Мас наблизився до перемоги, новий словенський талант заявив про себе. Підсумки другого тижня Вуельти-2026
Галль втратив шанси на перемогу?
Головний підсумок другого тижня Вуельти-2026 – Енрік Мас став ще ближчим до перемоги в загальному заліку: іспанець збільшив свою перевагу над суперниками по генеральній класифікації. Протягом всієї кар'єри Маса називали "вічно другим" і говорили про те, що йому бракує чемпіонського менталітету. Проте після сходу Тадея Погачара ми побачили, що в ролі лідера Енріку більш ніж комфортно – і психологічно, і тактично.
На 12 етапі до Калар Альто Мас повторив те, що зробив і наприкінці першого тижня на Альто де Айтана: дочекався безуспішних атак Фелікса Галля та того моменту, коли австрієць "наїсться" своєї ж аритмії та роботи на першій позиції, після чого провів результативну контратаку, скинувши прямих суперників по загальному заліку.
Варто сказати, що команда Маса, Movistar, явно не розраховувала на те, що вести боротьбу на Вуельті доведеться з позиції сили. Склад був сформований відповідним чином: велика кількість майстрів відривів типу Пабло Кастрільо чи Рауля Гарсії П'єрни, і мала – класичних грегарі, так необхідних для захисту лідерської майки та ведення гонки з позиції сили. Проте Movistar вдається винахідливо вирішувати цю проблему: на кожному гірському етапі команда засилає кількох своїх гонщиків у відриви, і вони згодом опускаються до Маса в той момент, коли у пелотоні помічників у Енріка не залишається. І часто така такитка працює не гірше, ніж класична робота всією командою в пелотоні.
На другий день відпочинку Мас пішов із перевагою в понад 2 хвилини над найближчими переслідувачами по загальному заліку – перевага, яка дозволяє Енріку почуватися комфортно. Особливо з урахуванням того, що лідер Movistar завжди був гонщиком із хорошим відновленням, і свої найкращі перфоманси на Вуельтах зазвичай видавав саме на третьому тижні.
А ось Фелікс Галль, який після сходу Погачара здавався головним суперником Маса, схоже, шанси на перемогу в загальному заліку втратив. Якщо Енрік проявив себе як гонщик, здатний діяти по-лідерськи, то австрієць показав своє невміння діяти з позиції сили.
Галль прекрасно проявляв себе на Джиро за присутності Йонаса Вінгегора та на нинішній Вуельті до сходу Погачара. Йому було комфортно в ролі гірника №2 у пелотоні, коли поруч є домінатор. Decathlon CMA CGM влаштовувала просів у пелотоні, потім Галл чекав на атаку домінатора, намагався якомога довше протриматися в нього на колесі та впевнено заїжджав у підсумку другим, привозячи час решті суперників.
Тепер же, коли домінатора в гонці немає і атакувати потрібно самому, Феліксу некомфортно. Для того, щоби скидати суперників з колеса – потрібно або мати хороший ривок у гору, або суттєву перевагу над ними в гірському ході. У Галла немає ні того, ні іншого, тому вести гонку в атакувальному стилі йому вкрай важко: він "наїдається" власними спробами прискоритись та роботою на першій позиції, після чого не може відповісти на атаку Маса. Як уже було зазначено вище, так було і на Альто де Айтана, і на Калар Альто.
Виграти Вуельту за такої диспозиції було вкрай складно, а на 13 етапі шанси Фелікса на червону майку стали практично нульовими. Річ у тім, що через падіння зійшов із гонки його головний гірський грегарі Грегор Мюльбергер, який проводив блискучу гонку та на момент сходу, попри роботу на капітана, сам ішов дев'ятим у загальному заліку.
Як би парадоксально це не звучало, але якоюсь мірою схід Мюльбергера навіть пішов на користь Галлю. Фелікс остаточно змирився з тим, що боротися за перемогу в загальному заліку він більше не в стані, і повернувся до своєї звичної оборонної тактики. І на 14 етапі з гірським фінішем на Сьєрра де ла Пандері лідер Decathlon CMA CGM уже фінішував разом із Масом, привізши час усім іншим генеральщикам. Максимально наглядний доказ того, що попередні поразки в боротьбі з Енріком були пов'язані не зі слабкішим ходом у гору, а з тим, що Галль добровільно заганяв самого себе в максимально незручний тактичний малюнок.
На третьому тижні на учасників Вуельти чекає 32-кілометрова рівнинна розділка на 18 етапі. Австрієць – відверто поганий майстер індивідуальних гонок, і програє там багато, проте, відмовившись від атакувальної тактики, він усе одно повинен заїжджати на подіум загального заліку.
Ну а найбільш небезпечним суперником Маса в загальному заліку тепер можна вважати Пріможа Рогліча, і головна причина цьому – та сама 32-кілометрова розділка на 18 етапі до Хереса. Чинний володар червоної майки, як і Галль, є відверто слабким роздільником, і Рогліч обом повинен привозити чимало часу. Та чи достатньо для того, щоби виграти свою п'яту Вуельту? Навряд чи.
Все ж в останні роки Рогліч помітно здав у всіх компонентах, і навряд чи розділка буде виключенням. Окрім розділки, на користь шансів лідера Red Bull Bora говорить ще один фактор: те, що він приїхав на Вуельту недопідготовленим через зіткнення з авто наприкінці липня на тренуванні. Мовляв через це Прімож добиратиме пікову форму вже по ходу гонки.
Проте аргументи проти Рогліча не менш вагомі. По-перше – це те, що протягом усієї кар'єри у словенця були проблеми з відновленням. І важко розраховувати на те, що ось зараз, у віці майже 37 років, він зможе додати на третьому тижні Гран туру, чого гонщику Red Bull Bora не вдавалося робити навіть у найкращі роки кар'єри.
Та й аргумент про набір форми по ходу Вуельти поки що на практиці не працює. Так, Рогліч приємно здивував своєю готовністю до гонки – найгірші побоювання, які були перед стартом, не справдилися. Проте наразі не можна сказати, що по ходу гонки він додає – позитивна динаміка в його виступах не прослідковується.
Та й відставання у 2 хвилини та 10 секунд від Маса – доволі серйозне. Маю великі сумніви щодо того, чи вдасться Роглічу виграти у Енріка настільки багато. Тим більше, що після розділки на гонщиків чекатимуть ще два важких гірських етапи, де Мас, за логікою речей, повинен вигравати час у Пріможа. Ось і виходить, що для того, щоби виграти Вуельту, Роглічу потрібно вигравати у Маса в розділці щонайменше 3 хвилини. Завдання, яке було би неймовірно складним навіть для праймового Рогліча.
Після першого тижня до числа потенційних претендентів на перемогу ми також відносили Оскара Онлі, проте на другому тижні британець із цієї боротьби однозначно випав – він взагалі опустився на п'яте місце в загальному заліку, пропустивши Річарда Карапаса: навіть потрапляння на подіум наразі виглядає нереальним. Ймовірно, причиною цього стало падіння лідера Netcompany Ineos на початку 12 етапу – після цього він став далеким від того рівня, який продемонстрував наприкінці першого тижня на Альто де Айтана, де боровся на рівних із Масом.
Операція з порятунку сезону для британської команди не буде виконана: Онлі не в тій ситуації, щоби поборотися за подіум загального заліку, проте, водночас, іде надто високо в генеральній класифікації для того, щоби переключитися на полювання за окремими етапами з відривів.
По ходу другого тижня Вуельти запалилася нова словенська зірочка, Якоб Омржел. Він із відриву виграв 12 етап до Калар Альто і піднявся на шосте місце в загальному заліку, яке втримує і на даний момент: гонщик Bahrain Victorious виявився здатним із пелотону боротися на рівних із грандами загального заліку.
В 2019 році Тадей Погачар дебютував на Гран турах, вигравши три етапи та посівши третє місце в загальному заліку Вуельти. Дебют Омржела навряд чи буде настільки ж феєричним, проте вдалим його вже точно можна називати. Якоб виграв етап у віці 20 років і 166 днів, ставши наймолодшим переможцем етапу на Гран турах за останні 45 років. Погачар свою першу перемогу здобув у віці 20 років і 345 днів. Залишається лише захоплюватися тим, як маленькій 2-мільйонній Словенії вдається з такою регулярністю продукувати топових велоталантів.
Що стосується Матіаса Ск'єлмосе, то його форма явно йде на спад – як і прогнозувалося, на два поспіль Гран тури його не вистачило. Безумовно, розділка на 18 етапі дасть йому можливість покращити своє становище у загальному заліку, проте про подіум мріяти не доводиться.
Домінування Visma Lease a Bike в спринтах
Що стосується спринтерських етапів (на Вуельті це поняття доволі умовне, тому віднесемо до таких усі окрім гірських і розділки), то тут нічого не змінилося: домінування Visma Lease a Bike триває. Дві перемоги здобув Воут Ван Арт, який із відривів виграв 13 і 15 етапи, зробивши два величезних кроки до завоювання зеленої майки.
Тим не менш, починався тиждень для бельгійця невдало. На 10 етапі на нього відпрацювала вся команда включно з Бреннаном, проте Ван Арт став лише четвертим у спринті в невеличкий пагорб.
Наступного дня свою третю перемогу на поточній Вуельті здобув Бреннан, який, на відміну від Ван Арта, скористався зразковою роботою команди та довів її до логічного завершення. Третій тиждень Вуельти розпочнеться з двох поспіль рівнинних етапів, тому Меттью матиме прекрасний шанс довести кількість своїх перемог до 5. На дебютному Гран турі такого не вдавалося нікому з часів Фонса де Вольфа на Вуельті-1979.
Тим не менш, оформити переможний дубль на старті третього тижня Бреннану буде непросто. Річ у тім, що на 14 етапі Visma Lease a Bike через проблеми з травленням втратила свого передостаннього розганяючого Крістофа Ляпорта, який на нинішній Вуельті виконував свою роботу просто блискуче. Без нього Бреннану, ймовірно, доведеться демонструвати не лише свої швидкості, а й навики позиційної боротьбі. Тим більше, що Воут Ван Арт, працюючи на британця, про себе також не забуває, і намагається фінішувати якомога вище для набору очок – а, значить, трохи береже сили.
По ходу другого тижня зійшов із Вуельти не лише Ляпорт, а й Мадс Педерсен, який перед стартом вважався беззаперечним фаворитом №1 у боротьбі за зелену майку – він не вийшов на старт 11 етапу. Як виявилося, його слабкі виступи на Вуельті були пов'язані не лише зі спадом форми після Тур де Франс, а й із хворобою, від якої він страждав протягом кількох днів.
Що стосується десятого етапу, то там скористатися невдачею Воута сенсаційно вдалося Бастьєну Троншону. Перша перемога 24-річного француза на Гран турах за кар'єру та перша для Groupama FDJ на супербагатоденках в 2026 році. Дуже важливий успіх для команди Марка Мадьо, яка зараз переживає далеко не найкращі часи.
Варто також сказати кілька слів кілька слів про Алессандро Ромеле з XDS Astana, який наразі йде третім у спринтерському заліку, відстаючи всього на 6 очок від Бреннана. 23-річного італійця можна назвати одним із неочевидних відкриттів нинішньої Вуельти. Він уже 4 рази фінішував у топ-6 на етапах, при чому, заїжджав високо як із пелотону, так і з відривів – наприклад, 2 місце на 15 етапі.
Ромеле показав себе як цікавий універсал, який дуже непогано як для виходця з велотреку вміє терпіти рельєф. Контракту на 2027 рік у нього поки що немає, проте після такого виступу на Вуельті немає сумнівів у тому, що або XDS Astana запропонує йому нову угоду, або Алессандро отримає інші цікаві пропозиції від команд Світового туру.