Зимова казка, несподіваний лідер тоталу та українські надії. Прев'ю етапу Кубку світу в Гохфільцені
Другий етап Кубку світу з біатлону стартує в п’ятницю, 13 грудня, в австрійських Альпах – у Гохфільцені. Програма традиційного етапу номер два вдвічі коротша, ніж це було у фінському Контіолахті, і триватиме лише три дні. Чоловіки та жінки будуть змагатися в спринтах, гонках переслідування та естафетах.
В австрійську частину довгого сезону Україна заходить на хвилі стриманого, але обгрунтованого оптимізму. Живемо в ту епоху, коли більше надихають саме чоловіки. Але все розставить по місцях лише сезон.
У Надії – великі надії
Про звитяги Віталія Мандзина в дебюті сезону вже сказано дуже багато, компліментів насипано на гора. Хоча, головна тренерка Надія Бєлова, очевидно, вже попросила 21-річного атлета "забути" про четверте місце в короткій індивідуалці та наполегливо продовжувати гризти граніт біатлонної науки. Та й сам спортсмен, попри молодий вік, це добре розуміє.
В Гохфільцені Віталію буде і складно, і просто водночас. Біатлоніст, якого похвалив сам Йоганнес Бо та якого віртуально понесли на руках сотні тисяч вболівальників, тепер повинен тримати марку та удар. Це якраз про тиск та складність. Бо брак досвіду – це не лише про гонки, а й про такі психологічні моменти.
Легкість ж у тому, що будь-який вдалий старт множить самовпевненість, дає заряд та окриляє. Чи буде знову місце в десятці найсильніших світу – жодних гарантій. Але точно буде ще більше набутого досвіду в компанії топ-атлетів, а без цього рости не вийде. До речі, попри відсутність великого досвіду, Віталій вже знайомий з трасою Гохфільцена. В позаминулому сезоні він показав у спринті 89-й результат із чотирма хибами.
Віримо в Мандзина, але не вимагаймо від нього фінішу в топ-групі у кожній гонці – ще банально рано.
Дуже цікаво буде подивитись на українця саме у зв’язці спринт-гонка переслідування. Зачепитись за місце в топ-20 у спринті, поборотись за 10-ку в персьюті – це було б легендарно. Та й здобувати важливі залікові бали собі та на команду – теж важливо. Але є одна проблема: такі ж плани у ще пів сотні біатлоністів.
Сила будь якої команди – це рівність складу. Випав один – вистрелив інший. Антон Дудченко на початку сезону, здається, дає необхідну міць збірній! Три гонки в топ-15, потрапляння до мас-старту й хороше підсумкове місце в ньому – це рівень, і це надія.
Антон поки що забагато програє лідерам у швидкості, результат кує переважно за рахунок впевненої стрільби. Але минув лише етап. Є передумови, що у Гохфільцені може додати. Головне, зробивши плюс у швидкості, не просісти в стрільбі, бо в біатлоні так часто буває. І саме тривалий баланс двох складових вирізняє топ-майстрів.
Двійка спринт-переслідування – також класний шанс для Дудченка набрати залікові бали в тоталі й боротися за місце в наступному мас-старті, який буде вже на третьому етапі у Франції. Як не крути, а сам факт потрапляння українців до елітної гонки – це певний успіх та прогрес.
Дмитра Підручного в нашому прев’ю згадуємо третім – все за ранжиром результатів. Дмитро також приїхав до Альп на оптимізмі. Він перевершив сам себе в неулюбленій індивідуальній гонці – 10-те місце. Здавалося, стрільба стала його головною зброєю на етапі, однак у мас-старті він не зумів відпрацювати на рівні. Дмитро поступово додає у швидкості й має активніше нав’язувати боротьбу в спринті та переслідуванні.
Зазвичай, за відсутності екстремальних погодних умов, а це буває там вкрай рідко, щільність результатів у Гохфільцені дуже висока. Тому у спринті буде ще важкувато, а в переслідуванні, сподіваємось, буде де розгулятись. Також тримаємо в голові фактор мас-старту в Ансі.
Хороші результати хлопців на початку сезону вселяють надію і на естафету. Теоретично, гірше ніж було на першому етапі, 7-ме місце, не повинно бути. Але це ж суто теорія, а біатлон – це часто все з ніг на голову. Чимало буде залежати від того, як хлопці проведуть гонки, що передують естафеті, чи залишиться хтось за межами персьюту, не відібравшись у топ-60.
В будь-якому разі – три гонки за три дні це важко, особливо коли до піку форми далекувато. Для більшої конкурентноздатності все ж таки потрібен ще один боєць у непоганій формі. Сподіваємось на прогрес передусім Богдана Цимбала. Він вже має хороший досвід та видавав класні гонки.
Без естафетниць Меркушиної та Петренко
Виступ жінок таким оптимізмом, принаймні, поки що, не наділив. Хоча в цьому, мабуть, "провина" саме чоловічої збірної, яка певно мірою стрибнула вище голови. У команді Миколи Зоца все більш-менш було прогнозовано. Великих злетів, будьмо відвертими, не чекали. І не проглядаються такі й на другий етап. Але не поспішаймо "закопуватись" в альпійський сніг передчасно.
Юлія Джима – володарка кращого результату на першому етапі, 26-та у спринті. Стріляла непогано, але бажаної швидкості в 33-річної біатлоністки ще немає. Чи різко з’явиться вогонь в її ногах у Гохфільцені – навряд чи. Але додати їй цілком до снаги. Поки що ж Юлія занадто залежна від стрільби. За невисокої швидкості навіть один промах відкине олімпійську чемпіонку Сочі-2014 далекувато у спринті, а шансів відігратися в переслідуванні може й не бути. Але від гонки до гонки досвідчена біатлоністка має виглядати краще.
Христина Дмитренко їде на другий етап у статусі атлетки, якій видали чимало авансів, але не витрачаймо енергію на очікування великого дива. Сезон довгий, а Христина в нього входить неспішно. І ще своє слово обов’язково скаже.
У складі команди залишається Анна Кривонос та майже дебютантки великого біатлону – Олена Городна та Олександра Меркушина. Кожен старт для останніх двох на такому рівні – це досвід і ще раз досвід. Вже відчуваємо реакцію вболівальників, мовляв, в нас всі довго ходять у перспективних, а потім на виході "пшик", але наразі це наші реалії. Часи золотої олімпійської четвірки далеко позаду. І чи настануть вони колись знову – не скаже ніхто.
Щодо ротацій. Анастасія Меркушина, яка не вразила в Контіолаїті, переїжджає на Кубок ІBU. Натомість на її місце брати поки що нікого не планують, хіба когось як запасну. Ірину Петренко, яка після серпневої травми та тривалої реабілітації виступила на Кубку IBU, до основи не повертають. Хоча раніше не виключали її приїзду саме на австрійський етап.
"З одного боку, ми розуміли її стан, а з іншого – розраховували на диво, бо з Ірою естафета – це одне, а без неї – інше. Немає сенсу її брати у Гохфільцен, щоб вона тут каталася. Хай краще в Обертілліаху зробить нормальний тренувальний процес, позмагається у Кубку, і будемо готувати її вже на Обергоф", – зазначив головний тренер жіночої збірної Микола Зоц.
Вибір четвірки на естафету, скоріш за все, залишиться ідентичним (Городна, Дмитренко, Меркушина-молодша, Джима), хоча все покажуть дві особисті гонки. Можливо, задіють і Кривонос.
І без Вітоцці є кому красуватись на подіумі
Шалена конкуренція у світовому біатлоні – річ звична, але те як вона складається на початку цього сезону – дуже тішить. У чоловіків на перші ролі вискочили французи. Норвежці прогавили їхній ривок і на другому етапі будуть прагнути сатисфакції та домінації. Це стосується і особистих гонок, і, звісно, естафети, в якій Франція показово та ефектно втерла носа самолюбним скандинавам. Набирає обертів боротьба в загальному заліку. Чинний номер один Йоганнес Бо – третій, а очолює рейтинг дещо несподівано, але заслужено Ерік Перро з Франції. Йому тепер є що доводити, є що відстоювати. Спостерігати за молодим "півнем" у Гохфільцені буде дуже цікаво! А бажаючих підрізати йому крила вкрай багато.
У жінок також все дуже конкурентно. Перемога чешки Маркети Давидової у спринті, бронза фінки Суві Мінкінен у цій же гонці, чудова форма німкені Франциски Пройс – додає перчинки! Хоча головні інгредієнти біатлонної страви – все ще французькі, особливо, якщо дивитись на глибину їхнього складу. Але в тоталі перед Гохфільценом лідирує шведка Ельвіра Карін Еберг. Хіба не інтрига!? І це ще не набрала форму її старша сестра, титулована Ганна Еберг. І, можливо, саме в Австрії вона дещо нагадає себе минулу.
Загалом, шведи зазвичай добре готові на перші етапи. Один з аспектів – традиційне відкриття сезону на їх Батьківщині в Естерсунді. Хоча цьогоріч календар змінився. До речі, у цій боротьбі відносно непомітною видалась вимушена відсутність володарки великого кришталевого глобусу Лізи Вітоцці. Італійка не з’явиться на трасі до кінця календарного року. Натомість готова підкорювати рідний трек Ліза Тереза Гаузер.
Загалом, несподівані лідери саме на початку сезону – не дивина. Як кажуть самі ж біатлоністи, багатьом вдаються перші етапи "на свіжачка", а от протримати рівень протягом сезону можуть далеко не всі.
Любуйтеся живим снігом – це екзотика
Зимова погода – великий плюс австрійського етапу. Сонце, мороз та багато снігу – візитівка Гохфільцена. Після темного, морозного, малосніжного Контіолахті – це казка! Прогноз на перший день змагань обіцяє сонечко й комфортних мінус кілька градусів. Ідеально! Снігу насипало ще наприкінці листопада. Потрібно ловити момент перед поїздкою в теплий французький Ансі, де вже відмовились від проведення змагань у наступному сезоні – через відсутність снігу.
До речі, біатлоністка Ірина Петренко якось у розмові з нами згадувала підступну нерухомість прапорців на стрільбищі. Часто вони вбирають вологу від інтенсивних опадів, тому й вітерець не може ними колихати, а це вводить недосвідчених біатлоністів в оману, коли вони готуються до пострілу. Хоча й вітер там рідкість, адже арена знаходиться під великою горою. Але в біатлоні навіть невеличкі пориви мають значення, а як з ними боротись – це ціла наука.
Ще важливий нюанс – арена знаходиться на середньогір’ї – 1000 метрів над рівнем моря. Тому фактор гір вже дається взнаки, хоча й він тут не вирішальний. Це ще далеко не Антгольц-Антерсельва. Свою роль грає і сонце. На одних ділянках воно припікає, інші ж – у затінку. А це вимагає тонкої роботи сервіс-бригад. Підхід до стрільбища дещо з підйому, і це теж вносить корективи, але більшість біатлоністів з цими деталями давно знайомі.
Зазначимо, що в минулому сезоні українці у Гохфільцені фінішували п’ятими в чоловічій естафеті, а Анастасія Меркушина посіла 23 місце в спринті.
Дмитро Підручний потужно провів гонку переслідування – фінішував на 19-й позиції, а стартував 52-м. Більше 20-ти позицій у цій дисципліні також відіграла Ірина Петренко.
І не забуваймо – у 2028-му Гохфільцен приймає чемпіонат світу! Живемо майбутнім!
