Українці в UFC: хто представляв нашу націю і чому все так погано
Здавалося б, у країні з потужною школою єдиноборств, олімпійськими чемпіонами з боротьби та талановитими ударниками має бути повно представників у головній MMA-організації світу. Але реальність інша: українських бійців у UFC можна перерахувати на пальцях однієї руки, і навіть ті, хто туди проривався, надовго не затримувалися.
Хтось гучно дебютував, але швидко згас. Хтось вражав у регіональних промоушенах, проте губився на тлі світових зірок. А деякі українці ставали героями скандалів, а не яскравих перемог. І це питання не лише до спортсменів – проблема комплексна: від слабкої менеджерської підтримки й відсутності промо до ментального бар’єру та нестачі досвіду на великій арені.
У цій статті згадуємо всіх, хто представляв Україну в UFC, розбираємося, чому наші не затримуються у топах рейтингів, і шукаємо відповідь на головне запитання: коли в октагоні з’явиться той, хто справді зможе здійняти чемпіонський пояс?
Ігор Потєря (21-8)
Потєря – один із тих, хто спробував прокласти собі дорогу в UFC, і певний час навіть здавалося, що він може стати новим українським проривом. Боєць родом із Києва почав свою професійну кар'єру ще у 2017 році, і поступово набирав обертів у регіональних лігах.
Потєря привернув увагу світової ММА-спільноти після перемоги на шоу Dana White’s Contender Series, де він ефектно нокаутував опонента і буквально вмовив Дану Вайта дати йому шанс у головному октагоні світу.
Проте шлях у UFC для Ігоря виявився набагато складнішим. Його дебют проти Ніколая Негумеряну в серпні 2022 року завершився болісною поразкою технічним нокаутом. Потім була розкішна перемога над Маурісіо "Шогуном" Руа, легендою ММА, але той бій швидше був прощальним для бразильця, ніж серйозним випробуванням для українця. У наступних боях Потєря знову не зміг показати стабільності: були і поразки, і критика за недостатню витривалість, і сумніви в тому, чи дійсно він готовий до рівня UFC.
Завершилася історія українця у топовій організації вже у січні 2025 року. Ігоря відправив у жорстокий нокаут новачок UFC Марко Туліо вже на третій хвилині бою. Потєря не зміг оговтатись швидко від цієї поразки, оголосивши спершу про паузу у кар’єрі, а потім і про відхід із найкращого ММА-промоушена світу.
Марина Мороз (11-6)
Марина Мороз стала першою українкою, яка потрапила до UFC. Її дебют у 2015 році був справжньою сенсацією: 23-річна уродженка Дніпровської області всього за 90 секунд задушила претендентку на титул Джоанну Калдервуд, шокувавши глядачів та експертів. За той виступ вона отримала бонус за "виступ вечора", а фанати одразу заговорили про "нову зірку з України".
Однак зірковий злет був лише початком непростого шляху. Після дебютної перемоги Марина почала чергувати успіхи з поразками. Вона показувала характер, технічну боротьбу та витривалість, але не завжди справлялася із пресингом більш досвідчених суперниць. Її стиль іноді критикували за обережність, а кар'єру гальмували травми, довгі перерви та проблеми з візами. Проте Мороз завжди поверталася, і, що важливо, кожного разу ще сильнішою.
У 2022 році її популярність злетіла з новою силою: Марина почала активно розвивати соцмережі, з’явилася в Playboy, знімалася оголеною та стала однією з найбільш упізнаваних українських атлеток у США. Але навіть попри цей медійний хайп, в октагоні на неї чекають нові виклики.
Зараз Марина йде на серії із трьох поразок поспіль, проте це не означає кінець її кар’єри. 33-річна українка має велику фан-базу в Америці і навряд вона буде звільнена. Проте про чемпіонські амбіції, на жаль, можна забути.
Микита "фанат руского міра" Крилов (30-10)
Микита Крилов – один із найвідоміших бійців змішаних єдиноборств, що народився в Україні, але сьогодні для всіх вболівальників виглядає радше як зрадник та "зазомбований" боєць з російським прапором.
Уроженець Донецька став першим українцем, який вийшов у октагон UFC ще у 2013 році. Проте з початком російсько-української війни поведінка Крилова викликала багато запитань. Ні засудження агресії РФ, ні позиції на підтримку української армії, ні навіть жовто-синього прапора на плечах. Він або мовчав, або відвертався – і це при тому, що його рідне місто окуповане.
Після старту повномасштабного вторгнення Крилов став "нейтральним" бійцем, а невдовзі публічно оголосив про зміну громадянства на російське. Карма швидко наздогнала Микиту і на наступний день він зазнав ганебної поразки від ветерана UFC Домініка Реєса, відправившись у нокаут вже у першому раунді. Тепер він має рекорд 30 перемог на 10 поразок, і, звісно ж, жодних примарних мрій про бій за титул.
Денис Бондар (14-5)
Українська "зірка", яка сяяла лише три бої. Один із найперспективніших українських бійців свого часу. До приходу в UFC він мав солідний рекорд, базувався на греплінгу та самбо, і демонстрував агресивний, видовищний стиль.
Його підписання з UFC у 2021 році викликало хвилю оптимізму серед українських фанатів ММА, здавалося, нарешті з’явився спортсмен, здатний пробити "стелю" світового промоушену. Однак реальність виявилася жорсткою. Перший бій у UFC він провів лише в лютому 2022 року, і в дебюті Бондар програв американцю Малколму Гордону.
Наступні два бої завершилися ще гірше: сабмішн від Роналдо Родрігеса у 2023-му та поразка за очками від Карлоса Ернандеса у лютому 2024-го поставили крапку в його UFC-кар’єрі. Бондар, без сумніву, мав талант і перспективу, але Дана Вайт не пробачає слабкості.
Аскар Можаров (19-13)
Найбільш суперечлива постать серед українських бійців, що потрапили до UFC. Його дебют у найпрестижнішій лізі ММА став справжнім інформаційним вибухом, але з геть іншої причини, ніж очікували фанати. Перед виходом в октагон з’ясувалося, що Можаров роками маніпулював власним рекордом, "затираючи" поразки й фальсифікуючи результати на Sherdog та інших базах даних. Його справжній рекорд виявився суттєво гіршим, ніж заявлений, і це миттєво викликало скандал у медіа.
У червні 2022 року Аскар провів єдиний бій у UFC проти американця Алонзо Меніфілда. Виглядав він розгублено – американський боєць без особливих труднощів фінішував його вже в першому раунді технічним нокаутом. Після цього UFC одразу розірвав контракт з Можаровим.
Українець пізніше отримав дискваліфікацію на пів року за вживання допінгу, на чому його професійна кар’єра завершилась. Зараз 30-річний боєць проживає у Дубаї, ставши "кріптовалютчиком".
Сергій Сідей (12-2)
Канадець українського походження, який у 2024 році отримав контракт завдяки перемозі над Рамоном Таверасом. Його швидке підписання з UFC стало несподіванкою для багатьох, адже на той момент Сергій мав непоганий рекорд на регіональних турнірах, але не був особливо відомим у широких ММА-колах.
На жаль, дебют Сергія вийшов не дуже вдалим. У трираундовій кривавій бійці з тим же Рамоном Таверасем боєць зазнав поразки. Пізніше йому таки вдалося реабілітуватися за прикрий старт в UFC звитягою над американцем Гарреттом Армфілдом, цього разу арбітри не сумнівалися у домінації українця.
Напередодні Сідей провів двобій проти американця Камерона Смозермана на турнірі UFC on ESPN 67. Поєдинок завершився одноголосним рішенням суддів на користь Сідея.
Зараз 28-річний легковаговик є єдиним представником у чоловічому ростері найкращого промоушена світу з України. Сподіваємося, його кар’єра у компанії Дани Вайта буде тільки набирати обертів.
Людвік Шолінян (9-2-1)
Ще один українець, якому вдалося потрапити до UFC, хоча шлях до цього був нетиповим. Народжений в Україні борець вірменського походження, Шолінян спочатку переїхав до США, де й почав професійно займатися ММА. Його головною силою була боротьба, адже він має солідний досвід у греко-римському стилі, що допомогло йому виділитися серед інших новачків.
Шолінян здобув свій шанс через участь у реаліті-шоу The Ultimate Fighter 29, де проявив себе як працьовитий і дисциплінований боєць. У 2021 році він виступив на турнірі UFC Vegas 36, вийшовши проти британця Джека Шора. Незважаючи на поразку одностайним рішенням суддів, Людвік не виглядав безнадійно, особливо враховуючи коротке повідомлення про бій та рівень суперника.
На жаль, розвиток кар’єри зупинила війна. Після повномасштабного вторгнення Росії Шолінян поставив виступи на паузу, повернувшись в октагон у листопаді. У кінці 2022 року Людвік зазнав другої поразки, поступившись Джонні Муньосу одноголосним рішенням суддів. Організація не дала йому ще одного шансу на виправлення ситуації, і контракт із ним було завершено.
Попри всі злети та падіння, український ММА має шанс на реванш, і ім’я цього шансу вже добре відоме у світовому октагоні. Ярослав Амосов, колишній чемпіон Bellator, залишається головною надією країни. Зараз він "сидить без роботи", але якщо він перейде в UFC, це може стати справжнім проривом для українського ММА, адже вперше мова буде йти не про виживання, а про реальну боротьбу за титул. Про Ярослава ми поговоримо у наступному матеріалі.