Стародубцева: Від самого початку матчу з Джонс думала, що переможу

Юлія Стародубцева перемогла у першому колі Вімблдону британську тенісистку Франческу Джонс, здійснивши камбек після програного першого сету. Після гри вона поспілкувалася з українськими журналістами.
– Перед матч-пойнтом ви виграли дивне очко, коли м’яч після вашого прийому подачі впав під сітку на боці суперниці і завдяки обертанню повернувся на вашу сторону корту, Джонс не встигла нічого зробити. Чи були у вашій кар’єрі подібні випадки?
– Ні (сміється). Я була дуже здивована, бачила, як м’яч летів і думала, що зі мною такого не вийде. А вийшло! Я сама була в шоці, якщо чесно. Навіть на маленьких турнірах зі мною такого не траплялося.
– Коли зрозуміли, що вже не віддасте перемогу?
– Взагалі, я так думала від самого початку. В першому сеті Джонс вийшла і дуже гарно грала. Я сама грала, хай не на 100%, але в непоганий теніс. Вона влучала по всіх лініях, мала дуже хороший відсоток першої подачі. Та й навіть другі подачі в інших матчах вона не подавала так якісно, як сьогодні. Джонс гарно відіграла перший сет, але я розуміла, що якби вона грала так постійно, то була б у топ-30. Я чекала спаду в її грі і трішки його знайшла у третьому сеті.
– Ви лише другий рік берете участь у трав’яних турнірах. Чи подобається вам грати на траві, чи це неприємна необхідність?
– Насправді, мені подобається трава. Можливо, я не граю в плаский теніс, який підходить для трави, але я на ній відчуваю себе комфортно. Тому не можу сказати, що я не люблю траву. Взагалі, мені всі покриття подобаються.
– Ви кажете, що вам подобається грати на траві. А не боїтеся отримати травму на цьому складному покритті?
– Коли переходиш на траву, то перший тиждень потрібно грати дуже обережно. Але зараз уже не думаю про це, звикла.
– Як у вас стосунки з вболівальниками на трибунах? Допомагають вони вам, чи, можливо, заважають?
– Взагалі-то допомагають. Мені дуже приємно, коли українці вболівають за мене. Сьогодні навіть здалося, що це я граю вдома, а не британка Джонс. Я дійсно люблю, коли наші глядачі вболівають за мене, ще й українською.
– За останній місяць ви двічі потрапляли в основні сітки турнірів WTA як "лакі-лузер". Чи часто вам щастить у повсякденному житті?
– Не буду казати "так", щоб не наврочити (сміється). Але не можу сказати, що мені не щастить. Я живу так, як живу, не чекаючи щастя від когось.
– Якщо повернутись до Ролан Гаррос, де ви отримали статус "лакі-лузера", це ж сталося в останню хвилину?
– Так. Це дійсно сталося в останню хвилину, і було важко перелаштуватися після невдалого матчу у фіналі кваліфікації. Я зіграла перше коло не дуже добре, але все ж виграла на характері.
– З літа минулого року ви майже не грали в парному розряді. А на Ролан Гаррос ледь не обіграли зіграний дует Бабош/Стефані і заявилися на Вімблдон разом з Надією Кіченок. Плануєте тепер постійно грати пару?
– Я була б дуже рада, якби надалі постійно грала пару. Вважаю, що Надя дуже класно грає пару, для мене було б честю з нею грати завжди. Сподіваюся, ми з нею гарно зіграємось і нам обом сподобається. Це має бути така магія між нами, хочеться, щоб у нас все вийшло.
– Наступна ваша суперниця – росіянка Самсонова. Що можете про неї сказати?
– Я грала з нею нещодавно в Мадриді, але, мені здається, що на грунті мені з нею простіше грати, ніж на траві. В неї класна подача, вона б’є по м’ячу дуже сильно, тому цього разу з нею може бути складніше. На траві вона гарно грає.
– Костюк нещодавно зареєструвала свій благодійний фонд. Давно працює фонд Світоліної. Чи були у вас думки організувати щось подібне?
– Знаєте, нещодавно я сходила на івент фонду Марти, і в майбутньому, може, і я зробила б так. А поки мені треба трохи інвестувати у своє життя. Але на майбутнє, я вважаю, що вони обидві роблять дуже гарні речі.
– Які у вас плани на майбутній хардовий сезон?
– Плани? Вигравати (сміється). Після Вімблдону планую взяти невелику перерву, потім почати з Вашингтона, далі виступити в Канаді і на US Open.
Максим РОЗЕНКО, спеціально для Чемпіона з Лондона
