Перший сезон Довбика в Ромі: рятівник Раньєрі, голи без святкувань і приз від Серії А

Артем Довбик в другому сезоні поспіль залишається найрезультативнішим українцем в топлігах, і вже сьогодні його чекає нова важлива віха – римське дербі з Лаціо.

Чемпіон розповідає, як проходить адаптація Довбика до Роми та Кальчо.

Найкращий у березні

Так вирішило голосування уболівальників.

Рома виграла всі чотири березневі матчі з Комо (2:1), Емполі (1:0), Кальярі (1:0) та Лечче (1:0), і Артем Довбик забив у них 3 голи.

Усі три – переможні.

"Артем продовжує розвиватися разом із блискучими результатами Роми. У свій перший рік в Серії А Довбик вже забив 11 "важливих" голів. Він зарекомендував себе, як повноцінний нападник, здатний захопити штрафний майданчик завдяки видатній фізиці та знайти шлях до воріт", – каже на це гендир Серії А Луїджі Де Серво.

Останні голи Довбика ілюструють слова функціонера. З Комо українець в падінні замкнув простріл з флангу. 

Із Кальярі – опинився в правильному місці в правильний час після подачі кутового. 

Із Лечче – це вже сольна робота з м'ячем та удар з-під захисника. 

Corriere dello Sport називає Довбика повільним аналогом Крістіана Вієрі. Тим часом сам українець каже, що він "суміш Лукаку та Джеко".

Амбіційно.

Разом з тим, є ще дещо. Де Серво невипадково наголосив на "важливих" голах – Довбик приніс Ромі 18 очок із 53 у Серії А. Фішка Артема – забивати не в "сміттєвий час", а коли це найпотрібніше команді, що проводить зовсім не найкращий чемпіонат.

Більший за Жирону

"Минулий сезон був надзвичайним, але Жирона – це маленький клуб, а Рома – великий клуб в Італії", – так Артем пояснював свій трансфер минулої осені.

"Вовки" заплатили за нього 30,5 млн євро – десь стільки ж Лаціо витратив на всіх літніх новачків разом узятих.

Також за Рому виступає, наприклад, Пауло Дибала – мабуть, найобдарованіший гравець у Серії А із зарплатою 12,9 млн на рік.

Ну чим не великий клуб, еге ж? 

З іншого боку, розміри Роми приховують купу проблем, яких в Жироні не буває. Там-то всі синхронно працюють на власний піар і майбутній трансфер у гранд.

У Римі це геть інакше.

Взяти Дибалу – у його гігантському контракті прописали опцію автоматичного продовження, якщо Пауло зіграє певну кількість матчів. Так-от клуб довго сам не знав, що з цим робити. Кожна невдала гра, кожна травма ставили під сумнів вихід аргентинця в наступному турі.

Або Пеллегріні – корінний римлянин, що прагне бути, як Тотті й Де Россі, і страшно нервує, коли не вдається. Ще восени тіфозі лаяли Лоренцо на все горло, і він думав про відхід.

Матс Гуммельс – взагалі чужа легенда, що захотіла наостанок нових вражень. Матіас Соуле, Нікколо Пізіллі – юні хлопці, яких судити зарано. Ману Коне – інша школа футболу, дуже багато руху.

Тепер ще Довбик – фізично обдарований таран у розквіті сил, що не знав ні мови, ні Кальчо.

Ця Рома з літа була надто неоднорідною і потребувала часу, але його якраз і не дали, бо клуб не виграє Скудетто з 2001-го, а власник-американець Ден Фрідкін влив у нього мільярд євро і хоче віддачі. 

Тому-то з Довбиком у серпні ще домовлявся Даніеле Де Россі, а вже 18 вересня після поганого старту його звільнили.

Понад те, 11 листопада вигнали й наступного тренера Івана Юрича, бо Рома грала дедалі гірше.

Тренерське крісло стало електричним стільцем, який молоді тренери не розглядали, щоб не псувати резюме, і лише 73-річний Клаудіо Раньєрі погодився. Це його третя каденція тут. Він ще раніше оголосив про пенсію, але чого не зробиш для рідного міста? Як і Пеллегріні, він теж римлянин. Його батько Маріо тримав м'ясну лавку поблизу Тестаччо і збирав Клаудіо повну торбу яловичини, яку той розвозив покупцям дорогою на тренування.

Рома справді більша за Жирону, але не лише грішми й історією, а й своїми проблемами й тиском. Довбик тепер це знає. 

"Гарні коні додають на фініші"

Якщо коротко, то це Раньєрі врятував сезон для Артема і Роми.

До приходу Клаудіо Довбик забив лише 6 голів в усіх турнірах; з ним – вже 10.

На правах дідуся, який усе проходив, Раньєрі часто обговорює команду з журналістами – у тому числі й Артема.

"Я вірю в Довбика, але й він повинен вірити в нас. У нас агресивна, рішуча манера гри. Він повинен мені це показати", – казав Раньєрі перед матчем з Кальярі.

Коли ж Артем його для Роми виграв, тренер знову був відвертим: "Я згідний, що він відповів мені цим голом". 

Раньєрі знає, коли натиснути на українця ("Ти маєш вміти вести боротьбу"), а коли його захистити, перевівши розмову на війну з Росією: "Ми завжди повинні пам'ятати, що цей хлопець прокидається щоранку з думками про своїх близьких і з сумнівом, живі вони чи ні".

За такого тренера хочеться грати, правда?

А тепер масштабуйте це на всю команду, бо приблизно такі ж відносини Раньєрі вибудував і з рештою Роми. Поки Де Россі й Юрич сумнівалися, ставити Дибалу чи ні, Клаудіо повернув його в основу і вручив ключі від гри:

"Дибала – з тих небагатьох, заради кого люди купують квитки на матчі". 

У Пеллегріні проблеми? Раньєрі все правильно оцінив і витримав ідеальну паузу:

"За кар'єру я тренував двох центральних хавбеків, що забивали голи – Лемпарда й Пеллегріні. У Лоренцо просто період, коли він сумує. Він відчуває вагу Роми на своїх плечах, що неправильно. Коли я побачу його знову безтурботним – він вийде".

У підсумку Пеллегріні трохи посидів, а тоді з'явився у дербі з Лаціо і забив шедевр; Рома перемогла 2:0. 

Тактично Раньєрі не придумує велосипед. Гра у три захисники – єдина логічна, коли у тебе 36-річний Гуммельс, а на флангах невтомні Анхеліньйо і Салемакерс. Також напрошувались повернення в старт чемпіона світу Паредеса і вільна роль Дибали, якого Юрич навіщось змушував бігати за захисниками, коли стиль Пауло – якраз змушувати захист бігати за м'ячем.

Робота Клаудіо в Ромі десь нагадує не тренерство, а вчителювання.

"Довбик вже знає, що повинен тримати м'яч в деяких ситуаціях, аби команда могла рухатися вперед. Йому слід боротися з останнім захисником, що б не вирішили арбітри", – і справді, в деяких голах Роми Артем виконує роль блокуючого.

А, наприклад, захисник Джанлука Манчіні зізнавався, що із психологічної ями Раньєрі його вивів однією фразою:

"Був кінець листопада, ми мали низку поганих результатів. Не пам'ятаю точно, яке було місце, але Клаудіо тоді сказав: "Гарні коні додають на фініші". Мене це змусило задуматися, дало мені поштовх".

Ще й який поштовх!

Рома з 15 грудня не програє у Серії А – вже 15 турів поспіль! За цей час команда здобула 11 перемог і піднялася з 12-го місця в Серії А на 7-е. До зони ЛЧ залишилось лише 4 очки. 

"Сумний бомбардир"

Міланська La Gazzetta dello Sport так і назвала свіжий матеріал про Довбика – "Сумний нападник, що говорить голами".

Взагалі це добре, що про Артема пишуть – отже, він зірка.

Ну, а "сумний" Довбик через скромні святкування забитих м'ячів – приблизно отакі. 

Єдине велике інтерв'ю на Апенінах Артем дав Il Messaggero, і в ньому пояснював: "Це неправда, що я ніколи не сміюся. Я жартую, і я хлопець, який любить сміятися. Але я чесна людина і не люблю занадто святкувати в неважливих матчах".

У тій же бесіді Довбик розповів, як хотів перевезти своїх батьків до Італії, але ті відмовилися – мовляв, через це він нервує.

Італійці на його боці, там росіян виправдовує хіба купка ультраправих.

В команді у Артема теж все добре. Після приїзду до Риму Довбику зателефонував і "благословив" Едін Джеко, третій найкращий бомбардир в Роми. Також Джанлука Манчіні в недавньому інтерв'ю розхвалив силу українця:

"Я боюся грати проти нього на тренуваннях, він як чотиридверна шафа. Перед грою з Лечче я сказав йому, що ти або заб'єш гол, або отримаєш жовту за поштовх. І він забив, ударивши плечем в плече дуже великого Баскіротто".

Це якщо говорити про позитив. 

Разом з тим, негативу теж вистачає, хоча й менше, ніж було восени.

Gazzetta dello Sport та інші констатують – цифри Довбика кращі за враження від його футболу.

Головна претензія – недостатньо вмілий у єдиноборствах. Артему або бракує агресії, коли вона потрібна, або він очевидно фолить і зриває командні зусилля.

Також в Італії у центрфорварда більше, ніж у Ла Лізі, роботи спиною до воріт, і тут Довбику не вистачає навичок плеймейкера. Ромелу Лукаку, що недавно грав за "Вовків", вже має 8 асистів у Наполі. Так само створював моменти для "малих" і Джеко. Артем же незначно покращив кількість передач із 10 в Жироні до 13, проте результативно віддав Дибалі лише раз.

Маємо парадокс: за Рому так часто в дебютному сезоні на Апенінах забивали лише Теммі Абрагам і Борха Майораль, проте тіфозі досі в сумнівах.

Одні нагадують, що й Джеко забив лише 8 голів у першому сезоні, проте 29 – у другому. Інші ж наполягають, що Ромі треба хтось рухливіший, на кшталт Коло Муані.

За таких обставин майже все залежить від тренера, і Довбику справді пощастило з Раньєрі, який завжди у нього вірить:

"Він трохи схожий на нашого дідуся. Дуже спокійний, але коли команду потрібно підбадьорити і підштовхнути, він вміє це зробити. Він чудовий психолог, який знає, що сказати в потрібний момент, а коли краще помовчати. Я хотів би, щоб він залишився на лаві запасних і наступного року". 

Остання весна з Раньєрі

Не лише Артем, а й вся Рома хотіла б цього, але Раньєрі днями сказав остаточне "ні".

"Я не Бенджамін Баттон. Перш, ніж померти, я хочу побачити, що ще є у світі за межами футболу. Я працюю вже 35 років..."

Сьогодні в дербі з Лаціо Клаудіо потисне руку Марко Бароні, якого тренував у Наполі в 1991-му – ось який він старий.

А після Лестера – ще й легендарний, що дуже впливає на цю Рому.

7 з 8 останніх перемог "Вовків" були мінімальними, ніби натякаючи, що ні складу, ні якості футболу для Ліги чемпіонів у них нема. Їх тягне догори віра в тренера і нав'язаний ним менталітет.

Усе це на тоненького, і нова травма Дибали може їх остаточно прибити.

Ймовірно, тепер Довбику доведеться грати в парі з Ельдором Шомуродовим у новій схемі, бо хто потягне роль Пауло, крім самого Пауло?

Між тим в Італії нагадують, що Артем забив 10 голів в 9 останніх турах минулої Прімери, вигравши собі Трофео Пічічі, а Жироні – місце в Лізі чемпіонів. Тіфозі не хочуть чути, що каталонці забили 85 голів в 38 турах, а у Роми – лише 46 в 31-му. Їх не цікавлять нюанси фінальних 7:0 з Гранадою. Їм потрібен герой, якого вони носитимуть на руках.

У березні в Артема вийшло; тепер би ще квітень і травень.

Складно, еге ж.

Але Довбик сам цього захотів.

Влітку 2024-го він міг залишитися в Жироні, де мінімум завдань, а міг відбути до Атлетико, щоб зрідка підміняти Хуліана Альвареса.

Вибравши Рим, Артем показав амбіції бути повноцінною суперзіркою, а з таких завжди питають більше. Поки українець справляється на 4 з 5.