Та гра, у яку не дуже вдало намагалося змагатися в Загребі київське "Динамо", має не дуже багато спільного з футболом, до якого ми всі звикли. Рука погоди у вигляді просто шаленого снігопаду нівелювало перевагу, котру нібито більш технічні гравці українського клубу, повинні були мати у матчі з аутсайдером групи. Однак чи варто за відсутності умов для демонстрації технічного рівня зовсім не говорити про проблеми команди із психологією?
Звичайно, можна зрозуміти гравців, котрі вже дуже втомилися і бажають поїхати у відпустку. Але ж ті саме відчуття мають бути наприклад у пітерських "зенітівців", котрі сьогодні у такому саме матчі, де жодній з команд фактично нічого не було потрібно, перемогли на виїзді "Мілан". І, якщо вже вийшли на поле, то варто грати усі 90 хвилин із доданим часом, а не заспокоюватися після фартового пострілу Ярмоленка.
Адже насправді протягом більшої частини матчу суттєва перевага була у хорватів. Зрозуміло, що вони не хотіли програвати вшосте поспіль, проте ось ці 5 поразок, що були до цього, і натякають, що насправді навіть на не дуже хорошому полі цю команду треба перемагати. "Динамо" ж цього не змогло, пропустивши значно пізніше, ніж заслуговувало. Брак концентрації? Помилки із вибором шипів (ковзали "українці" помітно частіше, ніж суперники)? Помилки із вибором складу (чи не забагато було футболістів, що просто не звикли до цієї погоди)? Відсутність Блохіна на лаві запасних?
Напевно, всього потроху. Коваль часто виручав, але ж він поки не Буффон чи Касільяс, тому за постійного тиску на свої ворота починав помилятися. І хоча може видатися нелогічним, що помилку, яка призвела до пенальті, він здійснив за секунди до свистка, але ж навіть найміцніший матеріал може дати тріщину у незручний момент. До того ж можна згадати, що пенальті міг бути й раніше, але Дуду пощастило промахнутися у божевільному підкаті під хорвата, котрий - ось він брак досвіду, який-небудь Роббен чи Іньєста відчув би момент - вирішив все ж прибрати м’яч "під себе".
Могли кияни пропустити і до перерви - були й заслабкі передачі від захисників на Коваля, котрий в останній момент вибивав м’яч подалі, був і постріл у поперечину після кутового, чимало епізодів, у яких хорватам знову ж бракувало спокою та майстерності, щоб точно пробити по воротах. Гості ж мали півтори нагоди - спочатку Ярмоленко не зміг довести до чогось путнього вихід на ворота Келави, а потім, вже у доданий час, пробив з льоту і майже з нічого створив гол - м’яч від поперечини відлетів куди треба.
По перерві сніг припинився і здалося, що це має зіграти на руку українцям - план гри на контратаках, коли тобі хоча б не заважає новими опадами погода, виглядав перспективно. Але насправді справді гострого нічого у киян не було за всі 45 хвилин. Більш того про контратаки вони забули вже до середини тайму, так інколи вдавалося кілька пасів в центрі поля, але далі хорвати перекривали напрями потенційно небезпечних атак.
Самі ж балканці розігралися ближче до середини тайму. Сигналом до штурму стали вихід Крстановіча, котрий помітно посилив гру, спрямованістю на удар, та момент Бечірая. Форвард уникнув офсайдної пастки, мав безліч часу, щоб вигадати, як пробити повз Коваля, пробив, але ... не влучив у ворота. Тиск збільшувався, пару ударів виконав навіть лівий захисник Ібаньєс, Саммір намагався грати справжнього диспетчера, що йому подекуди вдавалося.
Незабаром до згаданого епізоду з підкатом Дуду (того одразу ж замінили) Коваль врятував від ще одного виходу сам-на-сам. Бечірай ледве не створив собі ще одне рандеву з воротарем, кілька разів рятував від небезпеки Тайво (провів дуже сильний матч, шкода, що враження було зіпсоване кінцівкою). Нагоди втратили Шимуніч (після кутового) та Крстановіч. А на останній доданій хвилині Крстановіч все ж домігся свого, скористався позиційною помилкою Тайво (півбіди) та рішенням Коваля стрибати у ноги, витягнувши руки (другі півбіди). Пенальті впевнено реалізував сам "джокер" хорватів.
Вболівальники "Динамо" можуть нарешті перепочити і чекати, що навесні їхні улюбленці у оновленому складі демонструватимуть оновлену гру. Бо при всій незручності погоди саме така нічия, досягнута у поганому стилі, стала логічним підсумком усієї першої половини євросезону від киян. Написав би просто "євросезону", але не хочу образити тих, хто вірить у життя в єврокубках після третього місця в групі Ліги Чемпіонів.
