Вонн, Шиффрін та інші королеви схилів: найтитулованіші гірськолижниці в історії
Сезон-2025/26 із зимових видів спорту потроху набирає обертів. Спортсмени та спортсменки знову радуватимуть нас яскравими виступами. Ба більше – попереду Олімпіада.
"Чемпіон" продовжує знайомити вас із найтитулованішими атлетами зимових видів спорту. Тепер настала черга дізнатися більше про досягнення гірськолижниць.
Рекордсменка Мікаела Шиффрін, незламна Ліндсі Вонн та нестримна Аннемарі Мозер-Прьолль – у новій серії ознайомлення.
Ренате Гьочль. 100+ подіумів. У гігантському слаломі – без перемог
- Кількість перемог на етапах Кубку світу: 46
- Переможець загального заліку: сезон-1999/2000
- Перемоги на чемпіонатах світу: 2
- Олімпійські ігри: срібло у комбінації та бронза у спуску, Солт-Лейк-Сіті 2002
Ренате Гьочль – одна з тих гірськолижниць, про яких часто кажуть "народжена для швидкості". Вона з'явилася на світ у Штирії, але її ім'я добре відоме в усіх гірськолижних країнах Європи.
Дебют Гьочль у Кубку світу відбувся в сезоні-1992/93. А вже в березні 1993-го австрійка здобула першу перемогу – у Ліллегаммері 18-річна Ренате стала найкращою в слаломі.
Згодом її основою стали швидкісні дисципліни, де стиль Гьочль часто описували як поєднання агресії та майже повної безстрашності. Кінець 1990-х – початок 2000-х став її зірковим часом. Хоча іноді шлях до Кришталевого глобуса перекривав найстабільніший сезон кар'єри конкуренток: Александри Майсніцер (1998/99), Міхаели Дорфмейстер (2001/02), а також яскраві роки легендарної Яніци Костеліч (2000/01) чи перспективної Ані Персон (2003/04). Останні дві, напевно, заслуговують бути в топ-5 найкращих усіх часів більше ніж Ренате, але наш рейтинг базується першочергово на перемогах у Кубку світу. А їх австрійка здобула аж 46.
Гьочль завжди вміла зібратися саме тоді, коли це найпотрібніше. Вона не раз здобувала медалі чемпіонатів світу, а її виступи на Олімпійських іграх традиційно привертали увагу вимогливої австрійської публіки.
Особливою рисою у неї було те, що вона ніколи не виглядала знервованою – навіть у найскладніших умовах залишалася максимально спокійною, створюючи враження людини, яка щиро насолоджується швидкістю. Саме так її й пам'ятають: як сильну, чесну, відкриту в боротьбі спортсменку, що залишила помітний слід у гірськолижному спорті.
За кар'єру Гьочль провела 17 сезонів і 110 разів підіймалася на подіум. Вона вигравала в чотирьох із п'яти дисциплін Кубка світу – єдина, де їй так і не підкорилося золото, це гігантський слалом. Найкращий результат – друге місце на етапі в Лінці у сезоні-2003/04.
Ферена "Френі" Шнайдер. Королева схилів
- Кількість перемог на етапах Кубку світу: 55
- Переможець загального заліку: сезон-1988/89, 1993/94, 1994/95
- Перемоги на чемпіонатах світу: 3
- Олімпійські ігри: два "золота" (слалом і гігантський слалом) Калгарі-1988; перемога у слаломі Ліллегаммер-1994; "срібло" у комбінації та "бронза" в гігантському слаломі
Френі Шнайдер – одна з найтехнічніших спортсменок, що будь-коли виходили на старт.
Її дебют у Кубку світу відбувся лише у 20 років — і цьому було водночас просте й трагічне пояснення. Після смерті матері від раку Ферена на деякий час відклала школу й спорт, щоб доглядати за родиною. Але коли повернулася – то відразу заявила про себе на повний голос.
Ще у січні 1988 року, незадовго до Олімпіади, її агент Франц Юлен сказав:
"Френі дуже популярна у Швейцарії, бо тут багато простих людей, особливо в горах. Її можна порівняти з Ерікою Гесс"
А порівняння було серйозним: Гесс у Швейцарії мали за ікону – 30 перемог у Кубку світу, шість золотих медалей чемпіонатів світу… а потім вона завершила кар'єру у 25 років, за рік до Ігор.
Шнайдер гідно продовжила традицію – і одразу виграла два "золота" Калгарі-1988. Спеціалізувалася вона у слаломі та гігантському слаломі, дисциплінах, де точність траєкторії важить не менше, ніж сміливість.
У кінці 1980-х та на початку 1990-х вона домінувала: 55 перемог у Кубку світу – доказ її стабільності. За 11 сезонів найгірший результат Френі у загальному заліку – дев'яте місце, ще й у дебютному році.
У сезоні-1988/89 Шнайдер виграла 14 гонок, встановивши рекорд, який тримався аж до прориву Мікаели Шиффрін у сезоні-2018/19.
У квітні 1995-го в Цюриху вона оголосила про завершення кар'єри. Сезон 1994/95 став одним із найяскравіших: перемога в загальному заліку та два малі Кришталеві глобуси – у слаломі й гігантському слаломі.
Не дивно, що британський рок-гурт Half Man Half Biscuit присвятив їй рядок у пісні "Uffington Wassail":
"Vreni Schneider – you're the queen of the slopes!" І справді – "Королева схилів".
Аннемарі Мозер-Прьолль. Перша, хто домінувала
- Кількість перемог на етапах Кубку світу: 62
- Переможець загального заліку: 6 (1971-1975, 1978/79)
- Перемоги на чемпіонатах світу: 5
- Олімпійські ігри: золото Лейк-Плесіда-1980 у спуску; срібло в гігантському слаломі та спуску Саппоро-1972
Аннемарі Мозер-Прьолль – ім'я, яке асоціюється з перемогами. У 1970-х вона була настільки сильною, що фактично застовпила за собою титул №1 усіх часів на багато років уперед, аж до появи Вонн і Шиффрін. Її стиль поєднував силу, впевненість і дивовижну стійкість.
Важко переоцінити її внесок у жіночий гірськолижний спорт. Мозер-Прьолль виграла шість загальних Кубків світу – результат, який і сьогодні здається майже фантастичним. Це була епоха, коли спорядження було далеким від сучасного рівня, а траси – значно небезпечнішими. Попри це, Аннемарі не просто перемагала – вона робила це впевнено, інколи з величезним відривом, залишаючи конкуренток у ролі статисток.
Її доробок міг бути ще більшим, але на кар'єру вплинула важка хвороба батька. Він боровся з раком легень, і Аннемарі пропустила весь сезон-1975/76, включно з Олімпіадою, щоб доглядати за ним. Після його смерті вона повернулася і знову стала найкращою – виграла ще один Кришталевий глобус і, найголовніше, золоту медаль Лейк-Плесіда-1980.
Поза лижами Мозер-Прьолль відома як спокійна, приземлена жінка. Вона ніколи не прагнула зайвої слави й медійності, а після завершення кар'єри повернулася до звичайного життя. Саме ця простота, поєднана з неймовірною спортивною силою, робить її постаттю, яку й сьогодні згадують із невимовною повагою.
Ліндсі Вонн. Неймовірна "Черепашка"
- Кількість перемог на етапах Кубку світу: 82
- Переможець загального заліку: 4 (2008-2010, 2011/12)
- Перемоги на чемпіонатах світу: 2
- Олімпійські ігри: золото (спуск) і бронза (супергігант) Ванкувера-2010; бронза (спуск) Пхьончхана-2018
Ліндсі Вонн – зірка швидкісних дисциплін, спортсменка, яка стала брендом. Її кар'єра – це історія боротьби з фізичними межами. Вона неодноразово поверталася після травм, які могли б завершити шлях будь-кого іншого, але Ліндсі щоразу знаходила сили знову виходити на старт. І не просто виходити – перемагати.
Її 82 перемоги в Кубку світу довгий час були абсолютним жіночим рекордом, здобутим у період шаленої конкуренції.
Найяскравіше Вонн проявила себе у швидкісному спуску та супергіганті. Вона не просто їхала швидко – інколи здавалося, що вона щиро насолоджується ризиком, цим небезпечним фліртом зі швидкістю. Це й робило її улюбленицею публіки. Ліндсі вміла перетворити старт на шоу, але не втрачала професійності: кожен її рух був точним та ефективним.
Попри зовнішню впевненість і медійність, Вонн не соромилася говорити про страхи, сумніви й важкі моменти. Саме це робило її близькою для фанів. Вона показала, що чемпіон – це не той, хто ніколи не падає, а той, хто завжди повертається. І ця впертість зробила її однією з найвеличніших в історії.
Її плани на новий сезон – амбітні, а сама Ліндсі вже точно знає, чим хоче займатися після остаточного завершення кар'єри. Життя поза лижами для неї давно не менш цікаве, ніж життя під час змагань.
Мікаела Шіффрін. Рекордсменка з гіркотою Пекіна-2022
- Кількість перемог на етапах Кубку світу: 102
- Переможець загального заліку: 5 (2017, 2018, 2019, 2022, 2023)
- Перемоги на чемпіонатах світу: 8
- Олімпійські ігри: 2 "золота" (слалом 2014, гігантський слалом 2018) + 1 "срібло" (комбінація 2018).
Мікаела Шіффрін – це унікальне поєднання таланту, дисципліни та неймовірної психологічної стійкості. Вона народилася в родині, де лижі були частиною щоденного життя, але мало хто міг уявити, що ця дівчина стане найуспішнішою гірськолижницею в історії Кубка світу.
Особливо враховуючи, що з дитинства вона мала тривожні розлади. Але лижі її заспокоювали, а особливо споглядання виступів хорватки Костеліч, яку американка називала своїм кумиром.
Її шлях на вершину не був стрімким – це була послідовна, майже математично точна робота над технікою.
Останні сезони довели її універсальність: перемоги у супергіганті, гігантському слаломі, комбінації і навіть швидкісному спуску показують, що вона давно вийшла за рамки "королеви слалому".
Особливою є і її відвертість. Шіффрін багато говорить про психологічний тиск, баланс, необхідність дбати про себе – і це викликає неабияку повагу. Зокрема, напередодні старту сезону вона розпочала подкаст із своїм обранцем Александром Кільде, який вигравав залік Кубку світу-2019/20.
Мікаела перебувала в стосунках і з Матьє Февром – француз завершив кар'єру кілька тижнів тому.
Олімпіада в Мілані стане для неї викликом, адже Ігри в Пекіні-2022 перетворилися на справжню драму. Спочатку – схід у першій спробі гігантського слалому. Потім – новий схід у слаломі на самому початку траси. До того Мікаела ніколи не фінішувала нижче восьмого місця на великих турнірах. Далі були 9-та позиція у супергіганті та 18-та – у швидкісному спуску. У комбінації Шіффрін блискуче пройшла швидкісний відрізок, але знову зійшла у слаломі. Командні змагання теж не принесли медалі – США програли Німеччині у півфіналі та Норвегії у боротьбі за бронзу.
Відсутність будь-якої медалі стала шоком для всіх.
Та другий етап нового сезону демонструє: Шіффрін налаштована повернутися на вершину. І її амбіції – цілком реальні.
