Невезіння Марусяка в Енгельбергу, повернення Вонн. Підсумки лижного тижня
Стрибки з трампліна
Старти тижня:
Субота, 21 грудня
Енгельберг (Швейцарія), HS 140, особистий турнір
Неділя, 22 грудня
Енгельберг (Швейцарія), HS 140, особистий турнір
Форс-мажори для Марусяка в Енгельбергу
Після 12 місця у недільному старті в Тітізеє-Нойштадті українські фанати стрибків з трампліна чекали від Євгена Марусяка нових успіхів на етапі в Енгельбергу. Проте вікенд у Швейцарії перетворився для лідера збірної України на низку форс-мажорів.
Кваліфікацію до першого особистого турніру Євген пройшов впевнено, показавши 22-й результат. Суботній турнір відбувався за непростих погодних умов – сильний попутний вітер. Марусяк у першому раунді стрибнув на 126 метрів, і цього могло виявитися недостатньо для потрапляння у залікову зону. Євген дуже довго стояв першим у черзі на потрапляння до топ-30, програючи останньому прохідному місцю всього 0,1 бала.
Справа дійшла уже до стрибків топ-10 загального заліку, тому здавалося, що Євген завершить змагання на образливому 31 місці. Проте раптово із вітром дуже не пощастило Маріусу Ліндвіку, і саме зірковий норвежець пропустив Марусяка у фінал. В другій спробі українець стрибнув на 126,5 метри і набрав 124 бала. У підсумку це дало б Євгену 25-й результат, проте після свого другого стрибка українець провалив технічний контроль – його костюм не відповідав нормам регламенту.
В таких випадках, коли дискваліфікація трапляється саме у другій спробі, результат спортсмена не анульовується повністю: бали за перший раунд не згорають, і Марусяку це принесло принаймні 1 очко в загальний залік за 30 місце. Три поспіль потрапляння в очки на Кубок світу – повторення найкращої серії Євгена, датованої кінцівкою минулого сезону.
На жаль, продовжити цю серію не вдалося. В неділю в Енгельбергу панували просто жахливі погодні умови: знову вітер, а на додачу до нього – сильний дощ. Через несприятливий прогноз погоди кваліфікацію, заплановану на 15:30 за київським часом, перенесли на ранок, і вирішили таки провести, попри жахливі умови.
Опади посилювалися по ходу відбіркової спроби, і були побоювання щодо того, чи вгадають сервісмени збірної України зі змазкою лиж. І, на жаль, ці побоювання справдилися: у Марусяка швидкість на розгоні була майже на 1 км/год нижчою, ніж у його сусідів за стартовим протоколом. Боротися за високий результат у такій ситуації було дуже важко, проте Євген, на жаль, навіть не потрапив у топ-50 і програв, зокрема, своєму партнеру по команді Віталію Калініченку. Останній, до речі, поступово додає та приближається до першого в сезоні виходу в основний раунд.
Безумовно, до організаторів є великі питання щодо того, чи варто було проводити кваліфікацію в таких погодних умовах, коли вона нагадувала фарс. Невже не простіше було просто допустити до старту першої спроби усіх 69 учасників? Тим більше, що під вечір погода стабілізувалася, і основні змагання були проведені у більш-менш нормальних умовах.
Марусяку в Енгельбергу відверто не щастило, проте, на жаль, це стрибки з трампліна, і періодично таке трапляється з усіма. Залишається лише сподіватися, що в Енгельбергу Євген ліміт свого невезіння вичерпав, і в подальшому, зокрема, на Турне чотирьох трамплінів, подібних ексцесів українцеві вдасться уникнути.
Провал Пашке, бенефіс Австрії
Протягом всієї стартової частини сезону ваш покірний слуга закликав не переоцінювати значення успіхів П’юса Пашке з точки зору його шансів у загальному заліку Кубку світу. Німецький ветеран завжди вважався яскраво вираженим "декабристом", у якого з кінця грудня завжди починається глибокий спад форми.
Втім, цього спаду навряд чи хтось чекав уже в Енгельбергу. Швейцарський трамплін минулого року приніс Пашке першу в кар’єрі перемогу на Кубку світу, та й до цього вважався найбільш успішним для П’юса. Проте, схоже, цього року спад форми у німця розпочався саме в Енгельбергу. При чому, за цим процесом ми могли спостерігати буквально в прямому ефірі.
Ще у п’ятницю Пашке в тренуваннях ті кваліфікації хоч і не домінував, проте виглядав дуже сильно: 7, 2 і 5 місця. У суботу П’юс лише замкнув топ-10 – його найгірший [на той момент] результат у поточному сезоні. 40 місце в недільній кваліфікації через дуже складні погодні умови не варто сприймати всерйоз, проте і в основних змаганнях все було не набагато краще: лише 18 місце. Після цього не залишилося жодного стрибуна, який у поточному сезоні Кубку світу потрапляв у топ-10 в усіх особистих стартах.
Казка Пашке добігла свого кінця? Схоже на те. Принаймні, списати його провальний виступ в Енгельбергу на незручний трамплін точно не вийде. Перевага П’юса в загальному заліку Кубку світу скоротилася з 220 очок до 79, і, цілком імовірно, німець попрощається з жовтим бібом уже під час Турне чотирьох трамплінів. Так чи інакше, початок сезону-2024/25 назавжди залишиться в пам’яті як самого Пашке, так і фанатів, як чарівний відрізок, коли багаторічний середняк у 34 роки раптово перетворився на найкращого стрибуна світу.
У суботу підстрахувати Пашке змогли Андреас Веллінгер і Карл Гайгер, які посіли четверте та п’яте місця відповідно. Веллінгер завдяки блискучому другому стрибку прорвався з 11 місця на четверте, а Гайгер повною мірою реалізував своє знане вміння стрибати за попутного вітру.
Проте вже у неділю підстрахувати Пашке було нікому. Гайгер став найкращим із німців, проте це лише скромне дев’яте місце. Напередодні старту Турне Карл, безумовно, додав, проте не настільки, щоб всерйоз розраховувати на боротьбу за Золотого орла. Веллінгер у неділю взагалі став лише 15-м. Варто визнати, що Андреасу двічі не пощастило з погодними умовами (зокрема, через снігопад у першій спробі Анді не показав своїх фірмових швидкостей на розгоні), проте настільки ж очевидний і той факт, що на стартовому відрізку сезону дворазовому олімпійському чемпіону дуже не вистачає стабільності. А вона на Турне буде ой як потрібна, тим більше, що, схоже, саме Веллінгер буде головною надією Німеччини в загальному заліку.
Другий ешелон збірної Німеччини також не врятував від провалу: Маркус Айзенбіхлер, Адріан Тіттель і Філіп Раймунд навіть не пробилися у другу спробу. Як наслідок – лише 58 очок у Кубок націй, менше, ніж, наприклад, у Швейцарії. Беззаперечно найгірший виступ Бундестіму в поточному сезоні та взагалі один із найгучніших провалів за останні роки.
Збірна Австрії проблемами команди Штефана Хорнгахера скористалася сповна і перетворила етап в Енгельбергу на свій бенефіс. У суботу та неділю Ян Хьорль і Даніель Чофеніг забрали перші два місця, а в неділю до них на подіумі доєднався ще й Штефан Крафт. Останньому, втім, і надалі не вистачає стабільності – в суботу Штефан став лише 14-м. Його динаміка форми багато в чому нагадує те, що демонструє Веллінгер. Що стосується Хьорля, то у суботу в першій спробі він знову приземлився на дві ноги, і судді знову не звернули на це увагу, поставивши австрійцеві оцінки як за повноцінний телемарк. Враховуючи, що Ян випередив Чофеніга на 6,5 бала, не можна сказати, що судді відібрали перемогу в Даніеля, проте ігнорування арбітрами огріхів Хьорля при приземленні набуло систематичного характеру.
А ось Міхаель Хайбьок у Енгельбергу двічі фінішував у середині другого десятку – блискучої форми зразка недільного турніру в Нойштадті як не бувало. Звичайно, не можна сказати, що той успіх Міхаеля був випадковим, проте, це виявилося лише разовим яскравим спалахом.
Дуже цікаво було поспостерігати за виступами Маркуса Мюллера, який на старті сезону виблискував на Континентальному кубку і отримав шанс на Кубку світу, замінивши у складі Мануеля Феттнера. І виступ 22-річного австрійця залишив двояке враження. З одного боку, непогані виступи в тренуваннях, 24 і 11 (найкращий результат у кар’єрі на Кубку світу) місця в основних змагання – виступ дуже гідний. Проте, враховуючи, що той же Феттнер тиждень тому в Нойштадті замкнув топ-6, така зміна в складі себе не виправдала.
Після блискучих виступів Грегора Дешвандена на старті сезоні багато хто очікував, що саме на домашньому етапі в Енгельбергу він нарешті дістанеться своєї першої в кар’єрі перемоги на Кубку світу. На жаль для місцевої публіки, цього не сталося: третє та п’яте місця. Гідно виступив удома Кілліан Паєр – 22 і 13 місця. Призер чемпіонату світу-2019 явно набирає форму після тривалого спаду в кар’єрі. А ось легендарний Сімон Амманн домашній етап провалив, двічі не пройшовши кваліфікацію. В Енгельбергу таке з 43-річним ветераном трапилося вперше в кар’єрі.
Дуже сильний етап провів Йоханн Андре Форфанг – сьоме та четверте місця. Після провальних етапів у Руці та Віслі норвежець явно додав, і перед стартом Турне його варто сприймати навіть як досить небезпечну темну конячку. Недільний турнір для збірної Норвегії в цілому можна вважати досить успішним: окрім Форфанга, у топ-10 фінішували також Крістоффер Еріксен Сундал і Беньямін Остволд. Для останнього восьме місце в Енгельбергу – найкращий результат у кар’єрі на Кубку світу.
Про невезіння Ліндвіка у суботу вже було сказано вище, не зумів Маріус реабілітуватися і в неділю – 19 місце. Досі не може розбіратися зі своїми проблемами Халвор Егнер Гранеруд, який за два дні в Енгельбергу набрав сумарно лише 6 очок.
Кризовій збірній Словенії повернення до складу Ловро Коса та Жиги Єлара не дуже допомогло. Кос у неділю лише вдруге в сезоні потрапив до залікової зони, посівши, як і наприкінці листопада в Руці, 22 місце. Проте в цілому сказати, що двотижнева перерва у виступах дозволила Ловро здійснити якийсь помітний якісний скачок, не можна. Єлар етап взагалі провалив: 0 набраних очок, при чому, в п’ятницю Жига навіть не зумів пройти кваліфікацію.
Непогано виглядав у Енгельбергу Анже Ланішек, який фінішував у топ-6 в обох кваліфікаціях, а також у першому особистому турнірі. А ось в основному турнірі в неділю словенець виступив слабко – лише 23 місце. Беручи до уваги і його виступи у Нойштадті, можна сказати, що словенець набирає форму: незвичне явище для стрибуна, який за багато років заробив собі репутацію "декабриста".
Рьою Кобаясі в Енгельбергу двічі здійснював рейди в другій спробі, проте за підсумками перших стрибків був занадто далеко, щоби хоча би вперше в сезоні фінішувати у топ-10. Величезний потенціал Рьою нікуди не подівся, проте відсутність стабільності навіть у двох стрибках поспіль вимушує оцінювати його шанси на захист титулу чемпіона Турне вкрай скептично.
Що стосується збірної Польщі, то доволі непогано повернувся на Кубок світу Пьотр Жила. В неділю він посів 17 місце, у суботу, як і Марусяк, отримав дискваліфікацію в другій спробі, при чому, за те ж порушення: занадто об’ємний костюм в зоні живота. А другий стрибок поляка в суботу був дуже класним: якби не дискваліфікація, він показав би четвертий чистий результат другої спроби і завершив би змагання на десятій позиції. Втім, рівень, який показав Жила в Енгельбергу, більш ніж достатній для того, щоб гарантувати собі місце у складі збірної Польщі на Турне чотирьох трамплінів. Зазначимо, що для Пьотра швейцарський етап розпочався з неприємного падіння в п’ятничному тренуванні. Проте, на щастя, 37-річний польський ветеран відбувся забоями руки.
В цілому ж збірна Польщі в Енгельбергу не вразила. "Тітліс шанце" вважається улюбленим трампліном поляків на Кубку світу, проте цього року рівень виступів команди Томаса Турнбіхлера у Швейцарії не відрізнявся у кращу сторону від того, що ми бачили на попередніх етапах. Каміль Стох у суботу став 18-м, а у неділю навіть не потрапив у другу спробу. Схоже, йому доведеться боротися за місце в складі збірної Польщі на Турне з іншим ексчемпіоном легендарної багатоденки, Давідом Кубацкі.
Головною сенсацією суботнього старту стало восьме місце Давіда Зографскі. Так, болгарському ветерану в обох спробах пощастило з вітровими умовами, проте він таким подарунком скористався досить майстерно. Втім, назвати суботній успіх Зографскі випадковим не можна. У нього були непогані тренування, та й у неділю після першої спроби він ішов 11-м. І лише в другому раунді Владі провалився, відступивши аж на 26 місце. Як би там не було, восьме місце у суботу – перше з 2018 року і четверте сумарно потрапляння у топ-10 на Кубку світу 31-річного болгарина. При чому, усі його потрапляння у топ-10 на Кубку світу датовані або груднем, або кінцем листопада.
16-м у суботу став Валентен Фубер. Це найкращий результат для збірної Франції на Кубку світу з 12 березня 2017 року, коли Венсан Деком Севуа став 12-м в Холменколлені.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня:
П’ятниця, 20 грудня
Валь Гардена (Італія), супергігант, чоловіки
Субота, 21 грудня
Валь Гардена (Італія), швидкісний спуск, чоловіки
Санкт Моріц (Швейцарія), супергігант, жінки
Неділя, 22 грудня
Альта Бадія (Італія), гігантський слалом, чоловіки
Санкт Моріц (Швейцарія), супергігант, жінки - скасовано
Понеділок, 22 грудня
Альта Бадія (Італія), слалом, чоловіки
Успішне повернення Вонн, перемога Хюттер
Жіночий Кубок світу повернувся в Європу після тритижневого північноамериканського турне швидкісним етапом у Санкт-Моріці. У програмі було заплановано два супергіганти, проте недільний був скасований через негоду, яка накрила західні Альпи у цей день. Скасування гонки на такій ранній стадії сезону не повинне стати великою проблемою: можливостей для переносу на іншу дату та в нішу локацію поки що достатньо.
При цьому, відверто кажучи, навіть безповоротне скасування супергіганту не стало би великою проблемою з точки зору загального заліку. Після того, як Мікаела Шиффрін де-факто випала з боротьби за Великий кришталевий глобус (ВКГ), серед претенденток на титул практично не залишилося чистих представниць технічних дисциплін. Хіба що за виключенням Каміль Раст і Зрінки Лютіч, якщо їх уже можна вважати реальними претендентками на чемпіонство.
Головною подією етапу, безумовно, стало повернення на Кубок світу після майже 6-річної перерви легендарної Ліндсі Вонн. Відверто кажучи, ваш покірний слуга оцінював перспективи американки після камбеку дуже скептично, і скромні результати на FIS-гонках у Коппер Маунтін, здавалося, лише доводили справедливість такого скепсису.
Проте Вонн повернулася досить солідно, посівши 14 місце. Американка програла доволі багато на розгоні та на третьому відрізку, а ось другий та останній були дуже непоганими, що говорить про те, що потенціал у Ліндсі все ще високий. Не виключено, що на наступних швидкісних стартах американка почне потрапляти у топ-10. Ну а поки що статус лідера швидкісної збірної США перехопила Лорен Макуга, яка минулого тижня в Бівер Кріку зупинилася за крок від подіуму.
Виграла супергігант Корнелія Хюттер, для якої це вже друга перемога в поточному сезоні. Наразі австрійка також виглядає цілком реальним претендентом на ВКГ. Хюттер зуміла в очній боротьбі обіграти таких зірок, як Лара Гут-Бехрамі та Соф’я Годжа – перш за все, за рахунок прекрасного проходження нижньої ділянки траси.
Годжа могла б поборотися і за перемогу, проте занадто слабко пройшла верхню ділянку траси. У будь-якому випадку, в італійки після повернення три подіуми у трьох гонках. Соф’я обіцяла, що знову ходитиме гігант, і якщо їй вдасться вийти на рівень минулого сезону в цій дисциплині, то італійка перетвориться на серйозного претендента на ВКГ. Звісно ж, якщо не отримає чергової травми.
Блискуче виступила в супергіганті не лише Годжа, а й уся збірна Італії, для якої саме ця дисципліна є найсильнішою. Окрім Соф’ї, у топ-6 потрапили також Елена Куртоні, Федеріка Бріньоне і Лаура Піровано.
Схоже, поступово починає набирати форму після травми коліна Корінн Сутер. Вона у Санкт-Моріці замкнула топ-10 – це її найкращий результат у поточному сезоні. Емма Айхер розділила 16 місце з Кайсою Вікхофф Лі. Німкеня значно прибавила порівняно з Бівер Кріком, де вона виглядала абсолютно не готовою до швидкісних видів.
Одерматт захоплює лідерство в Кубку світу
У чоловічому Кубку світу відбулася перша частина традиційного різдвяно-новорічного італійського турне. 4 гоночних дні поспіль у 4 різних дисциплінах на легендарних трасах у Доломітах – випробування непросте. Тепер на чоловіків чекає всього 2 дні святкової паузи, а уже 26 грудня – перше тренування швидкісного спуску в Борміо.
Головним тріумфатором першої частини італійського турне став Марко Одерматт: дві перемоги плюс третє місце у трьох стартах – і швейцарець перехоплює лідерство у загальному заліку. Більше того: він уже перехопив і червоний біб лідера заліку Кубку світу в гіганті, навіть попри те, що у перших двох гонках сезону в цій дисципліні зійшов із дистанції. Недільний гігант Одерматт виграв навіть попри не надто вдалу першу спробу, за підсумками якої він ішов лише третім. Поки що швейцарець у цій дисципліні не виглядає таким же залізним домінатором, як у минулому сезоні.
Обіграти Марко в Доломітах зумів лише господар, Маттіа Кассе у п’ятничному супергіганті. У віці 34 років італієць здобув першу в кар’єрі перемогу на Кубку світу – аналогії зі стрибуном П’юсом Пашке напрошуються.
Швидкісні гонки у Валь Гардені традиційно відомі кількома речами. По-перше – часто малими розривами, через що будь-яка помилка вартує дуже дорого, по-друге – хорошими умовами для пізніх стартових номерів, що призводить до великої кількості сенсацій, і по-третє – успіхами збірної США. І всі ці особливості змагань на "Саслонгу" цього року проявилися повною мірою. У швидкісному спуску топ-30 помістилася всього у 1,27 секунди розриву – і це на трасі з часом проходження більш ніж у дві хвилини!
Збірна США знову виступила вдало: у супергіганті третім став Джаред Голдберг, у швидкісному спуску – Раян Кокран-Зігле. При цьому, успіх Голдберга був разовим: наступного дня він залишився без очків, показавши лише 43-й результат. Та й Кокран-Зігле у супергіганті не вразив – лише 20 місце.
Проривів з пізніх стартових номерів також було достатньо. Двічі здивував Луїс Фогт – 16 і 17 місця. Для 22-річного німця це перші в кар’єрі очки на Кубку світу – і зразу дуже непогані. У супергіганті 16 місце з ним розділили Ніколо Мольтені та Міха Хробат. Ще більше сенсацій було у швидкісному спуску. У топ-6 заїхали Мартін Цатер і Штефан Айхбергер. Для словенця це друге в кар’єрі потрапляння у топ-5 на Кубку світу. Першим була сенсаційна перемога в Валь д’Ізері чотири роки тому. Для Айхбергера це взагалі була лише п’ята в кар’єрі гонка на Кубку світу. Раніше 24-річний австрієць не піднімався навіть у топ-10.
Четвертим у супергіганті став Фредрік Мьоллер. Аналогічне місце 24-річний норвежець посів і двом тижнями раніше в Бівер Кріку, тому його успіхи варто вже перестати вважати сенсаційними – тут уже радше варто очікувати першого подіуму.
Другим у швидкісному спуску став партнер Одерматта по збірній Швейцарії, Франьо Фон Алльмен. При чому, він цілком міг навіть виграти: у "Чязлаті" він допустив відчутну помилку, яка вартувала йому точно більше ніж півсекунди, а у підсумку він програв своєму співвітчизнику 0,45 секунди. Потенціал в заїзді Фон Алльмена був величезний: здається, талановитий швейцарець приходить до тями після доволі слабкого старту сезону. Подіум у Валь Гардені став для нього лише другим у кар’єрі на Кубку світу, проте, підозрюю, далеко не останнім, і поповнюватиме свій багаж Франьо вже у поточному сезоні.
А ось хто у Валь Гардені розчарував, так це Сіпрієн Сарразен, який у минулому сезоні в швидкісних видах боровся на рівних з Одерматтом. На "Саслонгу" він став лише 17-м у швидкісному спуску, а в супергіганті зійшов з дистанції, помилившись за траєкторією після трампліну – склалося враження, що Сіпрієн просто-напросто погано запам’ятав трасу. На щастя, підстрахував його партнер по команді Нільс Аллегр: сьоме та четверте місця. При чому, цей успіх не був випадковим – француз сильно виглядав і на тренуваннях.
Провалив етап Вінсент Кріхмайр: 12 і 55 місця. Лише 10-й і 25-й результати показав Домінік Паріс. Так, минулого року він у Валь Гардені переміг, проте то було великою несподіванкою: зірковий італієць на "Саслонгу" в цілому по кар’єрі виступає слабко. А ось траса наступного етапу в Борміо – улюблена для Паріса, і там від нього очікування максимальні.
А вже під час технічних гонок у Альта Бадії домінувала збірна Норвегії, яка в обох стартах делегувала трьох своїх представників у топ-6. Обидва рази у топ-6 фінішували Тімон Хауган і Атле Лі Макграт, при чому, Хауган виграв слалом із перевагою у більш ніж секунду над усіма переслідувачами. Друга перемога в кар’єрі 27-річного норвежця на Кубку світу – першу він здобув на фіналі минулого сезону в Заальбаху, на арені чемпіонату світу-2025.
Гідно повернувся на Кубок світу Александер Стеен Ольсен, який пропускав попередній етап у Валь д’Ізері через біль у коліні. Він піднявся на подіум у гіганті, який все більш виражено стає його основною дисципліною. У слаломі 23-річний норвезький талант посів лише 20 місце.
Надзвичайно стабільний у поточному сезоні Хенрік Крістофферсен, який не випадав за межі топ-6, у гіганті допустив першу невеличку осічку. Норвежець припустився трьох доволі помітних помарок у другій спробі, та у підсумку фінішував лише дев’ятим, втративши лідерство в заліку Кубку світу в гіганті. У слаломі норвежець червоний біб зберіг завдяки четвертому місцю в понеділок.
Головним суперником Крістофферсена у боротьбі за Малий кришталевий глобус (МКГ) в слаломі стає Лоїк Мейяр, який у чотирьох стартах у цій дисципліні тричі піднявся на подіум і ще одного разу став п’ятим. В Альта Бадії швейцарець у другій спробі здійснив рейд із восьмого місця на друге. З гігантом у Лоїка зараз справи куди гірші: найкращий результат у поточній кампанії – дев’яте місце у Валь д’Ізері.
Його партнер по команді, Томас Тумлер, після довгоочікуваної першої в кар’єрі перемоги на Кубку світу в Бівер Кріку, таке враження, посипався: 25 місце в гіганті у Валь д’Ізері та схід з дистанції в другій спробі в Альта Бадії. Хоча і після першого заїзду 35-річний швейцарець ішов лише 15-м. Зірковий слаломіст Даніель Юле у поточному сезоні розчаровує. В Альта Бадії він став лише дев’ятим, проте навіть це – його найкращий результат у нинішній зимовій кампанії.
Ще одним суперником Крістофферсена у боротьбі за МКГ у слаломі повинен стати Клеман Ноель, який виграв перші два старти сезону в цій дисципліні. Тиждень тому він не вийшов на старт домашнього слалома у Валь д’Ізері через пошкодження, отримане днем раніше у гіганті. В Альта Бадії француз виступав на знеболюючих, і шосте місце за таких обставин – дуже гідний результат.
У його партнера по команді, Стівена Ам’єза, схоже, формується справжній психологічний комплекс других спроб. В Альта Бадії він знову йшов високо після першого заїзду (четверте місце), і знову зійшов із дистанції на другій спробі. Втім, коли/якщо Стівен зможе подолати цей психологічний бар’єр, він буде регулярно боротися за подіуми – потенціал у нього дуже високий. Варто відзначити, що у поточному сезоні значно додала в технічних видах уся збірна Франції. В гіганті до свого першого в кар’єрі подіуму на Кубку світу дістався Лео Ангено. Як і наприкінці листопада в Гурглі, 14-м у слаломі став Пако Расса.
Солідно виступила в Альта Бадії збірна Хорватії. У гіганті четвертим став Філіп Зубчіч. Після першої спроби він узагалі лідирував, проте у другому заїзді занадто старався та йшов надмірно агресивно. Дуже додав у поточному сезоні в слаломі Самуель Колега. Після шостого місця тиждень тому у Валь д’Ізері він замкнув топ-5 на "Гран Різі" – найкращий результат у кар’єрі. Окрім нього, до залікової зони потрапили той же Зубчіч, а також Істок Родес, який претендував на топ-10, проте у другій спробі відступив із 12 місця на 26-те.
Збірна Італії на домашньому етапі в Альта Бадії може похвалитися хіба що восьмим місцем у гіганті Алекса Вінатцера. Наступного дня в слаломі він зійшов на першій спробі, вкотре довівши, що профілююча дисципліна у нього змінилася. У підсумку найкращим з італійців у слаломі став Сімон Маурбергер – скромне 21 місце. У гіганті дуже старався Лука Де Аліпрандіні, який ішов дуже агресивно, проте багато напомилявся та став у підсумку лише 13-м.
Продовжує чорну серію Лінус Штрассер, який не дістався фінішу в слаломі втретє поспіль. А ось Мануель Феллер вдруге поспіль виступив у слаломі досить непогано – сьоме місце. Втім, за день до цього австрієць зійшов із дистанції в гіганті: стабільності надалі не вистачає. Важко дається повернення після травми його партнеру по команді, Марко Шварцу. Так, у слаломі у Валь д’Ізері та у гіганті в Альта Бадії він видав непогані перші спроби: 10-й та 6-й результати відповідно. Проте за цим обидва рази слідувало фіаско: схід з дистанції у Франції та відступ аж на 26 місце на "Гран різі". У слаломі в Альта Бадії Марко вирішив не відкладати справу в довгий ящик і провалився вже у першому заїзді: 44-й результат.
А ось у Лукаса Бротена є проблеми з першою спробою, і списувати їх лише на пізній стартовий номер не варто. Поки що повернення бразило-норвежця у великий спорт виходить не настільки легким і безхмарним, як здавалося після четвертих місць у Зольдені та Леві на старті сезону. В Альта Бадії Бротен у другій спробі слалома прорвався з 24 місця на 12-те, а ось у гіганті так і залишився у третьому десятку.
Двічі поспіль зійшов у слаломі талановитий фін Едуард Халльберг, який став одним зі відкриттів старту поточного сезону. Те саме трапилося і з Крістоффером Якобсеном, який після подіуму в Гурглі знову взявся за старе. Щоправда, в Альта Бадії його підстрахував 20-річний талант Фабіан Акс Шварц: 11 місце, його найкращий результат у кар’єрі на Кубку світу.
20-м у гіганті став Торвіс Лайне – для естонця це було третє поспіль потрапляння в очки на Кубку світу. На жаль, наступного дня цю серію він перервав, зійшовши у першій спробі слалома.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
Двоборство
Старти тижня:
П’ятниця, 20 грудня
Рамзау (Австрія), масстарт, 10 км/HS96
Субота, 21 грудня
Рамзау (Австрія), Гундерсен, HS 96/10 км
Гайгер знову переміг у Рамзау
Напередодні Різдва Кубок світу з лижного двоборства завітав на етап у Рамзау, який зазвичай більш сприятливий для спортсменів із ухилом і бік гонки: змагання тут відбуваються на 90-метровому трампліні, а гоночна траса – напевно, найважча за рельєфом у календарі. Проте перший особистий старт був розіграний у форматі масстарту, що завжди підвищує шанси стрибунів: у гонках такого формату селекція та розриви значно менші, ніж у Гундерсені.
Але через важкість рельєфу цього разу масстарт вийшов дуже селективним і подарував досить несподівані результати. Йдеться, перш за все, про тотальне домінування збірної Норвегії, яка посіла перші чотири місця у гонці – і це при тому, що серед цієї четвірки не було Ярла Магнус Ріібера, який фінішував лише шостим із відставанням у 23 секунди. Водночас, дуже слабко проїхала масстарт збірна Німеччини: складалося повне враження, що Бундестім не вгадав зі змазкою лиж, хоча погодні умови, здавалося б, не були важкими з точки зору роботи сервісменів.
Другий особистий старт склався для німців набагато краще – всі проблеми зі швидкостями на трасі чарівним чином зникли. В результаті, перемогу здобув Вінценц Гайгер, для якого етап у Рамзау є улюбленим. Тут він здобув більше ніж третину своїх перемог на Кубку світу: 5 із 13. Третім став його партнер по команді, Юліан Шмід. Він у поточному сезоні, як і Ріібер, ще жодного разу не випав топ-6, і це дає Юліану друге поточне місце у загальному заліку, навіть попри те, що жодної перемоги він досі не здобув.
Невдалим вийшов етап у Рамзау для Йоханнеса Ридцека: лише 13 і 17 місця. Безумовно, можна говорити про несприятливі умови – у п’ятницю в гонці, у суботу – на трампліні. Проте це не привід заперечувати очевидний факт: впродовж поточного сезону динаміка результатів Ридцека має стійку негативну тенденцію. І майже місячна перерва у Кубку світу Йоханнесу точно буде на руку. Сьомим у суботу став Венделін Таннхаймер, для якого це найкращий результат у кар’єрі на Кубку світу. У поточному сезоні 25-річний німець уже двічі був на підступах до топ-10, і ось нарешті подолав цей рубіж.
Перший особистий турнір після блискучої гонки прогнозовано перетворився на бенефіс збірної Норвегії. Ріібер у стрибку з шостого місця прорвався до перемоги, а Єнс Лурос Офтебро став другим із відставанням всього у 1,5 бала. До слова, Офтебро став першим норвежцем за виключенням Ріібера, хто піднімався на подіум на Кубку світу в поточному сезоні.
Зазначимо, що стрибкова спроба до п’ятничного масстарту була скасована через важкі погодні умови: замість цього організатори використали четверговий PCR, і цим самим викликали чимало критики на свою адресу. Багато хто – особливо австрійці Лампартер і Штефан Реттенеггер – вважають, що організатори поспішили зі скасуванням. На їхню думку, снігопад не був настільки сильним, і варто було хоча б спробувати провести стрибкову спробу.
Ймовірно, організатори хотіли уникнути ризику після ситуації, яка трапилася у Рамзау минулого року. Тоді також підчас стрибків пішов мокрий сніг, і все завершилося неприємними падіннями того-таки Офтебро та Йосіто Ватабе. Норвежець тоді навіть отримав струс мозку.
Що стосується Ріібера, то у нього виникли проблеми зі швидкостями на трасі в Рамзау – уже далеко не вперше в кар’єрі. Втім, якщо брати до уваги виступи норвежця і на етапах у Руці та Ліллехаммері, то можна констатувати, що з лижним ходом у поточному сезоні у Ярла Магнуса не все гаразд. У суботньому турнірі він став лише шостим, і це значною мірою пов’язано з лотерейними вітровими умовами на трампліні.
Збірна Австрії своїм виступом на домашньому етапі не може бути задоволена: жодного подіуму за два дні. Не щастило Штефану Реттенеггеру, який в обох гонках падав на спуску. Вкотре підтвердилися проблеми Йоханнеса Лампартера з 90-метровими трамплінами, де він почувається не настільки комфортно, як на 120-метрових. Досить непогану за своїми мірками гонку в суботу видав Франц-Йозеф Рерль, який після п’ятого результату на трампліні зумів втриматися у топ-10, показавши 27-й чистий час на трасі.
У суботу дуже близьким до довгоочікуваної першої у кар’єрі перемоги на Кубку світу був Ілкка Херола. У лотерейних вітрових умовах на трампліні він зумів витягнути щасливий квиток і показав шостий результат. Херола у своїй піковій гоночній формі кількарічної давнини за такої передстартової диспозиції, найімовірніше, здобув би перемогу, проте в Рамзау фін підпустив до себе Гайгера, якого випереджав на 29 секунд на старті, після чого програв йому в фінішному спринті.
Подіум Ілкки означає, що у поточному сезоні у топ-3 піднімалися представники уже 5 різних збірних – дуже непогане національне різноманіття як для такої ранньої стадії сезону в лижному двоборства. Але проблема в тому, що претендентів на поповнення цього списку на горизонті не видно. Французи проводять слабкий за своїми мірками сезон, у Італії – суцільні міцні середняки, найкращі часи японців залишилися позаду, а американець Ніклас Малачінскі на призовий рівень ще не вийшов.
Найкращий результат сезону для України від Мазурчука
Після пропуску етапу в Ліллехаммері повернулася на Кубок світу збірна України в уже звичному складі – Дмитро Мазурчук і Олександр Шумбарець. У п’ятничному масстарті український дует жахливо виступив у гонці: Мазурчук фінішував 56-м із відставанням у 3 хвилини і 35 секунд, а Шумбарець – останнім, 58-м, із катастрофічними 5 хвилинами і 18 секундами відставання. Після такого розраховувати на очки не доводилось.
Втім, у суботу для Дмитра Мазурчука все було набагато краще. На трампліні йому з вітровими умовами пощастило, і він показав 28-й результат. У гонці українець виступив набагато краще (35-й чистий час), ніж у п’ятницю – таке враження, що у масстарті наша збірна також не вгадала зі змазкою. У сумі це принесло 32 місце на фініші – третє потрапляння Мазурчука в очки у поточному сезоні у п’яти стартах і найкращий результат цієї зими як для нього особисто, так і для всієї збірної України загалом. У поточному сезоні наша збірна нарешті почала отримувати користь від розширення очкової зони з 30 до 40 спортсменів.
А ось Шумбарець у суботу в гонці виглядав настільки ж безнадійно, як і в п’ятницю: передостанній, 55-й час на трасі. З такою швидкістю боротися за очки було неможливо, навіть попри 36-й результат на трампліні. Відверто кажучи, з таким рівнем підготовки Олександру потрапити в очки ще хоча би раз у поточному сезоні буде дуже непросто. Хіба що у масстарті в Отепя: траса в Естонії дуже проста за рельєфом і, найімовірніше, гонка буде не дуже селективною.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
