Здається, зараз звіти про матчі "Динамо" можна писати за одним й тим самим шаблоном: згадати "ніякий" перший тайм, рівні шанси з суперником у другому та перемогу у кінцівці завдяки зусиллям лідерів, Ідейе та Ярмоленка. Не став виключенням і матч, в котрому Юрій Сьомін планував дати відпочити цим самим лідерам. "Кривбас" виявився міцним горішком для другого гранда поспіль, але, як і з "Шахтарем", змушений був залишити поле з нулем у графі "очки".
Перед матчем стало відомо, що у ньому дебютує одразу троє зіркових новачків команди. Усі вони залишили різне враження, що визнав після гри і сам Сьомін. Раффаель та Рубен загубилися в умовах незвично щільної оборони, до якої у "Герті" з "Вільярреалом" ніхто їх не готував. Бразильця тренер зняв вже у перерві, вочевидь, бажаючи зберегти про всяк випадок до "Фейєноорда", адже все ж у парі епізодів хавбек показав, що має непогане бачення поля. Рубен ще так і був безпорадним до кінця. Приємний виняток становив Тайво: лівий захисник дуже впевнено виконав профільні функції, а під кінець гри показав, що функціонально добре готовий і почав активніше підключатися в атаку, коли треба було забивати.
А забивати було необхідно, бо команда з Кривого Рога дуже добре захищалася більшу частину зустрічі. Це було не так вже й складно, бо 6-7 хлопців у червоних футболках постійно перебували на своїй половині поля, лишаючи атаку на відкуп Антонову, Бабатунде, Єслінеку та (інколи) Канкаві. За умови незіграної лінії атаки "Динамо" чогось вигадати віце-чемпіони в таких умовах не могли і у першому таймі могли на щось претендувати лише в одному епізоді. Але харківський суддя Абдула вирішив, що Рубен впав у боротьбі з Пашаєвим за власною ініціативою.
У другому таймі рефері проявив те ж саме ставлення у моменті, коли падав Бабатунде, з котрим жорстко повівся Хачеріді. Втім, і без цього "Кривбас" мав чимало шансів забити. Невідомо, що їм казав у перерві Таран, але команда помітно додала у активності в атаці. Цьому, як не дивно, сприяли і заміни від Сьоміна. Юрій Павлович випустив замість Раффаеля та Гусєва атакувальний дует Мілевський-Ярмоленко. У "Динамо" почало більше виходити у нападі, команда заводилася і залишала вільні зони позаду. А швидкісному Бабатунде, якому протистояв Попов, змушений через прихід Тайво грати на незвичному фланзі, тільки це і було треба.
Саме нігерійський інсайд криворіжців був головним героєм більшості випадів своєї команди. На початку тайму він прорвався на ворота Коваля, але не влучив у ближній кут. Потім намагався пробити у руку Велозу, котрий стояв на лінії штрафного майданчика, але не зміг (добивання від Канкави Коваль потягнув). Потім нарешті влучив у ворота, але Максим Коваль вкотре довів, що у Шовковського росте більш ніж гідна зміна. Заробив картку на емоціях, потім змусив отримати "гірчичник" Юссуфа. Пробив повз дальню стійку (Антонов у стилі Гаскойна в півфіналі Євро-96 не дотягнувся в падінні). Нарешті, був згаданий епізод з падінням після контакту з Хачеріді. Лише після цього африканець втомився і останній свій шанс "Кривбас" мав до голу Ярмоленка завдяки потужному удару Дедечка, з котрим ледве впорався Коваль.
А що ж "Динамо"? Воно, як зазначалося, не відсиджувалося у захисті, але сказати, що мало безліч моментів не можна. Двічі Рубену не вдавалося пробити прицільно після хороших передач партнерів. Спочатку Гармаш робив скидку після навісу Велозу, а потім Ідейе, котрого Сьомін був змушений кинути в бій, виводив на ворота аргентинця, котрий замість удару лише прострілив з нульового кута. Сам Ідейе мав момент, але Штанько здійснив видатний сейв після удару форварда головою метрів з 5 (пас віддавав Тайво). Згодом Браун у такій саме ситуації знову не влучив у ворота, але на той момент вже міг собі це дозволити.
Адже на 86-й хвилині у "Динамо" пройшла розіграна як по нотах комбінація, в котрій взяли участь всі три гравці, що вийшли з лави запасних. Ідейе віддав на Мілевського, а Артем, рухаючись вздовж лінії штрафного, помітив ривок Ярмоленка і закинув йому на хід. Штаньку трохи забракло, щоб випередити Андрія, який встиг, вже у падінні, зробити тичок повз голкіпера. Гру було зроблено, навіть напівреальних шансів "Кривбас", котрий помітно втомився, не мав.
Що ж, фортуна продовжує посміхатися команді Сьоміна. Але, враховуючи кількість переміг, здобутих командою у однаковому стилі, не можна не визнати, що певні ознаки становлення класної (бодай за класом) лідерів команди є. І кожна така перемога, котру в Англії називають "чемпіонськими", додає команді впевненості. Чи вірна гіпотеза щодо стабільного вміння команди досягати результату "на зубах". побачимо вже у вівторок в Роттердамі.
