Сенсаційні "ноунейми" на олімпійських п’єдесталах: закономірність чи випадковий збіг
Маловідомі атлети на п'єдесталі пошани в Олімпійських Іграх – річ не буденна, але трапляється досить часто
Жіноча біатлонна індивідуальна гонка, 15-кілометрова класика, на Олімпійських іграх-2026 принесла несподіванку – болгарка Лора Хрістова показала третій час і здобула бронзову медаль. Ніколи раніше 22-річна біатлетка не заїжджала навіть у топ-10 на змагання рівня Кубку світу та вище.
Здавалося б, на найкрутіших змаганнях чотириріччя медалі здобувають найкрутіші, але далеко не завжди буває саме так. Причому сенсаційність більшою мірою стосується саме Олімпіад. Прикладів у світовому олімпійському спорті чимало, а причини можуть бути різними.
Олімпійські ігри-2026. Розклад
Надмірні очікування та тиск на лідерів, перенавантаженість протягом сезону, адже треба демонструвати і підтверджувати міць на багатьох змаганнях. Образно кажучи, топ-атлет не спить спокійно. А менш відомі цим часто успішно користаються. Причому багато з них, розуміючи, що не можуть конкурувати постійно – накручують себе саме під Олімпійські ігри, а там вже як буде, бо за відсутність медалі з нього не спитають. Хоча часто – це банальне. Бо сильнішому ж щастить не завжди.
Але й не варто, мабуть, недооцінювати так званих "ноунеймів", адже хто-небудь на Олімпіаду точно не потрапляє.
Показуємо історичну закономірність олімпійської сенсаційності на прикладі біатлону – одного з найпопулярніших зимових олімпійських видів спорту. Та й українському вболівальнику цей вид точно є ближчим.
Солт-Лейк-Сіті-2022. На п'єдесталі австрієць, який ледь не закінчив кар'єру
У 2002-му на Іграх в американському Солт-Лейк-Сіті бронзу в спринті здобув 35-річний Вольфганг Пернер з Австрії. У нього до ігор було кілька потраплянь в топ-3, переважно в естафетах. У тій гонці він не вражав швидкістю, але був точним на стрільбі. І нехай відставання від першого місця, на якому був легедарний Бйорндален, становило близько хвилини, від того його бронза менше не виблискувала. Українці, нагадаємо, на тих Іграх своєю сенсаційністю не вразили.
Драматичні Ігри-2002: Україна вперше без медалей, травма волонтера та "важкий" допінг у гірському Солт-Лейк-Сіті
До речі, медалі Ігор в 1994 та 1998 від Валентини Цербе та Олени Петрової також можна вважати такими, на які особливо й не розраховували.
"Коли я відстрілялася "чисто" й вирушила на останнє коло, тренер із Сум говорив: "Валя, молодець. Все, далі йди пішки, бережи сили (для естафети)". Проте в мене з'явилася віра в те, що можу виграти медаль, і я спробувала скористатися цим шансом", – згадувала Валентина Цербе.
Турин-2006. Несподівана українська бронза Вайгіної-Єфремової
2006 рік, італійський Турин. Одна з найгучніших сенсацій має український слід. Лілія Вайгіна-Єфремова здобуває бронзу в спринті.
Причому сенсація могла бути й гучнішою. З чистою стрільбою на фініші натуралізована українка програла 6,6 секунди володарці золота.
"Того дня я прокинулась, погода якась дивна була, голова боліла. Думаю, навіщо це мені все треба взагалі? Хвилювання ніякого не відчувала", – згадувала спортсменка, ніби підтверджуючи тезу про те, що на коні часто ті, хто не відчуває великого тиску за результат.
У чоловічій гонці переслідування четвертим, хоч це і не медаль, сенсаційно фінішував латвієць Ілмарс Бріціс. До медалі трішки не дотягнув, але був за крок до сенсації. Сенсаційність до нього прийшла пізніше і в іншому ключі, але то вже зовсім інша історія.
Турин-2006. Дві українські "бронзи", дебют Абраменка, легендарна Пехштайн і "австрійський" допінговий скандал
Ванкувер-2010. Дивне "золото" Венсана Же та бронзовий Фак
У Канаді "вистрелив" один з найяскравіших олімпійських "ноунеймів-тріумфаторів". У біатлонному чоловічому спринті "золото" здобув представник традиційно зіркової Франції. Усе б нічого, але ж ім'я 25-річного Венсана Же на першій стрічці фінішного протоколу тоді здивувало всіх. На найвищому щаблі п'єдесталу його точно ніхто не чекав – справжнє щастя для букмекерів та колекціонерів сенсацій.
"Перед стартом в мене були відчуття, що мене поведуть на бійню, а в підсумку я потрапив до раю. Мій тренер Зігфрід Мазе тоді ставив задачу потрапити в топ-6, аби мати хорошу позицію в переслідуванні", – казав тоді після фінішу сенсаційний переможець.
Француз на куражі здобув бронзу в гонці переслідування, а потім результати пішли вниз, а за кілька сезонів після неймовірного злету закинув гвинтівку та лижі десь у комору.
Третім, до речі, у тій гонці несподівано був словенець хорватського походження Яков Фак. На відміну від Же, його кар'єра тоді пішла по висхідній, Фак був на видноті у світовому біатлоні протягом багатьох років. І навіть планує виступати в Мілані-Кортіні! Хорватський словенець у 2018-му в Пхенчхані здобув ще й срібло в індивідуальній гонці.
"Золото" Же – певною мірою фактор банального везіння. Француз тоді стартував з ранніх номерів і встиг завершити гонку до погіршення погоди. Щоправда, тепер такі ризики зведені до нуля через нове правило розподілення стартових номерів. Тож в цьому плані "вискочкам" стало складніше.
Сенсація могла би бути і з українським присмаком, але один неточний постріл залишив Андрія Дериземлю на п'ятій позиції ванкуверського спринту. Ось вам і Олімпіада…
В індивідуальній гонці сенсаційну бронзу здобув Сергій Новіков з Білорусі. До речі, саме ця дисципліна через її формат дає змогу поборотись за медаль атлетам другого та навіть третього ешелону. Нижчу швидкість можна неабияк компенсувати влучною стрільбою. Часто саме ця двокомпонентність біатлону дає так званим "ноунеймам" більше шансів, зокрема і на Олімпіадах.
У жіночій "індивідуалці" цією опцією скористалася Ольга Хрустальова з Казахстану і настріляла собі на "срібло". Казахстан – на п'єдесталі пошани в біатлоні – яких ще олімпійських сенсацій вам потрібно!?
На канадських Іграх ідеальна стрільба в масстарті вивела в призери 32-річного словацького біатлоніста Павола Хурайта, який до того небувалого успіху на подіумі востаннє був шість років до Олімпіади. Хурайт – гордість тодішнього його тренера-земляка Юрая Санітри, який зараз тренує українського лідера Дмитра Підручного. І сто відсотків мріє провернути такий самий трюк і зі своїм підопічним. Це було б сенсаційно, хоча й не дуже. Все ж таки Підручний – чемпіон світу 2019.
Смертельна Олімпіада-2010: скандал української команди та трагедія санкаря на Іграх у Ванкувері
Сочі-2014. Тріумф України – не сенсація
Куди ж без сенсацій, причому, майже з самого початку Ігор. Ярослав Соукуп був вправним біатлоністом, але точно не лідером потужної на той час чеської команди. Проте бронза в спринті дісталась саме йому. Срібло більш зіркового його земляка Онжея Моравеца сенсацією можна назвати з натяжкою, але все рівно не забуваємо, що претендентів на цю медаль було більше й вони були іншими.
Бронзу в жіночому спринті від Віти Семеренко до сенсацій не зараховуємо, українки тоді були на ходу, що в підсумку тріумфально довели в легендарній естафеті.
У жіночій індивідуальній гонці медаль для Швейцарії здобула Селіна Гаспарін. "Срібло" своячки Сергія Семенова, який є чоловіком її молодшої сестри Аїти – це також з роду великої сенсації. До речі, Семенов також до останньої стрільби претендував на медаль, але один неточний постріл – і 9 місце в індивідуалці.
Срібло чеської команди в змішаній естафеті повноцінною несподіванкою назвати язик не повертається. Три з чотирьох учасників – вже на тих Іграх мали особисті медалі. Але в будь якому разі це про те, що не завжди перемагають "великі" нації в конкретному виді спорту.
Сочі-2014: золота естафета біатлоністок та російський допінг на тлі Революції Гідності
Пхенчхан-2018. Медалі Віткової та Крчмаржа
Не найзірковіша представниця Чехії на Іграх-2018 Вероніка Віткова здобуває бронзу в спринті. Це з тієї ж серії – так, вона була хорошою біатлоністкою, швидкою, але на подіумі чекали не її.
Земляк Віткової Міхал Крчмарж – також зі "сріблом". Хоча й талановитий чех з часом так і не пробився до світової еліти. Одна з найяскравіших гонок у його виконанні сталась за два тижні до Олімпіади-2026, коли в рідних стінах приніс своїй команді бронзу в змішаній естафеті.
Найбільша біатлонна сенсація 2018 – перемога білорусок в естафеті. Так само, як і шведів у чоловічій. Дещо меншою мірою та все ж таки.
Олімпіада-2018: крах українського біатлону, золотий політ Абраменка та абсолютний тріумф Норвегії
Пекін-2022. Зірки відстояли свої позиції
Антон Смольський з Білорусі на срібну сходинку п'єдесталу потрапив дуже неочікувано. Мінус одна хиба на стрільбі могла б дозволити поборотись за медаль українці Юлії Джимі в цій дисципліні, і це могла би бути також сенсація. Дивно, але Пекін на несподіванки більше особливо й не розщедрився. Хоча з огляду на зміну часових поясів, складний клімат та погоду та інші логістичні нюанси – Пекін мав би бути більш щедрим для представників другого ешелону.
Олімпіада-2026 уже не стала винятком. І місця для неочікуваних медалістів, скоріш за все, також ще знайдуться.
По-перше, перегони відбуваються на високогір'ї, а воно часто творить з людським, навіть тренованим організмом, великі дива. По-друге, якщо подивитись на виступи багатьох лідерів першої половини сезону, то видно, що в деяких вже накопичилась втома, спортсмени – не роботи. Хоча й іноді таке враження складається. По-третє, ряд зірок планетарного масштабу після італійської Олімпіади завершують свої кар'єри й тому вони дуже й дуже вмотивовані.
Сподіватись на приємну несподіванку цілком можуть і українці. У команді немає зірок, але вхопити зірку з неба комусь з "синьо-жовтих" цілком до снаги. Так само, як і атлетам інших країн, котрі не є серед очевидних лідерів. На те вона й Олімпіада.
Детальний розклад виступу українських спортсменів на Олімпійських іграх-2026
Слідкуйте за Зимовими Олімпійськими іграми 2026 року в нашому спеціальному розділі. Де дивитися прямі трансляції в режимі онлайн, ми детально розповідали ТУТ.
