Травми бігуна: тендиніт ахіллового сухожилля
Ахіллове сухожилля є найбільшим і найміцнішим сухожиллям опорно-рухового апарату людини. Воно продовжується в триголовий литковий м'яз у задній частині гомілки. Цей м’яз має три частини. Камбаловидний м’яз розташований нижче, а два литкові м’язи розташовані вище і, частково, над камбалоподібним м’язом. Ахіллове сухожилля з’єднується з нижньою задньою частиною п’яткової кістки і має 5-6 сантиметрів довжини і 5-6 міліметрів ширини.
Зазвичай, тендиніт ахіллового сухожилля відноситься до запального процесу. Він може локалізуватися у трьох місцях: місці переходу м’язу у сухожилля (міотендиніт); у тканині самого сухожилля (тендиніт); у місці приєднання сухожилля до п’яткової кістки (хвороба Хаглунда). Найчастіше, біль та локалізується у тканині самого сухожилля. Раніше вважалось, що передумовою цього синдрому є запальний процес у тканині сухожилля. Новіші дослідження показали, що біль та слабкість сухожилля відбуваються внаслідок перенавантаження та розтягнення сухожилля. Назва тендиніт застосовується, бо цей термін включає також запальний процес.
Найпоширенішими причинами тендиніту ахіллового сухожилля є неправильна техніка ходьби, бігу, а також набуті чи вроджені деформації стопи (плоскостопість, вальгусна чи варусна деформація). Такі деформації додатково натягують і навантажують сухожилля під час бігу та стрибків, викликаючи больові відчуття. Тендиніт також виникає внаслідок ненормальної пронації стопи під час фізичних навантжень, дисбалансу сили і еластичності м’язів гомілки, особливо між внутрішніми частинами триголового м’яза. Розвиток тендиніту Ахіллового сухожилля може бути обумовлений процесом старіння, надмірною вагою, зменшенням кровообігу в сухожиллі (особливо, у середній його третині), використанням низькоякісного та старого взуття, неправильними методами спортивних тренувань. Найчастіше цей синдром виникає у бігунів, баскетболістів, футболістів, тенісистів, гандболістів, тощо.
Біль при тендиніті ахілового сухожилля має гостру та хронічну форми. Він часто локалізований на 2-5 см вище місця прикріплення сухожилля до п’яткової кістки, виникає на початку навантаження, зменшується з її зростанням та збільшується під час відпочинку. При цьому захворюванні зранку у гомілково-стопному суглобі можуть відчуватися біль та скутість. У сухожиллі з’являється відчуття дискомфорту, виникає обмеження рухів у гомілково-стопному суглобі.
Реабілітація базується на консервативному лікуванні. На його початкових стадіях важливо зменшити рівень активності, яка провокує больові відчуття. Для звільнення сухожилля від натягу використовуються устілки (1-2 см висоти), для зменшення болю – прикладання до проблемної ділянки льоду на 10-15 хвилин 2-3 рази на день. Лікування найчастіше залежить від факторів, що викликали перенавантаження сухожилля. Для довготривалого вирішення проблеми необхідне виконання вправ на ексцентричні зміцнення задніх м’язів гомілки, застосовувати різні техніки розтягнення м’язів та сухожиль. Дуже важливо, щоб пацієнти виконували ці вправи технічно правильно.
Профілактика: правильний вибір взуття з урахуванням виду спорту і поверхні, на якій проходять тренування; правильне виконання вправ на зміцнення і розтягнення м’язів гомілки; підтримання нормальної ваги тіла, використання ортопедичних устілок у випадку, якщо є підозра на певні деформації стопи, тощо.