Піти королем чи знову стати абсолютом: що чекає на Усика після другої перемоги над Ф'юрі?
Якщо до "бою століття", як охрестили багато експертів перший поєдинок Олександра Усика та Тайсона Ф'юрі, українець підходив у статусі аутсайдера, то в реванші, як мінімум за котируваннями букмекерів, він вже був хоч і не явним, але все ж фаворитом. Ще б пак, адже саме Усик став першим в історії абсолютним чемпіоном світу в гевівейті в епоху чотирьох найпрестижніших титулів!
Багато хто вважав, що після того тріумфу Олександру за краще або спускатися на дивізіон нижче, або взагалі завершувати кар'єру та йти з боксу у статусі непереможеного короля, зірки №1. Проте він не побоявся ще раз зійтися у ринзі з британським велетнем і знову вийшов переможцем.
Ф'юрі змінився
У реванші був вже не той Тайсон Ф'юрі, якого ми бачили 7 місяців тому під час першого бою. Ще до початку поєдинку "Циганський Король" виглядав значно серйознішим та сконцентрованішим. Він чітко усвідомив, що недооцінювати українця не можна, що легковажне ставлення може зіграти злий жарт, а ще одного шансу поквитатися з кривдником вже не буде.
Зовсім по-іншому налаштовувався на другий бій Ф'юрі не лише в ментальному сенсі. Його вага на зважуванні напередодні бою показала цифри 127,4, що на 10 кілограмів більше, аніж під час першого поєдинку. Багато прихильників Усика, які ще місяць тому оцінювали шанси в реванші на користь українця, з кожним днем протягом медіатижня виглядали все менш оптимістично.
Організатори відкрито вболівали за британця
Річ у тім, що організатори двобою, які зробили можливою зустріч цих боксерів завдяки шаленим гонорарам, не приховували своєї прихильності до Ф'юрі. Голова Головного управління розваг Саудівської Аравії Туркі Аль аш-Шейх відкрито заявив, що вболіватиме за британця.
Зі слів спеціального кореспондента Чемпіона Максима Розенка, майже всі присутні в залі під час медіазаходів були солідарними з думкою Туркі, тож виникали побоювання щодо об'єктивності служителів Феміди.
Можна, звісно, нівелювати їхній вплив на результат шляхом дострокової перемоги. Однак нокаутувати майстерного опонента, який на чверть центнера важкий за тебе, – завдання з розділу фантастики. І виконати його Усику не вдалося. Утім, цього й не знадобилося.
Брудний бокс не допоміг Ф'юрі
Початок бою вийшов дещо нервовим. Здавалося, що перші два раунди забрав Ф'юрі, однак згодом українець вирівняв стан справ у ринзі. Тайсон, цілком очікувано для автора цих рядків, боксував брудно, і чим далі – тим брудніше.
Були й удари по потилиці, за які надходили попередження від судді, і удари нижче пояса. Останні залишились непоміченими з боку рефері. На початку чемпіонських раундів "Циганський Король" взагалі почав навалюватися усім тілом на українця, намагаючись його втомити, як свого часу це зробив з американцем Деонтеєм Вайлдером. Не вийшло.
Обидва боксери викидали чимало ударів. У влучності цілком очевидною була перевага Усика, який дивував навіть успішними комбінаціями. Водночас опір з боку Ф'юрі був цілком гідним і здавалося, що Усик якщо й лідирує на картках суддів, то мінімально.
І навіть коли було оголошено одноголосний рахунок 116:112, не було цілковитої впевненості в тому, що перемогу віддають саме українцеві – знову ж таки, через побоювання в можливій прихильності до Ф'юрі. На щастя, на такому високому рівні справедливість – дорожча за симпатії та вподобання.
"Король" остаточно втратив корону
Чи заслужено Усик переміг? Однозначно – так. До рахунку на картках можуть виникати запитання, проте він одноголосний. І це вердикт експертів із багаторічним досвідом, чий рівень не піддається порівнянню з людиною, яка дивиться бокс декілька разів на рік, та й то по телевізору.
Що стосується Тайсона Ф'юрі, то він просто зганьбився. Всі його обіцянки нокаутувати чи просто перемогти Олександра виявилися нічим не підкріпленою на ділі балаканиною. А борода, яку він відростив, якщо й допомогла, то хіба що уникнути ще одного нокдауну від українця.
Але ганьба полягає навіть не в його майстерності, яка виявилася переоціненою. Після бою Ф'юрі швидко залишив межі рингу, уникнувши флеш-інтерв'ю. Цілком зрозуміло, що бажання спілкуватися з журналістами він не мав. Третій бій тепер не має жодного сенсу, а набратися мужності й визнати силу українця – це не про цього чоловіка. "Жадібне Пузо" залишилось вірним своїм принципам "поганого хлопця".
"Я виграв, це добре. Судді мене не підтримували, я спортсмен. Я переміг, дякую Богу. Не знаю, чому я стаю сильнішим, швидшим. Мабуть, тому, що я тренуюсь, хороша підготовка. Мені допомагають дружина та діти. Сьогодні обидва мої сини також перемогли, вони здобули пояси в дзюдо та сказали, що я наступний.
Неймовірні 24 раунди в моїй кар'єрі. Я хочу присвятити цю перемогу своїй матусі, Надії Петрівні, яка дуже сильно за мене переживає і багато років нервує, а також усім матерям України", – сказав Усик у коментарі після бою.
Захистивши чемпіонські титули WBA, WBO, WBC та IBO, Усик підняв на ринзі оригінальну шаблю гетьмана Івана Мазепи, чим вчергове підкреслив свій патріотизм. І це як мінімум непогано, може навіть добре. Однак, на жаль, до 2022 року Усик зробив багато вчинків, через які багато хто в Україні "зустрічає багнетами" одну з головних зірок світового боксу.
Що чекає на Усика далі?
Після бою на ринг вийшов британець Даніель Дюбуа й заявив про бажання провести ще один поєдинок з Усиком. У серпні 2023-го Олександр вже боксував із цим британцем і тоді нокаутував його в 9-му раунді. Чому ж тоді має бути цікавим ще один бій з ним? По-перше, наразі Дюбуа володіє титулом IBF, який Усик звільнив влітку цього року, бо захист пояса міг завадити йому провести реванш із Ф'юрі без перерви на інший бій.
По-друге, деякі експерти досі вважають перемогу Усика над Дюбуа – крадіжкою. Мовляв, це Даніель мав перемогти достроково, проте Олександр, отримавши удар у живіт, вдав, ніби суперник влучив нижче пояса, тож рефері не зафіксував нокдауну й надав українцеві час на відновлення. Вочевидь, сам Усик також хоче поставити крапку в цій історії й втретє стати абсолютним чемпіоном світу.
Перед боєм Олександр говорив про бажання спуститися в нижчий дивізіон – або до крузервейту, де він вже був абсолютним чемпіоном, або в новостворений бріджервейт (проміжна вага між першою важкою та надважкою). І останній варіант виглядає у цьому плані навіть цікавіше, адже вигравши там пояс, українець може стати чемпіоном світу у трьох вагових категоріях. Раніше це досягнення підкорювалося Василю Ломаченку, проте там були зовсім інші дивізіони й у жодному з них кум Усика не став абсолютом.
Ще більш важливим є те, що Усик досі залишається непереможеним. На його рахунку 23 перемоги у 23 поєдинках на професіональному рівні. І обох боксерів, які вважалися головними зірками найпрестижнішого дивізіону, Усик переміг по два рази. Боксувати втретє з Джошуа або Ф'юрі не має жодного сенсу. Принаймні, зараз. Ба більше, наразі на горизонті не видно жодного боксера, який міг би скинути українця з престолу.
Усик – легенда?
Олександру Усику 37 років – вік, у якому вже можна починати думати про завершення кар'єри. Що може мотивувати його продовжувати? Або певні рекорди, або гроші. Хоча тільки гонорарів із двох поєдинків проти Ф'юрі має вистачити на безбідну старість і самому Олександрові, і його нащадкам, адже заробити йому вдалося понад 100 мільйонів доларів. І це фантастична сума, навіть враховуючи податки й витрати на підготовку.
Навряд чи зараз можливо об'єктивно оцінити всю велич Усика-боксера. Лише час покаже, чи сприйматимуть його на рівні легенд на кшталт Мохамеда Алі, Джо Льюїса, або ж навіть вище за них. Проте його досягнення справді вражають. Ще чотири роки тому Олександра не сприймали як супертяжа, а тепер саме він – майже безальтернативний Король гевівейту й професійного боксу загалом.
Денис Шаховець, Чемпіон