Безперечно, слід віддати належне мрії Венгера провести 20 років на чолі улюбленого та вже давно рідного клубу. Однак, плекаючи надію на покращення в наступному сезоні, Венгер вкотре згаяв час та марно витратив сили - свої та гравців. І так вже кілька років. Кубок Англії-2005 досі залишається останнім трофеєм його "Арсеналу".
Цього сезону "каноніри" вибули з Кубка Ліги (четвертий дивізіон та "Бредфорд" передають привіт букмекерам), Кубка Англії (Чемпіоншип та "Блекберн" роблять те саме), шанси на бодай місце у трійці першості Англії виглядають примарними, тут за четверте місце ще воювати та воювати. Останньою надією на трофей цього року була Ліга Чемпіонів. Вам не смішно від попереднього речення? Фанам "Арсеналу" точно не до жартів.
Тому і чути цього року свист на "Емірейтс" можна значно частіше, ніж раніше. Так, чудова арена приносить значні прибутки клубу, а керівництво задоволене тим, що за мінімальних витрат великий тренер залишає команду у топ-четвірці, а отже і у Лізі Чемпіонів. Але вже наступний рік може вийти без участі у головному клубному турнірі Старого Світу, а отже нібито час замислитися.
Однак і Венгер, і його боси вперто кажуть, що все гаразд, ми готові витрачати гроші на справді великих "зірок". І - яка несподіванка! - не роблять цього. Касорла, Подольськи, Жиру - гравці, котрі прийшли перед цим сезоном, дійсно є якісними футболістами, але вони можуть хіба що допомогти "Арсеналу" втриматися на поточному рівні. Стрибок вгору можливий, коли ти купуєш гравців хоча б рівня Роббена чи Гомеса, котрим у теперішній "Баварії" знаходиться місце лише на лаві запасних. Оця різниця і відокремлює "Арсенал" від команд, які насправді претендують на лідерство в Європі.
Тому у звітній зустрічі "Баварія" перемогла фактично на класі. Котрий в неї банально вищий за опонентів. Мюнхенці знали, що найслабшими ланками лондонців є воротар, центральні оборонці та лівий захисник (на непрофільній позиції цього разу грав Вермален) і тиснули туди весь матч. Двічі вдалося реалізувати моменти у стартові 20 хвилин Спочатку Вермален не завадив прострілити Мюллеру, а Кроос забив гол, що не був з категорії "100%". Потім Щесни не зміг зафіксувати м'яч, а Мюллер добив. 0:2 - і гру, за великим рахунком, було зроблено.
Лондонці, звичайно, після певного періоду розгубленості завелися, однак виявлялося це більше у грубощах. І хоча по перерві Подольськи все ж зміг скоротити відставання у рахунку (помилка Нойєра після подачі кутового допомогла), однак реальних шансів заробити хоча б цифри 2:2 у "венгерівців" не було. Загубився Волкотт, мініатюрний Касорла не міг вирватися з-під пресингу, а "Баварія" вбивала час, чекаючи на контратаки.
Одну з них вона й реалізувала - Манджукіч не без долі везіння, звичайно, забив у боротьбі з захисником, але до цього Роббен та Лам зробили геометрично вивірену комбінацію. Після цього хорватський форвард поступився місцем Гомесу, котрий пару разів мав робити рахунок ще більш ганебним для "Арсеналу", але вибачив господарів. Може, з поваг до сивин Венгера.
Повторюся: месьє Венгер - безумновно, видатний тренер, але свій потенціал у цій команді він вичерпав. Якщо він хоче боротися за четверте місце в АПЛ - його право, однак, коли у нього залишилася бодай крапля амбіцій, він має подумати про зміну міста. У міжсезоння можуть залишитися без тренерів такі гранди чи потенційно привабливі команди, як "Реал", "ПСЖ", "Мілан", "Інтер", "Манчестер Сіті", "Челсі". І якщо йти до суперників по першості Англії принциповий француз, напевно, не захоче, то робота в іншій країні може стати викликом для нього. А керівництво "Арсеналу" свист від фанів якось переживе - ходити на стадіон вони ще не скоро припинять.
