Мадрид і Рим підкорені, на черзі – Ролан Гаррос? Мрії вголос українського тенісного вболівальника
Поточний тенісний сезон приніс вітчизняним уболівальникам більше позитивних емоцій, ніж останні років шість-сім. За чотири з половиною місяці наші спортсменки виграли вже 4 титули WTA, два з яких – престижної категорії 1000.
Еліна Світоліна і Марта Костюк записали на свій рахунок по одному "тисячнику" та одній "двістіп'ятдесятці".
І це ще я не рахую двох челенджерів рівня WTA 125, які підкорилися Ангеліні Калініній, та аналогічного успіху Даяни Ястремської. Плюс фінали в Дубаї від Світоліної, у Брісбені від Костюк, в Руані юної Вероніки Подрез та у Чарльстоні – Юлії Стародубцевої.
Важко назвати конкретні причини, що сприяли настільки яскравому прогресу цілої низки тенісисток. Для порівняння – за попередні два роки на всіх українки виграли лише одне змагання WTA 250 в тому-таки Руані зусиллями нашої першої ракетки. Про "тисячники" навіть мова не йшла.
Втім, зараз пропоную не займатися пошуком причин раптового злету, а спробувати подивитись трохи вперед і вгору. Апетит приходить під час їжі, і зараз, за тиждень до старту Ролан Гаррос, багато хто задається запитанням: чи під силу українським тенісисткам зібрати повний комплект головних ґрунтових титулів та нарешті виграти омріяний Слем?
Зрозуміло, що точно на нього відповісти може лише людина, яка володіє паранормальними здібностями та вміє заглядати у майбутнє. Звичайним землянам залишається аналізувати та припускати. Цим і займемось.
Кажучи про турніри Grand Slam, потрібно розуміти, що виграти на них хоча б один трофей є заповітною мрією будь-якого тенісиста. Саме тому титули на мейджорах дуже рідко дістаються випадковим гравцям. Можна згадати Альону Остапенко на Ролан Гаррос-2017 чи Емму Радукану на US Open-2021, але це – поодинокі випадки.
Саме тому про реальні шанси на Слемах можна казати лише стосовно наших двох перших ракеток. Принаймні, в найближчому майбутньому.
Тут потрібно зробити ремарку. Автор цих рядків приблизно з початку 2020-х років вважав скільки-небудь реальною можливість виграти мейджор тільки для Марти Костюк. У вірогідність ренесансу Еліни Світоліної до топового рівня 2017-2018 я не вірив. І помилився.
Офіційно приношу свої вибачення першій ракетці України за зневіру. Еліна за останні два тижні довела, що здатна демонструвати теніс найвищого ґатунку та перемагати всіх найкращих.
І як перемагати!
За чотири дні Світоліна обіграла другу, третю та четверту ракетки світового тенісу, до кожної підібравши ключ і у складні моменти знайшовши способи змінити свою гру для досягнення результату.
Не самі по собі традиційно спокійні та впевнені у собі Рибакіна та Швьонтек починали помилятися у важливі моменти. Еліна методично затягувала їх у довгі розіграші, в яких терпляче чекала або моменту для контратаки, або закінчення витримки суперниці та її помилки.
А коли це за різних причин переставало працювати, наступала на горло власній пісні, буквально змушуючи себе атакувати та переламувати хід поєдинку. Раніше в подібних ситуаціях Світоліна найчастіше йшла в глуху оборону й програвала. Зараз досвід підказує правильні рішення, а головне – тіло в змозі їх виконувати.
Римський фінал узагалі вийшов фантастичним. Натрапляв на думку деяких вболівальників, мовляв, загальний рівень був невисоким, з великою кількістю невимушених помилок та відносно невеликим числом вінерсів.
Категорично не згодний із цією точкою зору. Фінал Світоліної та Гофф – взагалі не про статистику. Він – про тактичну складову тенісу, про вміння грати головою, а не руками та ногами.
Коко не принесла успіху її початкова тактика – відсидітися в обороні та змучити Еліну довгими розіграшами. Після програного сету вона сама перебудувалася на більш атакувальну гру, потужніші удари. І протиснула-таки українку.
А у вирішальній партії, коли здавалося, що 22-річна Гофф, відома своєю витривалістю, переможе просто завдяки різниці у віці, увімкнулася сама Світоліна. Та так, що іноді здавалося, ніби Карлос Алькарас раптом вилікував своє зап'ястя та вийшов на корт влаштувати шоу для глядачів.
Це був прекрасний різноманітний теніс, в якому цифри в паспорті не значили нічого. Тільки вміння та сила духу. І, оскільки за цими параметрами Еліна здатна не просто конкурувати, а й переважати Коко (чинну чемпіонку Ролан Гаррос, якщо хтось забув), висновок про можливість Світоліної в нинішньому стані виграти Слем напрошується сам собою.
Так, горезвісне "прокляття Рима" з'явилося не на порожньому місці. Банально фізично важко виграти два поспіль супертурніри на повільному ґрунті, де кількість довгих розіграшів традиційно є великою. І недарма окрему подяку Еліна у промові чемпіонки висловила своєму фізіотерапевту.
Хороша команда та досвід можуть творити дива.
У Марти Костюк ситуація ще краща. По-перше, вона у поточному ґрунтовому сезону взагалі не програвала, здобувши 12 перемог поспіль у всіх змаганнях. По-друге, в Римі вона не виступала, пославшись на травму. Не відкрию Америки, що серйозного пошкодження у нашої другої ракетки немає. Просто необхідно відпочити після двох виграних турнірів поспіль.
У цьому сезоні Марта нарешті дозріла до вміння грати в теніс головою. На причинах наголошував раніше, не буду повторюватись.
Важливо те, що великим тенісним талантом Костюк на корті тепер часто керує здоровий глузд, а не емоції. До психологічної стабільності Світоліної їй, звісно, ще далеко, однак не забуваємо, що Марта за рівнем чисто тенісних навичок переважає Еліну.
Наприклад, "нейтральну" Мірру Андрєєву Світоліна на Australian Open перемогла тактично, завантаживши на повну її проблемний форхенд. Костюк же у Мадриді відштовхувалася найперше від своїх навичок, абсолютно не боячись грати суперниці під її коронний удар зліва. Методи різні, результат один.
Не варто дивуватися, що вперше в історії українського жіночого тенісу одразу дві українки реально претендують на трофей Ролан Гаррос. І Костюк, і Світоліну букмекери ставлять у першу десятку фавориток. До Рима Марта знаходилася вище, однак не здивуюсь, якщо найближчими днями коефіцієнти зміняться й Еліна підніметься у списку.
Обидві наші перші ракетки станом на зараз нічим не поступаються найкращим тенісисткам світу. Тому з нетерпінням очікуємо на прийдешній Ролан Гаррос. Точно буде дуже цікаво.