Джерело - Чемпiон.
Лариса Грига створила справжню сенсацію на юнацькому чемпіонаті Європи-2003, який проходив у данському Есбьоргі. Представниця спортивного клубу Метеор перемогла в одиночному розряді і це золото поки єдине в історії українського бадмінтону на таких турнірах. Максим Розенко зателефонував Ларисі в Швецію, куди вона переїхала працювати після Олімпіади в Пекіні-2008 і розпитав її про славне спортивне минуле та виклики сьогодення.
Пані Лариса, перемога в Данії дозволила вам зробити якісний стрибок в спортивній кар’єрі?
Певною мірою. Це дуже приємні спогади. З юнацькою збірною України тоді працював тренер з Дніпра Володимир Шиян. У нього наступна концепція - ти дивишся тільки на суперницю, з якою проводиш наступну гру. Не дивишся їй за спину. Зазвичай в турнірі беруть участь 32 гравця. За вихід у восьмерку мені попала датчанка, яка була перша в юніорському європейському рейтингу. У мене був фокус на те, щоб продемонструвати якісну гру. Але я несподівано виграла в трьох партіях. З’явилася додаткова впевненість. І Володимир Миколайович підбадьорив. За вихід у четвірку потрапила ще на одну датчанку, але вже виграла в неї без проблем. Далі були переможні півфінал та фінал.
Що вам завадило стати найкращою в Європі вже на дорослому рівні?
Я старалася постійно підвищувати свій рівень гри. За наступні 5 років увійшла в топ-30 світового рейтингу (в травні 2008 року Грига посідала 25-е місце в рейтингу і це був її найкращий результат - прім. М.Р.). До Олімпіади в Пекіні-2008 тренувалася в Німеччині, в міжнародному тренувальному центрі в Саарбрюкені. Це був цікавий експеримент, запроваджений Світовою федерацією бадмінтону (BWF). Ціллю було підтягнути рівень європейських гравців до азіатських. Для участі в програмі були відібрані 18 перспективних бадмінтоністів - по 9 хлопців та дівчат. З нами займалися тренери з Азії. В підсумку всі 18 гравців завоювали олімпійські ліцензії. Але після Олімпіади в Пекіні програму закрили. Разом з центром. Ми вже були повинні далі самостійно будувати свою кар’єру.
На той час ви виступали за голландський клуб, чому ж вирішили переїхати до Швеції?
У мене були пропозиції з Німеччини, Швеції та Данії. В Німеччині та Данії рівень клубної першості вище. Але я не побачила зацікавленості, щоб я там росла як гравець. В Данії розраховували, що на іграх зі мною будуть рости датчанки. В Швеції ж були зацікавленні в моєму розвитку. Керівництво клубу вважало, що я підніму і рівень клубу, і престиж бадмінтону в цілому. Клубна система в Швеції схожа на німецьку: 8 команд елітного дивізіону грають в два тури з вересня по січень. А з січня по квітень - півфінал та фінал. До Олімпіади в Лондоні я вже готувалася у Швеції
Під час Ігор у Лондоні вам було 28 років. Здається, ще цілком мали можливість поборотися за ліцензію в Ріо-де-Жанейро-2016. Чому після Лондона завершили свою міжнародну спортивну кар’єру?
Прийняла рішення ще до олімпійського турніру. Останні два роки перед Лондоном у мене регулярно виникали проблеми з ахіллом. Ахілл не турбував тільки тоді, коли не грала довгий час. Також не бачила перспектив отримати необхідний рівень тренувань, який би дозволяв поліпшити результати. На першої для себе Олімпіаді в Пекіні входили в топ-30 світового рейтингу, на другий в Лондоні була 35-й. Також ще в свій перший сезон у Швеції зустріла майбутнього чоловіка. Познайомилися з ним не на спортивному майданчику. Хоча він теж серйозно займався бадмінтоном. Виступав за юнацьку збірну Швеції в парі, був чемпіоном Скандинавії. Тобто, всі фактори співпали. Але ще 4 сезони після Лондона я відіграла в чемпіонаті Швеції на клубному рівні.
Які найбільші призові заробили в своїй кар’єрі?
За бронзу на турнірі серії Гран-прі отримала 1500 євро. Але зазначу, що у нас набагато цікавіше підписувати спонсорські контракти, де прописані бонуси за успішні виступи. Призові на турнірах варто розглядати просто як додаткові бонуси.
Коли прийняли шведське громадянство?
Коли сину виповнилося 2 роки. До цього у мене більше 6 років була спортивна віза. Зараз у нас з чоловіком двоє дітей. Оліверу 7 років, Чарлі - 4. Живемо в Уппсало. Це четверте за розміром місто в Швеції з 156 тисячами мешканців, яке знаходиться в 70 кілометрах від Стокгольму. Як тільки приїхала працювати в Швецію, пішла на мовні курси. Через спілкування шведську вивчила достатньо швидко. Минулого року вже відкрила свій бізнес. Фірма спеціалізується на економічних консультаціях - з бухгалтерії, оподаткування. У чоловіка теж своя компанія, яка займається фінансовими інвестиціями.
За українським бадмінтоном стежите?
Так, продовжую спілкуватися з дівчатами, з якими колись разом виступала за збірну України, з тренером Вікторією Семенютою. Була приємно здивована, коли дізналась, що Київ приймає чемпіонат Європи. Це чудово і для іміджу країни, і для нашої команди, і для популяризації бадмінтону в Україні в цілому. Шкода, що з-за пандемії навряд чи вдасться потрапити в Київ. Але всій нашій збірній бажаю успіхів! Знаю, що в турнірі візьмуть участь відразу 15 українців і сподіваюсь, що хтось з них нас приємно здивує!
Наші здобутки в Європі
Особистий чемпіонат Європи серед юніорів (U-19) проводиться з 1969 року.
У 2003 році у датському Эсбьоргі Лариса Грига з Дніпропетровська стала чемпіонкою в одиночній категорії. В 2017 році у Франції Марина Ільїнська з Харкова завоювала срібну медаль. В 2018 році в Талліні харківська пара Анастасія Прозорова - Валерія Рудакова взяли бронзові нагороди. В 2020 році ще одна пара з Харкова Поліна Бугрова - Марія Столяренко повторили цей результат.
В 1991 році в Будапешті Владислав Дружченко з Дніпропетровська став третім в одиночці і другим в парі зі своїм земляком Валерієм Стрельцовим, Валерій до цього додав ще срібну медаль у міксті, де виступав в парі з Світланою Алфьорової. На той час хлопці виступали за юнацьку збірну СРСР.
Командний чемпіонат Європи серед юніорів проводиться з 1975 року. На ньому традиційно домінують збірні Данії, Англії та Швеції. Але в 2011 році збірна України завоювала на цьому турнірі бронзові нагороди.
Особиста справа
Лариса Грига. Народилася 31 травня 1984 року в Дніпропетровську. Майстер спорту України міжнародного класу з бадмінтону. Вихованка спортивного клубу Метеор (Дніпропетровськ).
Чемпіонка Європи U-19 (2003). Бронзова призерка Кубку європейських чемпіонів (2005). 4-разова чемпіонка України в одиночному розряді (2007, 2008, 2011, 2013). 7-разова чемпіонка України в парному розряді (2002-2008). Учасниця Олімпійських ігор в Пекіні-2008 та Лондоні-2012.
Максим Розенко, Чемпіон
