Ті, що не втомлюються дарувати сенсації. Учасники Євро-2024: Хорватія
Чемпіонат Європи з футболу-2024 поступово стає головною подією червня.
Чемпіон в обличчі автора Гліба Скрипченка продовжує представляти головних учасників Євро-2024 та суперників збірної України. На черзі – команда Хорватії.
Довідка
Хорватський футбольний союз було засновано 13 червня 1912 року
Місце в рейтингу FIFA – 10
Найбільша кількість матчів за збірну – Лука Модрич (175)
Найкращий бомбардир – Давор Шукер (45)
Історія
Збірна Хорватії провела свої перші публічні міжнародні матчі в Празі 23-го і 26-го червня 1907 року проти місцевої "Славії", на той час однієї з найкращих футбольних команд Чехії та Європи. Тоді хорватські землі входили до складу Австро-Угорщини, але хорватський народ завжди беріг свою ідентичність.
Хорватський футбольний союз було засновано трішки пізніше, у 1912-му. По завершенні Першої світової війни, у 1919-му році всі спортивні федерації хорватів перейшли під контроль Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (так, у назві цієї держави найменування народів писалися з великої літери), яке потім стало називатися Королівством Югославія.
У 1941-му році, коли Хорватія отримала маріонеткову державу від Третього Райху, Хорватський футбольний союз став членом FIFA. 8 вересня 1941-го хорвати зіграли перший офіційний матч, в якому розписали 1:1 у Братиславі зі словаками. Останні теж мали лиш формальну незалежність, адже були підпорядковані нацистам. Хоча, що цікаво, 2 квітня 1940-го Хорватія, ще будучи частиною Югославії, провела матч зі швейцарцями і виграла 4:0, але та гра не вважається офіційною.
Втім, справжня історія незалежного хорватського футболу почалася вже після розпаду комуністичної Югославії. 17 жовтня 1990-го, коли ще не була проголошена незалежність, але вже спалахнув "матч ненависті" між Динамо Загреб і Црвеною Звездою, "картаті" провели першу неофіційну гру в сучасній історії збірної, обігравши 2:1 у Загребі команду США. Офіційної, нехай і теж товариської, слід було чекати до 5 липня 1992-го – на тлі вже триваючої війни збірна Хорватії поступилась 0:1 у Мельбурні Австралії.
Що було далі – сторінка більш відкрита. Бронза на ЧС-1998 легендарної команди Шукера, Бобана і Просінечкі під керівництвом Мірослава Блажевича, срібло 2018-го, бронза 2022-го на ЧС і срібло Ліги націй-2022/2023 вже за керівництва Златко Далича від місцевих легенд сучасності. З чемпіонатів Європи команда пропустила лише форум у 2000-му, з ЧС – лише мундіаль 2010-го. Найвище досягнення на Євро – 1/4 у 2008-му, себто з виступами на першостях світу не порівняти.
Шлях на Євро-2024
Хорвати посіли 2-ге місце у групі з Туреччиною, Вельсом, Вірменією та Латвією, поступившись туркам одним балом і випередивши на 4 очки валійців, які стали третіми.
Команда почала відбір із втраченої перемоги над британцями (1:1 у Спліті), після чого обіграла 2:0 на виїзді Туреччину. У вересневому циклі були розгроми 5:0 у Рієці над Латвією та виїзні 1:0 над вірменами за тотальної переваги і не зовсім тотальної реалізації.
У жовтні 2023-го колектив Далича поступився в Осієку Туреччині 0:1 і Вельсу 1:2 у Кардіффі. Втім, після листопадових звитяг над аутсайдерами групи (2:0 у Латвії та 1:0 у Загребі над Вірменією) все стало на свої місця. Ліга націй лігою націй, але не дуже солідно призерам останніх двох чемпіонатів світі було би не виходити саме через групу.
До речі, ви, мабуть, звернули увагу, що тепер національна команда Хорватії грає все частіше у різних містах країни, бо раніше "Максимір" за своїм статусом трошки нагадував "Вемблі", хоча виключення, звісно, були.
Найкращим бомбардиром усієї групи (не тільки Хорватії) став Андрей Крамарич, котрий забив 4 м’ячі, причому всі саме з гри.
Жереб
"Картаті" потрапили до квартету B і зійдуться з Іспанією (1-й кошик), Італією (3-й) та Албанією (4-й).
15-го червня о 19:00 хорвати стартують матчем проти іспанців у Берліні, 19-го о 16:00 у Гамбурзі зустрінуться з формальними аутсайдерами групи, а 24-го о 22:00 у Лейпцигу зійдуться з чинними чемпіонами Європи.
Іспанія
Це буде перший великий форум "фурії рохи" під керівництвом Луїса де ла Фуенте, колишнього наставника молодіжної збірної. Це цілком в дусі часу, адже наразі основну команду Іспанії якраз можна назвати молодою командою, хоч і не без наявності у складі дуже досвідчених футболістів на кшталт Альваро Морати та чи не найтоповішого виконавця команди Родрі, котрому 28 виповниться, коли триватиме турнір. Стільки ж уже й Фабіану Руїсу, а про Карвахаля годі й говорити.
Напередодні форуму іспанці розгромили 5:0 Андорру та 5:1 Північну Ірландію, але навіть другий зі спарингів навряд назвеш великим показником – останнім часом британці не радують.
До речі, про молодь. Цей склад міг бути ще більш юним, але Алехандро Бальде та Гаві не їдуть на Євро через травми. Втім, на позиції першого є Алехандро Грімальдо, котрий провів фантастичний сезону у леверкузенському Баєрі, а у центрі поля в Іспанії завжди є розмаїття "стильних" виконавців – вищезгадані Родрі та Фабіан Руїс, Педрі, Фермін Лопес, а ще Мартін Субіменді та Мікель Меріно з Реалу Сосьєдад. Тобто й на три ролі акторів знайдеться.
Албанія
З нею у хорватів другий матч, тож Італію залишимо на десерт – смачний, як і вся місцева кухня.
Албанці пройшли неймовірний шлях у відборі, посівши першу сходинку у групі з Чехією, Польщею, Молдовою та Фарерськими островами. Може й без грандів, але ж як звучить! Та й вдома у команди справжня фортеця – одна-єдина поразка сталася у Варшаві.
Запрошення знаного у минулому бразильського футболіста Сільвіньо спочатку виглядало як і всі подібні призначення гучних імен у нетопові збірні. Втім, на цьому Євро ми побачимо і кейс албанців, і Грузію на чолі з Віллі Саньолем, яка до того на великих форумах в принципі не грала ніколи.
В албанців є добротні футболісти – Ельсеід Хюсай із Лаціо, Берат Джимсіті з Аталанти, Ільбер Рамадані з Лечче, Недім Байрамі з Сассуоло (як багато гравців з Італії!), Армандо Бройя з Фулгема. Поїде на Євро, до речі, й представник флагману Хорватії – Арбер Ходжа з Динамо Загреб, але він у національній команді є гравцем ротації. Власне, скоріш за все, цю функції матиме й Таулян Сефері, чий контракт належить Ворсклі, і котрий успішно грає за Бані Яс в ОАЕ.
"Червоно-чорні" у групі пропустили лише 4 голи у 8-ми іграх, забивши при цьому 12. Ця команда – про прагматизм та максимальну обережність. І не дивно, адже інакше досягти результату їй важко. Це розумів Владімір Петкович, коли вивів команду на Євро-2016, де команда посіла 3-те місце, проте не ввійшла до когорти "найкращих третіх", це розуміє зараз Сільвіньо.
Але хорватам точно варто бути готовими до гри першим номером протягом усіх 90-та з гаком хвилин – бо ці хлопці м’яч собі не заберуть. А по спарингах не скажеш, що "картаті" домінували навіть над Північною Македонією, хоч і здобули більш ніж впевнену перемогу.
Італія
Чинні чемпіони Європи підходять до турніру вже з новим тренером – Лучано Спаллетті. Та головне, що поміж двома Євро "скуадра адзурра" не вийшла на другий поспіль Мундіаль.
На Євро Італія вийшла з 2-го місця, виборовши його в останньому турі завдяки нічиїй зі збірною України. Двічі італійці поступились англійцям, одного разу втратили очки з Північною Македонією. Загалом – друге місце тут точно не назвеш провалом, бо коли в одній групі дві топ-збірні, обидві першими стати не можуть.
Успішний сезон Джанлуки Скамакки – надія на те, що нарешті в Італії "прорве" хоч якогось форварда. Бо всі надії на Чіро Іммобіле та Андреа Белотті у збірній зазвичай десь так у 8-ми з 10-ти матчів так і залишалися надіями. Втім, на його позицію є і Ретегі, і універсал Распадорі. Побачимо, на кого випаде вибір тренера, адже між Лучано Спаллетті та Джанлукою було певне непорозуміння, про котре ви зможете прочитати у нашому тексті про Італію.
Берарді та Дзаньоло – травмовані, тож у фазі створення ще більше лягає на К’єзу та Фраттезі. Захист суттєво оновився у порівнянні з попередніми планами через травми Ачербі та Скальвіні, котрі змусили тренера довикликати Гатті. Але позаду футболістів в Італії точно вистачає.
З цією Італією в плані сценарію навряд усе буде як три роки тому, але це точно має бути цікаво.
Тренер
Думаю, всі точно пригадають той матч, перед яким Златко Далича екстрено призначили головним тренером збірної Хорватії. Це була гра проти України у відборі на ЧС-2018. Неперемога над Фінляндією поставила крапку у роботі Анте Чачича.
Якби тоді наша команда на НСК Олімпійський не програла (зіграли 0:2), робота Далича могла би закінчитися на одній грі. Та й перед матчами плей-оф проти греків Златко точно не підтверджував, що буде працювати далі у випадку невиходу на ЧС.
Але з "пожежника" Далич дуже швидко перетворився на легенду. На той Мундіаль балканці не тільки вийшли, але й дісталися фіналу. На Євро-2020 вилетіли в 1/8 у трилері з іспанцями, але потім у Катарі знову здобули медалі, тепер уже бронзові.
Буде применшенням сказати, що ніхто не очікував усього цього у жовтні 2017-го, міняючи тренера по ходу збору перед надважливим матчем. Та й фігура нового спеціаліста викликала питання – успішна робота у місцевому Вартексі за 10 років до того мало кого цікавила, а останні 7 Далич працював на Близькому Сході, і скільки би трофеїв він там не виграв – це не могло вплинути на скепсис рядового хорватського любителя футболу.
В якомусь моменті Златко Далича можна порівняти з Карло Анчелотті. Він знає, що вміють робити найкращі з його футболістів і ніколи не заважає їм використовувати на повну свою геніальність. А ще він уміє ідеально підлаштовуватися під суперників. Дуже часто дивитися на футбол у виконанні "картатих" важко, але спитайте будь-якого хорвата, чи проміняв би він всі успіхи команди Далича на видовища з результатами, як у часи Славена Білича (спойлер: їх у нього зазвичай було не більше, ніж якісної гри).
Лідер і легенда
Два в одному, бо як може бути інакше, коли мова про Луку Модрича. Його історія унікальна, бо свого часу в останні дні літнього трансферного вікна-2012 його трансфер із Тоттенгема до Реалу далеко не всі розуміли. Хорвату було майже 27, тож він із числа тих, хто став суперзіркою вже у поважному футбольному віці.
У майже 39 він грає по 90 хвилин у більшості матчів збірної, хоча більшість футболістів у цьому віці навіть якщо продовжують виступати у клубах (найчастіше – ні), проте ну точно зав’язують з міжнародними справами. Через Модрича й досі йде більшість атак команди Златко Далича. Він і досі випахує центр поля. А що найголовніше – є моральним авторитетом для не те що всієї команди, а всієї країни. Можливо, за виключенням найрадикальніших фанатів Хайдука, котрі ніколи не приймуть, що хлопець із Далмації міг грати за Динамо Загреб.
А ще Лука – приклад того, коли саме в збірній, та ще й не найбільш топовій, можна зробити всі передумови для виграшу "Золотого м’яча", хай навіть ставлення до цієї нагороди нині ну дуже скептичне. Фантастична гра Модрича за Реал точно не гарантувала б йому цієї індивідуальної нагороди без усіх здобутків у збірній.
Втрати
Чи не найяскравіший гравець Хорватії на катарському мундіалі Міслав Оршич після ЧС перейшов до Саутгемптона, який боровся за виживання в АПЛ. Провів 5 матчів, лиш 1 з яких – у чемпіонаті. "Святі" вилетіли, хорват перебрався до Трабзонспора.
У турецькому клубі він порвав хрестоподібні зв’язки, повернувся на поле лиш навесні, у всіх 8-ми іграх у складі команди Оршич провів на полі менш ніж півгодини. Та й приходив Міслав до Б’єлиці, котрий вже встиг піти і з наступного клубу.
Думаю, ви зрозуміли, що на Євро цього футболіста не буде. Та зараз йому 31 – досвід Модрича показує, що великі форуми в його житті ще точно можуть трапитися. І не один.
25-річного Йосипа Брекала не буде суто з рішення тренера, тож, мабуть, поняття "втрати" тут не застосуєш. Але це дуже цікаво, бо заради потрапляння на Євро той пішов із Фіорентини в оренду у Хайдук, будучи вихованцем Динамо Загреб, за що отримав чимало гейту від фанатів столичного клубу. Провів класні кілька місяців, зробив 2+8 попри загальний провал клубу зі Спліта, але цього виявилося замало.
А Нікола Влашич на чемпіонат їде – і це прекрасна новина для Далича. Більше того, Нікола вже вийшов на 20 хвилин у товарняку з Португалією, хоча якийсь час тому писалося, що Далич уже думає, ким гравця Торіно замінити. Раніше відновився й ще один ветеран Іван Перішич, який провів останні місяці у рідному Хайдуку з символічною зарплатою 1 євро на місяць, але лікувався не набагато менше, ніж грав.
Заявка
Воротарі: Домінік Лівакович (Фенербахче), Івіца Івушич (Пафос), Неділько Лабрович (Рієка)
Захисники: Йосип Станішич (Баєр), Йосип Юранович (Уніон), Мартін Ерліч (Сассуоло), Йосип Шутало (Аякс), Домагой Віда (АЕК), Йошко Гвардіол (Манчестер Сіті), Борна Соса (Аякс), Мартін Понграчич (Лечче)
Півзахисники: Марцело Брозович (Аль-Наср), Лука Модрич (Реал), Маттео Ковачіч (Манчестер Сіті), Ловро Маєр (Вольфсбург), Лука Сучич (Зальцбург), Мартін Батуріна (Динамо Загреб), Нікола Влашич (Торіно), Іван Перішич (Хайдук), Лука Іванушец (Феєнорд), Маріо Пашаліч (Аталанта)
Нападники: Андрей Крамарич (Гоффенгайм), Марко П'яца (Рієка), Анте Будімір (Осасуна), Бруно Петкович (Динамо Загреб), Марко Пашаліч (Рієка)
Тактика
Збірна Хорватії на останніх турнірах привчила до того, що вона більше відштовхується від суперника. Інколи це випливає боком у поєдинках проти опонентів значного нижчого рівня, бо треба грати першим номером – а це не завжди звична справа для команди Далича.
Щодо схеми, то у більшості матчів відбору хорвати грали 4-3-3, а ось у товариських матчах як у березні, так і у першому в червні ми бачили 4-2-3-1. Проти топового суперника, а саме Португалії, "картаті" знову зіграли 4-3-3 і виграли з рахунком 2:1.
Але головне, гадаємо, варто зрозуміти: відходу від канонів гри на останніх турнірах ми від Хорватії точно не побачимо.
Оптимальний склад
Лівакович – Станішич (Юранович), Шутало, Гвардіол (Понграчич, якщо Гвардіол ліворуч), Соса (Гвардіол) – Брозович, Модрич, Ковачич (Маріо Пашалич) – Маєр, Будімір (Петкович), Крамарич (Перішич)
Прогноз
Нещодавно Златко Далич заявив, що попри всі амбіції – сам вихід на Євро для хорватів уже є успіхом. Усе інше – приємний бонус.
Важко погодитися з цими словами. Може так вважає особисто тренер, але точно не суспільство, котре має величезний запит після останніх результатів. Перед ЧС-2022 теж уже ніхто не давав "картатим" бронзу, але правда в тім, що маючи величезну проблему зі зміною поколінь, вони продовжують залишатися на високому рівні.
А загалом і справді варто зауважити, що з молодого покоління вже вийшов на топ-рівень лише Гвардіол, від Батуріни (того самого, котрого хотів Шахтар) і Сучича стрибка нагору ще чекають. Інші потенційні зірки поки не в заявці збірною. На тлі цього не покидає відчуття, що Модрич, Брозович, Перішич, Ковачич і Крамарич не зможуть робити результат вічність.
Не хочеться говорити (та й немає підстав) нічого сенсаційного, тож прогноз простий: вихід із групи з третього місця та виліт в 1/8, як у 2021-му. До речі, за таких обставин (вихід хорватів з третьої позиції) є вірогідність зустрічі команди Далича у першому раунді плей-оф із нами, але для цього і збірна України має фінішувати першою, і в інших квартетах мають скластися певні обставини.
А загалом, це Хорватія. Вона привчила до творення історії. Чи вірите, що буде нова?
Гліб Скрипченко, для Чемпіона