Нездоланна Польща, сенсаційна Фінляндія, провальна Україна: яким було Євро-2026
Ще за тиждень до початку головного континентального турніру з волейболу очікування до збірної України були якщо не максимальними, то близькими до того.
Зрештою, коли капітан команди Юрій Семенюк прямо каже, що вони приїхали за медалями – розраховувати на менше якось неправильно.
Груповий етап та особливо його завершення дали ще більше причин сподіватися на історичний результат – а Україна жодного разу в історії не вигравала медалі чемпіонатів Європи.
Але те, що сталося далі, хочеться просто забути. Абсолютно ганебна поразка від відверто слабшої Румунії, яка вже у наступному етапі відлетіла з ідентичним рахунком 0:3.
Називайте як хочете – провал, ганьба, сенсація – всі ці епітети підходять. І не лише стосовно України.
Турнір провалів фаворитів
Звісно, варто винести за дужки Польщу, яка останніми роками видається нездоланною. І список її титулів лише підтверджує статус найкращої команди світу. Відтак, і перемога на Євро-2026 була мінімальною задачею, з якою вони впоралися.
Але навіть поляки примудрилися провалитися – в останньому матчі групового етапу програти Болгарії. Так, не було мотивації, так, економили сили. Тим не менш, вони виграли перший сет, домінували у другому, але в якийсь момент просто вимкнулися.
Болгари видали гру життя, однак навіть такого не мало би вистачити, аби переграти Польщу. Але вистачило.
Другий фаворит – друга команда світу – Італія. У рідних стінах колектив за невпевненої гри (але з впевненим результатом) вийшов з групи з першого місця, пройшов у плейоф Данію, однак примудрився вилетіти в чвертьфіналі, програвши… Фінляндії.
Не Франції, не Словенії, Польщі, Болгарії, Німеччині чи навіть Україні – прямим конкурентам у боротьбі за медалі. Італійців вибила команда-вискочка, та збірна, якої взагалі не мало би бути на цій стадії.
Третя команда Європи Словенія завершила груповий етап другою, пропустивши вперед Італію. У плейоф розгромила Сербію та Бельгію, але впала під натиском Польщі. Хоч і показала якісний волейбол.
То чому ж провал? Бо у матчі за 3 місце Євро-2026 ця команда, як і наша збірна, ганебно поступилася відверто слабшому супернику – збірній Фінляндії. Поступилася 0:3, не показавши геть нічого.
Про Болгарію можна сказати рівно те саме, що й про Україну. Це команда, у складі якої грає зіркова зв'язка братів Ніколових – старший є лідером турніру за очками, молодший – один з найкращих у подачах та топовий на світовому рівні зв'язуючий.
І така команда посіла третє місце у групі (що ще можна зрозуміти, адже вище опинилися дійсно сильні поляки та українці), а потім примудрилися вилетіти у першому ж матчі плейоф, програвши Німеччині з рахунку 2:0!
Німці зупинилися у чвертьфіналі, Туреччина, про яку ми вже писали, взагалі не вийшла з групи. А це, на секундочку, учасники плейоф Ліги націй-2026.
Так і вийшло, що найкраще серед фаворитів себе показала Франція. Хоча й у неї був провал в останньому турі групи (поразка румунам, при тому, що вели 2:0). Та й фінал видався заслабким – але там була Польща, там було без шансів.
Турнір сенсацій андердогів
Така кількість провалів від фаворитів завжди має другу сторону монети – замість них далі зазвичай проходять аутсайдери. І на такі результати цьогорічна континентальна першість багата не менше.
З болючого для нас – збірна Румунії. Команда ще у групі виступила вище очікувань – посіла третє місце, обіграла чинних олімпійських чемпіонів, обійшла Туреччину, пропустивши вперед лише Францію та Німеччину.
А ще й у плейоф саме цей колектив вибив Україну. Вибив впевнено, скориставшись нашою ж слабкістю та помилками. Вихід у чвертьфінал – явно задача максимум для команди. Попри її історичні досягнення – все ж, всі медалі були ще у минулому столітті.
З тієї ж групи сенсацією стала команда Латвії, якою керує колишній тренер збірної України Уґіс Крастіньш.
Так, лише 1/8 фіналу, але навіть це вже досягнення для цієї країни, яку навіть на прохід ніхто не ставив. Та й погодьтеся, коли першим суперником у плейоф стає Польща – розраховувати на більше не доводиться.
Від Бельгії можна було очікувати прориву – все ж півфіналіст попереднього чемпіонату світу – і команда не підвела. Перше місце у групі та вихід у чвертьфінал – дійсно гарний результат. Не сенсаційний, але заслуговує на увагу.
Проте всі ці досягнення – просто ніщо порівняно з тим, що зробили фіни. В 1/8 фіналу врятувалися від поразки Греції та перевели гру на тайбрейк, де мінімально дотисли суперника.
У чвертьфіналі вивели на тайбрейк матч проти Італії, де також виграли з мінімальною різницею. Навіть матч проти французів за вихід у фінал видався дійсно бойовим (поразка 1:3).
А потім був бронзовий фінал проти Словенії – одного зі світових грандів. І перемога 3:0 (!), перша медаль Євро в історії. Фінляндія просто з ноги увірвалася на цьогорічний чемпіонат Європи і без сумніву виграла його, хоч і посіла лише третє місце…
Герої Євро-2026
І почнемо з українця. Олег Плотницький провів не просто видатний турнір – він став із запасом найкращим гравцем чемпіонату Європи за кількістю ейсів. В зіркового догравальника 20 результативних подач за 20 сетів. Ні в кого і близько немає таких цифр.
А ще Плотницький опинився у двадцятці найкращих гравців турніру за кількістю зароблених очок – 17 місце.
Також варто відзначити Олександра Бойка, який посів підсумкове друге місце у рейтингу ліберо. В українця одразу 43,80% ідеального прийому. Перше місце посів швед Джоел Андерссон (44,00%).
Однак найбільше зірок зібрала Фінляндія. Наприклад Лука Мартіла став лідером цьогорічної континентальної першості за кількістю набраних очок. У трійці опинився і Йоонас Йокела – вони витягнули Фінляндію до півфіналу. Але "бронзу" команді виборов брат Луки Ноа Мартіла, за що й потрапив у символічну збірну.
Хоча, якщо відверто, найкращим мав стати лідер Болгарії Александар Ніколов, який, попри виліт в 1/8 фіналу, завершив турнір на 5 місці за кількістю набраних очок, відставши від лідера лише на 17 (!) балів.
Символічна збірна Євро-2026
- Діагональний: Тео Фор (Франція)
- Зв'язуючий: Антуан Брізар (Франція)
- Ліберо: Якуб Попівчак (Польща)
- Центральні блокувальники: Бартоломей Леманський (Польща), Шимон Якубищак (Польща)
- Догравальники: Вільфредо Леон (Польща), Ноа Мартіла (Фінляндія)
- Тренер: Нікола Ґрбич (Польща)
- MVP Євро-2026: Вільфредо Леон (Польща)