Кубок світу для Превца, бенефіс італійських гірськолижниць. Підсумки лижного вікенду
Стрибки з трампліна
Старти тижня:
П'ятниця, 6 березня
Лахті (Фінляндія), HS 128, особистий турнір
Субота, 7 березня
Лахті (Фінляндія), HS 128, особистий турнір
Неділя, 8 березня
Лахті (Фінляндія), HS 128, парний командний турнір (SuperTeam)
Превц завоював Кубок світу, але його переможна серія перервалася
Етап Кубку світу в Лахті відкривався п'ятничним особистим турніром, який відбувався в одну спробу та без кваліфікації. І це була не вимушена міра, а початковий план. Річ у тім, що цей старт заміняв у програмі Кубку світу скасований на початку сезону в Руці.
Турнір у одну спробу, здавалося, створював високу ймовірність того, що переможна серія Домена Превца таки перерветься на позначці у 6 стартів, і словенець не стане одноосібним рекордсменом. І це таки трапилося, проте зовсім не так, як можна було собі уявити.
Превц показав найкращий результат у цій єдиній змагальній спробі, випередивши найближчого переслідувача на більш ніж 9 балів, проте після стрибка не пройшов технічний контроль та був дискваліфікований: лижі Домена були на 1 см довшими, ніж дозволено.
Допустима довжина лиж вираховується на основі антропометричних даних спортсмена, і Превца підвела вага: вона була на 100 грамів меншою, ніж потрібно було для того, щоби пройти технічний контроль із лижами такої довжини. Сам словенець після змагань пояснив, що вийшов на старт у новому комплекті одягу, який був трохи легшим за попередній, і саме тому в ліміти він не вписався.
Попри дискваліфікацію, саме в п'ятницю Превц достроково оформив перемогу в загальному заліку Кубку світу. Словенець став другим стрибуном у історії, який на особистому рівні виграв у стрибках усе, що можна: Турне чотирьох трамплінів, Кубок світу, золото Олімпіади, класичного та польотного чемпіонатів світу.
До нього це вдавалося лише легендарному фіну Матті Нюканену. При цьому, Превц зібрав цей своєрідний "Великий шолом" менш ніж за один рік – за 363 дні. Нюканену для того, щоби "пройти" стрибки, знадобилося більше трьох років – 1113 днів. Домен довго вважався великим талантом, який усе ніяк не може реалізувати себе, проте 8 березня 2025 року став чемпіоном світу на великому трампліні, і відкрив для себе безперервний тріумфальний тур довжиною в один рік, впродовж якого словенець виграв усе, що тільки можна. Тепер залишається лише повторювати.
Попри завоювання Кубку світу, Превцу в Лахті відверто не щастило. У п'ятницю він отримав дискваліфікацію, в суботу посів друге місце з відставанням у 0,6 бала. В недільному SuperTeam Домен у парі з Анже Ланішеком також став другим, проте тут скаржитися на невезіння не доводиться – відставання від збірної Австрії склало 21,8 бала.
Головним же героєм етапу в Лахті став Даніель Чофеніг, на рахунку якого 2 місце в п'ятницю та дві перемоги на вихідних. На Олімпіаді здавалося, що форма австрійця стрімко пішла на спад, проте в Лахті Даніель раптово повернувся на топовий рівень.
В переможному недільному SuperTeam напарником Чофеніга був Ян Хьорль. Той невдало виконав свій перший стрибок, і після першої серії з 6 австрійці йшли лише восьмими. Проте в подальшому ні Ян, ні Даніель помилок більше не припускалися, і почали методично відігрувати своє відставання, а потім – нарощувати перевагу над суперниками. До слова, суботня перемога Чофеніга стала для збірної Австрії ювілейною, 300-ю в історії на Кубку світу.
П'ятнична дискваліфікація Превца принесла першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу олімпійському чемпіону Філіппу Раймунду, який випередив Чофеніга на 0,7 бала. В суботу німець також продемонстрував дуже високий рівень, проте зупинився за крок від подіуму – 4 місце. А ось у неділю в SuperTeam Раймунд виступив за своїми мірками невдало, і збірна Німеччини посіла все те ж четверте місце.
Попри першу в сезоні перемогу на Кубку світу, загалом збірна Німеччини етап у Лахті занести собі в актив не може. Дуже помітний крок назад після етапу в Бад Міттерндорфі зробив Андреас Веллінгер, інші німці також не були конкурентоздатними в боротьбі за найвищі місця.
Якщо Раймунду п'ятнична дискваліфікація Превца принесла першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу, то Владіміру Зографскі – перший і особисто для нього, і для Болгарії загалом подіум. Так, 3 місце саме в цей день було для нього подарунком долі, проте за сукупністю результатів протягом кар'єри і, особливо, у поточному сезоні, Зографскі цей подіум точно заслужив.
Також анулювання результату Превца принесло 10 місце в п'ятничному турнірі Камілю Стоху. Для легендарного поляка, який проводить свої останні старти в кар'єрі, це перше потрапляння у топ-10 на Кубку світу за останні три роки. А заодно – ювілейне, 200-те в кар'єрі. Стох став лише четвертим стрибуном в історії, якому підкорилася ця гросмейстерська позначка: після Янне Ахонена (248 потраплянь у топ-10), Штефана Крафта (242) та Норіакі Касаї (213). До слова, легендарний співвітчизник Стоха, Адам Малиш, зупинився на позначці у 198 фінішів у топ-10.
Нинішній партнер Каміля по команді Кацпер Томасяк, лише в четвер у Ліллехаммері завоював срібло юніорського чемпіонату, та прибув у Лахті буквально перед стартом – як і Штефан Ебмахер, який завоював у Норвегії золото.
В п'ятничному старті обоє фінішували лише в третьому десятку, проте в суботу Томасяк помітно додав, замкнувши топ-10. Загалом прогрес по ходу етапу Кубку світу – типове для Кацпера явище. Йому не вдається одразу ж адаптуватися до нових для себе трамплінів, проте юний поляк вміє дуже помітно додавати з кожним наступним стрибком на кожній арені. Цікаво, чи збережеться така тенденція в наступному сезоні, коли за спиною в Томасяка вже буде досвід стартів практично на кожному з трамплінів Кубку світу.
Перша перемога Раймунда, перший подіум для Болгарії… На цьому історичні події на етапі в Лахті не завершилися. Збірна Фінляндії провела блискучий домашній етап. Ніко Кютосахо потрапив у топ-10 в обох особистих стартах, у п'ятницю топ-5 замкнув Антті Аалто, для якого це особистий рекорд на Кубку світу.
Після таких виступів від дуету Кютосахо/Аалто чекали сильного виступу в SuperTeam, і фіни не просто виправдали сподівання, а й перевершили їх, посівши третє місце! Перший подіум для збірної Фінляндії на Кубку світу за більш ніж 12 років – з 4 січня 2014 року, коли Анссі Койвуранта сенсаційно виграв третій етап Турне чотирьох трамплінів у Інсбруку.
Той старт відбувся в одну спробу в дуже складних, лотерейних погодних умовах. Тут же успіх фінів був значно більш закономірним – і зважаючи на те, що вони демонстрували безпосередньо в неділю, і загалом з огляду на їхні виступи в останні кілька тижнів. Складається враження, що алкогольний скандал навколо головного тренера команди Ігоря Медведа не те що не зашкодив збірній, а й допоміг їй.
Цим успіхи фінів у Лахті не обмежилися. Варто відзначити також 17 місце Вілхо Палосаарі. Для талановитого фіна, який протягом кількох років страждав від проблем зі спиною, це особистий рекорд на Кубку світу.
Рен Нікайдо в суботу з пригодами таки зумів дістатися Лахті. Нагадаємо, ще тиждень тому японець через поломку літака не зумів вчасно вилетіти з Токіо до Європи. Після цього він вирішив добиратися з пересадкою в Дубаї, проте зробив це у найбільш непідходящий момент – якраз коли розпочалися бойові дії на Близькому Сході, і повітряний простір у ОАЕ спершу повністю закрили, а потім – суттєво обмежили.
Нікайдо провів тиждень у Дубаї, після чого таки дістався Фінляндії з пересадками у Стамбулі та Варшаві. П'ятничний турнір він пропустив, після чого у суботньому в другій спробі відступив з 5 місця на 14-те.
В недільному SuperTeam в першій спробі Рен отримав дискваліфікацію, і збірна Японії боротьбу в турнірі припинила. Хоча його дует із Рьою Кобаясі виглядав цілком перспективно з точки зору боротьби не лише за подіум, а й за перемогу. Як би там не було, Нікайдо можна лише поспівчувати. Останні 10 днів були для нього дуже непростими, і тепер японцеві потрібен деякий час для того, щоби повернутися в рутинний змагальний ритм.
Варто відзначити 7 місце в суботньому турнірі Ісака Андреаса Лангмо. Для 21-річного норвежця це особистий рекорд на Кубку світу. В нинішньому сезоні він кілька разів демонстрував дуже великий потенціал, проте через метеозалежність і брак психологічної стійкості ніяк не міг його реалізувати.
Продовжує розчаровувати Штефан Крафт. У п'ятничному турнірі він посів 21 місце, у суботу – навіть не пройшов кваліфікацію. Ще одним невдахою етапу в Лахті став Тімі Зайц. В суботу він також пролетів повз основний турнір, а в п'ятницю також залишився без очок – 35 місце. Попередній етап у Бад Міттерндорфі показав, що розраховувати на те, що словенець раптово оживе на польотних етапах у Вікерсунді та Планіці, не варто.
Що стосується збірної України, то п'ятничні виступи Євгена Марусяка та Віталія Калініченка як у тренуванні, так і в основному турнірі, були вкрай слабкими. Проте у суботу Марусяк зумів дуже помітно додати та зупинився за крок від залікової зони – образливе 31 місце. Вже другий такий випадок для лідера збірної України в останніх 4 стартах на Кубку світу.
В недільному SuperTeam українці зуміли пробитися в другу спробу, посівши 9 місце після першого раунду – не можна сказати, що причиною потрапляння підопічних Яніса Дебелака в наступний раунд стала дискваліфікація Японії.
Втім, якщо бути відвертими, то у першій спробі українці стрибнули вище голови – особливо це стосується Калініченка, який видав свій найкращий стрибок за вікенд. У другому раунді обидва українці виступили помітно гірше та відступили у підсумку на 12 місце.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня:
П'ятниця, 6 березня
Валь ді Фасса (Італія), швидкісний спуск, жінки
Субота, 7 березня
Валь ді Фасса (Італія), швидкісний спуск, жінки
Кранська Гора (Словенія), гігант, чоловіки
Неділя, 8 березня
Валь ді Фасса (Італія), супергігант, жінки
Кранська Гора (Словенія), слалом, чоловіки
Бенефіс італійок у Валь ді Фассі
Для збірної Італії домашній етап у Валь ді Фассі перетворився на справжній бенефіс: господарки виграли всі три гонки зусиллями двох різних спортсменок. Як не дивно, серед героїнь не було головної зірки команди, Соф'ї Годжі, яка домашній етап провалила.
У двох швидкісних спусках вона жодного разу навіть не потрапила у топ-10. При цьому, її невдачі не були пов'язані з якимось грубими помилками – Соф'я просто надто багато програвала по темпу. Годжа заявила, що не зуміла адаптуватися до снігового покриття у Валь ді Фассі – її надзвичайно агресивний стиль на такому снігу не працював.
Як би там не було, праймову Годжу специфічні снігові умови ніколи не зупиняли – лише власні помилки. Абсолютно очевидно, що нинішній сезон став для неї найгіршим за дуже багато років. Принаймні, з точки зору результатів у швидкісному спуску.
В недільному супергіганті зіркова італійка також не вразила, посівши лише 9 місце. Проте тут у неї принаймні був помітний переможний потенціал – вона програла через кілька помітних помилок у середині траси.
Вже у Валь ді Фассі Годжа могла достроково забезпечити собі Малий кришталевий глобус у супергіганті. Проте через свою недільну невдачу Соф'я не лише не гарантувала титул, а й підпустила на відстань 64 очок Еліс Робінсон, яка у Валь ді Фассі розділила четверте місце з Романою Мірадолі. Тепер усе буде вирішуватися на фіналі в Квітф'єллі.
Ну а головною героїнею етапу стала Лаура Піровано, яка оформила переможний дубль у швидкісних спусках. Італійці на домашній трасі неймовірно щастило – вона двічі перемагала з перевагою всього в 0,01 секунди.
До цього у Лаури не було не те що жодної перемоги, а й жодного подіуму в кар'єрі на Кубку світу. Піровано регулярно потрапляла у топ-10, часто бувала на підступах до подіуму, проте їй часто бракувало якоїсь дещиці. Тепер же Фортуна сповна віддала борг італійці.
Ба більше: завдяки цьому переможному дублю Піровано ще й перехопила червоний біб лідера заліку Кубку світу в швидкісному спуску. Утім, тут уся боротьба ще попереду – Емма Айхер відстає усього на 28 очок.
Ну а недільний супергігант виграла Елена Куртоні. Четверта перемога в кар'єрі ветеранки на Кубку світу, при цьому, попередня була датована ще груднем 2022 року. Втім, головною сенсацією недільного супергіганту стала навіть не перемога Куртоні, а третє місце іншої італійки, Асі Дзенере, для якої це перший у кар'єрі подіум на Кубку світу.
Протягом багатьох років вона була міцним середняком у гіганті, який періодично потрапляв у топ-10. В цілому не можна сказати, що перший подіум Асі назрівав. І точно назрівав не у супергіганті, де вона ніколи не піднімалася вище за 20 місце.
У п'ятницю 0,01 секунди Піровано програла згадана вище Айхер. Останнім часом німкені дуже не щастить з сотими частками секунди: на Олімпіаді-2026 її двічі відділили від золота 0,04 і 0,05 секунди. Як би там не було, для Емми друге місце в п'ятницю було хорошим результатом з точки зору боротьби з Мікаелою Шиффрін за Великий кришталевий глобус.
Втім, в суботу та неділю Айхер усі свої шанси розтринькала. В другому швидкісному спуску вона припустилася кількох грубих помилок і фінішувала у підсумку лише 12-ю, хоча мала потенціал боротися за перемогу. В недільному супергіганті німкеня взагалі зійшла з дистанції, хоча також ішла за дуже непоганим графіком.
До цих невдач Айхер створювала серйозний тиск на Шиффрін у загальному заліку – американці навіть довелося приїхати у Валь ді Фассу та виступати у супергіганті. Нічого хорошого з цього не вийшло – лише 23 місце. Втім, зважаючи два провали Айхер, ситуація у загальному заліку знаходиться під повним контролем Мікаели: 125 очок переваги та технічний етап у Оре попереду. Тепер Шиффрін може лише сама подарувати титул своїй суперниці.
Партнерка Шиффрін по команді, Брізі Джонсон, у двох швидкісних спусках виступила солідно – третє та четверте місця. Втім, перемоги на Кубку світу в активі чинної чемпіонки світу та олімпійської чемпіонки в даунхілі досі немає.
У недільному супергіганті на подіум піднялася Кайса Вікхофф Лі – уже вдруге у постолімпійській частині сезону. Норвежка, як і Піровано, у поточному сезоні регулярно зупинялася на підступах до подіуму. Можливо, на домашньому фіналі в Квітф'єллі їй також вдасться добратися до перемоги? Тим більше, що свою єдину в кар'єрі перемогу на Кубку світу вона здобула в березні 2023 року саме на домашньому "Олімпіябаккені".
Що стосується наступного етапу в Оре, то там ми не побачимо полячки Марини Гонсєніци-Даніель. На жаль, в момент, коли Марина переживала свою другу молодість, вона порвала хрестоподібну зв'язку коліна, що ставить під великий знак запитання і її перспективи у наступному сезоні.
А тим часом, під час етапу в Валь ді Фасса свою прощальну гонку в кар'єрі провела швейцарка Йоанна Хелен. Її партнерка по команді, Пріска Нуфер, достроково завершила сезон через пошкодження меніска.
Утім, є у фанатів збірної Швейцарії і приводи для радощів. Знову піднялася на подіум Корінн Сутер, яка стала третьою в суботньому швидкісному спуску. У неділю топ-6 замкнула Малорі Блан. На жаль, вона у поточному сезоні видає класні результати дуже епізодично та лише у супергіганті. Топ-10 в недільному старті сенсаційно замкнула Стефані Гроб. Особистий рекорд для 21-річної швейцарки на Кубку світу.
Бротен претендує на два Малих кубки світу
У чоловіків напередодні фіналу сезону в Норвегії інтрига в боротьбі за Малі Кубки світу жива в обох технічних дисциплінах. Марко Одерматт міг закривати питання в гіганті, проте посів лише 5 місце, у той час як його найближчий переслідувач, Лукас Бротен, здобув перемогу. Перед фіналом у Норвегії їх розділяє всього 48 балів.
Просідання рівня результатів у гіганті під кінець сезону – типова історія для Одерматта. Тому, цілком можливо, його блідий виступ у Краньській Горі не був випадковістю, і в Хаф'єллі ситуація може повторитися. Шанси у Бротена точно є.
Залишається бразилець і у боротьбі за слаломний Кубок світу. Там він також іде другим із відставанням у 41 бал від свого найкращого друга Атле Лі Макграта. Перед недільним слаломом у Краньській Горі їх розділяв усього 1 бал, проте Макграт здобув перемогу, в той час як Бротен став лише третім.
Зазначимо, що Атле переміг із перевагою всього в 0,01 секунди над партнером по команді Хенріком Крістофферсеном – своєрідна сатисфакція за його невдачу на Олімпіаді. Ну а сам Крістофферсен, який минулого року в Краньській Горі оформив переможний дубль, цього разу зазнав дуже образливої поразки.
Дуже щільно все було не лише в боротьбі за перемогу – недільний слалом загалом подарував просто аномально щільні результати. Топ-6 помістилася у 0,12 секунди! Дуже шкода Міхаеля Матта, який міг врятувати сезон призовим місцем, проте з відставанням у 0,06 секунди від переможця фінішував четвертим. Його партнер по команді Домінік Рашнер у другій спробі здійснив рейд з 30 місця на сьоме.
Шостим став Клеман Ноель, який зберігає теоретичні шанси на Малий Кубок світу в слаломі – він програє Макграту 77 очок. Формально в боротьбі залишається і Хенрік Крістофферсен із 99-очковим відставанням.
Головним невдахою недільного слалома можна назвати Армана Маршана. Після першої спроби він ішов другим і міг принести Бельгії другий в історії подіум на гірськолижному Кубку світу, проте зійшов із дистанції в другому раунді. Ще у першій спробі припинили боротьбу такі зірки як Едуард Халльберг, Тімон Хауган і свіжоспечений олімпійський чемпіон Лоїк Мейяр, який днем раніше піднявся на подіум гіганта.
Алекс Вінатцер фінішу другої спроби дістався, проте по ходу дистанції припустився просто неймовірної кількості грубих помилок і дивом не зійшов із дистанції. Як підсумок – 28 місце, яке він розділив із Альберто Поповим. Заключну третину поточного сезону, включно з домашньою Олімпіадою, італієць відверто провалює.
Попри схід Халльберга, збірна Фінляндії в недільному слаломі без очок не залишилася – 22 місце посів Єспер Похйоланен. Для брата Рози це особистий рекорд на Кубку світу та сумарно лише друге потрапляння в залікову зону.
Попри образливе 4 місце Матта в слаломі, збірна Австрії без подіуму в Краньській Горі не залишилася – третім у гіганті став Штефан Бреннштайнер. Доволі несподіваний успіх австрійця, який на старті сезону навіть намагався на рівних боротися із Одерматтом. Проте після нового року його форма, здавалося б, просто безнадійно пішла на спад.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Лижні гонки
Старти тижня:
Субота, 7 березня
Лахті (Фінляндія), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки
Неділя, 8 березня
Лахті (Фінляндія), розділка, 10 км, класика, чоловіки
Лахті (Фінляндія), розділка, 10 км, класика, жінки
Переможний дубль Клебо в Лахті
У чоловіків Лахтинські ігри завершилися максимально банально та прогнозовано – переможним дублем Йоханнеса Клебо. В суботньому спринті перемога буквально сама йшла в руки норвежцеві. Один із головних суперників, Люка Шанава, який у кваліфікації показав другий результат, у чвертьфіналі впав у останньому повороті та вилетів. На цій же стадії припинив боротьбу й італійський ветеран Федеріко Пеллегріно, якому несподівано забракло швидкості на фінішній прямій свого забігу.
Головним же суперником Клебо, як і тижнем раніше у Фалуні, знову став партнер по команді Ларс Хегген. Він знову фінішував другим, проте реальної боротьби Йоханнесу нав'язати не зумів. Більше того – у фінал вундеркінд взагалі пробився лише як лакі-лузер. Попри невдачу Шанава, збірна Франції без подіуму не залишилася – третім став Жюль Шаппаз.
Зумів вийти у фінал 21-річний талант Філіп Скарі. Лише за декілька днів до цього на юніорському чемпіонаті світу в Ліллехаммері син легендарної Бенте Мартінсен завоював золото в спринті, скориставшись падінням партнера по команді Оскара Опстада Віке.
Відзначимо повернення Сіндре Бьорнстада Скара, для якого це лише третя гонка на Кубку світу за останні три роки. Повернення 34-річного ветерана вдалим не назвеш – він припинив боротьбу вже у чвертьфіналі.
Що стосується недільної розділки, то сама по собі перемога Клебо навряд чи когось здивувала. А ось те, наскільки впевнено він виграв, – дійсно нетипово. Усе ж домінантні перемоги Йоханнеса в дистанційних гонках залишаються незвичним явищем.
В Лахті ж він привіз найближчому переслідувачу, Мартіну Льовстрьому Ньєнгету, 22,1 секунду. Попри те, що перші два місця посіли представники збірної Норвегії, загалом команда провела доволі слабку гонку. Маттіс Стенсхаген лише замкнув топ-10, Андреас Фьорден Реє та Харальд Остберг Амундсен посіли лише 14 і 30 місця відповідно. Володар Кубку світу 2024 року кінцівку нинішнього сезону відверто провалює.
На жаль, невдачі зіркових норвезьких дистанційників дозволили посісти третє місце Савелію Коростельову. Це перший подіум "нейтральних" російських лижників на Кубку світу з моменту їхнього повернення до міжнародних змагань. Як би там не було, варто визнати, що подіум Коростельова назрівав. Два потрапляння у топ-5 на Олімпіаді, три – на Кубку світу в 2026 році… Після відверто невдалого дебюту на Кубку світу російський лижник поступово звик до елітного рівня після "захоплюючих" внутрішніх російських баталій.
Вкотре не виправдав сподівань лідер збірної Фінляндії, Іво Нісканен, який лише замкнув топ-5 у своєму улюбленому виді програми, розділці класикою. Він навіть не став найкращим у складі своєї команди – четвертим став Арсі Руусканен. Зазначимо, що недільна розділка стала прощальною гонкою в кар'єрі ще одного іменитого фіна, Пертту Хювярінена. Відверто кажучи, ніхто не здивується, якщо після такого невдалого сезону про завершення кар'єри задумається і сам Нісканен.
Бенефіс шведок у Лахті
У жінок етап у Лахті перетворився на бенефіс збірної Швеції. У суботньому спринті ми стали свідками чергової серії протистояння Лінн Сван і Йонни Сундлінг, і цей раунд залишився за останньою. Боротьба за Малий Кубок світу в спринті перетворилася на якісь піддавки – Майя Дальквіст і Надін Фендріх вилетіли вже у чвертьфіналі.
Цим скористалася Йоханна Хагстрьом. Вона дісталася фіналу, де посіла четверте місце, та втрутилася в боротьбу за трофей. Зараз вона іде другою в спринтерському заліку, програючи Дальквіст 45 очок. Фендріх відстає від володарки червоного біба на 50 балів. Безумовно, Надін перед завершенням кар'єри хотілося би таки завоювати Малий Кубок світу, проте для цього такими подарунками від Дальквіст треба користатися.
Крістін Шістад у Лахті взяти реванш у шведок за останні поразки не змогла. Вона припинила боротьбу на стадії півфіналу через дуже сумнівну дискваліфікацію. Наступний шанс для норвежки – домашній спринт класикою в Драммені, якій під гоночні характеристики Крістін підходить просто ідеально.
Не пощастило в Лахті Джині Дель Ріо. Талановита андорка пробилася до півфіналу, проте вже на старті двічі поспіль впала та зламала палицю, після чого просто добиралася до фінішу в лайтовому темпі.
Третьою ж у спринті стала Колетта Ридцек. Успіхи німкені вже давно перестали когось дивувати, тим більше, що етап у Лахті – її улюблений в усьому календарі. Саме тут вона здобула свій перший подіум і єдину перемогу на Кубку світу. Та й загалом більше половини подіумів Ридцек на Кубку світу припадають саме на Лахті.
Що стосується недільної розділки, то кинути виклик Фріді Карлссон у боротьбі за перемогу зуміла Лінн Сван. Проте на другій половині дистанції Фріда свою партнерку по команді все ж дотиснула та перемогла з перевагою в 4,1 секунди. Перевага Карлссон могла би бути більш переконливою та комфортною, якби не падіння на спуску – шведка не позбулася свого "вміння" знаходити форс-мажори де завгодно.
Третьою в розділці стала Джессіка Діггінс, яка цим самим компенсувала з точки зору боротьби за загальний залік виліт у чвертьфіналі спринта. Її конкурентка в боротьбі за Великий кришталевий глобус, Моа Ілар, у спринті дісталася фіналу, проте в розділці показала лише сьомий результат.
На щастя, Дар'я Непряєва не повторила успіх Коростельова та на подіум розділки не потрапила – 4 місце. Хоча знову ж таки: її прогрес очевидний, і за такої динаміки перший фініш у топ-3 на Кубку світу – лише питання часу.
Зазначимо, що у недільній розділці сильно виступила не лише Сван, а й інші спринтерки. Наприклад, топ-6 замкнула Сундлінг. 8 місце посіла Ясмі Йонсу, яка днем раніше провалилася в спринті, навіть не зумівши пройти кваліфікацію. Загалом збірна Фінляндії домашній етап занести собі в актив не може. Йонсу в розділці розділила 8 місце з партнеркою по команді Йоханною Матінтало, і це і стало найкращим результатом господарок за весь вікенд. Провалила розділку Кертту Нісканен, яка посіла 22 місце. Як і її брат Іво, вона про цей сезон захоче якомога швидше забути.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Двоборство
Старти тижня:
П'ятниця, 6 березня
Лахті (Фінляндія), HS 128/10 км, особистий Гундерсен
Субота, 7 березня
Лахті (Фінляндія), змішаний командний спринт
Другий Кубок світу для Лампартера
У двоборстві ще до фіналу сезону в Холменколлені став відомий володар Кубку світу: трофей достроково завоював Йоханнес Лампартер. Австрійцеві для здобуття другого в кар'єрі Великого кришталевого глобуса вистачило четвертого місця в Лахті.
Хоча спершу здавалося, що у Йоханнеса є шанси і на перемогу. Він виграв стрибкову спробу, створивши собі 18-20 секунд запасу над групою переслідувачів, у яку входили брати Офтебро та два фіни – Ілкка Херола та Отто Ніттікоскі. Проте вже за перше коло гонки група переслідувачів одинокого лідера наздогнала.
Здавалося, що Лампартер свідомо підпускав суперників і беріг сили на останнє коло, проте в підсумку виявилося, що у Йоханнеса просто не було сил. Перша ж атака від Єнса Луроса Офтебро стала для австрійця надто складним завданням, і Лампартер відстав, задовольнившись четвертим місцем. Цілком можливо, Йоханнесу бракувало і мотивації: він розумів, що для завоювання Кубку світу йому достатньо фінішувати 17-м.
Ну а брати Офтебро оформили переможний дубль. Першим став Єнс, другим – Айнар. Топ-3 замкнув Херола, який спершу навіть намагався боротися з Єнсом Офтебро, проте в підсумку навіть програв боротьбу Айнару за друге місце. Ілкка цілком міг і перемогти, якби не змазав приземлення у стрибковій спробі. В часовому вираженні він через низькі оцінки за стиль втратив 15-20 секунд.
Ніттікоскі завдяки несподівано класному стрибку фінішував у підсумку шостим. Для нього це особистий рекорд на Кубку світу. До цього в особистих стартах Отто ніколи не потрапляв навіть у топ-15.
Найкращим із німців став Йоханнес Ридцек, який під кінець обійшов Ніттікоскі та фінішував у підсумку п'ятим. Непоганий результат для ветерана, особливо враховуючи, що протягом всієї дистанції йому, на відміну від більшості суперників, доводилося йти на самоті, між групою лідерів і великим пелотоном.
Міг показати класний результат і його партнер по команді, Венделін Таннхаймер. На трампліні він стрибнув за хілл-сайз, проте не втримався на приземлені та впав. Німець покидав трамплін накульгуючи, а вже у неділю стало відомо, що він порвав хрестоподібну зв'язку коліна.
Невдало виступили на трампліні брати Реттенеггери. Томас показав 11-й результат, Штефан – лише 28-й. У підсумку Томас зумів піднятися на дві позиції та фінішував дев'ятим, а Штефан посів 23 місце. Топ-10 замкнув Ніклас Малачінскі. Для американця, якого кілька років тому вважали одним із найперспективніших двоборців свого покоління, це найкращий результат у кар'єрі на Кубку світу. Можливо, він нарешті почав виправдовувати всі ті щедрі аванси, які йому видавали.
Зазначимо, що особистий Гундерсен у Лахті став останнім стартом у кар'єрі Раффаеле Буцці. Після фінішу гонки італійському ветерану влаштували красиву прощальну церемонію.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
