Рука ще повністю не загоїлася - розпочав розмову Василь. - Лікарі мені казали, що боксувати небажано три місяці, а минуло лише два. Але незважаючи на це відчуваю себе нормально. Рука звичайно болить, тому намагався нею не боксувати. Сподіваюся, що все буде добре.
- Розкажи як і де ти отримав травму.
- Травму я отримав уже давно, і протягом двох років вона мене турбувала. Але, незважаючи на це я поїхав на Олімпійські Ігри у Пекін і зміг їх виграти. Далі боксував на чемпіонаті Європи, чим її погіршив. І по закінченні чемпіонату Європи ми з батьком прийняли рішення пройти детальне обстеження. Лікарі зробили висновок, що необхідна операція. Робили мені її в Ізраїлі одні з найкращих хірургів країни. Вони зробили все, що було в їх силах. Тепер прийшов той момент, коли все залежить від мене. У перші дні після операції, я навіть руку зігнути не міг. Зараз вже почав відтискатися на кулаках. Все йде на поправку. А чемпіонат України був чудовою можливістю перевірити свої сили.
- Чи обов'язковим для тебе був виступ на чемпіонаті України? Не було ризику посилити стару травму?
- Якщо чесно, то набридло вже вдома сидіти. Скучив за смаком перемог, не вистачало адреналіну в крові. Адже багато часу вже минуло після Олімпійських ігор, чемпіонатів Європи і всі ці почуття я встиг призабули. Тому, ми з батьком вирішили взяти участь у змаганнях.
- У своїх боях ти викладаються на повну силу?
- Ні. Не хотілося сильно напружувати свою руку. Для того, щоб вийти на оптимальний рівень, мені потрібно ще трохи потренуватися.
- На яких змаганнях ми зможемо побачити тебе в подальшому?
- Не маю уявлення. Це вирішує мій батько і головний тренер. Це запитання краще поставити їм.
- Ми знаємо, що ти любиш грати в хокей ...
- Дуже люблю. Але останній раз, на ковзани ставав дуже давно.
- Це через травму?
- Так. Після того як я отримав травму, батько забороняв мені виходити на лід. А тепер, думаю трохи відпочити і незабаром обов'язково зіграю.
Ломаченко: Батько забороняв виходити на лід
