Історична перемога Шиффрін, бенефіс Швейцарії у Кранс Монтані. Підсумки лижного тижня
Гірські лижі
Старти тижня
П’ятниця, 21 лютого
Сестрієре (Італія), гігантський слалом, жінки
Субота, 22 лютого
Кранс Монтана (Швейцарія), швидкісний спуск, чоловіки
Сестрієре (Італія), гігантський слалом, жінки
Неділя, 23 лютого
Сестрієре (Італія), слалом, жінки
Кранс Монтана (Швейцарія), супергігант, чоловіки
Швейцарський бенефіс у Кранс Монтані
Чоловічий Кубок світу відновився після чемпіонату світу етапом у Кранс Монтані – на арені наступного мундіалю 2027 року. Варто зазначити, що місцеву трасу "Мон Лашо" помітно перепрофілювали. Її зробили ширшою та випрямили, звівши до мінімуму кількість віражів. Це повністю змінило характер траси. Якщо раніше вона вважалася однією із найскладніших технічно швидкісних трас на Кубку світу, то тепер все стало рівно навпаки.
Як би там не було, етап у Кранс Монтані перетворився на справжній бенефіс господарів, збірної Швейцарії, яка за два дні забрала 5 призових місць із 6 можливих. У обох стартах на подіум піднялися Марко Одерматт і Алексіс Монне. Останній у Кранс Монтані залишився без перемоги, а ось Одерматт після другого місця в суботньому швидкісному спуску в неділю виграв супергігант. Тим самим, Марко майже забезпечив собі Малий Кубок світу в цій дисципліні: за два старти до завершення сезону він випереджає найближчого переслідувача, Маттіа Кассе, на 181 очко.
Швидкісний спуск у суботу виграв Франьо Фон Алльмен. Попри статус чемпіона світу в даунхіллі, на Кубку світу в цій дисципліні він переміг вперше. Що стосується супергіганту, то там Франьо показав лише сьомий результат. Справа в тому, що на першій половині траси була дуже підступна комбінація воріт, і гонщики далеко не одразу зрозуміли, як правильно проходити її без часових втрат. Фон Алльмен стартував під №6, відкриваючи червону групу, і зробити висновки з помилок суперників не встиг, програвши в тій комбінації воріт чимало часу.
В цілому перепрофільована траса в Кранс Монтані стала настільки простою технічно, що навіть супергігант більше нагадував швидкісний спуск, хоча раніше все було рівно навпаки. І це значною мірою вплинуло на результати недільної гонки. Зокрема, третім став Домінік Паріс, який у п’ятницю виграв друге тренування швидкісного спуску. Перший подіум для зіркового італійця у нинішньому, вкрай невдалому для нього сезоні. При цьому, в своєму улюбленому швидкісному спуску він розчарував, показавши лише восьмий результат.
Сильно в неділю виступив не лише Паріс, а й уся збірна Італії. Кассе став п’ятим, а 12 місце посів ветеран Крістоф Іннерхофер. У суботньому швидкісному спуску топ-5 замкнув Флоріан Шидер. Він цілком міг би поборотися і за подіум, проте слабко проїхав стартовий відрізок дистанції.
Довів невипадковість своїх успіхів на чемпіонаті світу Рафаель Хаазер, який став четвертим у супергіганті. У швидкісному спуску четверте місце посів інший австрієць, Вінсент Кріхмайр, хоча швейцарському тріо він програв багато. В неділю Вінсент став одним із тих спортсменів, хто втратив усі шанси в тій самій підступній зв’язці на першій половині дистанції – 17 місце. 11-м несподівано став 27-річний Андреас Плоєр – це його найкращий результат у кар’єрі на Кубку світу. У суботньому швидкісному спуску свій особистий рекорд оновив фін Еліан Лехто, який замкнув топ-10.
Про швидкісний характер недільного супергіганту найкращим чином говорить шосте місце вузькоспеціалізованого майстра даунхілу Міхи Хробата. Раніше 30-річний словенець у супергіганті жодного разу не потрапляв навіть у топ-15. Після травми Кемерона Александера єдиною реальною надією збірної Канади залишився Джеймс Кроуфорд. У швидкісному спуску він став шостим, а наступного дня в супергіганті зійшов з дистанції. Така сама доля в неділю спіткала й Фредріка Мьоллера. При чому, норвежець ішов дуже хорошим (цілком можливо, навіть призовим) графіком і помилився в, здавалося б, не надто складній ситуації буквально в передостанніх воротах.
Історичний успіх Шиффрін, переможний дубль Бріньоне
У жінок етап у Сестрієре приніс історичну подію, на яку чекали з кінця листопада – свою ювілейну, соту в кар’єрі перемогу на Кубку світу здобула Мікаела Шиффрін. Після першого раунду недільного слалома американка всього на 0,09 секунди випереджала Зрінку Лютіч, проте видала блискучий другий заїзд, якому нічого не змогла протиставити ні хорватка, ні будь-хто інший. Що цікаво, завдяки цій перемозі Шиффрін не лише стала першою гірськолижницею, яка здобула 100 перемог на Кубку світу, а й повторила рекорд Інгемара Стенмарка за кількістю подіумів – 155. Історія написана на наших очах.
Емоційні враження від перемоги Шиффрін значно підсилює той факт, що успіх її був доволі несподіваним. У п’ятницю та суботу Мікаела провалила два гіганти – 25 і 33 місця. Непрохід у другу спробу в суботу був для американки найгіршим доїздом на Кубку світу аж з відкриття сезону-2012/13 в Зольдені. На той час Шиффрін була 17-річною юніоркою з нулем перемог і всього одним подіумом на Кубку світу. З того часу американка не потрапляла до другої спроби лише якщо сходила з дистанції.
При цьому, невдачі Мікі в гіганті здавалися повністю закономірними. Вона була абсолютно не готова до боротьби за найвищі місця – ні технічно, ні фізично, ні психологічно, враховуючи, що ту саму травму наприкінці листопада вона отримала саме в цій дисципліні. В будь-якому випадку, після побаченого в Сестрієре рішення американки не стартувати в гіганті на чемпіонаті світу стає все більш зрозумілим.
Що стосується Лютіч, то їй друге місце в недільному слаломі дозволило перехопити червону майку лідера заліку Кубку світу в цій дисципліні. А все тому, що вже на першій спробі зійшла Каміль Раст. Швейцарка впала буквально перед самим фінішем у, здавалося б, абсолютно не складній ситуації та ще й, схоже, отримала травму. Точний діагноз наразі не відомий, проте Раст після падіння кульгала та провела чимало часу в медичному тенті в фінішній зоні.
На подіумі недільного слалому Шиффрін стояла поруч зі своєю партнеркою по команді Полою Мольцан, яка замкнула топ-3. Йшла вона у трійці кращих після першої спроби п’ятничного гіганту, проте в другому раунді відступила на шосту позицію. Варто зазначити, що під кінець другої спроби слалому траса дуже помітно розбилась. Проте Мольцан вирішила навіть по такому сніговому покритті йти на межі ризику й отримала за це гідну винагороду.
Однією з головних героїнь слалому стала Корнелія Елунд. Шведський вундеркінд видала найкращий чистий час другої спроби та прорвалася з 23 місця на п’яте – особистий рекорд на Кубку світу. А ось інша талановита шведка, Ханна Аронссон Елфман, зробити кроку вперед у своїй кар’єрі досі не може – 22 місце в неділю. Якщо Елунд у другій спробі здійснила вражаючий рейд нагору, то досвідчена Сара Хектор – у зворотному напрямку. 29-й чистий результат другої спроби та падіння з 8 місця на 17-те. Топ-6 слалому замкнув ще один молодий талант – Емма Айхер, для якої це найкращий результат у цій дисципліні на Кубку світу.
Що стосується двох гігантів, то переможний дубль оформила господарка змагань, Федеріка Бріньоне, яка перебуває, можливо, у найкращій формі в своїй кар’єрі. Переможний дубль на домашньому снігу став для італійки дуже важливим кроком у напрямку другого в кар’єрі Великого кришталевого глобусу. Особливо з урахуванням того, що її головна суперниця, Лара Гут-Бехрамі, в п’ятницю зійшла з дистанції вже у першій спробі. У суботу вона стала другою, проте наразі відставання швейцарки від Бріньоне становить уже 190 очок.
Обидва рази на подіум в гіганті потрапила Еліс Робінсон, яка у поточному сезоні дуже стабільна: 7 подіумів у 8 стартах з урахуванням чемпіонату світу. Новозеландка проводить блискучий сезон і має прекрасні шанси на Малий Кубок світу в своїй коронній дисципліні, проте протистояти такій Бріньоне складно навіть їй.
У п’ятницю третьою стала Теа Луїза Стьєрнесунд. Для норвежки це свого роду компенсація за образливе четверте місце з відставанням у 0,01 секунди від подіуму тиждень тому на чемпіонаті світу.
В суботньому гіганті четвертою стала Соф’я Годжа, яка завдяки другому чистому результату в другому раунді прорвалася з 17 місця після першої спроби. В італійки є призовий потенціал одразу в трьох дисциплінах, проте через свою нестабільність Соф’ї важко боротися за перемогу в загальному заліку Кубку світу навіть у ті рідкісні сезони, коли травми обходять її боком.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
