Арбітр з Харкова Анатолій Абдула вочевидь занадто буквально сприйняв відома фраза з радянського істерну "Біле сонце пустелі" і "зажигав" разом з асистентами протягом двох таймів. Вилучення на рівному місці, зірваний суддями вихід сам-на-сам гравця "Карпат", купа непоказаних арбітром карток гравцям, котрі в якийсь момент почали грати відверто грубо, нарешті, дуже суперечливий епізод на 81-й хвилині, коли суддя на лінії не побачив офсайд у гравців "Карпат", а головний суддя вирішив, що гри рукою в захисника господарів, котрий діяв у найкращих традиціях Луїса Суареса, не було.
Все це додало нервів та емоцій грі, котра починалася доволі мляво. Обидві команди нещодавно вдало зіграли проти "Шахтаря" і після цього емоційно було важко відновитися. "Карпати" встигли програти "Севастополю", але перемога над "Волинню" дозволяла фанам команди сподіватися, що хлопці Кононова потроху приходять у себе. Втім, старт цієї гри показав, що це не так.
"Оболонь" почала з місця в кар'єр і вже на другій хвилині могла претендувати на те, щоб опинитися в чисельній більшості, проте судда просто не наважився вилучити Мілошевіча, котрий виконав фол останньої надії проти Мандзюка. Потім Слюсар виводив Бондаренка до воріт Богатінова, але Балажіц добре зіграв у захисті, чого не скажеш про його дії у наступному гострому епізоді за його участю. Словенський оборонець "Карпат" просто налетів на Бондаренка, пенальті - о, диво, вірне рішення як стає зрозуміло постфактум - і Лозінський переграє Богатінова.
Кінцівка тайму була доволі спокійною, аж поки на єдиній доданій Абдулою хвилині 20-річний захисник "Оболоні" Ігор Пластун заробив другу жовту картку. Він хотів ударити по нозі Дениса Кожанова, котрий вже був перед штрафним майданчиком. Сама ця дія заслуговувала попередження, але справа у тому, що Пластун по нозі Пластуна не влучив, а Денис дуже красиво впав. Абдула без вагань вирішив показати захисникові другу жовту та червону картку.
На другий тайм обидві команди вийшли заведеними. Перший момент був у господарів - Бондаренко прострілив, а Борис Баранець не зміг переправити м'яч у напівпорожні ворота - Богатінов не встиг переміститися з одного кута в інший. І одразу прийшла відповідь - Кочіш буквально продерся крізь двох оборонців та воротаря, закрутився, але Зеньов та Сапай разом внесли м'яч у ворота. Здавалося, що в "Карпат" непогані шанси дотиснути опонентів.
Може, так і сталося б, якби... Цих "якби" було дуже багато. Кочіш ледве не влучив ударом здалеку у "шістку" воріт Березовського. Потім суддів зірвали вихід Кочіша сам-на-сам, коли пас йому, вочевидь по звичці, віддавав Григорій Баранець, котрий ще трохи більше місяця тому був гравцем "Карпат". Лукас почав дуже класну атаку, за участю Зеньова та Кочіша, сам іспанець і мав забивати після неї, але пробив з пари метрів у бічну сітку воріт.
Все це завершилося двома супернагодами. Спочатку Кочіш віддав Кожанову на хід, той обіграв воротаря, пробив з нульового кута, а Лупашко виніс з лінії воріт. Це сталося на 66-й хвилині і ніби підвело риску під стартовим штурмом воріт Березовського після перерва. Настала "тиша", коли захисники "Оболоні" дозволяли гостям забігати їм за спини, але нічим гострим це не завершувалося. І от на вже згадуваній 81-й хвилині настав час другого моменту. Подача Лукаса зі штрафного, Федецький встиг забігти у офсайд, чистота позиції Худоб'яка була під питанням, Ігор прострілив вздовж воріт, а Федецький щосили пробив у захисника, котрий інстинктивно захищався рукою.
Після цього гра фактично закінчилася - "Карпати" втомилися, "Оболонь", котра другу поспіль гру завершувала вдесятьох, втомилася ще більше. Матч закінчився внічию, котра ще раз довела, що чисельна більшість у сучасному футболі не має вирішального значення. Симпатична команда Сергія Ковальця другий тур поспіль відібрала очки в одного з лідерів українського футболу і довела, що її розвиток триває вірним шляхом. Щодо "Карпат", то вони мали б перемагати, але коли граєш на повну силу лише тайм - у тому таки сучасному футболі важко на щось розраховувати.
