Вражаюча серія Марусяка перервалась, прощання Ріібера. Підсумки лижного тижня
Стрибки з трампліна
Старти тижня:
Субота, 15 березня
Вікерсунд (Норвегія), HS240, особистий польотний турнір
Неділя, 16 березня
Вікерсунд (Норвегія), HS240, особистий польотний турнір
Веллінгер виграв Raw Air, Хьорль наближається до Чофеніга в Кубку світу
Польотним етапом у Вікерсунді завершилося норвезьке турне Raw Air. Попри те, що в неділю через складні вітрові умови з 4 змагальних спроб вдалося провести лише одну, етап у Вікерсунді все одно мав набагато більший вплив на формування підсумкового загального заліку багатоденки. У своєму нинішньому форматі Raw Air дуже незбалансована. Для повернення балансу слід знову розширити Raw Air до 4 етапів на 4 різних трамплінах, як це було на зорі існування цього турніру. Проте враховуючи, що на норвезькі стрибки насуваються вельми скрутні часи, більш імовірним видається закриття цього проєкту, ніж його розширення.
Ну а переможцем Raw Air цього року став Андреас Веллінгер. У далекому 2017 році він був близький до того, щоби виграти перший в історії Raw Air, проте втратив перемогу, зірвавши свій вирішальний стрибок у тому ж Вікерсунді. Цього року саме "Вікерсундбаккен" приніс німцеві підсумкову перемогу після лише сьомого місця в четвер у Холменколлені.
У суботу Веллінгер виграв перший особистий турнір у Вікерсунді. Для Андреаса це була перша в кар’єрі перемога на польотних трамплінах: до цього він чотири рази (і всі чотири – у 2017 році) фінішував другим. Також суботня перемога для 29-річного німця була першою на території Норвегії.
Ще після першої спроби в суботу Веллінгер перехопив лідерство у загальному заліку Raw Air, яке не віддав уже нікому, завершивши багатоденку другим місцем у неділю. Схоже, срібло чемпіонату світу на нормальному трампліні не було разовим спалахом: під кінець сезону Андреас нарешті вийшов на пік форми та почав видавати стрибки тієї якості, якої від нього чекали ще в листопаді.
Додав не лише Веллінгер, а й уся збірна Німеччини. 10 і 11 місця у Вікерсунді посів Карл Гайгер, у суботу дев’ятим став П’юс Пашке. Для останнього це перше потрапляння у топ-10 на Кубку світу з 4 січня, коли П’юс посів восьме місце на етапі Турне чотирьох трамплінів у Інсбруку. Протягом усієї своєї кар’єри Пашке був жахливим польотчиком, проте перед нинішнім сезоном німець дуже суттєво змінив свою техніку стрибка, що дозволяє йому значно краще почуватися на гігантських трамплінах.
У суботу 15-м став Маркус Айзенбіхлер, який проводить своє прощальне турне Кубком світу перед завершенням кар’єри наприкінці сезону. Втім, стабільності німцеві не вистачає, і в неділю в складних вітрових умовах він показав лише 34-й результат.
Під кінець сезону збірна Німеччини вибралася з тієї глибокої ями, в якій знаходилася протягом усієї середини сезону. Але чи буде цього достатньо для того, щоби Штефан Хорнгахер зберіг свою посаду? Цілком імовірно, що так: топові збірні зазвичай намагаються уникати різких кадрових рішень перед олімпійськими сезонами. Поляки, наприклад, уже підтвердили, що Томас Турнбіхлер залишиться на своїй посаді на наступний сезон.
Втім, найяскравішою зіркою етапу в Вікерсунді був, напевно, не Веллінгер, а Домен Превц. Недільний турнір він виграв завдяки геніальному польоту на неймовірні 247 метрів (новий особистий рекорд для словенця) з ідеальним приземленням – претендент на звання найкращого стрибка сезону, особливо враховуючи, що нинішня конфігурація трампліну в Вікерсунді не сприяє комфортному приземленню на таких дистанціях.
Тим більше, у суботу в другій спробі сам Превц впав при приземленні на дистанції в 239 метрів. За це він отримав вкрай низькі оцінки у 8-9 балів. Проте не можна сказати, що падіння позбавило словенця перемоги в суботньому турнірі. Сумарно за стиль в другому стрибку йому пішли в залік 25 балів, а Веллінгеру в підсумку він програв 37,5 бала. Навіть якби Домен отримав за свій другий стрибок максимальні оцінки по 20 балів, він все одно програв би німцеві 2,5 бала.
А ось перемогу в загальному заліку Raw Air Превц через це падіння дійсно втратив: у підсумку в генеральній класифікації багатоденки він програв Веллінгеру 16,3 бала: навіть неякісного приземлення без падіння в другій спробі в суботу виявилося б достатньо.
Якщо винести за дужки Превца, то решта збірної Словенії в неділю виступила значно слабкіше, ніж у суботу. Анже Ланішек після суботнього третього місця в неділю показав п’ятий результат, а Тімі Зайц, який у суботу став другим, взагалі випав за межі топ-10 – 13 місце.
Четверте та третє місця в двох стартах у Вікерсунді посів переможець Холменколлена, Рьою Кобаясі. Проте цього виявилося недостатньо навіть для другого місця в загальному заліку – занадто вже великими були розриви у Вікерсунді. Втім, Рьою довів, що його домашній переможний дубль в Саппоро не був випадковістю: він дійсно набрав оптимальну форму в другій половині сезону.
Недільний подіум став для нього ювілейним, 70-м у кар’єрі на Кубку світу. Він став лише десятим стрибуном в історії, якому підкорився цей рубіж. При чому, ці 70 подіумів помістилися в часовий проміжок у 6 років, 3 місяці та 28 днів. Менше часу на 70 подіумів затратив лише легендарний австрієць Грегор Шліренцауер – 6 років і 28 днів.
Сильно виступив у Вікерсунді не лише Рьою, а і його однофамілець Сакутаро Кобаясі. У суботньому особистому турнірі він посів 13 місце – раніше 24-річний спортсмен жодного разу на Кубку світу не потрапляв навіть у топ-20.
Юкія Сато в неділю став дев’ятим. Для нього це перше потрапляння у топ-10 на Кубку світу майже за три роки – з польотного старту в Планіці 27 березня 2022 року. Після того FIS ввела зміни технічного регламенту, які вимусили Сато вкоротити свої лижі одразу на 6 см, що вилилося у доволі глибоку кризу в кар’єрі.
Збірна Австрії у Вікерсунді жодного разу не потрапила на подіум. Обидва рази найкращим у складі команди був Штефан Крафт – шосте та четверте місця. Даніель Чофеніг у останній третині сезону потрапив у доволі відчутний спад форми, на який наклалася і його не надто палка любов до гігантських трамплінів. Усе це вилилося лише у 14 і 15 (повторення особистого антирекорду сезону) місця у Вікерсунді та загострення інтриги в загальному заліку Кубку світу.
Ян Хьорль на "Вікерсундбаккен" також не вражав, посівши лише 8 і 6 місця. Проте навіть цього виявилося достатньо для того, щоби скоротити відставання у загальному заліку всього до 94 очок. З трьох особистих стартів, що залишилися, два будуть польотними в Планіці, що також не на руку Чофенігу.
Здається, на нас очікує просто вогняна розв’язка в боротьбі за Великий кришталевий глобус (ВКГ). Результат може бути унікальним: Хьорль із усього двома перемогами в сезоні може обіграти Чофеніга, який вигравав уже 8 разів. Лише одного разу в історії для завоювання ВКГ стрибунові вистачило 2 перемог у сезоні – Андреасу Гольдбергеру в 1993 році. Водночас, 8 перемог для першості в загальному заліку виявилося недостатньо також лише одного разу – Сімону Амманну в сезоні-2008/09.
Доволі несподівано слабко виступив у Вікерсунді Міхаель Хайбьок, який на пізніх стадіях кар’єри розкрився як класний польотчик: 25 і 22 місця. Слабко виглядає наприкінці сезону Максімільян Ортнер. У Холменколлені він навіть не пройшов кваліфікацію, після чого в Вікерсунді посів лише 32 і 23 місця.
Вражаюча серія Марусяка на польотних трамплінах перервалася
Останніми роками українські любителі стрибків з трампліна польотних етапів Кубку світу чекають з особливим нетерпінням. Лідер нашої команди, Євген Марусяк, зарекомендував себе блискучим майстром польотів, і саме на гігантських трамплінах український спортсмен демонструє свої найкращі результати.
Проте цього року очікування від етапу в Вікерсунді не справдилися. У суботу Євген показав лише 37-й результат, перервавши свою вражаючу серію з 9 поспіль потраплять у топ-30 на польотних трамплінах, яка розпочалася ще наприкінці січня 2023 року в Бад Міттерндорфі.
В неділю, 16 березня, Марусяку виповнилося 25 років, і сам Євген собі зробив подарунок у вигляді 26 місця в другому особистому турнірі, який відбувався за складних погодних умов у одну спробу. Так, слід зазначити, що на початку змагань, коли стрибав Марусяк, вітрові умови були значно гіршими, ніж під кінець.
За більш рівних умов Євген міг би поборотися за більш високе місце (і потенціал потрапити у топ-20 у Марусяка був помітний у тренуваннях), проте українець все одно був далеким від того рівня, який демонстрував у Вікерсунді торік, посівши рекордне для себе 11 місце. Як би там не було, Євген вже увосьме в поточному сезоні фінішував у заліковій зоні на Кубку світу – стільки ж разів, скільки за попередні дві зимові кампанії разом узяті.
Що це було – разова невдача, чи Марусяк став гірше виступати на польотних трамплінах? Відповідь на це запитання ми дізнаємося за два тижні на фіналі сезону в Планіці. А поки що збірна України, як і планувалося перед стартом зимової кампанії, пропускає етап у Лахті. У цей час наша команда виступатиме на фіналі Континентального кубку в Закопане.
Що стосується другого номера збірної України, Віталія Калініченка, то йому в п’ятницю відверто не пощастило: у кваліфікації він посів перше непрохідне, 41 місце. Виступ Віталія у недільному турнірі аналізувати взагалі важко: він стрибав за дуже складних вітрових умов, коли свої спроби провалювали один стрибун за іншим, і приземлився на позначці всього у 99 метрів. Хоча на тренуваннях у Калініченка був помітний потенціал поборотися принаймні за топ-40.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня:
Субота, 15 березня
Хаф’єлл (Норвегія), гігант, чоловіки
Неділя, 16 березня
Хаф’єлл (Норвегія), слалом, чоловіки
Переможний дубль Мейяра у Хаф’єллі
Чоловіки напередодні фіналу сезону залишилися ще на тиждень у Норвегії, де відбувся технічний етап у Хаф’єллі. Головним героєм вікенду став Лоїк Мейяр, який оформив переможний дубль. Швейцарець був дуже стабільним протягом усього нинішнього сезону, проте довго ніяк не міг дістатися до першої перемоги. Проте в другій половині сезону його нарешті прорвало: спершу – два золота на чемпіонаті світу, і ось тепер – переможний дубль у Хаф’єллі.
Недільна перемога дозволила Лоїку залишитися в боротьбі за Малий Кришталевий глобус (МКГ) у слаломі – перед фіналом сезону у Сан Веллі він програє Хенріку Крістофферсену 47 очок. А ось у гіганті доля МКГ уже вирішена: Марко Одерматт завдяки другому місцю в суботу вже забезпечив собі трофей достроково. Це саме стосується і загального заліку Кубку світу: швейцарець бере його вчетверте поспіль, хоч цього разу і не настільки впевнено, як торік.
Суботній гігант взагалі перетворився на бенефіс збірної Швейцарії, яка забрала всі три місця на подіумі. Топ-3 замкнув Томас Тумлер, який після спаду форми в середині сезону знову виступає блискуче.
Повертаючись до Мейяра, йому недільна перемога в слаломі далася нелегко. В середині другої спроби він припустився помилки, яка мало не вартувала швейцарцеві перемоги. Врятував запас після першого раунду, який був створений, перш за все, завдяки геніальному проходженню верхньої ділянки.
Що стосується господарів, збірної Норвегії, то суботній гігант вони провалили. Від повного фіаско врятував команду лише Александер Стеен Ольсен, який замкнув топ-5. У недільному слаломі у п’ятірці кращих фінішували одразу три норвежці, проте на подіум потрапив лише Атле Лі Макграт.
Крістофферсен посів п’яте місце та зберіг доволі комфортне лідерство у боротьбі за МКГ у слаломі. Окрім Мейяра, теоретичні шансі обійти Хенріка зберігає лише Клеман Ноель. Втім, лідер збірної Франції у Хаф’єллі став лише сьомим, і програє норвежцеві 86 очок.
Збірна Норвегії як господар етапу скористалася правом виставити розширений склад, і багато з молодих резервістів приємно вразили. У гіганті 17-м став 20-річний Рамсус Баккевіг, який проводив свою другу в кар’єрі гонку на Кубку світу та набрав свої перші очки. У неділю 15-м став його ровесник Оскар Андреас Сандвік. Для нього це була вже десята гонка на Кубку світу, проте в очки він потрапив уперше.
Втім, особисті рекорди на Кубку світу в Хаф’єллі били не лише молоді норвежці, а й французи. У суботньому гіганті 11-м став Альбан Елезі Каннаферіна. Чемпіон світу серед юніорів 2023 року в гіганті лише вдруге в кар’єрі набрав очки на Кубку світу. 13-м у суботу став свіжоспечений чемпіон світу серед юніорів у тому ж гіганті, 19-річний Флавіо Вітале – для нього це також перші очки в "Білому цирку".
25-річний Льован Перан виступає на Кубку світу ще з 2020 року, проте свої перші очки набрав лише два тижні тому, посівши 26 місце в гіганті в Краньській Горі. У суботу в Хаф’єллі він свій особистий рекорд оновив – 24 місце. При цьому, недільний слалом провалив другий номер збірної Франції, Стівен Ам’єз – він зійшов із дистанції вже у першій спробі.
У гіганті десятим став Антон Граммель – для 26-річного німця це також особистий рекорд на Кубку світу. У слаломі вперше в кар’єрі фінішував у топ-10 британець Біллі Мейджор, який гідно підстрахував лідера команди, Дейва Райдінга. У суботньому гіганті вперше до чільної десятки потрапив бельгієць Сем Мас, який і у недільному слаломі виступив непогано – 16 місце.
Дуже солідний етап на своїй історичній батьківщині провів Лукас Бротен – четверте місце в гіганті та третє – в слаломі. Втім, до своєї першої перемоги під бразильським прапором Лукас все ніяк не може дотягнутися.
Невдалим вийшов етап для збірної Австрії. У недільному слаломі зійшли з дистанції Мануель Феллер і Марко Шварц, останній через це навіть не відібрався на фінал сезону, де, нагадаємо, виступають лише 25 кращих у кожній дисципліні. Свіжоспечений чемпіон світу в гіганті Рафаель Хаахер все ніяк не може показати щось схоже на Кубку світу. Хоча у суботу шанси на це були. Після першої спроби він посідав 8 місце, в другому раунді йшов за дуже хорошим графіком, проте зійшов з дистанції – ризик був надмірним.
У недільному слаломі нагадав про своє існування Рамон Ценхойзерн. Швейцарський ветеран видав найкращий чистий час другої спроби, що дозволило йому прорватися з 26 місця на десяте. У чільній десятці на Кубку світу його не було два роки – з часу перемоги на фіналі сезону-2022/23 в Андоррі.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Лижні гонки
Старти тижня:
Субота, 15 березня
Холменколлен (Норвегія), розділка, 20 км, класика, жінки
Холменколлен (Норвегія), розділка, 20 км, класика, чоловіки
Неділя, 16 березня
Холменколлен (Норвегія), розділка, 10 км, вільний стиль, жінки
Холменколлен (Норвегія), розділка, 10 км, вільний стиль, чоловіки
Cенсаційна перемога Ілар, Діггінс забезпечила собі Кубок світу
У жінок етап Кубку світу в Холменколлені дозволив Терезі Йохауг взяти реванш за невдачі на чемпіонаті світу. В суботу легендарна норвежка впевнено виграла розділку на 20 км класикою: найближчого переслідувача, Астрід Слінд, вона випередила на 16,5 секунди, решту суперниць – більш ніж на 50.
Втім, наступного дня в розділці вільним стилем Йохауг стала лише п’ятою. Не виключено, що ця гонка була останньою в кар’єрі Терези. Майбутнє норвежки залишається під питанням: сама Тереза продовжує твердити, що не залишиться на наступний сезон, при цьому сумнівається в тому, що наступного тижня поїде на фінал Кубку світу в Лахті. У той же час, чоловік Йохауг, Нільс Якоб Хофф, намагається вмовити свою дружину залишитися в спорті на наступний, олімпійський сезон, і стверджує, що шанси переконати Терезу змінити рішення є. Як би там не було, навряд чи Йохауг захоче завершувати кар’єру п’ятим місцем, тому шанси побачити її принаймні наступного тижня в Лахті непогані.
А недільна розділка вільним стилем завершилася сенсаційно – другою в кар’єрі перемогою Моа Ілар на Кубку світу. Нагадаємо, першу вона здобула на старті сезону-2023/24 в Руці. Ілар стала вже сьомою представницею збірної Швеції, яка перемагала в особистих гонках на Кубку світу в поточному сезоні.
Суботню розділку класикою Ілар також провела досить непогано, показавши сьомий результат. В обох гонках вона обіграла Емму Рібом (9 і 17 місця), довівши, що тренерський штаб збірної Швеції помилився з вибором на перший етап естафети на ЧС-2025. І лише подвиг Йонни Сундлінг дозволив Швеції таки завоювати золото після провалу Рібом на першому етапі. Що стосується самої Сундлінг, то вона напередодні етапу в Осло захворіла. Існує доволі висока ймовірність того, що у нинішньому сезоні вона більше не виступить.
Ледь не відібрала у Ілар перемогу в неділю Хейді Венг. Ще за 2,4 км до фінішу норвежка програвала Моа 14,5 секунд, проте Хейді дуже додала під кінець, і в підсумку програла Ілар всього 1,6 секунди. У суботній розділці класикою норвежка лише замкнула топ-5.
В обох гонках третє місце посіла Вікторія Карл. При чому, в суботу третє місце їй дісталося внаслідок дискваліфікації Ебби Андерссон. Шведку покарали за порушення правил класичного ходу – на думку суддів, вона робила занадто багато "конькових" кроків. Андерссон могла би обмежитися лише жовтою карткою за таке порушення, проте одна у неї в пасиві на той момент уже була. В неділю Ебба показала лише четвертий результат – всього через тиждень після тріумфального чемпіонату світу форма шведки, схоже, пішла на спад.
Як уже було зазначено вище, другою в суботу стала Астрід Слінд. Втім, недільну розділку вільним стилем норвезька ветеранка провалила, показавши лише 13-й результат. У першій половині сезону такого сильного дисбланасу між класичним і коньковим стилями пересування у неї не було. Провалила етап у Холменколлені Анне К’єрсті Кальво – 27 і 23 місця. Нагадаємо, вона потрапила до складу збірної Норвегії на чемпіонат світу, проте в підсумку так і не провела в Тронхеймі жодної гонки.
Форма Джессіки Діггінс під кінець сезону явно пішла на спад, хоча сама американка у своїх невдалих виступах на чемпіонаті світу звинувачує сервісменів. У Холменколлені вона посіла 10 та 6 місця. Сам факт того, що у суботу вона вийшла на старт 20-кілометрової розділки класикою, говорить про те, що травма стопи залишилася позаду. Нехай навіть результати зіркової американки в Холменколлені не вразили, проте їх виявилося достатньо для того, щоб достроково завоювати свій третій у кар’єрі ВКГ.
Дев’ятою в неділю несподівано стала Марія Джісмонді. Для 20-річної італійки це була лише п’ята особиста гонка на Кубку світу за кар’єру, раніше вона жодного разу не потрапляла навіть у топ-20. Людиною нізвідки Джісмонді не назвеш: минулого року вона стала чемпіонкою світу серед юніорок у масстарті на 20 км вільним стилем. Невже вперше з часів Аріанни Фолліс і Маріанни Лонги у жіночої збірної Італії з’явилася лижниця з топовим потенціалом?
Норвезька гегемонія у Холменколлені
У чоловіків Холменколленські ігри прогнозовано пройшли під знаком норвезького домінування: за два дні господарі пустили у топ-5 лише одного гостя – Вільяма Поромя, який став другим у суботу, після чого замкнув топ-6 у неділю. Попри друге місце, Поромя в суботу був безмежно далекий від перемоги: він програв Мартіну Льовстрьому Ньєнгету більше ніж 50 секунд.
Для Мартіна це третя перемога в поточному сезоні та сумарно п’ята в кар’єрі на Кубку світу. І, без будь-яких сумнівів, найбільш переконлива з них. Непогана сатисфакція за невезіння, яке переслідувало Ньєнгета на домашньому чемпіонаті світу. Недільну розділку вільним стилем він провів значно гірше, показавши лише восьмий результат. Склалося враження, що Мартін занадто сильно виклався у суботу.
Провалив суботню розділку класикою Йоханнес Клебо, який показав лише 14-й результат. В недільній гонці норвежець зумів реабілітуватися, замкнувши топ-3, проте в цілому Клебо в Холменколлені був не дуже схожим на того домінатора, який всього тиждень тому став абсолютним чемпіоном світу. Схоже, похмілля після тріумфального мундіалю трохи затягнулося.
Виграв недільну розділку Харальд Остберг Амундсен, який всього на 5,2 секунди випередив головну сенсацію етапу, Ейнара Хедегарта. Ексчемпіон світу серед юніорів з біатлону в поточному сезоні вирішив перейти у чисті лижні гонки, і в другій для себе гонці на Кубку світу піднявся на подіум. Втім, і дебютна була також дуже солідною – восьме місце на аналогічній дистанції в Ліллехаммері в грудні минулого року. Якщо Хедегарт вирішить залишитися в лижних гонках на постійній основі – за його прогресом буде дуже цікаво поспостерігати.
Двічі здивував у Осло Сімен Хегстад Крюгер. Спершу норвежець несподівано замкнув топ-3 в розділці своїм слабким стилем пересування, класикою. Після такого Сімен здавався беззаперечним фаворитом недільної розділки своїм улюбленим вільним стилем, проте провалив гонку, показавши лише 15-й результат. Четверте місце в неділю розділили Андреас Фьорден Реє та Івер Тільдхейм Андерсен. Останній, як чистий конькіст, пропускав суботню гонку, і мав перевагу в плані свіжості.
Провалив етап у Холменколлені Едвін Ангер, який у суботу та неділю посів 40 та 20 місця відповідно. Молодий швед має великий потенціал у дистанційних гонках, проте виступає у них вкрай нестабільно. У кожній гонці по одному представнику своєї команди делегувала у топ-10 збірна Італії. В суботу восьмим став Федеріко Пеллегріно – чергова ілюстрацію того, наскільки додав італієць в універсалізмі на пізніх стадіях своєї кар’єри. В неділю десятим став Давіде Грац, для якого це друге потрапляння до чільної десятки за кар’єру. Вперше 25-річному італійцеві підкорилася така висота на початку лютого поточного року на аналогічній гонці на домашньому етапі в Коні.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Двоборство
Старти тижня:
Субота, 15 березня
Холменколлен (Норвегія), HS 134/10 км, особистий Гундерсен
Неділя, 16 березня
Холменколлен (Норвегія), HS 134/7,5 км, компакт
Ріібер відмовився від Кубку світу та попрощався зі спортом вдома
Коли напередодні етапу Кубку світу в Холменколлені в норвезьких ЗМІ з’явилася інформація про те, що Ярл Магнус Ріібер може попрощатися з великим спортом уже цього вікенду, відмовившись від етапу в Лахті, це здавалося якимись безглуздими чутками. "Ну не буде ж він, по суті, добровільно віддавати Кубок світу Гайгеру!", – подумали в той момент майже всі. Таке рішення здавалося абсолютно безглуздим і алогічним, проте саме його норвежець і ухвалив.
В цілому варто зазначити, що у Холменколлені Ріібер на трампліні виглядав значно слабкіше, ніж ще тиждень тому на чемпіонаті світу. У суботу стрибкову спробу він виграв, проте привіз найближчим переслідувачам зовсім мало. В підсумку доля перемоги в суботньому Гундерсені вирішувалась у фінішному спринті між Ріібером і Гайгером. Німець здобув перемогу, проте на фінішній прямій здійснив дуже неоднозначний маневр в стилі Олени Підгрушної проти Лаури Дальмаєр, закривши "хвіртку" перед своїм суперником. Норвежці після фінішу подавали апеляцію, проте вона була відхилена.
Втім, перемігши Ріібера в суботу, Гайгер скоротив відставання у загальному заліку Кубку світу лише на 10 балів – до 71 очка. При поточній очковій системі на Кубку світу за три старти до фінішу сезону відіграти таке було б вкрай непросто. Проте Ярл Магнус вирішив подарувати трофей своєму багаторічному супернику.
В неділю під кінець стрибкової спроби на трампліні панували непрості погодні умови, з якими Гайгер впорався значно краще за Ріібера. Німець показав сьомий результат, у той час як Ріібер – лише 21-й. Після цього норвежець у гонці не боровся за спортивний результат, а перетворив свій забіг на 7,5 км на три великих кола пошани. Не виключено, що і у стрибковій спробі Ярл Магнус також не викладався на повну. Так чи інакше, прощання вдома, перед рідною публікою – це красиво. Проте піти на пенсію з ВКГ в руках, як на мене, було б краще.
Ну а виграв недільний компакт Ілкка Херола. На трампліні він видав щось просто неймовірне – політ на 146 метрів, новий рекорд трампліну в Холменколлені. Фіну явно повезло з вітровими умовами, у другій половині стрибка його підхопив потужний порив зустрічного вітру, що визнав і сам Херола після завершення змагань. Втім, не можна заперечувати той факт, що Ілкка дуже додав в стрибках за останні два роки.
Якби недільний турнір відбувався у форматі Гундерсена, то Херола виходив би на старт гонки із гандикапом у більш ніж хвилину над усіма переслідувачами, проте компакт не давав йому можливості забрати перемогу без бою. Але той факт, що слідом за Ілккою в стрибковій спробі розташувалися доволі слабкі лижники на чолі з Францом-Йозефом Рерлем, був на руку фінському спортсмену.
І він своїм шансом скористався сповна, здобувши перемогу в сольному стилі. Після 13 особистих подіумів на Кубку світу Херола у віці 29 років нарешті добрався до довгоочікуваної першої перемоги в кар’єрі. Для збірної Фінляндії ця перемога стала першою за 15 років – з березня 2010 року, коли легендарний Ханну Маннінен тріумфував на домашньому етапі в Лахті.
Відмова Ріібера від боротьби за високий результат у неділю призвела до повного провалу збірної Норвегії: жоден із господарів не потрапив у топ-10. Єнс Лурос Офтебро провалився в стрибку (34-й результат) і провів доволі слабку за своїми мірками гонку (лише 8-й чистий час на трасі), посівши у підсумку 22 місце. Його старший брат Айнар став найшвидшим у гонці, проте це дозволило прорватися з 41 місця лише на 12-те.
В обох стартах третім фінішував Йоханнес Лампартер. Його партнер по команді, Франц-Йозеф Рерль, у суботу провів незвично сильну як для себе гонку, яка дозволила йому зберегти четверте місце, яке він посідав за підсумками стрибків. У неділю Рерль пробіг значно слабкіше, відступивши з другого місця на шосте.
Другий номер збірної Німеччини, Юліан Шмід, у Холменколлені посів лише десяте та сьоме місця. Втім, за підсумками етапу німець залишився єдиним двоборцем, який у поточному сезоні в усіх особистих стартах Кубку світу фінішував у топ-10.
Завдяки несподівано високому результату на трампліні п’ятим у неділю став Лоран Мюлеталер. Для нього це перше потрапляння у топ-5 на Кубку світу за останні два роки. В суботу восьмим став Акіто Ватабе. Легендарний японський ветеран забіг у чільну десятку вперше у поточному сезоні.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
