Доленосна перемога для Маса, лебедина пісня Рогліча. Підсумки Вуельти-2026
Доленосна перемога для Маса та Movistar
Дива на третьому тижні Вуельти не трапилося: Енрік Мас впевнено довів справу до перемоги в загальному заліку. У попередні роки лідер Movistar привчив нас до того, що відновлення є його сильною стороною, і часто саме третій тиждень на Гран турах є для нього найсильнішим.
Цього разу було не так. На третьому тижні Мас виглядав трішки слабкіше, ніж наприкінці першого та на другому. Тим не менш, його перемога в загальному заліку Вуельти на третьому тижні не підлягала сумнівам. Спершу Енрік лімітував свої втрати в розділці відносно Пріможа Рогліча. При чому, справа тут не лише в тому, що словенець видав доволі посередню за своїми мірками гонку на час: для самого Маса 12 місце в абсолютно рівнинній і силовій розділці – це дуже хороший результат.
На вирішальному гірському етапі до Кольядо де Альгуасіль Мас виявився трішки слабкішим за Фелікса Галля. Проте ніякою глобальною кризою Енріка не пахнуло навіть близько – він більш ніж переконливо довів справу до перемоги в загальному заліку.
Як би пафосно це не звучало, але перемога у Вуельті-2026 стала доленосною для Маса. Протягом багатьох років Енрік був певною мірою об'єктом для насмішок: часто говорили про його обмежений потенціал, нездатність показувати топові результати за межами Іспанії та вішали на нього ярлик "вічно другого".
Проте Мас довів, що з чемпіонським менталітетом у нього все гаразд. Опинившись після сходу Тадея Погачара в статусі лідера та фаворита, він не знітився та почувався в такому амплуа більш ніж комфортно. Енріку вже 31 рік – напевно, не той вік, коли можна говорити про те, що ця перемога змінить всю його подальшу кар'єру. Проте точно змусить зовсім по-іншому оцінювати все те, що було зроблене до цього – навіть не зважаючи на те, що ця перемога стала значною мірою подарунком долі у вигляді сходу Погачара.
З клеймом "вічно другого" покінчено, тепер Масу потрібно ще раз закрити роти скептикам, і досягти якогось вагомого успіху за межами Іспанії. І, заодно, покінчити з усіма конспірологічними теоріями, які ходять навколо цих дивних метаморфоз із Енріком, щойно він потрапляє на територію рідної держави.
Доленосною може стати ця перемога і для команди Маса, Movistar, яка перебуває на роздоріжжі у своїй історії. Нещодавно в ЗМІ говорилося про те, що титульний спонсор, компанія Telefonica, хоче достроково розірвати контракт і припинити фінансування проєкту. Це може поставити під загрозу всю подальшу долю легендарної команди, яка була заснована ще у 1980 році – раніше, ніж будь-яка інша з нині існуючих команд Світового туру.
Перемога ж Маса на Вуельті повинна дати команді той репутаційний імпульс, після якого про подальшу долю проєкту турбуватися не доведеться. Або Telefonica передумає та продовжить фінансування, або знайдуться інші компанії, що виявлять бажання спонсорувати команду, здатну вигравати Гран тури в епоху домінування Погачара та Йонаса Вінгегора. Неймовірно важливий успіх у надзвичайно важливий момент, коли легендарний Еусебіо Унсуе почав передавати управління командою в руки свого сина Себастьяна та Метью Вайта.
Лебедина пісня Рогліча
Прімож Рогліч фінішував на подіумі загального заліку Вуельти. Зважаючи на провальний сезон легендарного словенця та неприємну травму за кілька тижнів до старту, три тижні тому такий результат виглядав для капітана Red Bull Bora недосяжною мрією. Проте по ходу гонки фанати Рогліча навіть набралися сміливості мріяти про перемогу.
Втім, дарма. Попри те, що своєю формою на старті Прімож приємно здивував, не варто було забувати про те, що йдеться про майже 37-річного гонщика, який в останні роки помітно здав і чия підготовка до Вуельти була далеко не оптимальною. Регрес словенця в останні роки зачепив у тому числі і його здібності як роздільника. Мрії про понад 2 хвилини над Масом у розділці виявилися марними: у підсумку лідер Red Bull Bora відіграв у червоної майки лише 33 секунди, після чого з мріями про перемогу в загальному заліку було покінчено.
Так, на 19 етапі Red Bull Bora на фінальному підйомі до Пеньяс Бланкас вийшла вперед у пелотоні та влаштувала перевірку для Маса. Проте Енрік її впевнено пройшов, а ось сам Рогліч виявився не готовим атакувати. 19 етап завершився нічиєю між грандами загального заліку, а на безжальному 20 етапі Прімож знову програв час Масу та навіть опинився під загрозою втрати другого місця під тиском Фелікса Галля.
Чергове яскраве підтвердження тому, що Рогліч на цій Вуельті витиснув для себе та з себе максимум можливого. Якщо про щось і варто шкодувати – то про пасивність на 12 етапі до Калар Альто. Там Прімож практично не підключався до переслідування Маса на рівнинних ділянках після атаки Енріка. Втім, того дня лідер Movistar привіз Роглічу та Галлю всього 27 секунд. Навіть якби Рогліч підключився до парної роботи з австрійцем і разом вони наздогнали Маса, це нічого би не змінило з точки зору позицій у підсумковому загальному заліку.
Прімож не виграв свою п'яту Вуельту та не став одноосібним рекордсменом за цим показником. Проте гідне прощання з велоспортом собі забезпечив. Ні для кого не секрет, що Рогліч планує завершити кар'єру наприкінці наступного року. І через провальні результати по ходу поточного сезону в словенця могли виникнути проблеми з пошуком серйозної команди на наступний сезон – Red Bull Bora вирішила не продовжувати з ним контракт.
Проте після такого виступу на Вуельті проблем із пошуком сильної команди у Рогліча не повинно виникнути. Гонщик, здатний заїжджати на подіум Гран турів, потрібен багатьом – навіть у 37-річному віці на прощальний сезон у кар'єрі. А це значить, що "останній танець" Рогліча відбуватиметься на найвищому рівні, а не на задворках світового велоспорту. І Прімож на це заслужив – і своїм виступом на Вуельті-2026, і кар'єрою загалом.
Другий подіум Галля на Гран турах
Якщо в когось і могли би виникнути думки про нереалізований шанс виграти Вуельту – то радше у Фелікса Галля. Наберуся сміливості стверджувати, що він за чистим гірським ходом Масу на нинішній Вуельті не поступався. Проблема в тому, що і обставини в гонці, і сам Фелікс постійно заганяв себе у максимально незручне тактичне становище, коли лідеру Decathlon CMA CGM доводилося атакувати.
А він не створений для цього самою природою – вибухової потужності для ривка у нього просто немає. На надзвичайно важкому і крутому фінальному підйому на Кольдо дель Альгуасіль на 20 етапі Галль, по суті, чистим темпом скинув з колеса Маса та інших суперників, вигравши у них час у загальному заліку.
На більш пологих підйомах скидати суперників без атаки в гору було значно важче. І Галль всіляко намагався цю атаку провести. Скинути суперників не вдавалося, а ось самого себе в червону зону Фелікс заганяв, після чого не міг відповісти на атаки Маса і ловив час відносно Енріка.
Чи міг би Галль виграти Вуельту, якби вів гонку в більш зручному для себе захисному стилі? Найімовірніше, все одно ні: все ж, не варто забувати про те, що 46 секунд Мас виграв у нього, переклавшись до Погачара в підйомі на 6 етапі, ще 55 – у розділці на 18 етапі. Так, на окремих гірських етапах Галль міг би виступити краще і щонайменше не програвати час відносно Маса, проте навряд чи він був здатен ліквідувати ці понад півтори хвилини відставання.
Зрештою, на третьому тижні Фелікс змирився з тим, що на Вуельті-2026 доведеться задовольнитися місцем на подіумі, і від атакувальної тактики відмовився. Сприяли цьому й сходи двох головних гірських грегарі: ще на 13 етапі боротьбу припинив Грегор Мюльбергер, а на 20 етапі його долю повторив і Меттью Ріккітелло. Так, щодо сумлінності роботи американця на свого капітана, як і на Тур де Франс, є чимало питань. Проте навіть ось такий Ріккітелло був важливою бойовою одиницею для Галля в горах.
Попри результативну атаку на останніх кілометрах 20 етапу, більшу його частину австрієць ішов у режимі оборони – його цікавив лише захист третього місця від Річарда Карапаса. Лідер EF Education EasyPost був налаштований максимально по-бойовому та атакував просто незліченну кількість разів – при чому, почав це робити майже за 100 км до фінішу, ще під час першого проходження перевалу Пуерто ель Пурче.
Відчайдушні атаки Карапаса могли зробити 20 етап абсолютно епічним, і саме Галль, який захищав своє місце на подіумі, не дав цьому трапитися. Він поклав усю команду на те, щоби наздогнати Карапаса до вершини першого сходження на Пуерто Ель Пурче, і буквально на останніх метрах підйому йому це вдалося.
Зважаючи на те, наскільки слабким спусковиком є Галль, все могло скластися зовсім по-іншому. У Карапаса був дуже сильний напарник по атаці в особі Сеппа Кусса та три партнери по EF Education EasyPost у відриві дня, а позаду нього їхало тріо Мас/Галль/Рогліч без жодного грегарі.
Варто було би Річарду зберегти бодай 8-10 секунд переваги на вершині перевалу – і на спуску в заочній боротьбі з Галлем він би наростив свою перевагу, після чого з допомогою Кусса та партнерів по EF Education EasyPost розвинув би її, в той час як три капітани позаду нього оглядалися би один на одного, вирішуючи, хто повинен переслідувати Карапаса. Цілком імовірним був сценарій, за якого ця атаки принесла би еквадорцеві не лише подіум, а, можливо, і перемогу в загальному заліку за сценарієм Саймона Єйтса на Джиро-2025.
Проте Галль правильно оцінив ситуацію та зрозумів, що йому потрібно за будь-яку ціну погасити атаку Карапаса до вершини перевалу, і таки зробив це. Так, можливо, EF Education EasyPost варто би було опустити когось зі своїх трьох гонщиків у відриві дня до Річарда раніше, аби не допустити злиття груп до вершини перевалу. Проте не факт, що хтось із них був здатен видати настільки потужну зміну, щоби відвезти свого капітана від Галля, який нісся на всіх парах.
Сталося те, що сталося: австрієць став призером Вуельти, а Карапас – головним аніматором її вирішального етапу. Ну а що стосується Ріккітелло та його недостатньо сумлінної роботи – найімовірніше, з наступного сезону ця проблема Галля не хвилюватиме. Ще з весни активно ходять розмови про те, що наприкінці поточного сезону Фелікс разом із Мюльбергером перейде в Lidl Trek. Хоча офіційно про ці переходи досі не оголосили, тому виключати несподівані повороти сюжету не варто.
Успішний Гран тур для Visma Lease a Bike
Безумовно, може занести собі в актив Вуельту-2026 і Visma Lease a Bike. Так, Йорген Нордхаген перший тест на Гран турах провалив, проте позитиву значно більше – в тому числі й у плані загального заліку, чого мало хто очікував.
Разом із Карапасом на ранніх стадіях 20 етапу кілька разів атакував і Сепп Кусс. І якщо еквадорця інші гранди загального заліку дуже боялися відпускати, то Куссу втекти зрештою таки вдалося. Аритмія в групі фаворитів була американцеві на руку: він ішов у своєму рівному темпі та нарощував перевагу, відігруючи позицію за позицією в загальному заліку. Зрештою Сепп навіз іншим "бігам" дві та більше хвилин, і в генеральній класифікації перестрибнув із 11 місця аж на п'яте. Куссу знову вдалося видати блискучий виступ на Вуельті, їдучи третій Гран тур у сезоні – просто браво.
Втім, головні успіхи Visma Lease a Bike на Вуельті-2026 пов'язані не з генеральною класифікацією. 5 спринтерських етапів виграв Меттью Бреннан – настільки плідно свою кар'єру на Гран турах не починав ніхто з часів Фонса де Вольфа на Вуельті-1979. Безумовно, варто робити поправку на те, що спринтерський склад Вуельти-2026 був відверто скромним. Проте перфоманс Бреннана все одно був вражаючим і знову змусив говорити про Меттью як про одного з головних талантів нового покоління.
Блискуче виступив на Вуельті й Воут Ван Арт. Він прекрасно (за виключенням 17 етапу) виконував роботу розганяючого для Бреннана, при цьому намагався сам заїжджати якомога вище. Це, а також регулярні участі у відривах дня та дві перемоги на етапах дозволили бельгійцеві завоювати зелену майку найкращого спринтера.
Ба більше: Ван Арт цілком міг завоювати ще й горохову майку найкращого гірника. На 20 етапі Воут знову відібрався у відрив дня та набирав там чимало гірських очок. У підсумку Сантьяго Буйтраго з Bahrain Victorious випередив гонщика Visma Lease a Bike всього на 16 очок, ну а Ван Арт вкотре нагадав про себе як про одного з головних універсалів світового велоспорту.
Невдахи Вуельти: Ск'єлмосе та Netcompany Ineos
Як і на кожному Гран турі, на Вуельті-2026 було чимало невдах. Головними можна назвати команду Netcompany Ineos. Блискучий виступ Оскара Онлі наприкінці першого тижня на Альто де Айтана змусив включити британця в число претендентів навіть на перемогу в загальному заліку.
Проте дуже швидко мрії про червону майку випарувалися. Другий і третій тижні Онлі провів значно слабкіше, та вибув з числа претендентів не лише на перемогу, а й на подіум. І можна лише здогадуватися, наскільки вагому роль у цьому регресі Оскара по ходу гонки зіграло його падіння на початку 12 етапу до Калар Альто.
Як би там не було, Онлі не вдалося врятувати провальний для Netcompany Ineos сезон. Так, чимало невдач британської команди були спричинені травмами та проблемами зі здоров'ям ряду ключових гонщиків, проте списувати все лише на невезіння – значить обманювати самого себе.
Абсолютно очевидно, що у Netcompany Ineos багато проблем на фундаментальному рівні, і перезапуск у менеджменті команди перед стартом сезону з поверненням Дейва Брейлсфорда очікуваного ефекту не приніс. І зараз дуже важко зрозуміти, що потрібне проєкту: ще одна порція радикальних змін чи стабільність із тією ж структурою менеджменту.
Також до числа невдах нинішньої Вуельти можна віднести Маттіаса Ск'єлмосе. Данець ніколи не був тим багатоденником, сильною стороною якого є відновлення. Тому рішення Lidl Trek після успішного Тур де Франс заявити данця і на Вуельту виглядало досить сумнівним.
Розпочинав Ск'єлмосе непогано, проте по ходу гонки проблеми з відновленням ставили помітними – Маттіас виглядав усе гірше і гірше. Результат закономірний: за зв'язку з трьох вирішальних етапів на третьому тижні (18, 19 і 20) він з сьомого місця в загальному заліку провалився на 13-те.
Попереду на Ск'єлмосе чекає чемпіонат світу-2026, де через травму Тадея Погачара в нього могли би бути цілком реальні шанси навіть на перемогу. Проте чи буде в стані данець показати свій найкращий рівень після таких виснажливих Тур де Франс і Вуельти? У цьому є великі сумніви. Цілком імовірно, що участь у Вуельті позбавила Ск'єлмосе історичного шансу поборотися за веселкову майку чемпіона світу та не принесла натомість ніяких успіхів на іспанських дорогах. Переконаний, якби Погачар свою травму отримав до старту Вуельти, Маттіас би відмовився від участі в іспанському Гран турі та розпочав би цілеспрямовану підготовку до мундіалю.