прорив на восьму позицію. На завершальній стадії перегонів його поступово почав наздоганяти Карлос-молодший, який мав мінімальну перевагу за шинами. Ближче до кінця заїзду в радіо Ферстаппена пролунав наказ – пропустити напарника.
Але на відміну від решти історій цього списку, тут трапився своєрідний "хеппі-енд", бо нідерландець рішуче відповів "No" – "Ні".
Пізніше фанати ще не раз із гордістю згадували цей вчинок Макса, а в соціальних мережах з'явився неоднозначний жарт про "Ферстаппена відповідь".
Так чи інакше, це був момент, коли майбутній чемпіон світу проявив свій характер. І, можливо, саме тоді він "пройшов тест", який допоміг йому надалі досягти успіхів.
Гран-прі Монако 2016, Мерседес
З усіх подібних випадків Гран-прі Монако 2016 виділяється тим, що, як і в нещодавньому епізоді, командний наказ призвів до розміну позиціями між пілотами, які боролися за чемпіонство.
Слід зазначити, що етапом раніше, в Іспанії, на першому колі Льюїс Гамільтон і Ніко Росберг зіштовхнулися один з одним. Тоді подвійний схід Мерседеса відкрило Максу Ферстаппену шлях до дебютної перемоги в перших перегонах за кермом основної команди Ред Булл.
Після такого епізоду весь керівний склад "срібних стріл" явно не хотів більше дарувати очки суперникам. Тото Вольф був рішуче налаштований не допустити повтору того, що сталося.
Старт Гран-прі Монако проходив на мокрій трасі, що робило і без того вузькі вулички князівства ще більш небезпечними. Несподівано обидва пілоти Мерседеса опинилися позаду Даніеля Ріккардо, якому в суботу дістався поул.
У важких погодних умовах Льюїс майже завжди був швидшим за Ніко. Було помітно, що німець стримує британця, поки "зовнішній" суперник раз у раз відривався від них.
Зрештою, не бажаючи ризикувати повторенням минулих перегонів, у "срібних стрілах" дали Росбергу наказ пропустити Гамільтона, який одразу ж помчав уперед. Розмін позиціями стався на 16-му колі під час довгого підйому після першого повороту.
У підсумку Льюїс виграв той заїзд, а Ніко втратив ще кілька позицій і приїхав лише сьомим. Якогось скандалу з приводу розпорядження команди ніхто не здіймав, бо всі були все ще під враженням від іспанської аварії.
"Валттері, це Джеймс".
Ще одна фраза, що стала культовою серед фанатів, – "Valtteri, it's James" ("Вальтері, це Джеймс") з вуст Джеймса Воулза, головного стратега команди Мерседес у період, коли там виступали Льюїс Гамільтон і Вальтері Боттас.
Майже завжди після такого початку слідували накази, щоб фін або пропустив британця, або зробив щось ще в інтересах першого номера колективу.
Слід зазначити, що якщо в сезоні-2017 ще зберігалася якась видимість рівного статусу між пілотами "срібних стріл", то до другої половини 2018 року вже встановилася чітка ієрархія – перший і другий номери. Тим паче що в той момент Гамільтон вів боротьбу за чемпіонство, і йому всерйоз загрожував Себастьян Феттель на Феррарі.
Тому будь-які очки мали вагу. А переломним моментом, який остаточно розставив гонщиків Мерседеса по місцях, стали перегони в Сочі, де Вальтері отримав пряму вказівку віддати Льюїсу перемогу.
Останнє ж вживання фрази "Valtteri, it's James", яке запам'яталося глядачам, відбулося на Гран-прі Нідерландів 2021 року. Навіть попри те, що Боттас і так їхав позаду Гамільтона, його попросили сповільнитися.
Річ у тім, що йшлося про один бонусний заліковий пункт за швидке коло. Фін не мав заважати британцеві забрати цю мінінагороду собі.
І це рішення мало сенс: нагадаємо, що в підсумку на останній етап сезону 2021 року в Абу-Дабі Льюїс Гамільтон і Макс Ферстаппен приїхали з рівною кількістю очок, що лише підкреслювало цінність кожного, навіть найменшого бала.
Гран-прі Бразилії 2022, Ред Булл
Хоча загалом у сезоні 2022 у більшості перегонів, де Макс Ферстаппен доїжджав до фінішу, він вважався одним із фаворитів у боротьбі за перемогу, тричі траплялися винятки – на етапах у Великій Британії, Сінгапурі та Бразилії. І про останній випадок зараз і піде мова.
Ще у спринтерському заїзді, який визначав стартову решітку основних перегонів, у Ред Булла виникли проблеми з темпом, і вперед вийшли два пілоти Мерседеса – Джордж Рассел і Льюїс Гамільтон.
У недільних перегонах Макс і Льюїс немов вирішили пригадати тогорічне протистояння: на 7-му колі, після відходу машини безпеки, вони зіштовхнулися, після чого Ферстаппен був вимушений заїхати в бокси для заміни переднього крила та починати прорив із хвоста пелотону.
Ближче до кінця заїзду, після чергового виїзду сейфті-кара, обидва "бики" опинилися на шостій та сьомій позиціях позаду Фернандо Алонсо. При цьому попереду з них їхав Серхіо Перес.
Далі пішов командний наказ: Ферстаппену дозволили випередити напарника лише для спроби атаки на Алонсо. Але якщо здійснити обгін не вдасться – він зобов'язаний повернути позицію.
Однак свою частину "угоди" Макс виконувати відмовився. Він кілька кіл намагався пройти Фернандо, але, коли стало зрозуміло, що це неможливо, нідерландець проігнорував вказівку і в ефірі сухо кинув: "Ніколи більше не просіть мене про таке".
Важливо зазначити, що на той момент Ферстаппен уже достроково оформив свій другий чемпіонський титул. А ось Перес активно боровся за другу сходинку особистого заліку з Шарлем Леклером.
Після фінішу розчарований "Чеко" сказав в інтерв'ю: "Чесно кажучи, мені навіть нічого сказати. Після всього, що я для нього зробив, це засмучує. Я здивований".
Його слова явно відсилали до сезону 2021, де мексиканець не раз допомагав напарникові в боротьбі за титул, особливо коли героїчно уповільнював Гамільтона в Абу-Дабі.
Резонанс був величезним. Навіть серед фанатів Ферстаппена багато хто сприйняв вчинок вкрай негативно. І поруч із таким скандалом, дебютна перемога Джорджа Рассела стала радше лише супутньою новиною.
Гран-прі Японії 2024, Мерседес, Феррарі та Хаас
Після Гран-прі Японії 2024 року деякі журналісти та експерти почали жартувати про те, що заїзд по Сузуці побив рекорд за кількістю розмінів позицій за рішенням із боксів, адже це сталося одразу в трьох командах – Мерседес, Феррарі та Хаас.
При цьому якихось гучних скандалів жоден із них не спричинив, бо в кожній ситуації все виглядало цілком логічно з огляду на ситуацію з шинами. Проте, сам факт такої кількості командних наказів за одну гонку заслуговує на згадку.
Гран-прі Угорщини 2024, Макларен
А завершує наш список випадок, який стався минулого сезону з теперішнім складом команди Макларен на Гран-прі Угорщини. Вкотре "проспавши" старт із поул-позиції, Ландо Норріс опинився позаду Оскара Піастрі.
Проте, після другої хвилі піт-стопів, що сталася на 45-47 колах, британець опинився знову попереду австралійця. А далі почалися довгі суперечки по радіо про те, хто ж має перемогти.
Команда вимагала, щоб Норріс повернув Піастрі лідерство, мотивуючи це тим, що у стратегів не було мети виводити Ландо вперед, а зроблено все було винятково, щоб убезпечити обидва помаранчевих боліда від "зовнішніх" суперників, які їхали позаду.
Британець дуже довго не хотів підкорятися наказу, посилаючись на те, що він і так планував атакувати напарника під кінець заїзду.
Ба більше, до того моменту вже стався різкий перелом у розстановці сил – Макларен став найшвидшою машиною, а Ред Булл явно втратив у швидкості після відходу Едріана Ньюї. Таким чином, між Норрісом і Ферстаппеном уже почала кипіти боротьба за чемпіонство, в той час, як Піастрі дещо відстав від них у турнірній таблиці.
Зрештою, за чотири кола до фінішу Ландо сповільнився і пропустив Оскара до його першої перемоги в основній гонці (до цього австралієць виграв у спринті Гран-прі Катару 2023).
Ситуація, що склалася, здавалася більш ніж дивною. Керівництво Макларена хоча і говорить про рівність, проте то тут, то там з'являються дрібні ознаки того, що саме Норріс є "улюбленцем" Зака Брауна. До того ж ситуація в чемпіонаті говорила про те, що таке рішення, м'яко кажучи, нелогічне.
І тоді серед журналістів і багатьох фанатів виникла підозра, що колектив з Вокінга просто зобов'язаний був так вчинити за контрактом. Річ у тім, що менеджером Піастрі є Марк Веббер, який уже згадувався в цій статті. І цілком можливо, старший з австралійців вирішив таким чином убезпечити свого земляка від ролі "пілота номер 2".
Слід зазначити, що переговори йшли наприкінці сезону 2022, коли Макларен був командою-середняком – його пілоти посіли 7-ме і 10-те місця в особистому заліку, і за весь рік був лише один подіум, який трапився завдяки тому, що Шарль Леклер припустився грубої помилки в Імолі, через що пропустив Норріса на третю позицію.
Водночас Піастрі був перспективним новачком, за якого боролися одразу кілька команд. Таким чином, австралійці мали достатньо "сильну позицію" для переговорів, щоб вимагати таку умову.
Трохи пізніше, на Гран-прі Італії 2024 року, після того, як на першому колі Оскар дуже небезпечним маневром випередив Ландо, в ефірі пролунало знамените "papaya rules" – "правила папаї", яке означало, що пілоти можуть боротися один з одним. І ця фраза стала черговим приводом для фанатських жартів, які тривають досі.
Епілог
Як уже багато разів згадувалося, Формула-1 – це командний вид спорту. І навіть коли в колективі панує номінальна рівність, керівництво завжди комусь зі своїх підопічних симпатизує більше, а комусь менше. Особливо це виходить на перший план, коли за титул починають боротися два пілоти на машинах з однаковим розфарбуванням.
Історія автоспорту знає багато подібних сезонів. В одних випадках зміщення балансу між партнерами мінімальне, в інших же – фаворитизм досягає просто позамежного рівня.
Навіть якщо зараз Зак Браун продовжить так чи інакше допомагати Норрісу в його протистоянні з Піастрі, в австралійця все ще є хороші шанси на титул. До кінця сезону залишилося всього 8 гонок, і вони покажуть, хто ж забере омріяний трофей – Оскар чи Ландо.
Але одне можна сказати точно – у Макларені ще пам'ятають сезон 2007, коли через внутрішню боротьбу Льюїса Гамільтона та Фернандо Алонсо у вирішальний момент раптово з їхніх рук титул вирвав Кімі Райкконен на Феррарі. А тому, керівництво докладе всіх зусиль, щоб не допустити подібного.
